Справа № 709/1576/25
2/709/757/25
07 листопада 2025 року селище Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Левченка В. В.,
за участі секретаря судового засідання - Нікітенко В. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ "Українські фінансові операції" (далі - позивач) звернулося до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що 22.04.2024 року між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 укладено договір № 4578842 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
На умовах, встановлених Договором, ТОВ "Лінеура Україна" зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а
ОСОБА_1 зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору. Відповідно до
п. 1.2. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 4000 грн. Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 22.04.2024 року по 17.04.2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.
Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ "Лінеура Україна" свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит в сумі 4000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану Банком АТ "Райффайзен Банк", що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ "Пейтек Україна".
Відповідно до реквізитів Договору № 4578842 від 22.04.2024 року, укладеного між сторонами, відповідач підписала договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором "90927".
За даними поденного Розрахунку заборгованості за Договором № 4578842 від 22.04.2024 року у період з 22.04.2024 року по 25.11.2024 року включно первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 20350,00 грн.
25.11.2024 року ТОВ "Лінеура Україна" на підставі Договору факторингу
№ 25/11/2024 за плату відступило, а ТОВ "Українські фінансові операції" набуло право грошової вимоги до відповідача.
Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 25/11/2024 від 25.11.2024 року ТОВ "Лінеура Україна" зобов'язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит Фактору, повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про фактора, шляхом повідомлення в особистому кабінеті боржника, та/або відправлення текстового повідомлення (sms - повідомлення) на зазначену в анкеті боржника електронну адресу та/або телефонний номер.
Таким чином, до ТОВ "Українські фінансові операції" відповідно до укладеного Договору факторингу від 25.11.2024 року №25/11/2024 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором № 4578842 від 22.04.2024 року, де загальна сума заборгованості склала 26350,00 грн, з якої заборгованість з тіла кредиту 4000,00 грн, заборгованості за процентами 20350,00 грн, заборгованясть по нарахованим штрафам/неустойкам 2000,00 грн.
В той же час, згідно пунктом 1.1. Договору факторингу № 25/11/2024 від 25.11.2024 року: За цим договором фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Відповідно до умов строк дії п. 1.3 Договору № 4578842 строк кредиту 360 днів: з 22.04.2024 року по 17.04.2025 року.
Станом на дату укладання Договору факторингу від 25.11.2024 року №25/11/2024, строк дії Договору № 4578842 від 22.04.2024 року не закінчився.
А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ "Українські фінансові операції" з дати факторингу 26.11.2024 року донараховано відсотки за (142 календарних днів). 4000 грн *2,5% = 100 грн *142 = 14200 грн.
Нараховані відсотки не носять штрафний характер, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.
Таким чином, відповідач має заборгованість перед позивачем за Договором
№ 4578842 від 22.04.2024 року загальною сумою 38550,00 грн, яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 4000,00 грн, нарахованих процентів первісним кредитором - 20350,00 грн, нарахованих процентів ТОВ "Українські фінансові операції" за 142 календарних днів 14200,00 грн, які позивач просить стягнути на свою користь, а також судові витрати, судовий збір у розмірі 2422,40 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 08 вересня 2025 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 16 вересня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, витребувано докази.
У судове засідання сторони не викликалися.
Відповідач про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак, відповідач не скористалася процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
У наданий в ухвалі строк від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки сторонами не направлено на адресу суду клопотань про інше.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що 22.04.2024 року між ТОВ "Лінеура Україна" та
ОСОБА_1 укладено договір № 4578842 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (а.с. 35-44).
На умовах, встановлених цим договором, ТОВ "Лінеура Україна" зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
За взаємною згодою сторони погодили наступні умови договору.
Так, відповідно до п. 1.2. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 4000 грн.
Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту - 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.
На підставі умов, викладених в п. 2.1. договору, ТОВ "Лінеура Україна" надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 .
Судом встановлено та підтверджується даними листа № 20241219-1343 від 19.12.2024 року платіжного провайдера ТОВ "Пейтек", що ТОВ "Лінеура Україна" свої зобов'язання перед ОСОБА_2 виконало та надало їй кредит в сумі 4000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів 22.04.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_1 (а.с. 51).
Згідно з п.3.1. Договору, проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".
Пунктом 1.4.1. Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 2,50 % за кожен день користування кредитом та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 Договору.
Відповідно до п. 4.1. Договору, сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п.4.3. Договору.
За даними поденного Розрахунку заборгованості за Договором № 4578842 від 22.04.2024 року у період з 22.04.2024 року по 25.11.2024 року включно первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 20350,00 грн.
Таким чином, станом на 25.11.2024 року загальна сума заборгованості відповідача за Договором № 4578842 від 22.04.2024 року склала 26350,00 грн, з якої заборгованість з тіла кредиту 4000,00 грн, заборгованості за процентами 20350,00 грн, заборгованясть по нарахованим штрафам/неустойкам 2000,00 грн (а.с.46-50).
25.11.2024 року ТОВ "Лінеура Україна" на підставі Договору факторингу
№ 25/11/2024 за плату відступило, а ТОВ "Українські фінансові операції" набуло право грошової вимоги до відповідача (а.с. 84-88).
Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 25/11/2024 від 25.11.2024 року ТОВ "Лінеура Україна" зобов'язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит Фактору, повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про фактора, шляхом повідомлення в особистому кабінеті боржника, та/або відправлення текстового повідомлення (sms - повідомлення) на зазначену в анкеті боржника електронну адресу та/або телефонний номер.
На виконання вимог ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування» та відповідно до положень п. 1.3 Договору факторингу від 25.11.2024 року № 25/11/2024, листом від 26.11.2024 року ТОВ "Лінеура Україна" повідомило відповідача про відступлення права грошової вимоги за Договорами та передачу персональних даних ТОВ "Українські фінансові операції" із зазначенням банківських реквізитів нового кредитора, а також направлення відповідного текстового повідомлення (SMS -повідомлення) боржникам, згідно реєстру SMS повідомлень (а.с.58).
Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу від 31.03.2025 року сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 26350,00 грн, з якої заборгованість з тіла кредиту 4000,00 грн, заборгованості за процентами 20350,00 грн, заборгованясть по нарахованим штрафам/неустойкам 2000,00 грн (а.с. 74-75).
В той же час, пункт 1.1. Договору факторингу № 25/11/2024 від 25.11.2024 року передбачає, що за цим договором фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Відповідно до умов строк дії п. 1.3 Договору № 4578842 строк кредиту 360 днів: з 22.04.2024 року по 17.04.2025 року.
Станом на дату укладання Договору факторингу від 25.11.2024 року №25/11/2024, строк дії Договору № 4578842 від 22.04.2024 року не закінчився.
Відтак, суд вважає, що позивачем на законних підставах, в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, дати факторингу 26.11.2024 року донараховано відсотки за (142 календарних днів). 4000 грн *2,5% = 100 грн *142 = 14200,00 грн.
Таким чином, з відповідача підлягає до стягнення заборгованість за нарахованими процентами за користування грошовими коштами у сумі 34550,00 грн (20350,00 грн + 14200,00 грн) в межах строку дії кредитного договору.
Відповідач ОСОБА_1 не оспорювала укладений між нею та первісним кредитором договір та з позовом про визнання його недійсним в цілому або в його частині до суду не зверталася.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі, якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами, якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавіто-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному цим договором.
Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Статтею 1050 ЦК України встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно.
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Нормами ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно з ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання /неналежне виконання/.
Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Розрахунок заборгованості відповідачем не спростований, будь-яких доказів на спростування розрахунку заборгованості відповідачем не надано, такий не оскаржувався, а відтак є чинним, а тому приймається судом до уваги.
Судом встановлено, що відповідач не виконала свої зобов'язання за кредитним договором, не повернула позивачу грошові кошти та проценти за користування грошовими коштами, тому суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача простроченої заборгованості за тілом кредиту 4000,00 грн, нарахованими процентами 34550,00 грн.
Крім того, позивач просить в порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за формулою: Розрахунок інфляційних втрат: І = ((si * s): 100) - s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості; 100 - переведення відсотків, Розрахунок 3 % річних: С* 3: 100: 365 * Дн., де С - сума основного боргу; 3 - 3% річних; 100 - переведення відсотків; 365 - кількість днів у році; Дн. - кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції». Роз'яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.
Згідно із ч. 10 ст. 265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Відповідно до ч. 11 ст. 265 ЦПК України остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.
Тобто, при прийнятті рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд може вирішити питання нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення. Однак, це є правом суду, а не обов'язком, та має вирішуватись з урахуванням обставин конкретної справи.
Також суд зазначає, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року, а також п. 18 Перехідних положень ЦК Україниу період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Кредитні відносини між сторонами у справі виникли 22 квітня 2024 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час.
Таким чином, в частині позовних вимог, що стосуються нараховування інфляційних втрат і 3% річних, суд відмовляє у задоволенні.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційного розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.
Що стосується судових витрат на правову допомогу у розмірі 10000 гривень, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, Верховним Судом у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21).
На підтвердження факту надання адвокатом правничої допомоги у зв'язку із розглядом справи до позовної заяви позивачем додано Договір про надання юридичних послуг № 01/08/2024-А від 01 серпня 2024 року, укладеного між адвокатом Дідухом Є.О. та ТОВ "Українські фінансові операції"; детальний опис робіт (наданих послуг) № 4578842 від 11.08.2025 року; копію Акту приймання-передачі наданих послуг від 20.07.2025 року до Договору про надання юридичних послуг № 01/08/2024-А від 01 серпня 2024 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 5972/10.
Пунктом 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальних адвокатських витрат (встановлення їхньої доцільності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
На думку суду, понесені ТОВ "Українські фінансові операції" витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн. є неспівмірними ціні позову, складності вирішеного судом питання та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).
З огляду на викладене, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню на суму 3000 грн.
Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, що узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції", код ЄДРПОУ 40966896, заборгованість за договором
№ 4578842 від 22 квітня 2024 року в розмірі 38550,00 гривень, з яких: 4000,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 34550,00 гривень - заборгованість по відсоткам, судовий збір у розмірі 2422,40 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 гривні, а всього стягнути 43972,40 гривень (сорок три тисячі дев'ятсот сімдесят дві гривні 40 копійок).
Повні найменування сторін:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції", місцезнаходження: вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2, м. Київ, код ЄДРПОУ 40966896.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Суддя В. В. Левченко