707/3918/25
2/707/2045/25
10 листопада 2025 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Волкової Н.С.,
за участю секретаря Костроміної Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом (повідомленням) сторін в м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
1. Позиції сторін, процесуальні дії
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Черкаського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на наступне.
06 грудня 2021 року укладено кредитний договір № 2038340687_CARD між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 . 14 березня 2025 року між АТ «ОТП БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/03/25, відповідно до умов якого право грошової вимоги за вищезазначеним картковим рахунком, відкритим в межах кредитного договору № 2038340687_CARD, укладеного між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Відповідно до реєстру прав вимоги № 2 до договору факторингу № 14/03/25 від 14 березня 2025 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набула право грошової вимоги до ОСОБА_1 за картковим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим у межах кредитного договору № 2038340687_CARD у розмірі 17 206,97 грн, з яких:
заборгованість за основною сумою боргу 11 000,00 грн;
заборгованість за відсотками 6 206,97 грн.
В обґрунтування позову позивач посилався на порушення відповідачем умов кредитного договору щодо порядку повернення кредитних коштів.
Враховуючи викладене, позивач звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за картковим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим у межах кредитного договору № 2038340687_CARD у розмірі 17 206,97 грн.
1.2. Відповідно до ухвали Черкаського районного суду Черкаської області від 06 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі; вирішено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом (повідомленням) сторін на 10 листопада 2025 року.
1.3. Сторони у судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими.
Представник позивача в позовній заяві просив проводити розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження та за відсутністю представника.
Зокрема, відповідача було повідомлено про вказаний позов шляхом направлення копії ухвали суду за місцем її реєстрації, проте конверт повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до постанови КЦС ВС від 10 травня 2023 року № 755/17944/18 (61-185св23) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Відтак, відповідач вважається належним чином повідомленою про розгляд справи.
1.4. Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи за відсутності відповідача. У зв'язку з наведеним, суд вважав за можливе слухати справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього.
1.5. Відповідно технічна фіксація справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», про стягнення заборгованості не здійснювалася у зв'язку з неявкою всіх сторін по справі, про що зазначено в протоколі судового засідання.
2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин
2.1. Судом встановлено, що 06 грудня 2021 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до АТ «ОТП Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку із чим підписала кредитний договір.
06 грудня 2021 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2038340687_CARD, відповідно до умов якого Банк зобов'язується надати відповідачу грошові кошти в загальній сумі 7 496,00 грн на придбання товару у продавця на суму 7 496,00 грн, дата остаточного повернення кредиту 06 червня 2023 року. Тип процентної ставки: 0,01 річних (фіксована).
На підтвердження отримання кредитної картки ОСОБА_1 своїм підписом у кредитному договорі в п. 3 підтвердила видачу та отримання банківської платіжної картки АТ «ОТП Банк» № НОМЕР_2 .
Відповідно до Додатку № 1 до паспорту споживчого кредиту від 06 грудня 2021 року та Графіку Платежів та Розрахунку загальної вартості кредиту з урахуванням вартості всіх супутніх послуг зазначено детально строк кредиту 18 місяців, процентна ставка 0,01 %.
Згідно зі специфікацією до кредитного договору № 2038340687 від 06.12.2021 та згідно з рахунком-фактурою № 2156569 від 06.12.2021 АТ «ОТП Банк» перераховано суму в загальному розмірі 7 496,00 грн на придбання товарів ОСОБА_1 .
Доказами придбання товарів ОСОБА_1 за кошти Банку є рахунок-фактура № 2156569 від 06.12.2021, із чітким переліком товарів, отриманих у кредит, та сумою розрахунку за товар в розмірі 7 496,00 грн.
Зі змісту виписки з рахунку приватного клієнта ОСОБА_1 в АТ «ОТП-Банк» за період з 06.12.2021 по 14.03.2025 вбачається, що відповідач у вказаний період неодноразово користувалася коштами Банка та здійснювала погашення заборгованості.
2.2. 14.03.2025 між ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та АТ «ОТП Банк» укладено договір факторингу № 14/03/25, відповідно до умов якого клієнт (первісний кредитор) передає, а фактор (новий кредитор) приймає право грошової вимоги, що належить клієнту, і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між клієнтом і боржниками, в розмірі портфеля заборгованості. Фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату відповідно до умов цього договору. За цим договором фактор одержує право (замість клієнта) вимагати від боржників належного виконання всіх зобов'язань за кредитними договорами.
Згідно п. 6.1.1. зазначеного договору факторингу, право вимоги за яким відступається факторові складається з портфеля заборгованості клієнта по кредитних продуктах (реєстр боржників № 1), що виник внаслідок укладення з боржниками кредитних договорів та надання клієнтом боржникам кредитних коштів.
Згідно п. 7.1.2. зазначеного договору факторингу, сторони домовилися, що ліміт фінансування по реєстру боржників № 2 від загальної суми заборгованості становить 4 893 746,34 грн без ПДВ, станом на дату підписання сторонами цього сторонами цього договору.
Відповідно до платіжної інструкції № 676 від 14.03.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило на користь АТ «ОТП Банк» кошти у розмірі 4 893 746,34 грн як оплату за відступлення права вимоги згідно договору факторингу № 14/03/25 від 14.03.2025 без ПДВ.
Згідно з витягом з реєстру боржників № 2 до договору факторингу № 14/03/25 від 14.03.2025 ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором кредиту № 2038340687_CARD у розмірі 17 206,97 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу 11 000,00 грн; заборгованість за відсотками 6 206,97 грн.
2.3. Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2038340687_CARD від 06.12.2021 станом на 14.03.2025 заборгованість у загальній сумі становить 17 206,97 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу 11 000,00 грн; заборгованість за відсотками 6 206,97 грн.
3. Релевантні джерела права
3.1. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
3.2. За приписами пункту 1 ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
4. Оцінка доказів та аргументів сторін
4.1. Перш за все, суд звертає увагу на те, що відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
З вищевказаних положень норм матеріального права вбачається, що позивач повинен довести суду наявність кредитних правовідносин між первісним кредитором та боржником, наявність договору факторингу між первісним кредитором та новим кредитором, а також правомірність вимог нового кредитора до боржника (факт видачі кредиту боржнику та неповернення кредиту боржником).
З наданих позивачем доказів вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до АТ «ОТП Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку із чим особисто підписала кредитний договір. Зокрема, зі змісту договору також вбачається, що в ньому визначені умови обслуговування кредитної лінії.
Так, за користування кредитом банк нараховує проценти. Тип процентної ставки: 0,01 річних (фіксована). Підписанням вказаного договору відповідач уповноважила банк перерахувати суму на рахунок продавця.
Факт підписання договору та отримання карткового рахунку відповідачем не оспорюється.
Крім того, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.
До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц.
Надана представником АТ «ОТП Банк» виписка з рахунку приватного клієнта № 2038340687_CARD відображає внесення боржником платежів в рахунок погашення заборгованості, а також в ньому деталізовано виникнення боргових зобов'язань станом на 14.03.2025.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що надана позивачем виписка за період з 06.12.2021 по 14.03.2025, яка містить інформацію про рух коштів відповідача, розмір використаних кредитних коштів та розмір коштів, які були внесені в рахунок погашення заборгованості, в цілому відповідає вимогам первинного документу, а тому є належним та допустимим доказом.
Розрахунок заборгованості, наданий АТ «ОТП Банк» узгоджується із випискою з рахунку приватного клієнта № 2038340687_CARD, а матеріали справи не містять доказів на спростування відображеної у розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем.
Перевіривши розрахунок заборгованості, оцінивши його в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, суд приходить до висновку, що наданий банком розрахунок заборгованості є належним та допустимим доказом в розумінні ст. ст. 77, 78 ЦПК України.
З наданого банком розрахунку заборгованості та виписки по рахунку вбачається, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вона неодноразово користувалася кредитними коштами, здійснюючи часткове погашення заборгованості.
Та обставина, що відповідач отримала кредитні кошти та користувалася ними, останньою не спростовано та не надано суду належних та допустимих доказів, що вона повністю повернула кредитні кошти банку.
4.2. Суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 висловила однозначне бажання скористатися запропонованими банківськими послугами і погодила умови кредитного договору, а також матеріалами справи підтверджено наступне укладення договору факторингу між первісним кредитором та позивачем щодо спірного договору.
Підводячи підсумок суд зазначає, що відповідач свої зобов'язання з повернення заборгованості за кредитним договором виконала не у повному обсязі, у зв'язку із чим утворилася заборгованість у загальній сумі 17 206,97 грн, яку слід стягнути з відповідача на користь позивача.
5. Розподіл судових витрат
5.1. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією від 16.09.2025 про сплату судового збору в сумі 3 028,00 грн. Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 3 028,00 грн.
5.2. Так, у позовній заяві представником було зазначено, що судові витрати ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» складаються з витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме: витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів - у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 514,00 грн.
Дослідивши матеріали справи, судом не встановлено, які витрати, крім сплати судового збору, були понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», оскільки в матеріалах відсутні будь-які докази на підтвердження наявності витрат позивача під час розгляду справи.
Зважаючи на вище вказане, суд вважає за необхідне відмовити в частині стягнення судових витрат у сумі 1 514,00 грн, через недоведеність.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за картковим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим у межах кредитного договору № 2038340687_CARD у загальному розмірі 17 206,97 грн (сімнадцять тисяч двісті шість гривень дев'яносто сім копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у сумі 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень).
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ - 35625014, адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Н. С. Волкова