Справа № 703/6236/25
2/703/2082/25
про повернення позовної заяви
07 листопада 2025 року м. Сміла
Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Овсієнко І.В., розглянувши позовну заяву Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
11.09.2025 позивач через представника, адвоката Рудницького Ю.І. з використанням системи «Електронний суд» звернувся до Смілянського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
Ухвалою суд від 16.09.2025 заяву залишено без руху для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання цієї ухвали.
Із матеріалів справи вбачається, що копію ухвали від 16.09.2025 про залишення позовної заяви без руху доставлено позивачеві до електронного кабінету ЄСІТС представника 23.09.2025, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного документу до електронного кабінету.
Таким чином останнім днем усунення недоліків позовної заяви, відповідно, є 28.09.2025. У зазначений термін недоліки позовної заяви усунуто не було.
16.10.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (сформована в системі «Електронний суд» 16.10.2025).
За приписами ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Згідно із п. 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Статтею 120 ЦПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. При цьому документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 126 ЦПК України).
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 14 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Зміст вказаної процесуальної норми свідчить про те, що для цілей ЦПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Згідно з п. 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до вимог процесуального законодавства, часом вручення процесуальних документів в електронній формі день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи чи день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (п. 2 ч. 8 ст. 128, п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України).
Таким чином достовірно встановлено, що позивачем отримано копію ухвали суду від 16.09.2025 про залишення позовної заяви без руху 23.09.2025.
Як зазначено вище, ухвалою судді від 16.09.2025 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання цієї ухвали. Враховуючи те, що вказану ухвалу представникові доставлено 23.09.2025, останнім днем усунення недоліків позовної заяви, відповідно, є 28.09.2025. Відтак суд приходить до висновку про те, що хоч позивачем і виконано вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 16.09.2025 проте у зазначений в цій ухвалі строк недоліки позовної заяви усунуто не було.
При цьому представником позивача не заявлено клопотання про поновлення процесуального строку, встановленого судом.
У своїх рішеннях ЄСПЛ наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Практика ЄСПЛ також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням процесуальних строків (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні ЄСПЛ у справі «Каракуць проти України», будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи. ЄСПЛ у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» вказав на те, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (постанова Верховного Суду від 03.12.2018 у справі №904/5995/16).
Частиною 1 ст. 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю треба розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно з ч. 5, 6 ст. 185 ЦПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що неусунення зазначених вище недоліків позовної заяви у строк, встановлений в ухвалі суду про залишення позову без руху, із врахуванням відсутності клопотання про поновлення строку на усунення недоліків позову, має наслідком повернення позовної заяви. При цьому заява про усунення недоліків позовної заяви (сформована в системі «Електронний суд» 16.10.2025), що надійшла до суду 16.10.2025, підлягає залишенню без розгляду.
В свою чергу повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Керуючись ст. 126, 127, 185, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суддя,
Заяву представника позивача АТ «Таскомбанк», адвоката Рудницького Ю.І. про усунення недоліків позовної заяви, що сформована в системі «Електронний суд» 16.10.2025, що надійшла до суду 16.10.2025, залишити без розгляду.
Позовну заяву Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовну заяву і додані до неї документи надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя І.В.Овсієнко