Справа № 373/2979/25
Провадження № 3/373/806/25
06 листопада 2025 року м. Переяслав
Суддя Переяславського міськрайонного суду Київської області
Залеська А.О.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з відділу поліції №1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 ,
який притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП,
установив:
Відповідно до протоколу №2204 про адміністративне правопорушення Серії ЕПР1 №460889 від 21.09.2025 ОСОБА_1 у ставиться у вину те, що 21 вересня 2025 року близько 17:15 год. по вул. Миколаєнка в с. Пологи-Вергуни Бориспільського району Київської області він керував транспортним засобом марки «DEO NEXIA», р/н НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей не реагують на світло, порушення мови) . Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я (Яготинська ЦРЛ) водій відмовився, чим не виконав обов'язок, передбачений п.2.5. ПДР України. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП.
В суді ОСОБА_1 свою вину категорично заперечив. Пояснив, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння та поїхав з працівниками поліції до лікарні в м. Яготині, де він здав на аналіз сечу, випорожнившись у ємність яку йому надали. Однак результат тесту не показав стану наркотичного сп'яніння. Тоді поліцейський, порадившись з лікарем висунув вимогу повторно здати сечу . Він спробував, але в нього не вийшло, хоч він тужився як міг. На його пропозицію взяти в нього, якийсь інший біологічний матеріал на дослідження - кров поліцейський відмовив, ніби як тому, що таке дослідження у цій лікарні не роблять, є тільки тестування по сечі. Тоді він попросив повезти його в іншу лікарню на здачу крові. Проте поліцейський теж відмовив, пояснивши тим, що возити його по лікарнях у них немає часу. Після цього склали на нього протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Вирішуючи питання притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З огляду на положення ст.ст.251, 252 КУпАП суддя в постанові повинен навести докази наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності особи у його вчиненні, а також дати належну оцінку цим доказам у їх сукупності.
Пунктом 2.5. ПДР України, невиконання якого інкримінується ОСОБА_1 , закріплено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом ч.1 ст.130 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за: 1) керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; 2) за передачу керування транспортними засобом особі, яка перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; 3) за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у діях особи складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» №1103 від 17.12.2008 (далі по тексту - Порядок №1103) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 (далі по тексту Інструкція №1452/735)
Відповідно до положень ч.ч.1-3 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'янінням або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Згідно з п.2 Інструкції №1452/735 та п.2 Порядку №1103 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції №1452/735 ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до пункту 12 розділу ІІ згаданої Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
У пунктах 6-7 розділу ІІІ Інструкції №1452/735 зазначено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов'язковим є проведення підтверджуючого дослідження - газорідинної хроматографії з полум'яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи (п. 8 . розділу ІІІ Інструкції)
Аналогічне положення міститься у п.10 Порядку №1103, де зазначається, що огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов'язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням.
Пунктами 9 , 10 розділу ІІІ Інструкції №1452/735 визначено, що зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються двома наборами. Один набір використовується для первинного дослідження. Другий набір використовується для підтверджуючого дослідження та зберігається протягом 90 днів у закладі охорони здоров'я. За збереження та транспортування ємностей з біологічним середовищем до іншого закладу охорони здоров'я, цілісність пломбування відповідає заклад охорони здоров'я, у якому проводився відбір біологічного середовища..
Відповідно п.п. 11,12 розділу ІІІ цієї Інструкції Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 11 цього розділу.
За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння видається на підставі акта медичного огляду.(п.14,15 р. ІІІ Інструкції).
Відповідно до положень п.21 розділу ІІІ вказаної Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, яке інкримінується ОСОБА_1 (відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'янінням) у суб'єктивному складі має умисну форму вини, а з об'єктивної сторони характеризується посяганням на встановлений порядок управління.
Тому для кваліфікації дій за відповідною нормою закону необхідно також встановити дотримання встановленого порядку управління повноважними посадовими особами по відношенню до осіб, які притягуються до відповідальності.
Відповідно до ч.2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
З відеозапису з нагрудної камери поліцейського № 854791 вбачається, що 21.09.2025 о 17:15 год ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції по вул. Миколаєнка в с. Пологи Вергуни Бориспільського району. Видимих ознак наркотичного сп'яніння на відео у водія не видно. ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп'янінням та на вимогу поліцейських поїхав з ними до закладу охорони здоров'я - КНП «Яготинська ЦМЛ».
Для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 під відеозапис було зроблено один забір сечі (надано одну емність) для визначення стану наркотичного сп'яніння з використанням тесту (якого саме медпрацівник не озвучував). З відеозапису зі спини ОСОБА_1 видно як він стоячи над унітазом, намагається зібрати необхідну кількість сечі, як йому було сказано. В подальшому на відеозаписі видно, що по відібраному зразку встановити стан наркотичного сп'яніння медичному працівнику не вдалося. Тоді поліцейський почав звинувачувати ОСОБА_2 про підміну біологічного матеріалу водою, набраною чи то з унітазу, чи то в рот з умивальника, коли мив руки.
На безперервному відеозаписі з нагрудної камери поліцейського зафіксовані усі рухи та дії ОСОБА_1 , які він робив за вказівками поліцейського та медичного працівника. При цьому на відео не видно, щоб він вчиняв якісь рухи притаманні забору води в рот з крану, чи то в мірну ємність для сечі з унітазу. Більше того, ОСОБА_1 постійно був під наглядом поліцейського і жодного зауваження останній йому не зробив.
Будь-яких доказів (навіть непрямих) стосовно того, що ОСОБА_1 вчинив якісь дії, спрямовані на неефективне дослідження сечі в матеріалах справи немає. Про це на відео камеру не говорить і медичний працівник, а у Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння лікар ОСОБА_3 зазначив узагальнено: «неефективне дослідження».
Після невдалого дослідження сечі ОСОБА_1 на вимогу поліцейського здати ще один забір сечі повідомив, що не може цього зробити з фізіологічних причин. Врешті, на вимогу поліцейського він взяв мірну ємність, пішов до туалету та здійснював потуги аби виділити сечу, що видно та чути на відео, проте така спроба виявилась безрезультатною. Після цього, ОСОБА_1 запропонував здати якийсь інший матеріал, у тому числі кров на дослідження, оскільки сечу він не може здати. На це медичний працівник відповів, що таке лабораторне дослідження крові у них не проводиться. Тоді ОСОБА_1 став попросити поліцейських поїхати до іншого медичного закладу, де можна було б пройти необхідне дослідження за аналізом крові, однак поліцейські йому відмовили.
Таким чином, детальний аналіз відеозапису з нагрудної камери поліцейського № 854791 від 21.09.2025 на місці зупинки транспортного засобу о 17:15 год, а також безперервний відеозапис (з 17:45 по 18:55) під час перебування водія в медичному закладі КНП «Яготинська МЦЛ» та відібрання у нього сечі для проведення тестування свідчить, що ОСОБА_1 від проходження в установленому порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння не відмовлявся. Разом з тим лікарем закладу охорони здоров'я, куди був доставлений водій, не було дотримано положень Інструкції №1452/735 та Порядку №1103 та після того, як останній не зміг фізично здати належну кількість сечі, а повторно взагалі не зміг випорожнитися, йому не було запропоновано та не відібрано іншого біологічного, а також відмовлено в заборі крові у закладі охорони здоров'я для проведення лабораторного дослідження, що є обов'язковим при медичному огляді (освідуванні) водія на стан наркотичного сп'яніння, особливо у тій ситуації, що склалася.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 не вбачається посягання на встановлений порядок управління, а саме: що він відмовився від проходження в установленому порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, адже відповідного нормативно врегульованого порядку проведення медичного огляду особи, яка керує транспортним засобом, на стан наркотичного сп'яніння не було дотримано ні працівниками поліції, на лікарем закладу охорони здоров'я, а тому у вину ОСОБА_1 не може ставитись порушення п.2.5 ПДР України, що має наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598 / 03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» ( рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі «Надточій проти України», п.33 рішення у справі «Гурепка проти України»), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку у цій справі представляє особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в України та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Тобто, усі сумніви щодо доведеності вини особи у страві про адміністративне правопорушення мають тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 08.07.2020 по справі 463/1352/16-а (пункт 39), - недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях..
У цій справі суд дійшов вмтановив, що огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння було проведено із порушення вимог закону, а фактично відповідний огляд не був проведений у порядку, як того вимагають нормативно-правові акти, зокрема положення п.п.6-8,10-12 розділу ІІІ Інструкції №1452/735 від 09.11.2015, де вказано про проведення лабораторних досліджень біологічного середовища для визначення наркотичного засобу або психотропної речовини з метою виявлення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння, а також йдеться про необхідність лабораторного дослідження крові, якщо не вдається відібрати в особи зразки біологічного середовища. Наданий суду висновок щодо результатів медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у відношенні ОСОБА_1 не містить результату огляду у відповідній графі, а тому згідно приписів п.21 Інструкції вважається недійсними.
Матеріалами справи не підтверджується, що водій транспортного засобу ОСОБА_1 відмовився від тестування та лабораторного дослідження на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я чи вчинив інші дії спрямовані на ухилення від проходження відповідного медичного огляду. Крім цього, матеріали не містять доказів, що водій ОСОБА_1 взагалі мав ознаки наркотичного сп'яніння, його зовнішній огляд на місці зупинки не проводився, даних про відсторонення його від керування транспортним засобом немає.
Отже, суд дійшов переконливого висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, яке йому інкримінується - за ч.1 ст. 130 КУпАП (відмова особи від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння) внаслідок не доведення винуватості особи у його вчиненні, що згідно з п.1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 245, п.1 ст. 247, 251, 252, 280, 283 КУпАП,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо скарги не було подано.
Суддя А.О. Залеська