Справа № 373/1637/25
Провадження № 2/373/986/25
(заочне)
03 листопада 2025 року м. Переяслав
Переяславський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Лебедя В.В.,
за участю секретаря судових засідань Мороз В.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача Меркулова В.В. через підсистему «Електронний суд» подала позов, у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 04.02.2020 у розмірі 46124,17 грн, що складається із: 42720,03 грн - заборгованості за «тілом» кредиту, 3404,14 грн - заборгованості за простроченими відсотками.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 04.02.2020 відповідач з метою отримання банківських послуг звернувся до позивача, у зв'язку із чим підписав Заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг. При підписанні заяви відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява на отримання кредиту разом з Умовами та правилами надання послуг, Тарифами банку, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. 04.02.2020 відповідач підписав та підтвердив ознайомлення та згоду на виконання умов, передбачених у паспорті споживчого кредиту, які містять відомості про основні умови кредитування, зокрема, суму кредиту, строк дії договору, процентну ставку, наслідки прострочення виконання зобов'язань, порядок повернення кредиту тощо.
Відповідачем умови кредитного договору належним чином не виконувалися, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 19.05.2025 становить 46124,17 грн, що
складається із: 42720,03 грн - заборгованості за тілом кредита та 3404,14 грн - заборгованості за простроченими відсотками.
Ухвалою судді від 09.07.2025 відкрито провадження у справі, яку призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Відповідачу було запропоновано протягом 15 днів із дня вручення копії даної ухвали подати відзив на позовну заяву і наявні докази, та роз'яснено, що розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін проводиться за його клопотанням.
Ухвалою судді від 31.07.2025 здійснено перехід до розгляду справи з викликом сторін на 08.09.2025.
Судове засідання 08.09.2025 відкладено з 09.09.2025 на 08.10.2025 у зв'язку з неявкою відповідача.
08.10.2025 справу знято з розгляду на 03.11.2025 у зв'язку з перебуванням головуючого судді у стані тимчасової непрацездатності.
Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. У заявлених вимогах просив розглянути справу без участі їх представника. Проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом розміщення оголошення про виклик у судове засідання на офіційному веб-сайті судової влади України, направлення судової повістки за місцем його реєстрації. Про причини неявки суд не повідомив та не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, а тому в силу вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, не подав відзив і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що відповідач в судове засідання повторно не з'явився, а позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та ухвалення заочного рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, встановив таке.
На підтвердження укладення кредитного договору позивачем надана копія заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг та копія паспорта споживчого кредиту, зі змісту яких вбачається, що 04.02.2020 відповідач підписав заяву та паспорт споживчого кредиту, чим підтвердив ознайомлення та згоду на виконання їх умов, які містять відомості про основні умови кредитування, зокрема, суму кредиту, строк дії договору, процентну ставку, наслідки прострочення виконання зобов'язань, порядок повернення кредиту.
Відповідно до наданого банком розрахунку загальна заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором № б/н від 04.02.2020 станом на 19.05.2025 становить 46124,17 грн, що складається із: 42720,03 грн - заборгованості за тілом кредита та 3404,14 грн - заборгованості за простроченими відсотками.
Разом з цим, із поданого розрахунку слідує, що відповідач з моменту отримання кредиту по даний час здійснив погашення заборгованості за поточним тілом кредиту на загальну суму - 167767,63 грн, погашення заборгованості за простроченим тілом кредиту 1307,76 грн, погашення заборгованості по нарахованим відсоткам 5665,96 грн, погашення заборгованості за простроченими відсотками 1227,02 грн. Дана обставина свідчить про визнання ним боргу.
Із наданої банком виписки за договором № б/н за період з 04.02.2020-20.05.2025 вбачається, що відповідач здійснював часткове погашення кредиту.
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначеної норми дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) є належним доказом щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.
До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц, від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18 та від 28.10.2020 у справі № 760/7792/14.
До справи долучені копії заяв про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 04.02.2020, паспорт споживчого кредиту від 04.02.2020, додаткову угоду до кредитного договору від 19.04.2024.
Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, суд виходить з такого.
За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За нормами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Відповідно до частин 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Статтею 1069 ЦК України передбачено, що якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 13 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених цим кодексом випадках. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України відповідач не подав суду жодного доказу на підтвердження того, що він належним чином виконує грошові зобов'язання за кредитним договором.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно повернув вказаний борг. Відсутність у нього грошових коштів не звільняє його від обов'язку погасити борг за кредитним договором.
Суд зауважує, що протягом розгляду справи відповідачем не подано письмових доказів на підтвердження неможливості виконання умов договору. Розмір заборгованості за кредитним договором стороною відповідача не спростований. Також відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву на позов.
Таким чином, суд повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного наданого доказу окремо, достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З відповідача на користь позивача належить стягнути витрати на сплату судового збору.
Керуючись статтями 263-265 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 04.02.2020 на загальну суму 46124,17 грн (сорок шість тисяч сто двадцять чотири гривні сімнадцять копійок).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін
позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1-Д, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 14360570;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
СУДДЯ: В.В. ЛЕБІДЬ