Справа №504/2604/25
Провадження №2-о/504/233/25
Доброславський районний суд Одеської області
10.11.2025с-ще Доброслав
Доброславський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді - Барвенко В.К.,
присяжних - Пахольчук В.І., Котвицького В.М., -
секретаря- Ориник М.В., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, в режимі відеоконференції, заяву ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Доброславський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області ПМУ МЮ (м. Одеса), Лиманська районна державна нотаріальна контора Одеської області, про оголошення фізичної особи померлою, -
Заявник звернувся до суду із заявою, якою просить визнати фізичну особу померлою.
Ухвалою судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 02.07.2025 року відкрито провадження у даній справі.
В судовому засіданні представник заявника доводи заяви підтримала, просила її задовольнити, вказала, що тривалий час відсутні відомості про місце перебування ОСОБА_4
ОСОБА_3 в судовому засіданні проти доводів заяви не заперечувала.
Інші учасники процесу повідомлені про дату, час та місце розгляду справи по суті.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку:
На обгрунтування своєї заяви заявник вказує, що ОСОБА_4 є його батьком.
В теперішній час він не знає місце перебування батька.
Визнання особи померлою необхідно заявнику для вирішення питання спадкового майна.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав; суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Згідно з ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд розглядає справу про оголошення фізичної особи померлою за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.
Статтею 46 ЦК України передбачено, що фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це.
Відповідно до ст. 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
Оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.
Рішення про оголошення фізичної особи померлою приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку - протягом шести місяців.
Як роз'яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року за N 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", на відміну від факту смерті особи, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, зазначених у ст. 21 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав без вісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявник має особисту цивільну-правову заінтересованість у зміні правового стану особи, яку просить оголосити померлою - свого батька ОСОБА_4 , який відсутній в місці його постійного проживання; відомостей про його місце перебування немає більше ніж 14 років.
Така заінтересованість обумовлена можливістю в подальшому реалізувати своє право на спадщину.
Водночас до заяви не додано належних доказів для ухвалення рішення про визнання особи померлою.
Зокрема у справі наявні відповіді з органу ДВС про відсутність відомостей про боржника у виконавчому провадженні.
Проте в судовому засідання заявник та заінтересована особа вказали, що їм невідомо чи здійснювався розшук боржника у межах виконавчого провадження.
В матеріалах справи наявна відповідь органу місцевого самоврядування, що ОСОБА_4 не проживає за вказаною адресою більше трьох років.
У справі не вказані обставини, які вказують на загрозу смерті ОСОБА_4 .
Питання оголошення особи безвісно відсутньою не ставилось.
Доказів того, що особу слід визнати (оголосити) померлою суду не надано.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та неупередженому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що заява про оголошення фізичної особи померлою є не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.47 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 258-260, 353, ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Доброславський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області ПМУ МЮ (м. Одеса), Лиманська районна державна нотаріальна контора Одеської області, про оголошення фізичної особи померлою, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 4 цього Кодексу, рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя В. К. Барвенко