Провадження № 11-сс/4823/506/25 Слідчий суддя ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
07 листопада 2025 рокум. Чернігів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
з участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Коропського районного суду Чернігівської області від 03 жовтня 2025 року,
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого СВ ВП № 1 Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_9 і застосовано до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на строк до 02 грудня 2025 року. Покладено на ОСОБА_8 наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до службових осіб ВП № 1 Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області, прокуратури та суду у визначений ними час; не залишати місце постійного проживання, без дозволу слідчого, прокурора, або суду; здати на зберігання до слідчого свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
Слідчий суддя зазначив, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а тому до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід саме у виді цілодобового домашнього арешту.
Не погодившись із рішенням суду, захисник ОСОБА_7 подав в інтересах підозрюваного апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді місцевого суду та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. В обґрунтування скарги посилається на те, що зазначені стороною обвинувачення та слідчим суддею ризики не мають під собою достатніх підстав, не підтверджені належними і допустимими доказами, а тому є недоведеними. Апелянт вказує на відсутність обставин, які б свідчили про недостатність застосування до ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, зокрема особистого зобов'язання. Зазначає, що слідчим суддею не надано належної оцінки даним про особу ОСОБА_8 , який військовослужбовцем, проходить службу в ЗСУ, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має зареєстроване місце проживання, повністю співпрацює зі слідством.
Заслухавши доповідь судді; захисника підозрюваного, який апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити; думку прокурора, котрий просив ухвалу слідчого судді залишити без змін; перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як убачається з матеріалів справи, слідчими ВП №1 Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12022270320000334, внесеного до ЄРДР 26.11.2022, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Органом досудового розслідування 23 вересня 2025 року ОСОБА_8 письмово повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ч.1 ст.178 КПК України.
Зі змісту ст.181 КПК України вбачається, що домашній арешт як вид запобіжного заходу може бути застосований до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, та полягає у забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Обираючи підозрюваному запобіжний захід саме у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі, усвідомлюючи можливе настання якого підозрюваний може вжити заходів для переховування від органів досудового розслідування та суду; не одружений, неповнолітніх дітей не має, що вказує на відсутність міцних соціальних зв'язків; після скоєння ДТП, у вчиненні якої він підозрюється, покинув місце постійного проживання; може впливати на потерпілого і свідків, а також проживаючи в іншій області може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом неотримання повісток, процесуальних документів та неявки на виклики до слідчого і суду.
Отже, при розгляді клопотання слідчий суддя з'ясував усі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, та на підставі пояснень сторін кримінального провадження і наданих ними матеріалів обґрунтовано дійшов висновку, що для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_8 , до нього необхідно застосувати запобіжний захід саме у вигляді домашнього арешту, і що більш м'який запобіжний захід - особисте зобов'язання, буде недостатнім для забезпечення запобігання цим ризикам, з чим погоджується і колегія суддів.
Колегія суддів вважає, що обраний ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту є співмірним з існуючими ризиками; тяжкості пред'явленої йому підозри та відповідає особі підозрюваного, а покладені на нього слідчим суддею обов'язки забезпечать його належну процесуальну поведінку.
У своєму рішенні слідчий суддя належним чином аргументував, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належного виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та не зможе запобігти заявленим ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.
Отже, відсутні підстави для зміни підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту на особисте зобов'язання з підстав, на які посилається захисник у своїй апеляційній скарзі.
Відтак, ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, постановленою з дотриманням норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги сторони захисту не дають підстав для її зміни чи скасування.
Керуючись ч.3 ст.407, ст.422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Коропського районного суду Чернігівської області від 03 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4