06 листопада 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/23070/25
Провадження № 22-ц/820/2254/25
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,
секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.,
з участю представниці позивача Прокопик І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійний край», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за договором позики за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 вересня 2025 року про відмову у забезпеченні позову,
встановив:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійний край» (далі - ТОВ «Олійний край», товариство), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за договором позики.
ОСОБА_1 зазначив, що 4 лютого 2025 року директор ТОВ «Олійний край» Гулевич О.В. в інтересах товариства отримав у нього в борг 225 000 доларів США на строк до 20 липня 2025 року. Факт укладення договору позики та передачі коштів підтверджується відповідною розпискою. Наразі ТОВ «Олійний край» не повернуло позичені кошти, внаслідок чого з товариства на користь позивача слід стягнути борг у розмірі 225 000 доларів США. Також у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання ТОВ «Олійний край» має сплатити позивачу 3% річних від простроченої суми за період з 21 липня 2025 року по 18 серпня 2025 року у розмірі 22 391 грн 33 коп.
За таких обставин ОСОБА_1 просив суд стягнути з ТОВ «Олійний край» на свою користь заборгованість за договором позики у розмірі 225 000 доларів США у гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України на день фактичного платежу та 3% річних від простроченої суми у розмірі 22 391 грн 33 коп.
Короткий зміст вимог заяви про забезпечення позову
Після відкриття провадження у справі, 9 вересня 2025 року ОСОБА_1 подав суду заяву про забезпечення позову посилаючись на те, що ТОВ «Олійний край» має чисельні борги перед іншими особами та може відчужити своє рухоме та нерухоме майно, а також намагається приховати належні йому грошові кошти, в тому числі суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Невжиття заходів забезпечення позову утруднить виконання рішення суду та унеможливить ефективний захист порушеного права позивача. Водночас ухвалою від 25 серпня 2025 року у цій же справі судом вжиті недостатні заходи забезпечення позову у виді арешту грошових коштів.
ОСОБА_1 просив суд:
- накласти арешт на грошові кошти, що належать ТОВ «Олійний край», які знаходяться на рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах тощо, які були відкриті після 26 серпня 2025 року та які будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову у межах суми позовних вимог у розмірі 225 000 доларів США;
- накласти арешт на грошові кошти, що належать ТОВ «Олійний край» у вигляді узгодженої суми бюджетного відшкодування та які знаходяться на бюджетному рахунку, який обслуговується органом казначейства, у межах суми позовних вимог у розмірі 225 000 доларів США;
- заборонити Державній казначейській службі України та її територіальним підрозділам, зокрема Головному управлінню Казначейства у Хмельницькій області, після набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховувати кошти з бюджетного рахунку, згідно даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, у межах суми позовних вимог в розмірі 225 000 доларів США на рахунок, вказаний платником податку ТОВ «Олійний край» у документах, які були подані до податкового органу (заява від 21 липня 2025 року, індивідуальний податковий номер платника податку 436178322251, податкова декларація або уточнюючий розрахунок №9215253936);
- накласти арешт на рухоме та нерухоме майно (автотранспортні засоби, обладнання тощо), яке належить ТОВ «Олійний край», шляхом заборони відчуження, в межах ціни позову 225 000 доларів США (в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності).
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 вересня 2025 року відмовлено у забезпечення позову.
Суд керувався тим, що ухвалою від 25 серпня 2025 року забезпечено позов ОСОБА_1 шляхом накладення арешту на грошові кошти у межах суми 225 000 доларів США, які належать ТОВ «Олійний край» та перебувають на всіх його рахунках у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах України. Такий засіб забезпечення є достатнім і відповідає заявленим позивачем вимогам, підстави для додаткового забезпечення позову відсутні. Водночас вимоги про обтяження належних товариству сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість не є співмірними із заявленими позовними вимогами.
Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про забезпечення позову посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що попередньою ухвалою суд вжив недостатні заходи забезпечення позову, відтак є необхідність застосувати додаткові заходи. Заявлене позивачем обтяження грошових коштів, рухомого та нерухомого майна товариства забезпечить належне виконання рішення суду про задоволення позову та поновлення порушеного права позивача. Такі заходи забезпечення позову є достатніми і співмірними із позовними вимогами. Відмова суду першої інстанції у задоволенні заяви про забезпечення позову є необґрунтованою, не відповідає нормам закону та позбавляє позивача права на охорону своїх матеріально-правових інтересів.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
ТОВ «Олійний край» і ОСОБА_2 не подали відзив на апеляційну скаргу.
2.Мотивувальна частина
Позиція суду апеляційної інстанції
Статтею 375 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши учасницю судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
Між ОСОБА_1 і ТОВ «Олійний край» виник спір з приводу невиконання останнім зобов'язання за договором позики.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 серпня 2025 року, зміненою постановою Хмельницького апеляційного суду від 16 жовтня 2025 року, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, що належать ТОВ «Олійний край» і знаходяться у нього чи в інших осіб, у межах суми позовних вимог 225 000 доларів США.
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції
Статтею 149 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
За змістом частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Із положень статті 153 ЦПК України слідує, що за загальним правилом заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
За своєю правовою природою забезпечення позову є гарантією належного виконання рішення суду про задоволення позову та ефективного відновлення порушених прав позивача. Вжиття судом цих заходів встановлює до прийняття рішення по справі певні обмеження здійснення учасниками справи, зокрема відповідачами, цивільних прав.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Також підставою для вжиття заходів забезпечення позову є достатньо-обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених процесуальним законом, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 25 травня 2020 року (справа №759/3972/18), яка згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 6 серпня 2025 року (справа №759/22148/24) зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Предметом заявленого позову є зобов'язання ТОВ «Олійний край» за договором позики у розмірі 225 000 доларів США.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 серпня 2025 року забезпечено позов ОСОБА_1 шляхом накладення арешту на належні ТОВ «Олійний край» грошові кошти, рухоме та нерухоме майно у межах суми позовних вимог 225 000 доларів США.
Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів про необхідність застосування додаткових заходів забезпечення позову. Також у справі відсутні докази про те, що запропоновані товариством заходи забезпечення позову є необхідними та співмірним із заявленими ним позовними вимогами, а невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду про задоволення позову, ефективний захист і поновлення порушених прав позивача.
За таких обставин суд першої інстанції правомірно керувався тим, що підстави для додаткового забезпечення позову ТОВ «Олійний край» відсутні.
Посилання ТОВ «Олійний край» на обґрунтованість заяви про забезпечення позову та неналежну оцінку судом зібраних доказів не відповідають фактичним обставинам справи.
Суд першої інстанції правильно визначився з правовими нормами, які регулюють порядок вирішення судом питання забезпечення позову. Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права є безпідставними.
3.Висновки суду апеляційної інстанції
Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 вересня 2025 року про відмову у забезпеченні позову залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Повне судове рішення складено 7 листопада 2025 року.
Судді: О.І. Ярмолюк
Л.М. Грох
Т.О. Янчук
Головуючий у першій інстанції - Колієв С.А.
Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 27