06 листопада 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/25398/25
Провадження № 22-ц/820/2253/25
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,
секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 8 вересня 2025 року про відмову у забезпеченні позову,
встановив:
1.Описова частина
Короткий зміст вимог заяви про забезпечення позову
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви.
ОСОБА_1 зазначив, що він має намір пред'явити позов до ОСОБА_2 про виключення відомостей про батька дитини. ОСОБА_2 не бажає провести генетичне дослідження батьківства позивача та погрожує виїхати з дитиною за кордон. З метою забезпечення майбутнього позову, зокрема реального та ефективного проведення судово-генетичної експертизи, відповідачці ОСОБА_2 і дитині ОСОБА_3 слід зборонити виїзд за межі України на період розгляду справи. Невжиття такого заходу забезпечення позову утруднить виконання рішення суду, якщо воно буде прийняте на користь позивача.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 8 вересня 2025 року відмовлено у забезпеченні позову ОСОБА_1 .
Суд керувався тим, що заявник не обґрунтував наявність об'єктивних ризиків невиконання чи утруднення виконання майбутнього можливого рішення суду, не навів обґрунтованих доказів щодо ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Крім того, запропонований заявником захід забезпечення позову не є співмірним із заявленими позовними вимогами.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про забезпечення позову посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність цих обставин, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 неодноразово наголошувала на своєму виїзді разом із дитиною за межі України, що унеможливить проведення судово-генетичної експертизи та утруднить розгляд справи. Відтак мають місце підстави для забезпечення позову ОСОБА_1 шляхом зборони відповідачці вчиняти такі дії. Суд не з'ясував усі обставини справи, не застосував правильно норми чинного законодавства та дійшов помилкового висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
ОСОБА_2 і Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не подали відзив на апеляційну скаргу.
2.Мотивувальна частина
Позиція суду апеляційної інстанції
Статтею 375 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Між сторонами виник спір щодо батьківства ОСОБА_1 відносно дитини.
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції
Статтею 149 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.
За змістом частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
В силу статті 153 ЦПК України за загальним правилом заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
За своєю правовою природою забезпечення позову є гарантією належного виконання рішення суду про задоволення позову та ефективного відновлення порушених прав позивача. Вжиття судом цих заходів встановлює до прийняття рішення по справі певні обмеження здійснення учасниками справи, зокрема відповідачами, цивільних прав.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Також підставою для вжиття заходів забезпечення позову є достатньо-обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених процесуальним законом, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 25 травня 2020 року (справа №759/3972/18), яка згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.
Предметом спору між сторонами є батьківство ОСОБА_1 відносно малолітньої ОСОБА_3 .
Водночас ОСОБА_1 просить забезпечити цей позов забороною виїзду відповідачки ОСОБА_2 і дитини ОСОБА_3 за межі України.
Між заявленим ОСОБА_1 заходом забезпечення позову та предметом його позовної вимоги відсутній правовий зв'язок. Зокрема, такий захід не спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, його вжиття не усуне труднощі виконання рішення суду та запобігання порушенню прав та інтересів як позивачки, так і дитини.
Водночас у справі відсутні будь-які докази про те, що невжиття судом заходу забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог, а також істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення цивільних прав та інтересів позивача.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неможливість застосування заявленого позивачем заходу забезпечення позову.
Посилання ОСОБА_1 на наявність підстав для забезпечення його позову не відповідають фактичним обставинам справи та чинним нормам закону.
Суд першої інстанції з'ясував усі обставини справи, застосував правильно норми права та дав належу оцінку дослідженим доказам. Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права є безпідставними.
3.Висновки суду апеляційної інстанції
Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 8 вересня 2025 року про відмову у забезпеченні позову залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Повне судове рішення складено 7 листопада 2025 року.
Судді: О.І. Ярмолюк
Л.М. Грох
Т.О. Янчук
Головуючий у першій інстанції - Заворотна О.Л.
Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 48