Номер провадження: 11-кп/813/497/25
Справа № 496/917/20
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
08.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ,
захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 про повторне дослідження доказів в межах розгляду апеляційної скарги заступника керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_11 на вирок Біляївського районного суду Одеської обл. від 22.01.2024 в к/п №12015160000000598 від 07.08.2015 стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України та ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 362, ч. 1 ст. 366 КК України
установив:
Зазначеним вироком суду 1-ої інстанції ОСОБА_7 визнаноневинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України та виправдано у зв'язку із недоведеністю вчинення кримінального правопорушення.
ОСОБА_8 визнано невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 362, ч. 1 ст. 366 КК України та виправдано у зв'язку із відсутністю в його діях складу кримінальних правопорушень.
Не погоджуючись із зазначеним вироком суду, заступником керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_11 було подано апеляційну скаргу, в якій останній, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, просить вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України та ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 362, ч. 1 ст. 366 КК України та призначити їм відповідне покарання.
При цьому, 07.11.2024 прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 було подано клопотання про повторне дослідження доказів у кримінальному провадженні, зокрема, повторний допит потерпілого ОСОБА_12 , свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , а також повторне дослідження письмових доказів, досліджених судом 1-ої інстанції, повний перелік яких міститься в прохальній частині поданого прокурором клопотання (т. 6, а.с. 158-172).
Клопотання про повторне дослідження доказів обґрунтовано тим, що судом 1-ої інстанції була допущена невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, не було надано належної оцінки показанням допитаних в судовому засіданні потерпілого та свідків, а також зроблено безпідставний висновок стосовно визнання доказів недопустимими.
В запереченнях на подане стороною обвинувачення клопотання про повторне дослідження доказів захисник ОСОБА_10 зауважив на тому, що у ньому не наведено таких підстав для повторного дослідження доказів як неповнота їх дослідження або наявність певних порушень під час їх дослідження, натомість, суд 1-ої інстанції дослідив усі можливі докази із дотриманням засад безпосередності та у повному обсязі.
Потерпілий ОСОБА_12 та його представник ОСОБА_24 в судове засідання апеляційного суду не з'явились, не зважаючи на належне та своєчасне сповіщення про дату, час та місце апеляційного розгляду, натомість, подали заяву, в якому просили апеляційний розгляд проводити без участі потерпілого та його представника (т. 6, а.с. 133, 174).
Враховуючи неявку потерпілого та його представника, колегія суддів, керуючись при цьому приписами ч. 4 ст. 405 КПК України та з'ясувавши думку інших учасників провадження, вважає за можливе розгляд клопотання прокурора про повторне дослідження доказів проводити без участі потерпілого ОСОБА_12 та його представника.
Заслухавши пояснення прокурора ОСОБА_6 , який підтримав вимоги поданого ним клопотання та просив його задовольнити, думку обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , а також їх захисників ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , які заперечували проти повторного дослідження доказів, перевіривши матеріали судового провадження, апеляційний суд вважає, що вказане клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Положення ч. 3 ст. 404 КПК України визначають, що за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом 1-ої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом 1-ої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді 1-ої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Апеляційний суд приймає до уваги позицію, викладену у постанові колегії суддів Третьої судової палати ККС у складі ВС від 18.07.2022 по справі №698/937/13, відповідно до якої для повторного дослідження судом апеляційної інстанції обставин, установлених під час кримінального провадження, кримінальний процесуальний закон визнає обов'язковою наявність (сукупність) як відповідного процесуального приводу (клопотання учасника судового провадження), так і однієї із закріплених у законі умов (неповнота дослідження зазначених обставин або наявність певних порушень у ході їх дослідження), які можна розглядати як фактичну підставу для такого дослідження.
При цьому сама лише незгода учасника судового провадження з оцінкою певних конкретних доказів не може слугувати підставою для їхнього обов'язкового повторного дослідження. Відмова ж у задоволенні клопотання за відсутності аргументованих доводів щодо необхідності повторного дослідження доказів у справі не свідчить про порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону або неповноту судового розгляду.
Окрім того, судом апеляційної інстанції враховується правова позиція суду касаційної інстанції, а саме колегії суддів у складі Третьої судової палати ККС у складі ВС у справі №712/2341/15-к, у відповідності до якої повторне дослідження доказів є правом, а не обов'язком суду. Відмова в задоволенні клопотання щодо повторного дослідження доказів свідчить не про порушення кримінального процесуального закону та неповноту досліджень доказів, а про відсутність аргументованих доводів щодо необхідності цих дій.
На підставі аналізу вироку суду 1-ої інстанції, а також журналів судових засідань, у судовому засіданні від 28.07.2020 був визначений порядок дослідження доказів (т.1, а.с. 83-84) та в подальшому судом 1-ої інстанції було досліджено письмові докази у кримінальному провадженні в судових засіданнях які відбулися 11.02.2021, 13.05.2021, 20.05.2021, 03.06.2021, 12.11.2021, 24.05.2023 та 28.06.2023 (т. 1, а.с. 198-200; т. 2, а.с. 91-93, 127-128, 187-188; т. 3, а.с. 61-63; т. 4, а.с. 103-107; т. 5, а.с. 185-190), проведено допит потерпілого ОСОБА_12 в судовому засіданні від 09.07.2021 (т. 2, а.с. 194-195), проведено допит свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_13 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 в судовому засіданні від 10.09.2021 (т. 2, а.с. 234-237), проведено допит свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_20 в судовому засіданні від 11.11.2021 (т. 3, а.с. 6-8), проведено допит обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судовому засіданні від 10.12.2021 (т. 3, а.с. 66-68), проведено допит експерта ОСОБА_27 в судових засіданнях від 02.11.2022, 22.02.2023 (т. 3, а.с. 190-192, 243-249), проведено допит свідка ОСОБА_21 в судовому засіданні від 16.03.2023 (т. 4, а.с. 60-70), проведено допит експерта ОСОБА_22 в судовому засіданні від 01.05.2023 (т. 4, а.с. 91-99), проведено допит експерта ОСОБА_28 в судовому засіданні від 08.06.2023 (т. 4, а.с. 117-124).
При цьому, суд 1-ої інстанції дослідив всі докази у кримінальному провадженні надані сторонами із дотриманням засад диспозитивності та безпосередності, в присутності сторін кримінального провадження, з наданням їм можливості поставити допитуваним особам відповідні запитання, врахував всі клопотання учасників судового розгляду стосовно доказів, надав їм відповідну правову оцінку в ухваленому за результатами судового розгляду рішенні та виклав мотиви такої оцінки.
Відповідно до мотивувальної частини вироку суду, зміст всіх досліджених судом доказів, зокрема, показання обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , потерпілого ОСОБА_12 , свідків, а також письмових доказів, детально викладений судом 1-ої інстанції, із наданням таким доказам відповідної правової оцінки, повної та всебічної.
На переконання апеляційного суду прокурор ОСОБА_6 не навів переконливих підстав для необхідності повторного дослідження всіх письмових доказів, наявних у кримінальному провадженні, а також проведення повторного допиту потерпілого та свідків, натомість, повнота та вірність відтворення наданих потерпілим ОСОБА_12 та свідками показань, а також змісту письмових доказів, в оскаржуваному вироку стороною обвинувачення під сумнів поставлена не була.
Окрім того, прокурор ОСОБА_6 наполягав на тому, що судом 1-ої інстанції було надано невірну оцінку дослідженим у кримінальному провадженні доказам.
Відтак, апеляційний суд зауважує, що прокурором ОСОБА_6 не наведено жодних обґрунтувань неповноти дослідження судом 1-ої інстанції вищезгаданих доказів або допущення будь-яких порушень з боку суду під час їх дослідження, натомість, аргументи клопотання прокурора про повторне дослідження доказів фактично зводяться до його незгоди із їх правовою оцінкою, наданою судом 1-ої інстанції в оскаржуваному вироку суду.
Підсумовуючи все вищевикладене, колегія суддів не знаходить передбачених ч. 3 ст. 404 КПК України підстав для проведення повторного дослідження доказів у кримінальному провадженні, зокрема, повторного допиту потерпілого ОСОБА_12 , свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , а також повторного дослідження письмових доказів, у зв'язку з чим клопотання прокурора ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 24, 350, 370, 404, 405, 419, 532 КК України, апеляційний суд
ухвалив:
Відмовити в задоволенні клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 про повторне дослідження доказів під час апеляційного провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_11 на вирок Біляївського районного суду Одеської обл. від 22.01.2024 стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України та ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 362, ч. 1 ст. 366 КК України.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4