Номер провадження: 33/813/1974/25
Номер справи місцевого суду: 496/3296/25
Головуючий у 1-й інстанції Пендюра Л. О.
Доповідач Лозко Ю. П.
20.10.2025 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Лозко Ю.П.,
за участю секретаря судового засідання Пересипка Д.В., захисників Склярського Павла Миколайовича, Босої Оксани Олександрівни, які діють в інтересах ОСОБА_1
розглянувши апеляційну скаргу захисника Склярського Павла Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1
на постанову судді Біляївського районного суду Одеської області від 12 вересня 2025 року
встановив:
Постановою судді Біляївського районного суду Одеської області від 12 вересня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Вирішено питання щодо судового збору.
Судом першої інстанції встановлено, що 21 травня 2025 року о 12:25 год, за адресою: Одеська область, Одеський район, автодорога М-05 «Київ-Одеса», 452 км, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Opel Vectra» державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосування технічного приладу - газоаналізатора «Alcotest Drager 7510», тест № 729, результат огляду позитивний 0,72 ‰, чим порушив
п. 2.9.а Правил дорожнього руху України, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 337221 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Склярський П.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , просить скасувати постанову судді Біляївського районного суду Одеської області від 12 вересня 2025 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях
ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 не порушував правила дорожнього руху, не знаходився у стані алкогольного сп'яніння. Суд першої інстанції не в повній мірі дослідив докази у справі та дійшов передчасного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого правопорушення. Крім цього, судом не враховано, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та позитивно характеризується за місцем служби.
Як на підставу для скасування оскаржуваної постанови суду та закриття провадження у справі, в доповненнях до апеляційної скарги захисниця Боса О.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 зазначає, що: матеріали справи, зокрема відеозапис, не містять доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом; відеозапис, долучений до матеріалів справи є неповним за інформаційним наповненням та не є безперервним; проведений поліцейським стосовно ОСОБА_1 огляд на стан алкогольного сп'яніння є недійсним, оскільки він здійснювався неуповноваженою особою, зважаючи на те, що
ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а також, що ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я; поліцейськими не роз'яснено права, передбачені законом; після складення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Зважаючи на положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, апеляційний суд, врахувавши фактичні обставини справи, вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
В судовому засіданні захисники Склярський П.М., Боса О.О.підтримали вимоги апеляційної скарги, надали пояснення за доводами апеляційної скарги, з урахуванням поданими до неї доповненнями.
Вислухавши захисників Склярського П.М., ОСОБА_2 за доводами апеляційної скарги з доповненнями, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду та таке.
Переглядаючи справу про адміністративне правопорушення в межах доводів викладених в апеляційній скарзі та доповненнями до неї, апеляційний суд враховує таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ознаками об'єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: по-перше, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; по-третє відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд зважає на усталену практику ЄСПЛ, який зазначив, що: "будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобіля мита їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі" (Рішенні Європейського суду з прав людини по справі "О'Галлоранта Франціс проти Сполученого Королівства" ("O'Halloran and Francis v. the United Kingdom") від 29 червня 2007 року).
Відповідно до п. 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України N 1306 від 10.10.2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У відповідності до ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (ч. 2 ст. 266КУпАП).
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. (ч. 3 ст. 266 КУпАП).
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч. 5 ст. 266 КУпАП).
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 266 КУпАП).
Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів, регламентовано розділом II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року N 1452/735 (далі -Інструкція).
Так розділом II указаної Інструкції визначено, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (пункт 1 Розділу II Інструкції).
Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (пункт 3 Розділу II Інструкції).
Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (пункт 5 Розділу II Інструкції).
Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові (пункт 7 Розділу II Інструкції).
З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення (пункт 9 Розділу II Інструкції).
Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (пункт 10 Розділу II Інструкції).
Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджено Постановою КМУ від 17.12.2008 року N 1103 (далі- Порядок).
Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (пункт 4 Порядку).
Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння. Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності (пункт 5 Порядку).
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам (пункт 6 Порядку).
Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав (пункт 7 Порядку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку).
Наведені вище вимоги національного законодавства правоохоронцями дотримані.
Поняття доказів та джерела їх отримання, визначені ст. 251 КУпАП, зокрема до одних із таких джерел законодавець відносить протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, акт огляду, а також інші документи.
Приймаючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд в основу свого рішення поклав відомості, зафіксовані у: протоколі про адміністративне правопорушення, результатах тесту, отриманих за допомогою технічного приладу «Драгер», акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу, відеозаписах, долучених до справи.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №337221, складеного відносно ОСОБА_1 , поліцейськими зафіксовано, що: «21 травня 2025 року о 12:25 год траса Київ-Одеса 452 км, водій керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки за допомогою приладу (газоаналізатора) «Драгер Алкотест» 7510. Проба позитивна 0,72%, чим порушив п. 2.9 а ПДР».
Вказаний вище протокол ОСОБА_1 , як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності підписав без зауважень.
З відеозапису, долученого правоохоронцями до матеріалів справи убачається, що поліцейськими в межах блокпосту зупинено транспортний засіб під керуванням
ОСОБА_1 у зв'язку з порушенням вимог ПДР, а саме не дотримання вимог знаку дорожнього руху 2.2, яким заборонено проїзд без зупинки, що не заперечувалося
ОСОБА_1 (12:30:42-12:30:49 - час вказаний на відеозаписі). Засобами відеозапису зафіксовано, що після зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 знаходився в салоні автомобіля на місці водія, факт керування ним не заперечувався. Під час спілкування з водієм, поліцейськими виявлено у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота у зв'язку з чим запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу (алкотестеру), на що водій погодився. За результатами першого продуття алкотестеру прилад не зафіксував алкоголю (12:36:27 - час вказаний на відеозаписі), після повторної спроби у ОСОБА_1 виявлено 0,72% алкоголю в крові, при максимально допустимій нормі 0,2 проміле. Факт вживання алкоголю напередодні ОСОБА_1 підтвердив, зазначивши, що вчора на 4-х випили літр (12:38:31 - час вказаний на відеозаписі). З відеозапису убачається, що проти отриманих результатів огляду ОСОБА_1 не заперечував, не зазначив, що не погоджується з такими, натомість неодноразово звертався до поліцейського з проханням вирішити питання у поза процесуальний спосіб у чому йому було відмовлено (12:37:45, 12:49:22, 12:49:51 - час вказаний на відеозаписі).
З роздрукованих результатів спеціального технічного засобу від 21 травня 2025 року, отриманих за результатами проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, убачається, що у крові ОСОБА_1 зафіксовано 0,72 проміле алкоголю (а.с. 5).
Ці ж відомості щодо результатів проведення огляду, зафіксовані поліцейськими у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 6).
Установивши та зафіксувавши, що водій транспортного засобу, керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння та погодився з результатами огляду, проведеного на місці зупинки, поліцейськими підставно складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Стосовно посилань сторони захисту про недопустимість та неналежність відеозапису, що міститься в матеріалах справи як доказу у справі, з підстав зазначених в доповненнях до апеляційної скарги, апеляційний суд зауважує про таке.
Статус доказів, перелік джерел, правила їх допустимості визначаються виключного національним законом. Конвенційне право та його тлумачення ЄСПЛ залишає правила допустимості доказів на розсуд держав, з поправкою на вимогу загальної справедливості судового провадження.
Національний припис закону ст. 251 КУпАП встановлює абсолютний характер джерел та змісту доказової інформації по справі "будь - які фактичні дані". Також, на відміну від правил кримінального провадження, КУпАП не містить критеріїв недопустимості доказів.
Посилання захисниці про те, що відеозапис не є безперервним, апеляційний суд оцінює критично, оскільки долучений до матеріалів справи відеозапис за своїм обсягом та повнотою відповідає критерію достатності, та містить фіксацію подій, що підтверджує обставини, викладені та зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення. За допомогою засобів відеозапису правоохоронцями встановлено обставини виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, висловлення на його адресу вимоги пройти огляд на стан сп'яніння, фіксування обставин проходження водієм огляду на стан алкогольного сп'яніння, складання адміністративних матеріалів, ознайомлення ОСОБА_1 з їх змістом, підписання водієм цих документів, що спростовує твердження захисників про недопустимість відеозапису, як джерела доказу.
Фактичні дані, що містяться на DVD-диску, стороною захисту не спростовані, тому апеляційний суд погоджується з оцінкою доказів, котра надана судом першої інстанції.
Щодо аргументів захисників про те, що за допомогою засобів відеозапису не зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, апеляційний суд зауважує, що під час спілкування з ОСОБА_1 , який знаходився у салоні транспортного засобу на місці водія, за кермом, останній не заперечував, що до моменту зупинки транспортного засобу на блокпосту, саме він керував автомобілем «Opel Vectra» д.н.з. НОМЕР_1 . Також водій погодився, що підставою зупинки слугувало недотримання вимог ПДР, а саме проїзд без зупинки на знак дорожнього руху 2.2. Крім цього, у відповідності до п.2.5 ПДР, ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу, погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Твердження захисників про те, що усупереч вимог порядку, поліцейський не запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, зважаючи на те, що він не погоджувався з тими результатами, що отримані на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу, апеляційний суд вважає безпідставними, з огляду на те, що після проходження огляду на місці зупинки, ОСОБА_1 не повідомляв правоохоронців про те, що він не погоджується з результатами огляду, які отримані за допомогою алкотестеру (0,72% проміле), натомість неодноразово пропонував правоохоронцю вирішити питання у поза процесуальний спосіб.
Посилання щодо проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння неуповноваженою особою, як на підставу задоволення вимог апеляційної скарги, апеляційний суд відхиляє, з огляду на таке.
Військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (ч. 1 ст. 266-1 КУпАП).
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів (ч. 2 ст. 266-1 КУпАП).
Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів (ч.3 ст. 266-1 КУпАП).
Порядок направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 7 ст. 266-1 КУпАП).
Порядок направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2024 року N 32 (далі - Порядок).
Цей Порядок визначає процедуру направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів (далі - військовозобов'язані), а також військовослужбовців Збройних Сил (далі - військовослужбовці) для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - огляд), та проведення огляду (п. 1 Порядку).
Огляду підлягають військовослужбовці/військовозобов'язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння) . Огляд військовослужбовців/військовозобов'язаних проводиться посадовою особою, уповноваженою на його проведення начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу) Збройних Сил, іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення (далі - уповноважена посадова особа), з використанням спеціальних технічних засобів та тестів (п.3 Порядку).
Огляд військовослужбовців/військовозобов'язаних, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, в усіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на його проведення начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах (п.4 Порядку).
Отже, обов'язковою умовою для проведення огляду військовослужбовця на стан алкогольного сп'яніння саме посадовою особою, уповноваженою на його проведення начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу) Збройних Сил, а не поліцейським, є виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або перебування на території військових частин (установ, закладів).
Матеріали справи не містять та стороною захисту не надано суду доказів того, що під час зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 , як військовослужбовець, виконував обов'язки військової служби.
Сама ж по собі наявність у водія статусу військовослужбовця, за умови не виконання ним у цей час вказаних вище обов'язків, не є підставою для проведення його огляду спеціальними суб'єктами, як про те твердить сторона захисту.
З цих саме підстав, апеляційний суд відхиляє аргументи сторони захисту щодо визнання недопустимим протоколу про адміністративне правопорушення, з підстав наведених у доповненні до апеляційної скарги.
Твердження сторони захисту про те, що під час проведення огляду ОСОБА_1 , поліцейський не дотримався вимог інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу, оскільки між першим та другим вимірюванням пройшло менше 15 хвилин, апеляційний суд відхиляє, зважаючи на таке.
Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції (пункт 4 розділу II Інструкції).
Відповідно до копії інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу «Drager Alcotest» 7510, зокрема підрозділу «Правила, яких повинна дотримуватися особа, яку перевіряють», зазначено, що: «не починайте тест раніше, ніж 15 хвилин після прийому алкоголю. Реальні залишки алкоголю в роті можуть призвести до некоректних показань. Вони можуть залишатися після вживання ароматичних напоїв (наприклад, фруктових соків), аерозолів для освіження рота на спиртовій основі, ліків і крапель, а також після відрижки і блювоти. В цьому випадку також почекайте як мінімум 15 хвилин. Полоскання рота водою або безалкогольними напоями не може замінити необхідного часового інтервалу до проведення вимірювань».
Отже, інструкцією з експлуатації передбачено необхідність дотримання 15-ти хвилинного інтервалу часу не між спробами продуття алкотестеру, а між вживанням алкоголю та проходженням огляду.
З відеозапису убачається, що ОСОБА_1 підтвердив факт вживання ним алкоголю напередодні ввечері, тоді як огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проведено о 12:37:52, тобто між вказаними подіями (вживання алкоголю та проходження огляду) минув інтервал часу, дотримання якого передбачено інструкцією з експлуатації цього приладу.
Посилання захисників на те, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не було роз'яснено права, передбачені законом, не є підставою для задоволення вимог апеляційної скарги та закриття провадження у справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому апеляційний суд враховує, що представництво інтересів ОСОБА_1 під час апеляційного перегляду здійснювали захисники Склярський П.М. та Боса О.О., отже ОСОБА_1 реалізував право користуватися юридичною допомогою адвокатів, отже, зазначене, не завадило йому реалізувати права, надані законом, у тому числі право на захист.
Стосовно доводів апелянта про те, що поліцейськими не було відсторонено водія від керування вказаним автомобілем, апеляційний суд зауважує про таке.
Так, дійсно положеннями ч. 1 ст. 266 КУпАП передбачено можливість відсторонення особи від керування транспортним засобом у разі наявності підстав вважати, що така особа перебуває, зокрема у стані алкогольного сп'яніння.
Однак, невиконання поліцейськими вимог ст. 266 КУпАП у даному конкретному випадку, лише щодо невідсторонення водія від керування транспортним засобом, не дає підстави ставити під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні вимог п 2.9 а ПДР, оскільки не вчинення правоохоронцями цих дій не впливає на легітимність їх дій у цілому, і не є окремою підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Щодо виду та міри накладеного адміністративного стягнення.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
За вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення: 1) попередження; 2) штраф; 3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; 4) конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення; 5) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання); позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;
5-1) громадські роботи; 6) виправні роботи; 6-1) суспільно корисні роботи; 7) адміністративний арешт; 8) арешт з утриманням на гауптвахті. Законами України може бути встановлено й інші, крім зазначених у цій статті, види адміністративних стягнень. Законами України може бути передбачено адміністративне видворення за межі України іноземців і осіб без громадянства за вчинення адміністративних правопорушень, які грубо порушують правопорядок (ст. 24 КУпАП).
Оплатне вилучення, конфіскація предметів та позбавлення права керування транспортними засобами можуть застосовуватися як основні, так і додаткові адміністративні стягнення; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю - тільки як додаткове; інші адміністративні стягнення, зазначені в частині першій статті 24 цього Кодексу, можуть застосовуватися тільки як основні.
За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення (ст. 25 КУпАП).
Позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом. Якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті. Позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватись до осіб, які користуються цими засобами в зв'язку з інвалідністю, за винятком випадків керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, залишення на порушення вимог встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої вони є, ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (ч.ч. 2-4 ст. 30 КУпАП).
Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (ст. 33 КУпАП).
Обставинами, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються: 1) щире розкаяння винного; 2) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; 3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; 4) вчинення правопорушення неповнолітнім; 5) вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року. Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом'якшуючими і обставини, не зазначені в законі (ст. 34 КУпАП).
Обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються: 1) продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її; 2) повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення; 3) втягнення неповнолітнього в правопорушення; 4) вчинення правопорушення групою осіб; 5) вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин; 6) вчинення правопорушення в стані сп'яніння. Орган (посадова особа), який накладає адміністративне стягнення, залежно від характеру адміністративного правопорушення може не визнати дану обставину обтяжуючою (ст. 35 КУпАП).
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень (ч.2 ст. 36 КУпАП).
Санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При накладенні стягнення судом було враховано характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника.
На підставі наведеного, урахувавши вимоги ч.2 ст. 36 КУпАП, суд дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
З такими висновками суду, погоджується апеляційний суд, з огляду на таке.
Аналіз змісту санкції ч.1 ст. 130 КУпАП дає підстави дійти висновку, що за вчинення цього правопорушення, законодавець імперативно визначив покладення на винну особу, як основного (штраф), так і додаткового стягнення (позбавлення права керувати транспортними засобами). У такому випадку, суд у межах його повноважень, не наділений правом накладати стосовно водія лише стягнення у виді штрафу, оскільки санкція цієї статті за своєю правовою природою є безальтернативною.
Така логіка законодавця обумовлена характером інкримінованого правопорушення, яке полягає у використанні джерела підвищеної небезпеки, яким є автомобіль, особою, яка знаходиться у стані сп'яніння, що свідчить про підвищену протиправність діяння.
Безальтернативність стягнення також спрямована на досягнення у суспільстві превентивної мети, а саме запобігання вчиненню цих правопорушень, як безпосередньо особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.
Отже є вірним висновок суду щодо наявності правових підстав для накладення на ОСОБА_1 , як основного, так і додаткового стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн та позбавлення його права керування транспортними засобами строком на 1 рік, що ґрунтується на вимогах закону.
Обставини, на які посилається в апеляційній скарзі захисник, як підстави, які на його думку пом'якшують відповідальність, апеляційний суд відхиляє, оскільки санкція інкримінованої статті є безальтернативною.
Іншими доводами апеляційна скарга не обґрунтована.
Отже апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до
ст. 252КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Порушень судом першої інстанції норм КУпАП під час з'ясування обставин по справі апеляційним судом не встановлено.
За таких обставин, підстав для закриття провадження справи не встановлено, і висновок судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП є вірним.
Підсумовуючи наведене вище апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження по справі за п. 1 ст. 247 КУпАП, з мотивів наведених у скарзі.
Керуючись ст. 294 КУпАП
постановив:
Апеляційну скаргу захисника Склярського Павла Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Біляївського районного суду Одеської області від 12 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.П. Лозко