Справа № 936/281/23
Іменем України
16 жовтня 2025 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:
головуючого Собослой Г.Г.
суддів Мацунич М.В., Кожух О.А.
з участю секретаря Ормош О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 22.11.2024 року у справі №936/281/23 (Головуючий: Пелих О.О.), -
У березні 2023 року Мукачівська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатської обласної військової адміністрації) звернулася в суд із позовом до Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області (Мукачівської районної військової адміністрації Закарпатської області), ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсними державного акту на право власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки.
Позовні вимоги мотивовано тим, що Мукачівською окружною прокуратурою, за результатами опрацювання матеріалів кримінального провадження № 42021072040000062, відомості про яке 05.10.2021 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, встановлено підстави для представництва інтересів держави в суді у правовідносинах, що виникли внаслідок розпорядження Воловецькою районною державною адміністрацією землями лісогосподарського призначення. Так, розпорядженням голови Воловецької районної державної адміністрації № 320 від 30.06.2009 «Про затвердження матеріалів вибору місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» надано ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,1000 га. за межами смт. Воловець на території Воловецької селищної ради для ведення індивідуального садівництва.
На підставі вказаного рішення та на замовлення ОСОБА_2 , ТОВ «Експертна група Фаворит» виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у власність) для ведення індивідуального садівництва з кадастровим номером 2121555100:05:001:0010.За результатами розгляду вищевказаної технічної документації, головою Воловецької районної державної адміністрації Закарпатської області видано розпорядження № 418 від 04.09.2009 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у власність земельної ділянки», яким передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 2121555100:05:001:0010 площею 0,1000 га. для ведення індивідуального садівництва за межами населеного пункту в урочищі «Млачки» на території Воловецької селищної ради Воловецького району. Після чого, 16.09.2009 Воловецькою РДА видано ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 441519 від 16.09.2009, що посвідчує право власності такого на земельну ділянку з кадастровим номером 2121555100:05:001:0010 площею 0,1000 га. Також, відповідну інформацію внесено до Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки, що підтверджується інформаційною довідкою від 31.08.2020. Поряд з тим, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 309448368 від 09.09.2022 вбачається, що відомості про речові права на вищевказану земельну ділянку до такого не внесені.
Згідно з висновку експерта № 1013 від 18.07.2022, складеного за результатами проведення земельно-технічної експертизи в рамках кримінального провадження № 42021072040000062 від 05.10.2021, вбачається, що земельна ділянка за кадастровим номером 2121555100:05:001:0010 частково накладається (площа накладення складає 0,0212 га.) на землі лісового фонду квартал 15 виділи 3,8 В.Воловецького лісництва ДП «Свалявське ЛГ» (правонаступником якого є Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України»). Слід зазначити, що висновок експерта про часткове накладення земельної ділянки з кадастровим номером 2121555100:05:001:0010 на землі лісового фонду сформований за результатами дослідження, зокрема, викопіювання з планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування ДП «Свалявське ЛГ» з нанесенням на таких меж спірної земельної ділянки, матеріалів лісовпорядкування ДП «Свалявське ЛГ» та матеріалів топографо-геодезичних робіт по виносу меж спірної земельної ділянки в натурі (на місцевості) із зазначенням на графічних матеріалах меж земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні ДСГП «Ліси України» (ДП «Свалявське ЛГ»). Поряд з тим, факт належності спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення та перебування у постійному користуванні держлісгоспу також підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об'єкту - земельної ділянки № 78-ДК/64/АП/09/01/-21 від 27.01.2021, складеного старшим державним інспектором Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області за результатами проведення позапланової перевірки з питань правомірності набуття у власність земельної ділянки за кадастровим номером 2121555100:05:001:0010. Зокрема, у зазначеному акті перевірки зазначено, що земельну ділянку з кадастровим номером 2121555100:05:001:0010 станом на 2009 рік відносилась до земель лісогосподарського призначення і перебувала в користуванні держлісгоспу.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив задовольнити заявлені позовні вимоги.
Рішенням Воловецького районного суду від 12 листопада 2024 року позов Мукачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатської обласної військової адміністрації) до Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області (Мукачівської районної військової адміністрації Закарпатської області), ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсними державного акту на право власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки - задоволено частково.
Визнано незаконним та скасувано розпорядження голови Воловецької районної державної адміністрації Закарпатської області № 418 від 04.09.2009 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у власність земельної ділянки», яким передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 2121555100:05:001:0010 площею 0,1000 га, для ведення індивідуального садівництва за межами населеного пункту в урочищі «Млачки» на території Воловецької селищної ради Воловецького району.
Визнано недійсним та скасувано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 441519 від 16.09.2009, яким посвідчується право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку за кадастровим номером 2121555100:05:001:0010 площею 0,1000 га, для ведення індивідуального садівництва, вартістю 263 470,00 гривень.
Зобов'язатно ОСОБА_2 повернути за актом приймання-передачі частину земельної ділянки площею 0,0212 га в межах земельної ділянки з кадастровим номером 2121555100:05:001:0010 площею 0,1000 га, державі в особі Закарпатської обласної державної (військової) адміністрації.
Стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на користь Закарпатської обласної прокуратури судовий збір в розмірі 6871 гривні 98 копійок.
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про стягнення з Мукачівської окружної прокуратури на користь ОСОБА_2 судових витрат (витрати на професійну правничу (правову) допомогу та витрати на проведення судової земельно-технічної експертизи) - відмовлено.
Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції представник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій ставиться питання про скасування рішення, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для задоволення позовних вимог відсутні, так як такі є безпідставні, не ґрунтуються на фактичних обставинах справи і апелянт заявляє також про застосування строку позовної давності.
Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, представника Закарпатської обласної прокуратури Стець В.М., який просить рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного висновку.
Встановлено, що розпорядженням голови Воловецької районної що розпорядженням голови Воловецької районної державної адміністрації № 320 від 30.06.2009 «Про затвердження матеріалів вибору місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» надано ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,1000 га. за межами смт. Воловець на території Воловецької селищної ради для ведення індивідуального садівництва.
На підставі вказаного рішення та на замовлення ОСОБА_2 , ТОВ «Експертна група Фаворит» виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у власність) для ведення індивідуального садівництва з кадастровим номером 2121555100:05:001:0010.
За результатами розгляду вищевказаної технічної документації, головою Воловецької районної державної адміністрації Закарпатської області видано розпорядження № 418 від 04.09.2009 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у власність земельної ділянки», яким передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 2121555100:05:001:0010 площею 0,1000 га. для ведення індивідуального садівництва за межами населеного пункту в урочищі «Млачки» на території Воловецької селищної ради Воловецького району.
16.09.2009 Воловецькою РДА видано ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2121555100:05:001:0010 площею 0,1000 га.
Відповідну інформацію внесено до Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки, що підтверджується інформаційною довідкою від 31.08.2020.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першої статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем, і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 52).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 січня 2025 року у справі № 446/478/19 (провадження № 14-90цс23) зазначила, що усталеною є практика Великої Палати Верховного Суду про неефективність такого способу захисту прав особи, як визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконане на час звернення з позовом до суду, є неефективним способом захисту прав особи. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням. Крім того, рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване. Тому під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного (наприклад, у спорі за віндикаційним позовом), не допускається відмова у позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред'явлена. Під час розгляду такого спору слід виходити з принципу jura novit curia - «суд знає закони». Тому суд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення (висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20, пункт 9.67; від 05 липня 2023 року у справі № 912/2797/21, пункт 8.13; від 21 вересня 2019 року у справі № 911/3681/17 (пункт 39), від 15 жовтня 2019 року у справі № 911/3749/17 (пункт 6.27), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (пункт 35), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 109), від 12 вересня 2023 року у справі № 910/8413/21 (пункт 181).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18) вказано, що «метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (див. принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю у пункті 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц). Функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Гарантування державою об'єктивності, достовірності, повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження й обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав є загальними засадами цієї реєстрації (пункт 1 частини першої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Цей припис слід розуміти так, що рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. На підставі такого рішення суду для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, не потрібно окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем. Відтак, пред'явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права».
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду неодноразово викладала висновки, відповідно до яких, якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи (стягнення з неї) нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову щодо такого майна, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння, є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за кінцевим набувачем, який є відповідачем.
У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.
Отже, належним способом захисту права особи, яка позбавлена володіння земельною ділянкою, є віндикаційний позов.
Суд першої інстанції у рішенні зазначав, що згідно з висновку експерта № 1013 від 18.07.2022, складеного за результатами проведення земельно-технічної експертизи в рамках кримінального провадження № 42021072040000062 від 05.10.2021, вбачається, що земельна ділянка за кадастровим номером 2121555100:05:001:0010 частково накладається (площа накладення складає 0,0212 га.) на землі лісового фонду квартал 15 виділи 3,8 В. Воловецького лісництва ДП «Свалявське ЛГ».
Позивач повинен довести, яка саме земельна ділянка, в яких межах накладається на землі лісового фонду і захистити право без ідентифікації земельної ділянки неможливо.
Для вирішення подібних спорів земельна ділянка (підстави для витребування якої наявні - тобто така земельна ділянка накладається на смугу відведення залізниці) має бути ідентифікована, зокрема, шляхом визначення координат поворотних точок меж і даних про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі (стаття 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).
Із врахуванням обставин справи та заявлених позовних вимог належним (правомірним) способом захисту може бути позов речово-правового характеру, зокрема віндикаційний позов про витребування тієї частини земельної ділянки, що знаходиться у власності ОСОБА_2 , а не повернення за актом приймання - передач частини земельної ділянки площею 0,0212 га в межах ділянки з кадастровим номером 2121555100:05:001:0010 площею 0,100 га та без ідентифікації, зокрема шляхом визначення координат поворотних точок меж і даних про прив'язку поворотних точок до пунктів державної геодезичної мережі.
Суд першої інстанції не звернув увагу на вищезазначене і рішення суду підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення у відповідності до п.п. 1,2,4 ч 1 ст. 376 ЦПК України, яким у позові Мукачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації Закарпатської обласної військової адміністрації слід відмовити, оскільки вибраний позивачем спосіб захисту своїх інтересів є неефективним.
Керуючись ст.ст. 374,376,381-384 ЦПК України, судова колегія
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Воловецького районного суду від 22 листопада 2024 року скасувати.
У позові Мукачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Закарпатської обласної військової адміністрації відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 27 жовтня 2025 року.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом: Г.Г.СОБОСЛОЙ