Справа № 747/545/25
Провадження№ 3/747/391/25
10.11.2025 року селище Талалаївка
Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді Тіщенко Л.В.
секретаря Зірки В.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Талалаївка матеріали, що надійшли з Прилуцького РВП ГУНП України в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , такого, що не працює, відомості про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні, за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст 122-2, ч.5 ст 126, ч.7 ст 121 КУпАП-
14 вересня 2025 року в 12 год 19 хв на 5 км автошляху Талалаївка - Харкове водій ОСОБА_1 керуючи мотоциклом Alpha, який не зареєстрований, не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього і червоного кольору, чим порушив п 2.4 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст 122-2 КУпАП. Крім того, в цей же день і час при зупинці ОСОБА_1 працівниками поліції на 5 км автошляху Талалаївка - Харкове було встановлено, що він керував мотоциклом Alpha, не зареєстрованим в установленому порядку протягом десяти діб з моменту його придбання. Зазначене порушення ним вчинено повторно протягом року, так як ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.6 ст 121 КУпАП 25.04.2025 року, чим порушив п 2.9 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 7 ст 121 КУпАП. Також при зупинці ОСОБА_1 14 вересня 2025 року в 12 год 19 хв працівниками поліції на 5 км автошляху Талалаївка - Харкове було встановлено, що він керував мотоциклом Alpha, не зареєстрованим в установленому порядку та не маючи права керування таким транспортним засобом, так як не навчався та посвідчення водія категорії «А» не отримував. Зазначене порушення ним було вчинено повторно протягом року, оскільки ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст126 КУпАП 25.04.2025 року, чим порушив п 2.1 «а» ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст 126 КУпАП. Про вчинення ОСОБА_1 даних адміністративних правопорушень працівниками Прилуцького РВП було складено три протоколи про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст122-2, ч.5 ст 126 КУпАП та ч.7 ст 121 КУпАП. Враховуючи, що дані правопорушення скоєні однією особою за один проміжок часу, то у даному випадку необхідно застосувати положення ст. 36 КУпАП, а саме -те, що відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до п.2.1. «а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Частина 5 ст. 126 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою статті 126 КУпАП. Відповідно до ч.2 ст.126 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом. Санкція ч.5 ст 126 КУпАП передбачає штраф в розмірі двох тисяч чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого. Згідно п.2.9 «в» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака. Відповідно до положень ч.7 ст 121 КУпАП складом адміністративного правопорушення є повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною шостою цієї статті і тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого. Відповідальність за ч.6 ст 121 КУпАП настає за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку. Пунктом 2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил. Відповідно до положень ч. 1 ст 122-2 КУпАП складом адміністративного правопорушення є невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу і санкція даної статті передбачає накладення штрафу в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Таким чином, суд приходить до висновку, що поскільки на даний час на розгляді в суді перебуває три справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 - за ч.7 ст 121 КУпАП - справа № 747/544/25 (провадження № 3/747/390/25), за ч. 1 ст 122-2 КУпАП - справа № 747/543/25 (провадження № 3/747/389/25) та за ч.5 ст 126 КУпАП - справа № 747/545/25 (провадження № 3/747/391/25), то у відповідності до положень ст. 36 КУпАП дані справи необхідно об'єднати в одне провадження і розглядати об'єднану справу в одному провадженні з присвоєнням об'єднаній справі номеру 747/545/25 (провадження № 3/747/391/25) і вирішувати питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення стягнення в межах санкції ч.5 ст 126 КУпАП, поскільки дане правопорушення є більш серйозним з числа вчинених.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою винність у вчинених діяннях визнав, у скоєному щиро розкаявся і запевнив суд, що більше подібне не повториться. Дійсно, в той день він їхав мотоциклом, який не зареєстрований, його раніше вже зупиняли працівники поліції і притягували до адміністративної відповідальності, прав керування він не має, так як не навчався та не отримував. Також просить суд розстрочити йому сплату штрафу, він не працює та не має можливості сплатити значну суму штрафу одним платежем.
Суд, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Факт вчинення ОСОБА_1 даних адміністративних правопорушень підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення від 14.09.2025 року серії ЕПР 1 № 453584, серії ЕПР1 № 453599, серії ЕПР1 № 453590 та додатками до них, поясненням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, даними ним під час судового розгляду. Диски із відеозаписом адміністративних правопорушень в судовому засіданні не оглядались за клопотанням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки свою винність у скоєних діяннях він визнав в повному обсязі. За встановлених фактичних обставин справи беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 скоїв правопорушення, що передбачені диспозиціями ч.7 ст 121 КУпАП, ч.1 ст122-1 КУпАП, ч.5 ст 126 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи та були повно та всебічно досліджені під час судового засідання.
У відповідності до ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами. З врахуванням наведеного, особи порушника, суд вважає, що його слід притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП та на нього можливо накласти адміністративне стягнення в межах санкції даної статті у вигляді штрафу.
Що стосується стягнення у вигляді позбавлення прав керування, то суд вважає за необхідне зазначити наступне. В матеріалах справи є повідомлення Прилуцького РВП про те, що ОСОБА_1 згідно бази даних «Цунамі» посвідчення водія не отримував, тобто на даний час він є таким, що не має права керування транспортними засобами. Тому вирішуючи питання щодо накладення додаткового адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування, суд виходить з наступного. У відповідності до п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 року, суди не вправі застосовувати адміністратвине сятгення у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів, коли винна особа взагалі не отримувала такого права. Таким чином відсутні законодавчі підстави застосовувати до ОСОБА_1 стягнення у вигляді позбавлення права керування. Також суд не знаходить підстав для застосування додаткового стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу, так як із змісту санкції ч. 5 ст.126 КУпАП слідує, що додаткове адміністративне стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу, не носить імперативний характер і при накладенні адміністративного стягнення воно не підлягає обов'язковому застосуванню. До ОСОБА_1 не може бути застосовано стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки матеріали справи не містять документального підтвердження того, що транспортний засіб, яким він керував, перебуває у приватній власності порушника.
Крім того, розглянувши клопотання ОСОБА_1 про розстрочку виплати призначеної суми штрафу, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 298 КУпАП постанова про накладання адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами. Згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження». Частиною 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Нормами частини 2 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що строки зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Частиною 1 статті 33 Законом України «Про виконавче провадження» передбачене право особи за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Зі змісту вказаної норми слідує, що підставою вирішення судом питання про відстрочку або розстрочку виконання є наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Разом із тим питання відстрочки виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу врегульовано частиною другою статті 301 КУпАП, відповідно до якої відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом. Згідно статті 304 КУпАП, питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Під час розгляду справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 встановлено, що він на даний не працює, що вказує на його неналежне фінансове становище. Сума штрафу, яка накладена на нього, є значною, і у нього немає можливості сплатити її одним платежем. Враховуючи викладене, суд вважає, що клопотання ОСОБА_1 необхідно задовольнити та розстрочити виконання постанови в частині накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень, на строк десять місяців у зв'язку з неналежним матеріальним становищем ОСОБА_1 . Крім того, у відповідності до положень ч.5 ст. 283 КУпАП із ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 605 грн 60 коп.
Керуючись ст. 36, 268, 283, 284, 301, 304, 307, ст. 121, 122-2, 126 КУпАП, суд,
Справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.7 ст 121 КУпАП - справа № 747/544/25 (провадження № 3/747/390/25), за ч. 1 ст 122-2 КУпАП - справа № 747/543/25 (провадження № 3/747/389/25) та за ч.5 ст 126 КУпАП - справа № 747/545/25 (провадження № 3/747/391/25) об'єднати в одне провадження і присвоїти об'єднаній справі номер 747/545/25 (провадження № 3/747/391/25).
ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень без позбавлення права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Розстрочити виконання постанови на строк десять місяців, а саме до 10 вересня 2026 року, зі сплатою кожного місяця по 4 080 (чотири тисячі вісімдесят) грн. із наданням суду до 10 числа кожного місяця квитанції про сплату відповідної частини штрафу. Перший платіж штрафу сплатити в термін 15 днів. Зупинити перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у вигляді штрафу до закінчення строку розстрочки, а саме до 10 вересня 2026 року.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 605 грн 60 коп.
На постанову може бути подана апеляція в Чернігівський апеляційний суд протягом десяти днів з дня проголошення.
Суддя: Л.В.Тіщенко