Провадження № 3/742/1477/25
Єдиний унікальний № 742/5179/25
07 листопада 2025 року місто Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Ільченка О.І.,за участю секретаря судових засідань Голушко Н.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.184 КупАП, -
ОСОБА_1 ухиляється від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо життя, навчання та виховання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 26.08.2025 року близько 16 год. 00 хв. вів відео зйомку хуліганських дій та словесно підбурював до таких, за що передбачена відповідальність згідно з ч.1 ст.184 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, проте у протоколі зазначив, що проведе бесіду з сином. У поданій заяві до суду просив слухати справу у його відсутності та провину визнав.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання передбачених законодавством обов'язків, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання свого неповнолітнього сина, що також підтверджується і даними протоколу серії ВАД №941467 від 22.09.2025, письмовими поясненнями ОСОБА_2 (а.с.2-3).
У відповідності до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я і фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних, історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до ч.4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені ст.150 норми закону.
Зокрема, батьки зобов'язані виховувати дитину у дусі прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини, фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст.184 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, а його об'єктивна сторона полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі.
Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Тобто в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КупАП, як ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, його майновий стан, ступінь вини і вважає за необхідне накласти на нього стягнення у виді штрафу.
Згідно ст.40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Зокрема, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тому, керуючись ч.1 ст.184 КУпАП,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до нього адміністративне покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що еквівалентно 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605,60 грн.
У разі несплати штрафу в установлений ч.1 ст. 307 КУпАП у п'ятнадцятиденний строк у порядку примусового виконання з порушника стягнути подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.
Суддя Олександр ІЛЬЧЕНКО