Рішення від 06.11.2025 по справі 751/7694/25

Справа№751/7694/25

Провадження №2-адр/751/3/25

ДОДАТКОВЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2025 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого-судді Овсієнко Ю.К.,

при секретарі Решетник В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП Літоша Дмитра Юрійовича, Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №480444 від 22.08.2025,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Новозаводського районного суду міста Чернігова перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП Літоша Д.Ю., Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №480444 від 22.08.2025.

Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 17.10.2025 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП Літоша Дмитра Юрійовича, Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №480444 від 22.08.2025 відмовлено.

Рішенням суду від 17.10.2025 адміністративний позов задоволено.

29.10.2025 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення, в якій просить поновити строк для подання доказів про розмір судових витрат понесених у справі та розгляду цієї заяви, який здійснити на підставі доданих доказів, винести по справі додаткове рішення, яким стягнути з відповідачів по справі в солідарному порядку витрати на професійну правничу допомогу понесені позивачем в розмірі 9 000, 00 грн. На підтвердження таких витрат, позивачем було додано: копію договору про надання правової допомоги від 23.08.2025, копію акту виконаних робіт з розрахунком вартості юридичних послуг, які були надані, згідно Договору від 23.08.2025, копію квитанції до прибуткового касового ордеру № 4/10-25 від 23.10.2025.

Заява мотивована тим, що ним 04.09.2025 подано до суду вищевказаний адміністративний позов. Отримавши ухвалу про відкриття провадження та призначення позову до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження і без повідомлення та виклику сторін, позивач невідкладно звернувся до суду із заявою - клопотанням про розгляд справи та призначення її до розгляду у судовому засіданні з повідомленням сторін, однак в задоволенні клопотання ухвалою суду було відмовлено, вказану ухвалу позивач отримав одночасно із судовим рішенням винесеним по справі 28.10.2025.

Зазначає, що ним понесені судові витрати на правничу допомогу - правову допомогу спеціаліста в галузі права, докази про здійснення яких не могли бути надані суду одночасно з адміністративним позовом чи заявою про призначення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, і які на думку позивача та відповідно до чинного законодавства України підлягають до відшкодування та мають бути відшкодовані за рахунок та шляхом стягнення із відповідача цих понесених витрат на правничу допомогу.

В свою чергу, строк для повідомлення суду про понесені по справі судові витрати до винесення рішення по справі було позивачем пропущено з поважних причин та що не залежали від волі позивача.

Сторони в судове засідання не викликалися, оскільки, в силу ч. 3 ст. 252 КАС України, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали заяви та надані до неї докази на підтвердження вимог позивача про відшкодування судових витрат, приходить до наступного висновку.

Згідно частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Суд зауважує, що ст. 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З огляду на те, що ухвалу суду від 17.10.2025 про відмову в задоволенні клопотання позивача про проведення розгляду справи з повідомленням та викликом сторін позивач отримав одночасно із судовим рішенням 28.10.2025, що підтверджується трекінгом Укрпошта, суд вважає за можливе поновити пропущений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Як зазначено у ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Витрати на професійну правничу допомогу регулюються ст. 134 КАС України.

При цьому, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 3 вказаної статті визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з тим, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (п. 4ст. 134 КАС України).

Проте, принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5ст. 134 КАС України, тобто розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду, у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.12.2018 (справа №826/856/18).

Отже, приписами ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012 визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.2,3 ст.30 вищевказаного Закону).

Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п'ятійстатті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на не співмірність витрат, доказів та обґрунтування не відповідності заявлених витрат цим критеріям.

Аналіз змісту наданих стороною позивача доказів на підтвердження розміру витрат на правову допомогу свідчить, що відповідні витрати складаються з оплати послуг адвоката за вчинення наступних процесуальних дій, які обумовили витрати адвокатом його робочого часу:

- вивчення документів та матеріалів пов'язаних з підготовкою позову. Підбір та аналіз законодавчих актів та інших нормативних документів з правовідносин, які виникають з підстав скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності;

- складання позовної заяви про визнання дій неправомірними та скасування постанови серії БАД № 480444 від 22.08.2025;

- складання заяви-клопотання від 30.09.2025;

- підготовка, складання та подання до УПП в Чернігівській області 8 (вісім) запитів щодо надання інформвації.

Оцінюючи складність характеру спірних правовідносин, суд звертає увагу, що позовні вимоги стосуються оскарження постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності, які за своєю сутністю не є складними, а судова практика по такій категорії справ є усталеною і однотипною. Професійна правнича допомога позивачу надавалась адвокатом Бабинцем С.П., який має високий рівень професійного досвіду та підготовки і, відповідно, володіє належним рівнем компетентності для надання якісної правової допомоги у спірних правовідносинах без надмірних труднощів.

Разом з тим, слід звернути увагу на те, що необґрунтованою є вимога щодо оплати послуг адвоката за підготовку, складання та подання до УПП в Чернігівській області 8 (вісім) запитів щодо надання інформвації, оскільки такі послуги фактично адвокатом не надавались та матеріали справи не містять підтвердження їх надання.

Враховуючи наведене вище, суд, оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для спору, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, та виходячи із засад розумності та справедливості, вважає, що заявлена позивачем сума в розмірі 9 000 грн. є необґрунтованою, оскільки є неспівмірною з реальним обсягом правової допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг, та не відповідає критерію реальності таких витрат та засадам розумності і справедливості.

За таких обставин, беручи до уваги розмір ціни позову, складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, докази на підтвердження понесених витрат, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог щодо компенсації витрат позивача на правову допомогу в межах суми 3 000 грн. За рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції, оскільки такий розмір видається пропорційним та обґрунтованим з огляду на складність та об'єм справи.

Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на зазначене та згідно із ч.1 ст.139 КАС України судові витрати на правничу допомогу підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.132-134,139,252,255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строк для подання доказів про розмір судових витрат понесених у справі та звернення з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі №751/7694/25 про стягнення витрат на правничу допомогу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 грн.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.К. Овсієнко

Попередній документ
131640504
Наступний документ
131640506
Інформація про рішення:
№ рішення: 131640505
№ справи: 751/7694/25
Дата рішення: 06.11.2025
Дата публікації: 11.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Новозаводський районний суд м. Чернігова
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (29.10.2025)
Дата надходження: 29.10.2025