Справа № 301/2715/25
2/301/1448/25
"10" листопада 2025 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Чийпеш А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку,
ОСОБА_1 звернулася в Іршавський районний суд Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку.
Позовні вимоги мотивовано тим, що сторони зареєстрували шлюб 18 липня 2024 року у виконавчому комітеті Зарічанської сільської ради Хустського району Закарпатської області за актовим записом №12. Під час шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні.
Відповідач 08 січня 2025 року вигнав позивачку з будинку АДРЕСА_1 , який вони разом облаштовували для їхньої сім'ї. Тоді позивачка була на другому місяці вагітності. Протягом всієї вагітності відповідач не допомагав матеріально позивачці, не цікавився її станом здоров'я. Після народження дитини відповідач декілька разів приходив у пологовий будинок побачити сина. Після виписки з лікарні батьки позивачки були змушені забрати її з дитиною до себе. З цього часу відповідач сина не бачив і матеріально не допомагає сім'ї.
Відповідач ухиляється від покладеного на нього відповідно до ст.180 СК України обов'язку утримувати свою дитину. Це виявилося у тому, що він відмовляється добровільно надавати кошти на утримання сина, а саме: на придбання одягу, продуктів харчування, медикаментів тощо. Дитина повністю знаходиться на утриманні позивачки та її батьків. Добровільно виділяти кошти на утримання сина відповідач відмовляється, витрачає гроші на свої потреби, інтересами сім'ї не цікавиться.
Також відповідач ухиляється від утримання позивачки, чим порушує її права, передбачені ч. 2, 4 ст.84 СК України.
Відповідач працює офіційно і отримує більше 30000 грн., є працездатним, не має на утриманні інших осіб, має нерухоме майно й транспортний засіб, його стан здоров'я дозволяє працювати. Позивачка отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 860 грн., що в теперішній час зовсім недостатньо для свого існування та ще й утримання малолітньої дитини.
ОСОБА_1 просила зобов'язати відповідача до сплати аліментів на її користь на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня пред'явлення подання позову до суду і до досягнення дитиною повноліття, а також зобов'язати відповідача до сплати аліментів на її утримання у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня пред'явлення подання позову до суду і до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.
Ухвалою Іршавського районного суду від 16.10.2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник Мешко В.М. не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, подали заяву, в якій позовні вимоги підтримали, просили розглянути справу без їх участі, заперечень проти ухвалення заочного рішення не подали (а.с.19,20,21)
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, причини неявки не повідомив, поважність неявки не підтвердив, відзиву на позов не подав (а.с.12-13,23).
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторона посилалася як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Одним iз способiв такого утримання дитини є сплата алiментiв тим з батьків, хто проживає окремо вiд дитини, на користь того з батькiв, хто проживає разом з дитиною.
Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 08.09.2025 року (а.с.9).
Шлюб сторін не розірвано (а.с.10), однак вони проживають окремо.
Дитина проживає з позивачкою. Дана обставина підтверджується копіями витягів з реєстру Кам'янської територіальної громади від 12.05.2025 року та від 22.09.2025 року, згідно яких дитина зареєстрована за адресою проживання позивачки в АДРЕСА_2 (а.с.7,8).
Згідно з ст. 180, 181 ч.3 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст.84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Позивачка відповідно до ст.183 СК України просить стягувати з відповідача аліменти на утримання дитини у частці від його заробітку (доходу).
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Суд враховує, що дитина проживає з матір'ю, тому обов'язок по її утриманню лежить переважно на позивачці.
ОСОБА_1 посилається на те, що відповідач може сплачувати аліменти як на утримання сина, так і на її утримання в розмірі по 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, оскільки він є працездатним, його стан здоров'я дозволяє працювати, він працює офіційно і отримує більше 30000 грн., не має на утриманні інших осіб, має нерухоме майно й транспортний засіб.
При цьому, позивачка не надала доказів, що підтверджують працевлаштування відповідача, розмір його доходів, його матеріальне становище та стан здоров'я, а також інші обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів.
Враховуються судом також положення ст.141 та ч.2 ст.182 СК України стосовно рівності прав та обов'язків батьків, у тому числі, щодо утримання дитини, щодо мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч.1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
За загальним правилом, аліменти на утримання однієї дитини стягуються у розмірі однієї чверті заробітку (доходу), на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів (ст. 183 ч.5 СК України).
Відповідач відзиву на позов не подав.
Визначаючи розмір аліментів суд враховує, що на даний час єдиним джерелом доходів позивачки є отримувана нею щомісяця державна матеріальна допомога на дитину у сумі 860 грн., влаштуватися на роботу вона не може, оскільки доглядає за сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з нею.
Судом також враховується, що відомості про розмір доходів відповідача немає.
Враховуючи наведене, конкретні обставини справи, докази, подані стороною на підтвердження своїх вимог, а також те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, суд вважає визначити розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову до суду, тобто з 15.10.2025 року, і до досягнення дитиною повноліття, а на утримання позивачки у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову до суду, тобто з 15.10.2025 року, і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, а саме: до ІНФОРМАЦІЯ_3 включно.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд вважає допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Оскільки згідно з п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачку звільнено від сплати судового збору за позовні вимоги про стягнення аліментів, суд вважає відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України стягнути такий з відповідача в сумі 2422,40 грн. (по 1211,20 грн. за кожну з позовних вимог про стягнення аліментів).
Керуючись ст. 79, 84, 180-182, 183, 191 СК України, ст. 13, 247 ч.2, 263-264, 279, 280 ЦПК України,
Позов задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , до сплати аліментів на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканки АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 15 жовтня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Зобов'язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , до сплати аліментів на утримання дружини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканки АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 15 жовтня 2025 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьох років, а саме: до ІНФОРМАЦІЯ_3 включно.
Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору, який підлягає сплаті за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано позивачкою протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 10 листопада 2025 року.
Головуюча: М. О. Пітерських