Справа № 346/3731/25
Провадження № 2/346/2159/25
04 листопада 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі головуючого судді Яремин М.П.
з участю секретаря Урбанович І.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ Фінансова компанія “ Кредит-Капітал » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08.10.2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено кредитний договір № 100852710, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, відповідно до якого товариство надало відповідачу грошові кошти у розмірі 20 000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначеними умовами кредитного договору, останній, у свою чергу, не виконав умов кредитного договору.
27.01.2022 року між ТОВ «Мілоан» та позивачем укладено договір про відступлення прав вимоги №79-МЛ/Т, згідно з яким право грошової вимоги за кредитним договором №100852710 від 08.10.2021 року, укладеним між ТОВ «Мілоан» та відповідачем, перейшло до позивача. Станом на 23.07.2025 року загальний розмір заборгованості позивачем визначено як 89 500 грн., з яких: 20000 грн. - за кредитом; 67 500 грн. - за відсотками; 2 000 грн. - за комісією. Тому позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати, які складаються із 2422,20 грн. сплаченого судового збору та 8 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. Представник позивача Усенко М.І. 04.11.2025 року через систему “ Електронний суд » подав до суду письмове клопотання, в якому зазначає, що позовні вимоги підтримує, просить розгляд справи проводити у відсутності представника, не заперечує щодо заочного розгляду справи (а.с.102-103).
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, а саме за зареєстрованим місцем проживання. Причин своїх неявок відповідач суду не повідомив, не звернувся із заявою про розгляд справи у його відсутності та не подав відзив на позов.
Відповідно до ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Тому відповідно до положень ч. 4 ст. 223 та ч.1 ст.280 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
В зв'язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що 08.10.2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено договір про споживчий кредит № 100852710, відповідно до п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 якого кредитодавець зобов'язується на умовах, визначених цим договором, надати позичальнику грошові кошти у сумі 20 000 грн. строком на 30 днів з 08.10.2021 року по 07.11.2021 року, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором ( а.с. 32-40).
Відповідно до п.1.5, 1.5.1, 1.5.2, 1.6, 1.7 договору загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 9 500 грн. в грошовому виразі та 11,215.00% річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п. 1.5.1-1.5.2 договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 29 500 грн. Комісія за надання кредиту - 2 000 грн., яка нараховується за ставкою 10,00% від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом - 7 500 грн., які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом; тип процентної ставки фіксована, особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2, 2.3 цього договору.
Аналогічна інформація міститься в анкеті-заяві на кредит № 100852710 від 08.10.2021 року, де серед іншого також вказані надані позичальником згоди, процес оформлення та розгляду заяви № 100852710, прийняті рішення по заяві та погоджені умови кредитування ( а.с. 30-31 ).
Відповідно до п. 2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Згідно з п. 2.2, 2.2.1, 2.2.2 договору позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.2 договору, в термін (дату) вказаний в п. 1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п. 1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п.1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6 договору, в сумі та на умовах визначених п. 2.3 договору. Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п. 2.2.3 договору.
Згідно з п. 2.2.3 договору проценти нараховуються за стандартною (базовою) процентною ставкою, що визначена п.1.6 договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку, вставлену в п. 1.6 договору. Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно з п. 2.3.1.2 продовжують нараховуватися за базовою ставкою згідно з п. 1.6 договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгації) нарахування процентів за користування кредитом припиняється.
Відповідно до п. 2.4.1 договору позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну, передбаченого п.1.4 договору, а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду, на який продовжено строк кредитування.
Згідно з п.5.1 договору позичальник підтверджує, що до укладення цього договору ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав у письмовій формі (у вигляді електронного документа, розміщеного в особистому кабінеті) паспорт споживчого кредиту, який є невід'ємною частиною цього договору, а також з інформацією, передбаченою ст.9 Закону України «Про споживче кредитування»; до укладення договору отримав його проект разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами та Правилами, розміщеними на веб-сайті товариства та є невід'ємною частиною цього договору; умови договору їй зрозумілі; до укладення договору отримав від товариства інформацію, зазначену в Законах України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про споживче кредитування».
Пунктом 6.1 договору визначено, що цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Відповідно до п. 6.2 договору розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт товариства, мобільний додаток або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277. Після укладення цей кредитний договір надається позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд товариства направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв'язку, наданими позичальником товариству.
Згідно з п. 6.4 договору укладення кредитодавцем кредитного договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки.
Відповідно до п. 6.5 договору цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Додатком №1 до кредитного договору №100852710 від 08.10.2021 року ТОВ «Мілоан» та відповідач погодили графік платежів, їх кількість, розмір та періодичність, згідно з яким дата повернення кредиту - 07.11.2021 року; кількість платежів - 1; сума кредиту - 20 000 грн.; проценти за користування кредитом - 7 500 грн.; комісія за надання кредиту - 2 000 грн.; загальна вартість кредиту - 29 500 грн.; реальна річна процентна ставка 11,215.00 % річних ( а.с. 41 ).
У паспорті споживчого кредиту, що є додатком №2 до договору про споживчий кредит №100852710 від 08.10.2021 року, наведені аналогічні умови кредитування: тип кредиту - кредит; сума кредиту - 20 000 грн.; строк кредитування - 30 днів; мета отримання кредиту - задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням найманого працівника; спосіб надання кредиту - переказ на картковий рахунок; процентна ставка - 1,25 % за кожен день користування кредитом в межах строку кредитування, вказаного в п. 1.3 договору; стандартна (базова) ставка - 5,00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується у випадку продовження строку кредитування вказаного в п.1.3 договору на стандартних (базових) умовах, згідно п.2.3.1.2 договору; тип процентної ставки - фіксована; платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, обов'язкові для укладання договору (а.с. 42-43).
В довідці підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з яким укладено договір про споживчий кредит №100852710 від 08.10.2021 року ідентифікований ТОВ «Мілоан»; одноразовий ідентифікатор R27949, час відправки одноразового ідентифікатора позичальнику 08.10.2021 року о 18:44 год. (а.с. 44 ).
Відповідно до платіжного доручення № 33515701 від 08.10.2021 року ТОВ «Мілоан» перерахувало грошові кошти у сумі 20 000,00 грн. на картковий рахунок отримувача « ОСОБА_1 », код отримувача: НОМЕР_1 ; призначення платежу: кошти згідно з договором №100852710 (а.с. 45).
Згідно з даними інформації, наданої АТ «Райффайзен Банк», на ім'я ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку, згідно з інформацією по рахунку, 08.10.2021 року здійснено зарахування переказу коштів на суму 20 000 грн. ( а.с. 96, 97 ).
Відповідно до відомостей ТОВ «Мілоан» з 08.10.2021 року по 06.01.2022 року включно, 08.10.2021 року ОСОБА_1 надано кредит в сумі 20 000 грн. та нараховано комісію за оформлення кредиту в розмірі 2 000 грн.; за період з 09.10.2021 року по 07.11.2021 року йому нараховувались відсотки в сумі по 250 грн. згідно з п. 1.5.2 договору, а з 08.11.2021 року по 06.01.2022 року - в сумі 1 000 грн. згідно п. 1.6, 2.3.1.2 договору ( а.с. 46-47 ).
27.01.2022 року між ТОВ «ФК» «Кредит-Капітал» (новий кредитор) та ТОВ «Мілоан» (кредитор) укладено договір відступлення прав вимоги №79-МЛ/Т згідно з п. 1.1, 1.2 якого кредитор передає ( відступає ) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги ( права вимоги ) до боржників за кредитними договорам, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками ( портфель заборгованості ). Внаслідок передачі (відступлення ) портфеля заборгованості за цим договором, новий кредитор заміняє кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказаних у реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог кредитора за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань боржників за кредитними договорами ( а.с. 48-56 ).
27.01.2022 року ТОВ «ФК» «Кредит-Капітал» здійснило ТОВ «Мілоан» оплату згідно з договором відступлення прав вимоги №79-МЛ/Т від 27.01.2022 року в сумі 2 348 126,09 грн., на виконання п. 7.1 договору, про що зазначено в платіжній інструкції №65564 (а.с. 59).
27.01.2022 року між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та ТОВ «Мілоан» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором відступлення права вимоги №79-МЛ/Т від 27.01.2022 року, згідно з яким кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників, кількістю 2 643 (а.с. 58 ).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги №79-МЛ/Т від 27.01.2022 року позивач набув право вимоги до позичальника ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) за заборгованістю, яка виникла за кредитним договором №100852710 від 08.10.2021 року, в загальній сумі 89 500 грн., з яких: 20 000 грн. - за сумою кредиту; 67 500 грн. - за відсотками; 2 000 грн. - за комісією ( а.с. 57 ).
Позивачем вказано, що відповідач станом на 23.07.2025 року має заборгованість за кредитним договором в розмірі 89 500 грн., з яких: 20 000 грн. - за сумою кредиту; 67 500 грн. - за відсотками; 2 000 грн. - за комісією ( а.с.1-10 ).
07.07.2025 року позивачем на адресу відповідача направлено досудову вимогу щодо виконання зобов'язань за кредитним договором № 100852710 від 08.10.2021 року про необхідність впродовж 3 календарних днів повернути заборгованість за договором в сумі 89 500 грн. Враховуючи подальше пред'явлення позову, дана вимога залишилась відповідачем без задоволення ( а.с. 60 ).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), вбачається, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону України «Про електронну комерцію», є оригіналом такого документа.
У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Нормою ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Отже, між сторонами вказаних договорів (позики та кредитних договорів) було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договорів, які оформлені ними в електронній формі з використанням електронних підписів.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб'єктами господарювання на підставі договору. Договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: 1) у паперовому вигляді; 2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; 3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; 4) в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено ЦК України.
Отже, укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов'язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов'язковим.
При цьому, судом, згідно з ч.4 ст. 263 ЦПК України, враховані висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.
За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Оскільки судом встановлено, що відповідач уклав кредитний договір, та, взявши на себе зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за їхнє використання, належним чином їх не виконав, що призвело до виникнення заборгованості, право вимоги на які набув позивач за укладеним між ним та кредитодавцем відповідача договором відступлення права вимоги, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 20 000 грн. підлягають задоволенню.
Щодо стягнення заборгованості за відсотками суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
У постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.
Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством.
У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Як зазначено вище, відповідно до положень п. 1.3, 1.4 кредитного договору №100852710 від 08.10.2021 року та графіка платежів, які є додатками до вказаного договору, кредит надається строком на 30 днів, з 08.10.2021 року, термін (дата) повернення кредиту - 07.11.2021 року.
Відповідно до п. 2.3.1.1, 2.3.1.2 договору позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів ( послуг ) товариством, що розміщені на його веб-сайті (miloan.ua). Для продовження строку користування кредитом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у тому числі сплатити комісію за продовження кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Позичальник може збільшити строк кредитування на один день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб визначений цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в п. 1.6 договору.
Згідно з п.2.3.2 договору після настання визначених в п. «а» та/або «б» цього пункту обставин, умови кредитного договору, зокрема, строк кредитування, зокрема, термін (дата) повернення кредиту і сплати винагород (плати), змінюються пропорційно строку пролонгації. Нова дата платежу разом з актуальною сумою заборгованості відображаються у оновленому графіку платежів, який розміщується кредитодавцем в особистому кабінеті позичальника.
Проте, наведені умови кредитного договору є суперечливими, так як пунктами 1.3, 1.4 цього кредитного договору чітко визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю кредит та проценти за користування кредитом 07.11.2021 року та не вказано іншої умови.
Більше того, письмові документи, які надані в підтвердження позовних вимог, не містять відомостей про продовження (пролонгацію) строку користування відповідачем кредитними коштами, із зазначенням терміну такої пролонгації, нової дати платежу разом з актуальною сумою заборгованості, а також їх відображення в оновленому графіку платежів. Так, з відомостей ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за період з 08.10.2021 року по 06.01.2022 року включно (а.с.46-47) не встановлено, що відповідач вчиняв будь-які дії спрямовані на продовження строку кредитування.
Згідно з цими відомостями вказаним товариством, право вимоги після якого набув позивач, здійснено нарахування відсотків за вказаним договором як у межах строку його дії, тобто протягом 30 днів з 08.10.2021 року, так і після закінчення строку його дії, тобто після 07.11.2021 року, а саме по 06.01.2022 року включно, тобто після спливу визначеного договором строку кредитування (з 08.11.2021 року по 06.01.2022 року здійснено нарахування відсотків в розмірі 5 %).
Оскільки кредитним договором визначений строк його дії, який становить 30 днів, а доказів пролонгації строку користування кредитом позивачем не надано, саме протягом даного строку ТОВ “ Мілоан » мало право нараховувати відповідачу передбачені цим договором відсотки.
Таким чином, виходячи із суми кредиту у розмірі 20 000 грн., узгодженої процентної ставки у розмірі 1,25% заборгованість відповідача за відсотками за вищевказаним договором становить 7 500 грн. (20 000 грн. х 1,25 % х 30 ), що відповідає розміру відсотків, зазначеному у п. 1.5.2 договору та графіку розрахунків, який є додаток №1 до вказаного договору.
Крім цього, в кредитному договорі товариство не зазначило та не надало доказів наявності, переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються відповідачу та за які товариством встановлена комісія за обслуговування кредиту (нарахування комісії за надання кредиту), тому положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту (нарахування комісії за надання кредиту) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». А тому в задоволенні вимог про стягнення з відповідача комісії в сумі 2 000 грн. слід відмовити.
Вимог про стягнення процентів, які передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, як міри відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання, позивач до відповідача не заявляв.
У зв'язку з наведеним, слід позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за вказаним кредитним договором в загальному розмірі 27 500 грн., яка складається із заборгованості: за тілом кредиту - 20 000 грн.; за відсотками - 7 500 грн.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки судом задоволено позов у розмірі 27 500 грн., що становить 30,73 % від заявлених вимог в розмірі 89 500 грн., то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 744,28 грн.
Вирішуючи вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 000 грн., суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас, за змістом ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача надано договір про надання правової ( правничої ) допомоги №0107 від 01.07.2025 року; копію ордеру, акту наданих послуг (правової ( правничої ) допомоги ) №725 від 06.07.2025 року, детальний опис наданих послуг до акту від 06.07.2025 року ( а.с. 65-68 ).
Як встановлено судом, 01.07.2025 року між адвокатським об'єднанням "Апологет" і ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" укладено договір про надання правової ( правничої ) допомоги №0107, відповідно до п. 1.1. якого клієнт замовляє, приймає та оплачує, а виконавець надає послуги правової ( правничої ) допомоги, адвокатського захисту, представництва клієнта у всіх судах загальної юрисдикції, а також у відносинах з юридичними особами незалежно від форм власності, та надає інші послуги, необхідні для забезпечення належного захисту прав в законних інтересів клієнта ( а.с. 65 ).
Відповідно до акту наданих послуг (правової (правничої) допомоги) № 725 від 06.07.2025 року сума наданих послуг відповідно до договору складає 8 000 грн. ( а.с. 66 ).
Згідно з детальним описом наданих послуг до акту за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року на виконання договору про надання правової (правничої) допомоги АО «Апологет» у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 100852710, боржник ОСОБА_1 , надало послуги: усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором - 30 хв.; ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 год.; погодження правової позиції - 30 хв.; складення позовної заяви з урахування правової позиції клієнта - 3 год. 30 хв.; подання заяви до суду від імені клієнта -1 шт. ( а.с. 67 ).
Разом з тим, суд вважає, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 8 000 грн. є завищеним, зважаючи на складність справи, час, витрачений на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг, ціну позову. Крім того, вартість вказаних послуг є необґрунтованою, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру та з конкретних обставин справи, пов'язаність витрат з розглядом справи. Оскільки вказаний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу є дещо завищеним, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне обмежити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат до 2 500 грн.
На підставі ст. ст. 207, 509, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 625, 628, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України та, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 89, 137, 141, ч. 2 ст.247, ст.ст. 263-265, 268, 273, 280-289, 354 ЦПК України, суд,-
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького,1, корпус 28), заборгованість за кредитним договором №100852710 від 08.10.2021 року в загальному розмірі 27 500 (двадцять сім тисяч п'ятсот) гривень.
В решті вимог відмовити в зв'язку з їхньою безпідставністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія " Кредит-Капітал ", 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень витрат на професійну правничу допомогу та 744 (сімсот сорок чотири) гривні 28 копійок сплаченого судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Коломийським міськрайонним судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених законом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Найменування сторін:
Позивач: ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького,1, корпус 28.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складено 07 листопада 2025 року.
Суддя: Яремин М. П.