Справа № 576/1205/25
Провадження № 2/346/2008/25
04 листопада 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі головуючого судді Яремин М.П.
з участю секретаря Урбанович І.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 09.02.2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та відповідачем укладено договір кредитної лінії № 00-9620571, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, відповідно до якого товариство зобов'язалося надати відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі 10 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач - повернути кредит, сплатити комісію в розмірі 1 000 грн., а також проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі. Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначеними умовами кредитного договору.
21.10.2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та позивачем укладено договір факторингу №21102024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого ТОВ «ФК» «Ейс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №00-9620571 від 09.02.2024 року на загальну суму 48 000 грн. Умови кредитного договору відповідач не виконував належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість, розмір якої позивачем станом на момент звернення до суду визначено як 48 000 грн., яка складається із: 11 000 грн. - заборгованість за кредитом; 37 000 грн. - за несплаченими відсотками. Тому позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати, які складаються із 2 422,40 грн. сплаченого судового збору та 7 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві зазначив клопотання, згідно з яким просить розгляд справи проводити у відсутності представника, не заперечує щодо заочного розгляду справи (а.с. 1-7 ).
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Причин своїх неявок відповідач суду не повідомила, не звернулася із заявою про розгляд справи в її відсутності та не подала відзив на позов.
Відповідно до ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Тому відповідно до положень ч. 4 ст. 223 та ч.1 ст.280 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
В зв'язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що 09.02.2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та відповідачем укладено договір кредитної лінії №00-9620571, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, відповідно до п.1.1 - 1.4 якого кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Сума кредиту - 10 000 грн., тип кредиту - кредитна лінія; цільове призначення кредиту - на споживчі потреба; строк дії кредитної лінії (строк кредитування) - 360 днів. Позичальник зобов'язаний повернути суму кредиту в останній день строку кредитування - 03.02.2025 року. Позичальник зобов'язаний сплатити проценти в періодичну дату оплати процентів, а саме на 05.03.2024 року, та на кожний 25 день після цієї дати за фактичне користування грошовими коштами протягом строку дії кредитної лінії ( строку кредитування (а.с. 11-15 )).
Відповідно до п. 1.4, 1.4.1, 1.4.2, 1.5, 1.8-1.9.1 договору тип процентної ставки фіксована; Стандартна процента ставка складає 2,47% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3 цього договору; знижена процентна ставка становить 0,5 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за першою періодичною датою оплати процентів, визначеною п.1.3.1. цього договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 25 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом (датою видачі кредиту) протягом строку кредитування, зазначеного в пункті 1.3. цього договору. Кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 10,00% від суми Кредиту, що складає: 1 000 грн., яку позичальник зобов'язаний сплатити в останній день повного погашення кредиту; орієнтовна реальна річна процента ставка за стандартною процентною ставкою 931,66%; орієнтовна реальна річна процента ставка з урахуванням зниженої процентної ставки - 880,12%; орієнтована загальна вартість кредиту за стандартною процентною ставкою 99 920 грн.; орієнтовна загальна вартість кредиту з урахуванням зниженої процентної ставки 94 995 грн.
Відповідно до п.2.2. договору, цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору в розумінні Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 2.8. договору кредитодавець зобов'язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту 09.02.2024 року, сума кредиту перераховується кредитодавцем у сумі 10 000 грн. на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .
За змістом розділу 3 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на щоденній основі, починаючи з дати перерахування коштів кредиту з поточного рахунку кредитодавця до дня фактичного повного повернення кредиту протягом строку дії кредитної лінії. Проценти за користування кредитом нараховуються на залишок неповернутої суми кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідно до п.4.3.1, 4.2.5 договору позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцю суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором. Кредитодавець має право відступити право вимоги за договором із зміною кредитора у зобов'язанні відповідно до норм ЦК України без згоди позичальника, а також обов'язково повідомити позичальника про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення.
Згідно з п.7.3 даного договору позичальник підтверджує, що йому була в чіткій та зрозумілій формі надано актуальну та достовірну інформацію, передбачену статтею ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», а також інформацію про фінансову послугу та кредитодавця у визначеному законодавством обсязі, достатньому для прийняття позичальником свідомого рішення про отримання такої послуги або про відмову від її отримання та ознайомлений з Правилами надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Макс Кредит», повністю їх розуміє, погоджується з ними і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, повний текст яких розміщений на сайті за на відповідному сайті товариства.
Відповідно до п.7.10 договору сторони підтверджують, що договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін. Підписуючи договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма ( в тому числі істотними ) умовами цього договору та правил.
Пунктом 7.20 договору сторонами визначено графік платежів, їх кількість, розмір та періодичність, згідно з яким дата повернення кредиту - 03.02.2025 року; кількість платежів - 1; сума кредиту - 10 000 грн.; проценти за користування кредитом - 83 995 грн.; комісія за надання кредиту - 1 000 грн.; загальна вартість кредиту - 94 995 грн.; реальна річна процентна ставка 880,12 %.
Згідно з паспортом споживчого кредиту, в якому в графі підпис позичальника зазначено 09.02.2024 року ОСОБА_1 , електронний підпис одноразовим ідентифікатором 97341, визначено умови кредитування (тип кредиту - кредитна лінія, сума 10 000 грн., строк кредитування - 360 днів; мета отримання кредиту - на споживчі потреби); процентна ставка - 852,30 % річних; комісія за надання кредиту - 1 000 грн.; загальні витрати за кредитом - 84 995 грн.; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом - 94 995 грн.; реальна річна процента ставка - 880,12 %; порядок повернення кредиту; наслідки прострочення виконання чи невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит ( а.с. 26-27 ).
В довідці про ідентифікацію підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з якою укладено договір №00-9620571 від 09.02.2024 року, ідентифікована ТОВ «Макс Керидт»; акцепт договору позичальником підписано аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора (час відправки ідентифікатора позичальнику 09.02.2024 року о 20:08:17 год. (а.с. 28)).
Фактичне перерахування коштів за кредитом на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 згідно з договором № 00-9620571 від 09.02.2024 року підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі Онлайн» №1289/10 від 30.10.2024 року та додатком до неї про здійснення успішного переказу 09.02.2024 року на суму 10 000 грн., номер транзакції - 40750-211118-21504 (а.с. 29-32).
Згідно з даними інформації, наданої АТ КБ «ПриватБанк», на ім'я ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_3 , IBAN НОМЕР_4 , на яку, згідно з випискою по рахунку, 09.02.2024 року здійснено зарахування переказу коштів на суму 10 000 грн. ( а.с. 101-103 ).
Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Макс Кредит», станом на 21.10.2024 року розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №00-99620571 від 09.02.2024 року склав: 48 000 грн., з яких 10 000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 37 000 грн. - за нарахованими процентами; 1 000 грн. - за нарахованими комісіями ( а.с. 36-37 ).
21.10.2024 року між ТОВ «Макс Кредит» (клієнт) та ТОВ «ФК» Ейс» (фактор) укладено договір факторингу № 21102024-МК/ЕЙС, згідно з п. 2.1, 2.3 якого фактор зобов'язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов'язується відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. З дати відступлення прав вимоги, клієнт перестає бути стороною за укладеним кредитним договором, а фактор стає виключним та єдиним кредитором за укладеними кредитними договорами, згідно реєстру боржників та набуває всіх прав за ним (а.с.38-40 ).
Згідно з п. 3.1. договору фактор сплачує клієнту суму фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у розмірі 2 763 650,33 грн. без ПДВ.
25.10.2024 року, 30.10.2024 року та 31.10.2024 року ТОВ «ФК» Ейс» здійснило ТОВ «Макс Кредит» сплату згідно з договором факторингу № 21102024-МК/ЕЙС від 21.10.2024 року, про що зазначено в платіжних інструкціях (а.с. 44 зворот, - 46).
21.10.2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК» Ейс» підписано акт прийому-передачі до договору факторингу № 21102024-МК/ЕЙС від 21.10.2024 року, згідно з яким клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників згідно із додатком № 1, кількістю 6 187 боржники (а.с. 44 ).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №21102024-МК/ЕЙС від 21.10.2024 року позивач набув право вимоги до позичальника ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) за заборгованістю, яка виникла за кредитним договором №00-9620571 від 09.02.2024 року, в загальній сумі 48 000 грн., з яких: 11 000 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 37 000 грн. - за відсотками (а.с. 47).
Позивачем вказано, що відповідач станом на 15.05.2025 року має заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 48 000 грн., яка складається із: 11 000 грн. - за тілом кредиту; 37 000 грн. - за простроченими відсотками. Як встановлено з розрахунку заборгованості ТОВ “ Макс Кредит » та виписки з особового рахунка за кредитним договором, наданої ТОВ “ ФК “ ЕЙС », нарахування відсотків здійснювалось в межах строку кредитування, а саме по 21.10.2024 року включно ( а.с. 35-37).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних
У статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), вбачається, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону України «Про електронну комерцію», є оригіналом такого документа.
У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Нормою ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Отже, між сторонами вказаних договорів (позики та кредитних договорів) було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договорів, які оформлені ними в електронній формі з використанням електронних підписів.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб'єктами господарювання на підставі договору. Договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: 1) у паперовому вигляді; 2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; 3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; 4) в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено ЦК України.
Отже, укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов'язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов'язковим.
При цьому, судом, згідно з ч.4 ст. 263 ЦПК України, враховані висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.
Згідно з ч.1 ст. 1077, ч.1 ст. 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доказів належного виконання зобов'язань по сплаті кредиту відповідач суду не надав, не подав будь-яких доказів на спростування користування ним наданими йому кредитними коштами, а також не подав будь-яких доказів на спростування розрахунку заборгованості.
Оскільки судом встановлено, що відповідач уклала кредитний договір, та, взявши на себе зобов'язання з повернення кредитних коштів, сплати процентів за їхнє використання, належним чином їх не виконала, що призвело до виникнення заборгованості, право вимоги на які набув позивач за укладеним між ним та кредитодавцем відповідача договором факторингу, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 10 000 грн. та процентами - 37 000 грн. підлягають задоволенню.
Суд звертає увагу, що за умовами вищевказаного договору сума кредиту становить 10 000 грн. Видача відповідачу кредиту в зазначеному розмірі підтверджується матеріалами справи. Доказів отримання відповідачем кредиту в сумі 11 000 грн. матеріали справи не містять. За змістом цього договору за надання кредиту позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю комісію у розмірі 10% від суми кредиту, що складає 1 000 грн.; вказаний розмір комісії зазначений в розрахунку заборгованості, наданому ТОВ “ Макс Кредит » ( а.с. 36-37 ); сума заборгованості за основним зобов'язанням становить 10 000 грн. В наданому позивачем розрахунку заборгованості (виписці з особового рахунку) розмір тіла кредиту вказано вже як 11 000 грн. ( а.с. 35 ). Водночас, вимог щодо стягнення комісії з відповідача позивачем не заявлено.
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки судом задоволено позов у розмірі 47 000 грн., що становить 97,92 % від заявлених вимог в розмірі 48 000 грн., то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2 371,62 грн.
Вирішуючи вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн., суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас, за змістом ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача надано копії договору про надання правничої допомоги № 07/04/25-02 від 07.04.2025 року, Додаткової угоди №38 від 07.04.2025 року до вказаного договору, ордеру від 07.04.2025 року, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 07/04/25-02 від 07.04.2025 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 15.05.2025 року ( а.с.34, 49-54).
Як встановлено судом, 07.04.2025 року між ТОВ «ФК «ЕЙС» та адвокатським бюро «Тараненко та партнери», в особі керуючого бюро адвоката Тараненка А.І., укладено договір надання правничої допомоги №07/04/25-02 , за умовами якого адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором (а.с. 49-50 ). Згідно з п.3.3 вказаного договору гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в протоколі погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги.
Згідно з Додатковою угодою №38 до договору про надання правничої допомоги №07/04/25-02 від 07.04.2025 року, клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу по захисту його прав та інтересів з питань, що відносяться до юрисдикції господарських судів, судів загальної юрисдикції, адміністративних судів по справах про стягнення заборгованості за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором №00-9620571 від 09.02.2024 року, за яким боржником є ОСОБА_1 ( а.с. 51-52 ).
Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг, адвокатським бюро на виконання договору про надання правничої допомоги надано послуги на загальну суму 7 000 грн., з них: 5000 грн. - складання позовної заяви до боржника ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №00-9620571 від 09.02.2024 року (2 години); 1 000 грн. - вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (2 години); 500 грн. підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №00-9620571 від 09.02.2024 року на рахунок боржника, яким є ОСОБА_1 ( 1 година ); 500 грн. - підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних на рахунок боржника (1 година), що відповідає вартості послуг, визначених у протоколі погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №07/04/25-02 від 07.04.2025 року ( а.с. 50 зворот, 53).
Разом з тим, суд вважає, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 7000 грн. є завищеним, зважаючи на складність справи, час, витрачений на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг, ціну позову. Крім того, вартість вказаних послуг є необґрунтованою, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру та з конкретних обставин справи. Оскільки вказаний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу є дещо завищеним, суд вважає за необхідне обмежити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат до 3 000 грн.
На підставі ст. ст. 207, 509, 525, 526, 530, 610, 628, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077-1078 ЦК України та, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 89, 128, 137, 141, 263-265, 268, 273, 280-289, 354 ЦПК України, суд,-
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Ейс» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02090, м. Київ, вул. Харківське шосе, 19, офіс 2005), заборгованість за договором кредитної лінії №00-9620571 від 09.02.2024 року в загальному розмірі 47 000 (сорок сім тисяч ) гривень.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити в зв'язку з їхньою безпідставністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Ейс», 3 000 (три тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу та 2 371 (дві тисячі триста сімдесят одна) гривня 62 копійки сплаченого судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Коломийським міськрайонним судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених законом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Найменування сторін:
Позивач: ТОВ «Фінансова компанія» «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02090, м. Київ, вул. Харківське шосе, 19, офіс 2005.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 07 листопада 2025 року.
Суддя: Яремин М. П.