Справа № 216/6908/25
провадження 2/216/3187/25
іменем України
05 листопада 2025 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Скиби М.М.,
за участю секретаря судового засідання Таганської Є.Р.,
заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» (далі - ТОВ «ФК Дебт Коллекшн», позивач) звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову вказано, що 20.01.2020 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 2934507172/214169 про надання коштів на умовах споживчого кредиту в електронному вигляді на наступних умовах: Сума виданого кредиту: 2500,00 гривень; Дата надання кредиту: 20.01.2020; Строк кредиту: 19 днів; Валюта кредиту: UAH; Відсоткова ставка 1,85% (процентів) на добу.
31.05.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГОУФІНГОУ» (далі - ТОВ «ГОУФІНГОУ») та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» (далі - ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП») укладений Договір факторингу №1-31/05/21, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників, в тому числі право вимоги за кредитним договором № 2934507172/214169 від 20.01.2020 року, укладеного з ОСОБА_1
03.06.2021 року ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП», як новий кредитор, відповідно до умов договору відступлення права вимоги № 1-03/06/2021, відступив право вимоги за кредитним договором № 2934507172/214169 від 20.01.2020 року до ТОВ «ФК Дебт Коллекшн», у зв'язку з чим останній набув права грошової вимоги до відповідача.
Станом на 26.05.2025 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 6848,25 гривень, що складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту у розмірі 2500,00 гривень; прострочена заборгованість за процентами в розмірі 4348,25 гривень.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в сумі 6848,25 гривень, а також понесені судові витрати у справі зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 гривень та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10500,00 гривень.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Роз'яснено учасникам справ щодо строків подання письмових заяв по суті справи.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в позовній заяві просив про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи у порядку, передбаченому ЦПК України, відзив на позов до суду не подав, будь-яких клопотань або заяв до суду не надходило.
Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.
Суд встановив, що 20.01.2020 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 укладений Договір про надання фінансового кредиту № 2934507172/214169 на суму 2500,00 гривень строком на 19 днів зі сплатою 675,25% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 1,85% (процентів) на добу. Договір та Додаток № 1 до нього підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором R90661.
Направлення ТОВ «ГОУФІНГОУ» Рубекіну В.В. на номер мобільного телефону одноразового ідентифікатора R90661підтверджується довідкою про ідентифікацію.
Згідно додатку до інформаційної довідки ТОВ «Платежі онлайн» Вих. № 2025-ПО/217 від 19.08.2025, 20.01.2020 на рахунок № НОМЕР_1 було перераховано кошти в сумі 2500,00 гривень.
31.05.2021 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладений Договір факторингу № 1-31/05/21, відповідно до умов якого, первісний кредитор відступив ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 1-31/05/21 від 31.05.2021 року, до ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 по договору № 2934507172/214169 на загальну суму 6848,25 гривень.
03.06.2021 року між ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» та ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» укладений Договір № 1-03/06/2021 про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» відступило ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору № 1-03/06/2021 про відступлення права вимоги від 03.06.2021 року, до ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 по договору № 2934507172/214169 на загальну суму 6848,25 гривень.
Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 2934507172/214169, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК Дебт Коллекшн», станом на 26.05.2025 (включно), складає 6848,25 гривень, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі становить 2500,00 гривень; прострочена заборгованість за комісією становить 0,00 гривень; прострочена заборгованість за процентами в розмірі становить 4348,25 гривень.
ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» засобами поштового зв'язку направлено ОСОБА_1 . Вимогу про виконання зобов'язань за кредитним договором за Вихідним № б/н від 27.05.2025.
За правилами ст. ст. 12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є: умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначені ст. 639 ЦК України, згідно з якої, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст.205,207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року № 127/33824/19.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7ст. 11 «Про електронну комерцію», пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеном уст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ст. 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Як вбачається зі ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що між відповідачем та первісним кредитором укладений кредитний договір у належній формі та погоджені всі його істотні умови, відповідач не виконує взятих на себе зобов'язань, а тому, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі та з відповідача на користь позивача, до якого перейшло право вимоги, підлягає стягненню заборгованість, що у загальному розмірі становить 6848,25 гривень.
Щодо розподілу судових витрат суд вказує.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
В обґрунтування заявленої суми у розмірі 10500,00 гривень на надання правничої допомоги представником позивача надано: Договір № 11/07/2025 про надання правової допомоги від 11 липня 2025 року, укладений між позивачем та адвокатом Пархомчуком Сергієм Валерійовичем, яким сторони погодили вид та вартість послуг; Акт про отримання правової допомоги від 15.09.2025 р. про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом, згідно з яким розмір наданих послуг склав суму 10500,00 гривень; рахунок номер 15.09.2025-8 від 15.09.2025 року на плату правничої допомоги згідно Договору про надання правової допомоги від 11.07.2025 року на загальну суму 10500,00 гривень; платіжна інструкція кредитового переказу коштів № 9541 від 15.09.2025 на підтвердження оплати наданих послуг з правничої допомоги у розмірі 10500,00 гривень.
Відповідно до п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частинами 1-3 статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Приписами ст. 137 ЦПК України встановлено, що до складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як роз'яснено в п. 47 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року №10, право на правову допомогу гарантовано ст. ст. 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16.11.2000 № 13-рп/2000; Рішення від 30.09.2009 № 23-рп/2009; Рішення від 11.07.2013 № 6-рп/2013).
Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п. п. 34-36 Рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що стороною позивача документально підтверджені понесені витрати на правничу допомогу в даній справі в сумі 10500,00 гривень, однак, відповідно до вимог ч. 4 ст. 137, ч. ч. 2, 3 ст. 141 ЦПК України, врахувавши складність справи, обсяг виконаних робіт, принцип співмірності та розумності судових витрат, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у частковому розмірі - у сумі 5250,00 гривень.
Оскільки позов задоволено в повному обсязі, у відповідності до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 гривень.
Таким чином, з відповідача підлягають стягненню судові витрати у сумі 7672,40 гривень (5250,00+2422,40).
Керуючись ст. ст. 10, 76-81, 141, 263-265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд -
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» заборгованість за кредитним договором № 2934507172/214169 від 20.01.2020 року в сумі 6848,25 гривень (шiсть тисяч вiсiмсот сорок вiсiм гривень 25 копiйок), яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 2500,00 гривень (двi тисячi п'ятсот гривень 00 копiйок) та простроченої заборгованості за комісіями і відсотками в розмірі 4348,25 гривень (чотири тисячi триста сорок вiсiм гривень 25 копiйок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» судові витрати у сумі 7672,40 гривень (сім тисяч шістсот сімдесят дві гривні 40 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому законом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Дніпровського апеляційного суду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН», код ЄДРПОУ 44243120, юридична адреса: 01042, місто Київ, вулиця Саперне Поле, будинок, 12, інше, нежитлове приміщення 1008;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя М.М.СКИБА