Справа № 216/7487/25
провадження 1-кс/216/2623/25
05 листопада 2025 року місто Кривий Ріг
Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу клопотання старшого слідчого Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041230001730 від 14.08.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, про арешт вилученого майна,-
До Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло клопотання старшого слідчого Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженого із прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_4 , в якому сторона обвинувачення просить накласти арешт на речі та документи, що вилучені 30.10.2025 в ході проведення обшуку у кримінальному провадженні №12025041230001730, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.08.2025, а саме: за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено:
- мобільний телефон iPhone 16 Pro max imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 з сім карткою яка відповідає абонентському номеру НОМЕР_3 , який упаковано до спеціального пакету ICR0071989;
- мобільний телефон Samsung SM-J600F|DS imei1: НОМЕР_4 , imei2: НОМЕР_5 (вимкнений), мобільний телефон Samsung, imei1: НОМЕР_6 (вимкнений), мобільний телефон Redmi 13 Blue (вимкнений), які упаковано до спеціального пакету ICR0070645;
- мобільний телефон Redmi Note 13 Pro+5G imei1: НОМЕР_7 , imei2: НОМЕР_8 з сім карткою яка відповідає абонентському номеру НОМЕР_9 на якому встановлені мобільні додатки онлайн-банкінгу АТ «А-Банк» та АТ «ОТП», чек про придбання вказаного мобільного телефону від 30.12.2024, які упаковано до спеціального пакету ICR0070643; - записка з номерами банківських карток № НОМЕР_10 , № НОМЕР_11 , № НОМЕР_12 , записка з номерами банківських карток № НОМЕР_13 , № НОМЕР_14 , № НОМЕР_15 , записку з номером « НОМЕР_16 », дві квитанції про зняття грошових коштів, які упаковано до спеціального пакету ICR0070644.
З метою їх збереження та заборони відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, а також з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
1. Узагальнені доводи особи, яка подала клопотання.
На обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що слідчим відділом Криворізького районного управлінням поліції ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025041230001730 від 14.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, повторно, та заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
Процесуальне керівництво досудовим розслідування у кримінальному провадженні здійснюється групою прокурорів Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області.
Встановлено, що у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше засудженого за вчинення умисного корисливого злочину, судимість за який не знята та не погашена, повторно виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману та шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.
Так, ОСОБА_5 , у невстановлений період часу, діючи повторно, з корисливих мотивів, маючи прямий умисел на вчинення злочину, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи раптово виниклий умисел,направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, розпочав спілкування в месенджері Telegram, під ніком «Maksum», з раніше йому невідомою - ОСОБА_6 . Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи свої злочинні дії, у ході спілкування, навмисно вводячи ОСОБА_7 в оману, переслідуючи за мету заволодіння майном ОСОБА_7 під надуманим приводом, переконав останню надати код до онлайн-банкінгу АТ КБ «ПриватБанк», який їй надіслано через смс повідомлення.
Далі, ОСОБА_7 , будучи введеною в оману щодо дійсних намірів ОСОБА_5 , будучи впевненою в добросовісності дій останнього, довіряючи йому, надала ОСОБА_5 одноразовий код до онлайн-банкінгу для здійснення входу в особистий кабінет дистанційної системи «Приват 24», який надійшов їй з АТ КБ «ПриватБанк».
Після чого, ОСОБА_5 продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами, у подальшому ввів отриманий від ОСОБА_7 одноразовий пароль до її онлайн-банкінгу «Приват24», пройшовши верифікацію та у період з 10 год. 34 хв. 30.12.2024 року по 18 год. 39 хв. 03.01.2025, здійснив несанкціоноване втручання в особистий кабінет дистанційної системи «Приват 24» і самостійно, не маючи згоди від ОСОБА_7 на виведення коштів, здійснив перерахунок грошових коштів за допомогою електронно-обчислювальної техніки із рахунку АТ КБ ПриватБанк» НОМЕР_17 , що належить ОСОБА_7 , на картку № НОМЕР_18 та картку № НОМЕР_19 , відкриті на ім'я ОСОБА_5 , на загальну суму 40131 грн. У послідуючому ОСОБА_5 отримавши грошові кошти, незаконно ними заволодів та розпорядились на свій власний розсуд, чим спричинив своїми умисними протиправними діями потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 40131 гривень
Крім того, ОСОБА_5 , у невстановлений період часу, діючи повторно, з корисливих мотивів, маючи прямий умисел на вчинення злочину, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи раптово виниклий умисел,направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, розпочав спілкування в месенджері Telegram, під ніком « ОСОБА_8 », з раніше йому невідомою - ОСОБА_9 . Реалізовуючи свій злочинний умисел, у ході спілкування ОСОБА_5 перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи свої злочинні дії, навмисно вводячи ОСОБА_9 в оману, повідомив їй, шляхом надсилання декількох повідомлень через месенджер «Telegram», завідомо неправдиву інформацію про те, що йому необхідно провести операціювиведення грошових коштів з його віртуальної картки на її банківську картку, для чого йому необхідно провести спочатку зарахування грошових коштів з її банківської картки на його, в дійсності не маючи таких намірів та переслідуючи за мету заволодіння майном ОСОБА_9 під надуманим приводом.
Далі, ОСОБА_9 , будучи введеною в оману щодо дійсних намірів ОСОБА_5 , будучи впевненою в добросовісності дій останнього, довіряючи йому, 19.01.2025 із своєї банківської картки № НОМЕР_20 , самостійно переказала грошові кошти, на картковий рахунок № НОМЕР_19 АТ «ОщадБанк» в сумі 500 грн.
Надалі, ОСОБА_5 продовжуючи свої злочинні дії направлені на заволодінні грошовими коштами ОСОБА_9 , вводячи надалі її в оману у ході спілкування через месенджер «Telegram» спонукав до подальшого переказу грошових коштів на надісланий ним банківських рахунок АТ «А-Банк» №НОМЕР_18 . Погодившись, ОСОБА_10 будучи веденою в оману, 20.02.2025 року перерахувала на надісланий їй банківських рахунок, грошові кошти зі своїх банківських карток, а саме: з банківської картки № НОМЕР_20 декількома платежами в загальній сумі 42843 грн, з банківської картки № НОМЕР_21 в сумі 13456 грн. та з банківської картки № НОМЕР_22 в сумі 1105 грн. У послідуючому ОСОБА_5 отримавши грошові кошти на відкритий на його ім'я банківський рахунок АТ «А-Банк» №НОМЕР_18 , незаконно ними заволодів та розпорядились на свій власний розсуд, чим спричинив своїми умисними протиправними діями потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 57904 гривень.
30.10.2025 у вказаному кримінальному провадженню ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, за ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно; ч. 4 ст. 190 КК України, за ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, повторно.
На підставі ухвали слідчого судді Центрального-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 30.10.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання без реєстрації ОСОБА_5 , проведений обшук, в ході якого виявлено та вилучено:
- мобільний телефон iPhone 16 Pro max imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 з сім карткою яка відповідає абонентському номеру НОМЕР_3 , який упаковано до спеціального пакету ICR0071989;
- мобільний телефон Samsung SM-J600F|DS imei1: НОМЕР_4 , imei2: НОМЕР_5 (вимкнений), мобільний телефон Samsung, imei1: НОМЕР_6 (вимкнений), мобільний телефон Redmi 13 Blue (вимкнений), які упаковано до спеціального пакету ICR0070645;
- мобільний телефон Redmi Note 13 Pro+5G imei1: НОМЕР_7 , imei2: НОМЕР_8 з сім карткою яка відповідає абонентському номеру НОМЕР_9 на якому встановлені мобільні додатки онлайн-банкінгу АТ «А-Банк» та АТ «ОТП», чек про придбання вказаного мобільного телефону від 30.12.2024, які упаковано до спеціального пакету ICR0070643; - записка з номерами банківських карток № НОМЕР_10 , № НОМЕР_11 , № НОМЕР_12 , записка з номерами банківських карток № НОМЕР_13 , № НОМЕР_14 , № НОМЕР_15 , записку з номером « НОМЕР_16 », дві квитанції про зняття грошових коштів, які упаковано до спеціального пакету ICR0070644.
Вищевказані речі визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні за постановою слідчого від 30.10.2025 року.
У зв'язку з цим у кримінальному провадженні виникла необхідність накладення арешту на вищевказане майно.
Сторона обвинувачення, посилаючись на вимоги ст. ст. 98, 170 КПК України, з метою збереження речових доказів просить накласти арешт на тимчасово вилучене 30.10.2025 майно.
2.Позиції учасників.
В судове засідання слідчий не з'явилася, повідомлялася належним чином, подала заяву в якій клопотання підтримала в повному обсязі, просила розглядати справу за її відсутності.
Підозрюваний ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою, у якій просив проводити розгляд клопотання про арешт майна за його відсутності, проти задоволення клопотання не заперечив.
За змістом кримінального процесуального закону загальні засади кримінального провадження спрямовані на забезпечення законності кримінальної процесуальної діяльності та дотримання прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у такому провадженні, та не суперечать вимозі імперативності.
Отже, слідчий суддя, приймаючи рішення про розгляд справи за відсутності заявника, приймає до уваги положення частини 6 статті 9 КПК України, згідно з якою, у разі якщо норми положення КПК України не регулюють, або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 7 КПК України, до таких засад, зокрема, відносяться доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, а доступ до правосуддя іншим шляхом, окрім ухвалення відповідних судових рішень неможливий.
Таким чином, з метою недопущення обмеження доступу до правосуддя, на думку слідчого судді, клопотання можливо розглянути по суті і у відсутності сторони кримінального провадження, яка подала клопотання.
Зважаючи на викладене, а також, виходячи зі встановлених ч. 1 ст. 172 КПК України строків та засад їх розумності, передбачених ст. 28 КПК України, слідчим суддею визнано можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності володільця майна на підставі наданих сторонами матеріалів.
При цьому, слідчий суддя керується положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 22 КПК України, згідно яких, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Через неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 КПК України.
2.Обставини, що були встановлені під час розгляду клопотання.
В ході розгляду клопотання встановлено, що слідчим відділом Криворізького районного управлінням поліції ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025041230001730 від 14.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, повторно, та заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
На підставі ухвали слідчого судді Центрального-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 30.10.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання без реєстрації ОСОБА_5 , проведений обшук, в ході якого виявлено та вилучено:
- мобільний телефон iPhone 16 Pro max imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 з сім карткою яка відповідає абонентському номеру НОМЕР_3 , який упаковано до спеціального пакету ICR0071989;
- мобільний телефон Samsung SM-J600F|DS imei1: НОМЕР_4 , imei2: НОМЕР_5 (вимкнений), мобільний телефон Samsung, imei1: НОМЕР_6 (вимкнений), мобільний телефон Redmi 13 Blue (вимкнений), які упаковано до спеціального пакету ICR0070645;
- мобільний телефон Redmi Note 13 Pro+5G imei1: НОМЕР_7 , imei2: НОМЕР_8 з сім карткою яка відповідає абонентському номеру НОМЕР_9 на якому встановлені мобільні додатки онлайн-банкінгу АТ «А-Банк» та АТ «ОТП», чек про придбання вказаного мобільного телефону від 30.12.2024, які упаковано до спеціального пакету ICR0070643; - записка з номерами банківських карток № НОМЕР_10 , № НОМЕР_11 , № НОМЕР_12 , записка з номерами банківських карток № НОМЕР_13 , № НОМЕР_14 , № НОМЕР_15 , записку з номером « НОМЕР_16 », дві квитанції про зняття грошових коштів, які упаковано до спеціального пакету ICR0070644.
Вказані речі та документи постановою прокурора від 30 жовтня 2025 року визнані в якості речових доказів у даному кримінальному провадженні.
3.Мотиви прийняття рішення слідчим суддею.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
3.1 Щодо строку звернення з клопотанням.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Оскільки, речі на які слідчий просить накласти арешт були вилучені 30.10.2025 року під час проведення обшуку проведеного на підставі ухвали слідчого судді, а клопотання про арешт майна подано до суду 31.10.2025 року, сторона обвинувачення звернулась з вказаним клопотанням у строк, передбачений ч. 5 ст. 171 КПК України.
3.2 Щодо правової підстави для арешту майна та можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
Згідно вимог п. 1, 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слід звернути увагу, що з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, зазначені у клопотанні речі, можуть мати на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Отже, стороною обвинувачення доведено, що вищевказане майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
3.3 Щодо наявності ризиків приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження майна.
Під час проведення обшуку вдалось зафіксувати первинні дані вилучених речей. Однак необхідним є збереження первинних параметрів таких речей, до проведення їх огляду у встановленому Законом порядку, поряд з цим, наразі на початковій стадії досудового розслідування складно визначити весь об'єм необхідних слідчих дій та даних, які можливо буде встановити із відомостей, що зафіксовані у відповідних речах.
Таким чином, є достатні підстави вважати, що у разі невжиття заходів забезпечення кримінального провадження майно, на яке слідчий просить накласти арешт, може бути приховано або знищено.
3.4 Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
На переконання слідчого судді, на даному етапі досудового розслідування, накладення арешту на вилучене майно, з метою збереження речових доказів, є необхідним для виконання вищенаведених завдань кримінального провадження щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення.
Такий арешт пов'язаний з втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Водночас, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - нагальної суспільної потреби у розслідуванні корупційних кримінальних правопорушень.
Слідчий суддя вважає, що вказаний суспільний інтерес при врівноважуванні повинен отримати більшу вагу, тоді як інтерес осіб, що полягає у можливості володіти своїм майном, має порівняно меншу вагу.
Окрім того, таке втручання стосуватиметься виключно конкретного майна, яке має важливе значення для досудового розслідування, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
3.5 Щодо наслідків арешту майна.
На переконання слідчого судді, з огляду на викладені у цій ухвалі обставини, початкову стадію досудового розслідування та обраний спосіб арешту, такий арешт не є надмірно обтяжливим.
Поряд з цим, наразі слідчому судді не надано будь-яких даних, які б вказували на суттєве позначення арешту майна, застосованого у вищезазначений спосіб, на інтересах володільця.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Слідчий суддя також враховує, що обраний судом захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які в свою чергу чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України.
У подальшому, за наявністю певних процесуальних підстав та фактичних обставин, що можуть бути встановлені під час досудового розслідування, власник майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту і вилучене майно йому може бути повернуто, згідно положень ст. 174 КПК України.
Керуючись ст. ст. 9, 26, 170-172 , 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого про арешт вилученого майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 30.10.2025 в ході проведення обшуку у кримінальному провадженні №12025041230001730, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.08.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
мобільний телефон iPhone 16 Pro max imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 з сім карткою яка відповідає абонентському номеру НОМЕР_3 ; мобільний телефон Samsung SM-J600F|DS imei1: НОМЕР_4 , imei2: НОМЕР_5 (вимкнений), мобільний телефон Samsung, imei1: НОМЕР_6 (вимкнений), мобільний телефон Redmi 13 Blue (вимкнений); мобільний телефон Redmi Note 13 Pro+5G imei1: НОМЕР_7 , imei2: НОМЕР_8 з сім карткою яка відповідає абонентському номеру НОМЕР_9 на якому встановлені мобільні додатки онлайн-банкінгу АТ «А-Банк» та АТ «ОТП», чек про придбання вказаного мобільного телефону від 30.12.2024; записку з номерами банківських карток № НОМЕР_10 , № НОМЕР_11 , № НОМЕР_12 , записка з номерами банківських карток № НОМЕР_13 , № НОМЕР_14 , № НОМЕР_15 , записку з номером « НОМЕР_16 », дві квитанції про зняття грошових коштів, які упаковано до спеціального пакету ICR0070644.
Заборонити власнику, уповноваженим ним особам відчуження, розпорядження та використання арештованого майна до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Визначити місцем зберігання арештованого майна у відповідності до порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012 «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження» - камеру зберігання речових доказів Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Роз'яснити, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Суддя ОСОБА_11