Рішення від 05.11.2025 по справі 208/9304/25

справа № 208/9304/25

провадження № 2/208/4045/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2025 р. м. Кам'янське

Заводський районний суд міста Кам'янського у складі судді Подкопаєвої І.А., за участю секретаря судового засідання - Грищенко О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Заводського районного суду міста Кам'янського в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Заводського районного суду міста Кам'янського звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал»» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 30.08.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ««Фінансова компанія «Віва Капітал»» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання грошових коштів у кредит продукту «Старт» № 1424343581334 в електронній формі, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала на споживчі цілі кредит у розмірі 5 000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом на строк 120 днів з 30.08.2024 року по 28.12.2024 року. ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал»» виконало взяті на себе зобов'язання, надавши відповідачу кредитні кошти у визначеному договором розмірі. Позичальник у встановлений договором строк оплатила 693 гривні, проте своїх зобов'язань з повернення коштів в повному обсязі не виконала, в результаті чого станом на 07.07.2025 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 19 950,00 гривень, що складається з суми заборгованості за тілом кредиту - 5 000,00 гривень; суми заборгованості за відсотками - 4 950,00 гривень, штрафу - 10 000,00 гривень.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2025 року головуючою суддею визначено суддю Подкопаєву І.А..

Ухвалою від 13.08.2025 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Учасникам справи встановлені строки для подання заяв по суті справи.

В судові засідання, призначені на 27.08.2025, 23.09.2025, 27.10.2025 представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи та/або заяв про оголошення перерви на адресу суду не надходило, про причини неявки суд не повідомив, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

В судові засідання, призначені на 27.08.2025, 23.09.2025, 27.10.2025 відповідач не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи та/або заяв про оголошення перерви на адресу суду не надходило, про причини неявки суд не повідомила, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та/або заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не скористалася, будь-яких заяв чи клопотань від неї на адресу суду не надходило.

Ухвалою від 27.10.2025 постановлено проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Беручи до уваги те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв'язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини, що виникли між сторонами.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал»» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання грошових коштів у кредит продукту «Старт» № 1424343581334 від 30.08.2024 року в електронній формі, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису), відправленим на номер мобільного телефону Відповідача (далі - Договір).

Згідно з пунктом 1.1 розділу 1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику кредит у національній валюті на умовах, передбачених Договором, а Позичальник зобов'язується одержати та повернути Кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.

Кредит надається шляхом здійснення переказу коштів Кредитодавця в сумі 5000 грн. 00 коп. на банківський рахунок Позичальника за реквізитами електронного платежу (платіжної картки) № НОМЕР_1 , емітовану банком України, що відбувається до 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Електронного договору (п. 2.23 розділу 2 Договору).

Відповідно до Анкети - Заяви на отримання кредиту від 30.08.2024 року, пунктів 1.2 - 1,9 Договору, Паспорта кредиту Позичальнику надається Кредит на наступних умовах:

- Сума кредиту -5 000,00 гривень;

- Строк, на який надається Кредит - 120 днів з 30.08.2024 по 28.12.2024;

- Дата повернення (виплати) Кредиту - 28.12.2024 року або достроково;

- Тип процентної ставки - фіксована;

- Дисконтна процентна ставка становить 0,693% від суми Кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується в межах строку надання Кредиту, але не більше перших 20 днів користування кредитом;

- Базова процентна ставка - 0,99% від суми Кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується в межах строку надання Кредиту, після 20 дня користування кредитом, починаючи з 21 дня користування кредитом по день повернення Кредиту;

- Загальні витрати за кредитом - 5 696, 22 гривень;

- Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладання Договору становить 2159,51 %;

- Орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладання Договору становить 10 696,22 гривень;

- Денна процентна ставка становить 0,94937 %.

Відповідно до пункту 6.4 Розділу 6 Договору у разі невиконання та/або неналежного виконання зобов?язань за цим Договором сума кредиту, за яким не перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, Позичальник зобов?язаний сплатити Кредитодавцю неустойку у вигляді штрафу.

У випадку встановлення законодавством України обмежень (заборон/мораторіїв) на нарахування штрафних санкцій - штраф протягом періоду дії такого обмеження заборони/мораторію) не нараховується та Позичальником не сплачується. Нарахування штрафних санкцій відновлюється після скасування відповідних законодавчих обмежень (заборон/мораторіїв).

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу кошти в розмірі 5 000 гривень шляхом їх перерахування на платіжну картку клієнта, зазначену в договорі, що підтверджується Довідкою від 27.05.2025 року вих. № 7/11355 про успішність операції згідно транзакції № 1465433949 від 30.08.2024 року в сумі 5000,00 грн. на картку НОМЕР_1 (АТ «ОТП Банк»).

Відповідачка у свою чергу свої зобов'язання за договором виконала частково, сплативши за Графіком платежів: 18.09.2024 року - 693,00 грн.

З наданого позивачем розрахунку про стан заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором станом на 07.07.2025 року у сумі 19 950,00 грн, яка складається з: основного боргу - 5 000,00 грн, процентів - 4 950,00 грн, штрафу - 10 000,00 грн.

Аналіз фактичних обставин справи свідчить, що між сторонами виник спір щодо неналежного виконання зобов'язання за кредитним договором, а тому до спірних відносин застосуванню підлягають норми матеріального права, зокрема Розділу І, ІІ та Глава 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» Підрозділу 1 Розділу ІІІ Книги п'ятої ЦК України.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1056 - 1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15.11.2016 року та Закон України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII від 12.05.1991 року (в частині, що не суперечить Закону України № 1734-VIII).

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Згідно з частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір про надання грошових коштів у кредит продукту «Старт» № 1424343581334 від 30.08.2024 року укладений між сторонами в електронній формі шляхом його підписання за допомогою введення одноразового ідентифікатора, а тому він є укладеним у письмовій формі, що відповідає вимогам, передбаченим статтями 207, 208, 1055 Цивільного кодексу України, відповідачка отримала суму кредиту на свою платіжну картку, а тому в неї виник обов'язок з повернення отриманих за кредитним договором коштів у розмірі та на умовах встановлених договором, а також процентів за користування ними.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Графіком платежів до Кредитного договору визначена періодичність, сума погашення та черговість оплати Позичальником заборгованості за кредитним договором.

На виконання умов кредитного договору Позичальник сплатила згідно з графіком платежів 18.09.2024 року 693 гривні, але суму заборгованості в повному обсязі не сплатила, чим порушила взяті на себе зобов'язання.

Відтак, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідачки суми заборгованості за кредитним договором у сумі 5 000 гривень та процентів за користування ними у сумі 4 950 гривень підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення штрафу у сумі 10 000 гривень, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон).

Якщо суб'єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов'язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України.

Зміни до цього Кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Цивільного кодексу України.

Отже, основним регулятором договірних відносин є Цивільний Кодекс України, а не окремі закони, що вбачається з аналізу висновків постанови Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 362/2159/15-ц.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.2022 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного Кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.

Відтак, до спірних правовідносин має застосовуватися заборона щодо нарахування неустойки, штрафів, пені, передбачена пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Крім того, аналогічна заборона нарахування штрафних санкцій - штрафу на період дії встановленого законодавством України обмеження (заборони/мораторію) передбачена і підпунктом 6.4.1 пункту 6.4 Розділу 6 Договору.

Відтак, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення штрафу є незаконними та необґрунтованими, а тому у їх задоволенні слід відмовити повністю.

Відповідно до частин першої, третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина перша статті 81 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд, встановивши фактичні обставини справи та перевіривши їх доказами, визначивши спірні правовідносини та норми права, що підлягають застосуванню до них, дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал»» заборгованість у сумі 9 950,00 гривень, з яких 5000,00 гривень - основна сума боргу, проценти за користування кредитом у сумі 4 950,00 гривень.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед інших, витрати на професійну правничу допомогу (частина третя статті 133 ЦПК України).

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору у сумі 3 028 гривень та витрат на правничу допомогу адвоката у сумі 10 600 гривень.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначено нормами статті 141 ЦПК України.

Частиною першою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку з задоволенням позовних вимог частково з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 507,34 гривень (3 028,00 грн х 49,87 % (9 950,00 грн х 100 %/ 19 950,00 грн = 49,87 %).

Відповідно до частин першої - шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, окрім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно зі статтею 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи.

Відповідно до частини восьмою статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, разом із позовною заявою позивач надав докази понесення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а саме Договір № 1 про надання правової допомоги від 02.01.2025 року, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал»» та Адвокатським бюро «Грушевий Ю.В.», Акт виконаних робіт від 26.06.2025 року відповідно до договору про надання правової допомоги № 1 від 02.01.2025 року, який містить детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і погоджений сторонами розмір гонорару у сумі 10 600 грн, Рахунок № 26/26-01 від 26.06.2025 року на сплату гонорару адвоката за Договором № 1 від 02.01.2025 року за підготовку та подання позовних матеріалів відносно ОСОБА_1 у сумі 10 600 грн, платіжну інструкцію № LK706/7 від 27.06.2025 року про фактичну сплату гонорару у сумі 10 600 грн.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що судові витрати позивача на правничу допомогу адвоката у сумі 10 600 гривень підтверджені належними та допустимими доказами, клопотання про зменшення розміру судових витрат від відповідача на адресу суду не надходило, тому такі судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал»» підлягають стягненню понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 5 286, 22 гривень (10 600 грн х 49,87 % (9 950,00 грн х 100 % / 19 950,00 грн = 49,87 %).

Керуючись ст. 258, 263 - 265, 268, 273, 280 - 284 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 512 - 519, 610, 1046 - 1049, 1054 - 1055 Цивільного кодексу України, Закону України «Про споживче кредитування» -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал»» суму заборгованості за кредитним договором № 1424343581334 від 30.08.2024 року у сумі 9 950,00 гривень (дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят грн), з яких 5 000,00 гривень - основна сума заборгованості, 4 950,00 гривень - проценти за користування кредитними коштами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал»» судовий збір у сумі 1 507,34 гривень (одна тисяча п'ятсот сім грн 34 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал»» витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 5 286,22 гривень (п'ять тисяч двісті вісімдесят шість грн 22 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте Заводським районним судом міста Кам'янського за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://zv.dp.court.gov.ua/sud0415/

Заочне рішення суду знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал»», адреса місцезнаходження: 20600, Черкаська область, м. Шпола, вул. Таранця буд. 20; код ЄДРПОУ 40860735;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя І. А. Подкопаєва

Попередній документ
131636625
Наступний документ
131636627
Інформація про рішення:
№ рішення: 131636626
№ справи: 208/9304/25
Дата рішення: 05.11.2025
Дата публікації: 11.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Заводський районний суд міста Кам’янського
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (30.10.2025)
Дата надходження: 15.07.2025
Предмет позову: заява про стягнення заборгованності
Розклад засідань:
27.08.2025 10:00 Заводський районний суд м.Дніпродзержинська 
23.09.2025 14:30 Заводський районний суд м.Дніпродзержинська 
27.10.2025 09:30 Заводський районний суд м.Дніпродзержинська 
05.11.2025 09:30 Заводський районний суд м.Дніпродзержинська 
Учасники справи:
головуючий суддя:
ПОДКОПАЄВА ІРИНА АНАТОЛІЇВНА
суддя-доповідач:
ПОДКОПАЄВА ІРИНА АНАТОЛІЇВНА
відповідач:
Сокол Таїсія Олегівна
позивач:
ТОВ "ФК"ВІВА КАПІТАЛ