Справа № 2-8592\11
10 січня 2013 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
Головуючого, судді Руднєвої О.О.
при секретарі Кучерявенко А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя, стягнення Ѕ частини вартості спільно набутого під час шлюбу майна, визнання права власності на майно, набуте під час шлюбу, стягнення Ѕ частини коштів ,сплачених за кредитним договором від 01.08.2007 року № 014/1600/74/90005 за період з 01.08.2007 року по час розірвання шлюбу 11.10.2011 року ,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду 18.08.2010 року з позовними вимогами про розірвання шлюбу, визнання права власності на Ѕ частину майна, набутого під час шлюбу та про стягнення Ѕ частини коштів ,сплачених за кредитним договором, який укладено між ОСОБА_2 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль'на придбання квартири АДРЕСА_1 . Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.08.2011 року позовні вимоги були роз'єднані в окремі провадження, в той же день, 12.08.2011 року шлюбу між сторонами було розірвано. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.08.2011 року № 2-1239/11 було змінене на підставі рішення Апеляційного Суду Харківської області від 11.10.2011 року, позовні вимоги після повернення справи з Апеляційного Суду Харківської області були виділені та направлені на перерозподіл ,25.11.2011 року справа надій1шла в провадження складу суду під головуванням судді Руднєвої О.О., позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про заміну підстав позову та розміру позовних вимог 23.11.2012 року , в змінених позовних вимогах позивачка просить суд стягнути з відповідача вартість Ѕ частини спільного майна, що набуте в шлюбі, Ѕ части коштів ,які сплачені при придбанні квартири АДРЕСА_1 при оформленні договору купівлі-продажу 01.08.2007 року та Ѕ частину коштів, які сплачені в рахунок погашення зобов'язань за кредитним договором від 01.08.2007 року, право власності на спільне майно, що було придбане під час шлюбу позивачка просить визнати за її колишнім чоловіком, відповідачем по справі ОСОБА_2 .
В судовому засіданні представник позивачки за дорученням ОСОБА_3 позовні вимоги своєї довірительки підтримав в повному обсязі, наполягаючи на їх задоволенні. Пояснив, що позивачка з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі з 03.08.2002 року, фактично припинили стосунки з 27 грудня 2009 року, але при постановленні судового рішення про розірвання шлюбу 11.10.2011 року Апеляційним судом Харківської області факт припинення шлюбних відносин в серпні 2009 року був визнаний недоведеним та в мотивувальній частині судового рішення АСХО вказав, що шлюбні відносини припинені в серпні 2010 року. За час перебування в шлюбі позивачем та відповідачкою було придбане спільне майно автомобіль марки FORD, модель F250, рік випуску 2006, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ; автомобіль марки ЗИЛ 433110, рік випуску 1999, двигун № НОМЕР_3 , шасі № НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 ; автомобіль марки ЗИЛ 131 КУНГ, рік випуску 1983, двигун № НОМЕР_6 , шасі № НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_8 ; автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель GL 320CDI, рік випуску 2008, кузов № НОМЕР_9 , реєстраційний номер НОМЕР_10 ; автомобіль марки NISSAN, модель PATROL, рік випуску 2004, кузов № НОМЕР_11 , реєстраційний номер НОМЕР_12 ; автомобіль марки NISSAN NAVARA, рік випуску 2006, кузов № НОМЕР_13 , реєстраційний номер НОМЕР_14 ; автомобіль марки CHEVROLET, модель NIVA, рік випуску 2004, кузов № НОМЕР_15 , реєстраційний номер НОМЕР_16 ; автомобільний причеп марки ПА 1, рік випуску 2006, шасі № НОМЕР_17 , реєстраційний номер НОМЕР_18 ; автомобіль марки VOLVO, модель S80, рік випуску 2004, кузов № НОМЕР_19 , реєстраційний номер НОМЕР_20 ; моторне прогулянкове судно «Морський жучок», моделі Sea Breeze 33 Walk Around, 2006 року побудови, ідентифікаційний номер корпуса НОМЕР_21 з двома двигунами Honda, 450 к.с. №№ НОМЕР_22 , НОМЕР_23 також був придбаний автомобіль марки Ford F450 бортовий C, № кузова НОМЕР_24 , реєстраційний № НОМЕР_25 . Від стягнення вартості Ѕ частини цього автомобіля його довірителька відмовилася, відмову в цій частині прийнято судом. Шлюбний контракт між подружжям не укладався. Також подружжям під час шлюбу було придбано квартиру АДРЕСА_1 , частину коштів було сплачено подружжям під час оформлення договору купівлі-продажу 01.08.2007 року, Ѕ частину коштів під час перебування в шлюбі було сплачено у рахунок погашення кредитного договору. Все майно подружжям при придбанні було оформлено на відповідача ОСОБА_2 . Позивачка просить стягнути на її користь Ѕ частину вартості придбаного майна, особисте право власності на майно визнати за відповідачем, за яким спільне майно і є зареєстрованим, також позивачка просить стягнути з відповідача судові витрати, які понесені при подачі позову 18.08.2010 року. Представник позивачки Цимбалюк С.В. просив суд урахувати ті обставини, що АСХО виключив з мотивувальної частини судового рішення про розірвання шлюбу вказівку стосовно того, що шлюбні відносини припинені в серпні 2009 року, на підставі чого просив суд провести стягнення Ѕ частини коштів, сплачених у рахунок погашення кредитних зобов'язань за період з часу придбання квартири (01.08.2007 року) по день ухвалення АСХО судового рішення про розірвання шлюбу (11.10.2011року).Крім того, представник позивачки пояснив, що всі вжиті судом заходи по забезпеченню позову не виконані, бо відповідач ОСОБА_2 не повідомив , де знаходиться майно, що є предметом спору. Його довірителька цього майна після розірвання подружніх стосунків не бачила. Місце заходження майна позивачці не відомо.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник за угодою, адвокат Сенаторов М.В. протягом всього часу розгляду справи судом позовні вимоги не визнавали, проти позову заперечували. Відповідач ОСОБА_2 звернувся з зустрічними позовними вимогами до ОСОБА_1 30.03.2011 року (том справи 1 арк.справи 170-173), одною з позовних вимог позивача за зустрічним позовом була позовна вимога про стягнення Ѕ частини коштів ,сплачених за кредитним договором, який укладено між ОСОБА_2 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль'на придбання квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 уточнив свої позовні вимоги 07.11.2012 року (том справи 2 арк.справи 33-39), одною з позовних вимог позивача за зустрічним позовом була позовна вимога про стягнення Ѕ частини коштів ,сплачених за кредитним договором, який укладено між ОСОБА_2 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль'на придбання квартири АДРЕСА_1 ,також є позовні вимоги про розподіл зобов'язання, що виникли на підставі кредитного договору від 01.08.2007 року. 10.01.2013 року ОСОБА_2 та його представник, адвокат Сенаторов М.В. після виходу складу суду в нарадчу кімнату для винесення ухвали по розгляду клопотання адвоката Сенаторова М.В. самочинно покинули судове засідання, заяви про можливість розгляду справи за їх відсутність не залишили. У зв'язку з чим ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 10.01.2013 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 було залишено без розгляду на підставі п9)ч1ст.207 ЦПК України. З пояснень відповідача та його представника також вбачається, що місце знаходження спірного майна відповідачу не відомо.
Судом неодноразово роз'яснені учасникам процесу вимоги ст.10,ст.60 ЦПК України стосовно того, що обов'язок по доказуванню обґрунтованості своїх доводів та вимог покладається законодавцем на сторони, судом докази тільки оцінюються.
На підставі ст.57 ЦПК України доказами по справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановить наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин ,які мають значення по справі. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема , звуко - і відеозаписів, висновків експертів.
Згідно вимог ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до уваги докази, які не стосуються предмета доказування.
Вислухавши пояснення представника позивачки, вислухавши пояснення відповідача та його представника, адвоката Сенаторова М.В. протягом всього часу розгляду справи, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні правовідносини та обставини:
Позивачка та відповідач з 03.08.2002 року перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується актовим записом про реєстрацію шлюбу № 534, який виконано відділом реєстрації актів громадянського стану Дзержинського районного управління юстиції м. Харкова (том справи 1 арк.9), вищевказаний шлюб розірвано на підставі рішення Апеляційного Суду Харківської області від 11.10.2011 року (том справи1арк.справи50).
Статтею 57 Сімейного Кодексу України 2004 року ретельно регламентовані права дружини ,чоловіка на майно, яке набуто до шлюбу, Законодавець до майна, яке є особистою приватною власністю дружини ,чоловіка відносить майно, яке набуто одним з подружжя під час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування, а також майно, набуте нею ним за час шлюбу ,але за кошти, які належали їй ,йому особисто.
На підставі ст.60 Сімейного Кодексу України 2004 року майно , набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини( навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку( доходу). Вважається , що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності.
На підставі ч 1 ст.61 СК України об'єктом спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. На підставі вимог ч 3 ст.61 СК України якщо одним з подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
На підставі вимог ч 1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна чоловіка і дружини є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Згідно з ч.2 ст.70 СК України при вирішенні спору про поділ майна подружжя суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення , зокрема, якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду сім'ї. Згідно ч 3 ст.70 СК За рішенням суду частка майна дружини ,чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка , за умови, що розмір аліментів, які вона одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Згідно вимог ст.71 СК України 1) Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна ,спір між ними може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.2) Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ним. 3) Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професіональній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другом з подружжя. 4) Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема, на житловий будинок, квартиру ,земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених цивільним Кодексом України.5) Присудження одному з подружжя відповідної грошової компенсації можливе за умови попереднього вчення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
За час перебування в шлюбі позивачкою та відповідачем набуто на праві власності наступне рухоме майно:
автомобіль марки FORD, модель F250, рік випуску 2006, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ; автомобіль марки ЗИЛ 433110, рік випуску 1999, двигун № НОМЕР_3 , шасі № НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 ; автомобіль марки ЗИЛ 131 КУНГ, рік випуску 1983, двигун № НОМЕР_6 , шасі № НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_8 ; автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель GL 320CDI, рік випуску 2008, кузов № НОМЕР_9 , реєстраційний номер НОМЕР_10 ; автомобіль марки NISSAN, модель PATROL, рік випуску 2004, кузов № НОМЕР_11 , реєстраційний номер НОМЕР_12 ; автомобіль марки NISSAN NAVARA, рік випуску 2006, кузов № НОМЕР_13 , реєстраційний номер НОМЕР_14 ; автомобіль марки CHEVROLET, модель NIVA, рік випуску 2004, кузов № НОМЕР_15 , реєстраційний номер НОМЕР_16 ; автомобільний причеп марки ПА 1, рік випуску 2006, шасі № НОМЕР_17 , реєстраційний номер НОМЕР_18 ; автомобіль марки VOLVO, модель S80, рік випуску 2004, кузов № НОМЕР_19 , реєстраційний номер НОМЕР_20 ; моторне прогулянкове судно «Морський жучок», моделі Sea Breeze 33 Walk Around, 2006 року побудови, ідентифікаційний номер корпуса НОМЕР_21 з двома двигунами Honda, 450 к.с. №№ НОМЕР_22 , НОМЕР_23 -загальною вартістю 2 327 712,80 гривень та автомобіль марки Ford F450 бортовий C, № кузова НОМЕР_24 , реєстраційний № НОМЕР_25 , який позивачкою виключено з предмету спору, про що винесено ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.06.2011 року (том справи 1 арк.справи42).(оціночна вартість рухового майна надана ТОВ «Аргумент-експерт»(том справи 2 арк.справи 102-115).
Також, під час шлюбу позивачкою та відповідачем придбано квартиру АДРЕСА_1 , квартиру придбано на підставі договору купівлі -продажу від 01.08.2007 року на ім.»я ОСОБА_2 , договір посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу КОССЕ Л.М. та внесено в реєстр посвідчення нотаріальних дій за № 2723(том справи 2 арк.справи88-89). Вищевказаний договір купівлі- продажу нерухомості було здійснено за рахунок особистих коштів подружжя в сумі 31 000,00 доларів США, що дорівнює на час укладення договору 156 550,00 гривень України та за рахунок кредитних коштів за кредитним договором №014/1600/74/90005 від 01.08.2007 року, який укладено відповідачем ОСОБА_2 та Відкритим Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»(нині Публічне Акціонерне Товариство «Райффайзен Банк Аваль»(том справи 2 арк.справи70-74).1/2 частина суми коштів, які сплачені при оформленні договору купівлі- продажу складає 78 275,00 гривень.
Позивачка від визнання за нею права власності на Ѕ частину вищевказаної квартири відмовилася, просить залишити квартиру АДРЕСА_1 на праві особистої власності за її колишнім чоловіком ,відповідачем по справі, з відповідача просить стягнути Ѕ частину коштів, сплачених під час перебування в шлюбі за кредитним договором №014/1600/74/90005 від 01.08.2007 року за період з часу укладення договору до часу розірвання шлюбу на підставі рішення Апеляційного Суду Харківської області, 11.10.2011 року.
Згідно з відомостями ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»(том справи 1 арк.справи 146-147) за кредитним договором №014/1600/74/90005 від 01.08.2007 року погашено 19 216,66 доларів США за тілом кредиту та 29 446,46 доларів США заборгованості за відсотками по кредиту.
Кредитор повідомив з вказанням дат сплати заборгованості за тілом кредиту в сумі 19 216,66 доларів США, що сплата заборгованості була здійснена в період з01.08.2007 року по 25.05.2010 року, сплата заборгованості за відсотками в сумі 29 446,46 доларів США була здійснена в період з29.08.2007 року по 13.10.2010 року(том справи2 арк.справи 26,27). Суми здійснених платежів не є тотожними.
При розгляді позовних вимог в цій частині суд приходить до висновку, що підстав вважати , що сплачена сума підлягає розподілу між колишнім подружжям в повному обсязі (19216,66 +29446,46= 48663,02 долари США) не має, бо в мотивувальній частині рішення Апеляційного Суду Харківської області від 11.10.2011 року(том 1 арк.50) вказано, що «з позовної заяви ,яку подано ОСОБА_1 вбачається, що сімейні стосунки між сторонами припинено на момент подання позову, а саме в серпні 2010 року».
У відповідності до ч 3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішення Апеляційного Суду Харківської області від 11.10.2011 року набуло чинності , підлягає виконанню згідно зі ст.124 Конституції України на всій території України, тому суд вважає доведеним саме факт припинення подружніх відносин в серпні 2010 року. Враховуючи ті обставини, що в рішенні суду не вказана конкретна дата припинення сімейних стосунків між подружжям, суд згідно з вимогами діючого законодавства вказує ,як дату припинення подружніх стосунків останній день місяця, тобто 31 серпня 2010 року.
Суд вважає, що учасниками судового розгляду інша дата припинення стосунків не доведена, а період припинення стосунків , вказаний в мотивувальній частині рішення Апеляційного Суду Харківської області від 11.10.2010 року ними не оспорювалась.
Таким чином, суд приходить до висновку, що платежі у рахунок погашення заборгованості за відсотками за кредитним договором №014/1600/74/90005 від 01.08.2007 року від 14.09.2010 року в сумі 734,27 долари США та від 13.10.2010 року в сумі 710,80 доларів США здійснені відповідачем ОСОБА_2 особисто (загальна сума 1444,87 доларів США). Таким чином, є встановленим, що під час перебування в шлюбі сторонами сплачено за кредитним договором 47 218,15 доларів США, Ѕ частина з цієї суми складає 23 609,08 доларів США, що дорівнює згідно з курсом НБУ станом на час постановлення судового рішення по справі 7, 933 гривень України за 1 долар США, тобто 23609,08*7,933= 188 707,33 гривень України.
В частині стягнення Ѕ частини суми 1444,87 доларів ,сплаченої 14.09.2010 року та 13.10.2010 року суд підстав для стягнення не вбачає, бо ці кошти суд вважає сплаченими після фактичного припинення між сторонами шлюбних відносин.
На підставі ст..41 Конституції України кожен має право володіти ,користуватися та розпоряджатися майном.
На підставі ст..319 Цивільного Кодексу України право власності в Україні складається з права володіння, права користування та права розпорядження та може набуватися тільки на законних підставах».
На підставі ст..ст..321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні, власник вправі вимагати захисту порушеного права власності в судовому порядку ( ст.16 Цивільного Кодексу України).
На підставі вимог ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб(співвласників) належить їм на праві спільної власності (спільне майно).Майно може належати співвласникам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
На підставі ч 3 ст.358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частині спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок користування та володіння спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов'язковим для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.
Згідно ч.1 ст.183 ЦК України подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення.
Згідно з ч 2 ст.183 ЦК України неподільною є річ, яку неможливо поділити без втрати її цільового призначення.
На підставі вимог ч 3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підставі вимог ст.372 ЦК України майно, що є в спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є в спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є в спільній сумісній власності укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Згідно вимог ст.365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:
1)частка є незначною і не може бути виділена в натурі,
2) річ є неподільною
3) спільне володіння і користування майном є неможливим,
4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласників та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Згідно вимог п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України№11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»-« Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст.372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи….»
Згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України№11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»- «Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст.ст.60,69 СК, ч.3ст.368 ЦК ), відповідно до частин 2,3 ст.325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які за законом не можуть їм належати(виключені з цивільного обороту),незалежно від того на ім.»я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя ,зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки, земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби, грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному ,дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі, грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами тощо.
Майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності укладеною до реєстрації шлюбу угодою(шлюбним договором) або визнано такою власністю судом з підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилась внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи обох.»
П.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України№11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя'передбачає : «До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна подружжя враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї(ч.4 ст.65 СК).
Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою на час шлюбу на підставі договору дарування або у порядку спадкування, набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто, речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть ,якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя, кошти, одержані як відшкодування на втрату (пошкодження)речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди, страхової суми, одержані за обов'язковим або добровільним особистим страхуванням ,якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них. Що стосується премії, нагороди, одержаних за особисті заслуги, суд може визнати за другим з подружжя право на їх частку, якщо буде встановлено, що він своїми діями сприяв їх одержанню.»
П.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України№11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя'передбачає : «Вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4,5 ст.71 СК, щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової компенсації на депозитний рахунок суду'За відсутністю такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачені ст.365 ЦК, за умови звернення подружжя(одного з них) до суду з таким позовом(ст.11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі коли кожен із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без реального поділу і залишає майно у спільній частковій власності.»
Судом встановлено і достеменно підтверджено ті обставини, що автомобіль марки NISSAN, модель PATROL, рік випуску 2004, кузов № НОМЕР_11 , реєстраційний номер НОМЕР_12 вартістю 190 926,55 гривень; автомобіль марки NISSAN NAVARA, рік випуску 2006, кузов № НОМЕР_13 , реєстраційний номер НОМЕР_14 вартістю 169 455,60 гривень на час розгляду цивільної справи зняті з реєстраційного обліку та місце знаходження їх не відомо. Це підтверджується і уточненими вимогами позивачки від 23.11.2012 року і відповідною інформацією УДАІ ГУМВС України в Харківській області від (том справи 1 арк.справи 32-38,134-138) ,якими підтверджено факт зняття ОСОБА_2 вищевказаних транспортних засобів з обліку. Зняття рухомого майна з реєстраційного обліку не свідчить про зміну власника рухомого майна.
Сторонами не оспорено ті обставини, що доля автомобіля марки FORD, модель F250, рік випуску 2006, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 вартістю 171 103,51 гривень; автомобіля марки ЗИЛ 433110, рік випуску 1999, двигун № НОМЕР_3 , шасі № НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 вартістю 43 508,94 гривень; автомобіля марки ЗИЛ 131 КУНГ, рік випуску 1983, двигун № НОМЕР_6 , шасі № НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_8 вартістю 37 918,23 гривень; автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель GL 320CDI, рік випуску 2008, кузов № НОМЕР_9 , реєстраційний номер НОМЕР_10 вартістю 415 602,11 гривень ; автомобіля марки CHEVROLET, модель NIVA, рік випуску 2004, кузов № НОМЕР_15 , реєстраційний номер НОМЕР_16 вартістю 57 751,14 гривень ; автомобільного причепу марки ПА 1, рік випуску 2006, шасі № НОМЕР_17 , реєстраційний номер НОМЕР_18 вартістю 2 916,89 гривень ; автомобіля марки VOLVO, модель S80, рік випуску 2004, кузов № НОМЕР_19 , реєстраційний номер НОМЕР_20 вартістю 167 868,03 гривень ; моторного прогулянкового судна «Морський жучок», моделі Sea Breeze 33 Walk Around, 2006 року побудови, ідентифікаційний номер корпуса НОМЕР_21 з двома двигунами Honda, 450 к.с. №№ НОМЕР_22 , 1400980 вартістю 1 070 662,00 гривень їм не відома, але кожна з сторін під час розгляду справи посилалася на ті обставини, що вищевказане майно сховане або ушкоджене саме іншою стороною. Проти тих обставин, що моторне прогулянкове судно «Морський жучок», моделі Sea Breeze 33 Walk Around, 2006 року побудови, ідентифікаційний номер корпуса НОМЕР_21 з двома двигунами Honda, 450 к.с. №№ НОМЕР_22 , 1400980 вартістю 1 070 662,00 гривень є в наявності але без двох двигунів Honda, 450 к.с. №№ НОМЕР_22 , НОМЕР_23 сторони не заперечували, посилаючись на той факт, що саме інша сторона подружжя вжила заходи щодо ушкодження майна.
Відсутність особистого відношення до приховання або знищення майна відповідач ОСОБА_2 не довів.
Суд приходить до висновку ,що рухоме майно подружжя, що набуте під час шлюбу є річчю неподільною і позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення Ѕ частини його вартості не суперечать вимогам діючого сімейного і цивільного законодавства України.
Позовні вимоги в частині визнання права особистої власності на квартиру АДРЕСА_1 за відповідачем ОСОБА_2 також не суперечать вимогам діючого законодавства, бо право власності на вищевказану квартиру вже зареєстроване за відповідачем. Стягнення Ѕ частини сплачених коштів за квартиру АДРЕСА_1 в рахунок розподілення сумісних витрат подружжя за відсутності вимагання права власності вимогам діючого сімейного та цивільного законодавства не суперечить.
Таким чином, дослідивши докази по справі у їх наявності та сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є доведеними, частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Понесені судові витрати в сумі в сумі 1700,00 гривень по сплаті державного мита і в сумі 120,00 витрат за інформаційно- технічне забезпечення судового розгляду( в редакції закону , яка діяла на момент звернення з позовом) підлягають відшкодуванню з відповідача.
Також, ураховуючи введення в дію з 01.11.2011 року Закону України «Про судовий збір», суд вважає, що з відповідача ОСОБА_4 слід додатково стягнути на користь держави судовий збір в сумі 1621,00 гривень.
Керуючись ст.ст.10,11,57,58,60,61, 88, 209,212,214,215 ЦПК України , ст.41 Конституції України, ст.ст.16,319,321,181,365 Цивільного Кодексу України, ст.ст.57,60,61,70,71 Сімейного Кодексу України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 визнати частково обґрунтованими та задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків , ідентифікаційний код НОМЕР_26 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Луганськ
вартість Ѕ частини майна набутого в шлюбі , а саме: автомобіля марки FORD, модель F250, рік випуску 2006, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 вартістю 171 103,51 гривень; автомобіля марки ЗИЛ 433110, рік випуску 1999, двигун № НОМЕР_3 , шасі № НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 вартістю 43 508,94 гривень; автомобіля марки ЗИЛ 131 КУНГ, рік випуску 1983, двигун № НОМЕР_6 , шасі № НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_8 вартістю 37 918,23 гривень; автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель GL 320CDI, рік випуску 2008, кузов № НОМЕР_9 , реєстраційний номер НОМЕР_10 вартістю 415 602,11 гривень ; автомобіля марки NISSAN, модель PATROL, рік випуску 2004, кузов № НОМЕР_11 , реєстраційний номер НОМЕР_12 вартістю 190 926,55 гривень; автомобіля марки NISSAN NAVARA, рік випуску 2006, кузов № НОМЕР_13 , реєстраційний номер НОМЕР_14 вартістю 169 455,60 гривень ; автомобіля марки CHEVROLET, модель NIVA, рік випуску 2004, кузов № НОМЕР_15 , реєстраційний номер НОМЕР_16 вартістю 57 751,14 гривень ; автомобільного причепу марки ПА 1, рік випуску 2006, шасі № НОМЕР_17 , реєстраційний номер НОМЕР_18 вартістю 2 916,89 гривень ; автомобіля марки VOLVO, модель S80, рік випуску 2004, кузов № НОМЕР_19 , реєстраційний номер НОМЕР_20 вартістю 167 868,03 гривень ; моторного прогулянкового судна «Морський жучок», моделі Sea Breeze 33 Walk Around, 2006 року побудови, ідентифікаційний номер корпуса НОМЕР_21 з двома двигунами Honda, 450 к.с. №№ НОМЕР_22 , 1400980 вартістю 1 070 662,00 гривень, всього стягнувши з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків , ідентифікаційний код НОМЕР_26 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Луганськ Ѕ частину вартості майна, набутого під час шлюбу в сумі 1 163 856,40 гривень(один мільйон сто шістдесят три тисячі вісімсот п'ятдесят шість гривень 40 копійок).
Визнати за ОСОБА_2 після стягнення вартості Ѕ частини спільного майна подружжя після розподілу право особистої власності на наступне майно: автомобіль марки FORD, модель F250, рік випуску 2006, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ; автомобіль марки ЗИЛ 433110, рік випуску 1999, двигун № НОМЕР_3 , шасі № НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 ; автомобіль марки ЗИЛ 131 КУНГ, рік випуску 1983, двигун № НОМЕР_6 , шасі № НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_8 ; автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель GL 320CDI, рік випуску 2008, кузов № НОМЕР_9 , реєстраційний номер НОМЕР_10 ; автомобіль марки NISSAN, модель PATROL, рік випуску 2004, кузов № НОМЕР_11 , реєстраційний номер НОМЕР_12 ; автомобіль марки NISSAN NAVARA, рік випуску 2006, кузов № НОМЕР_13 , реєстраційний номер НОМЕР_14 ; автомобіль марки CHEVROLET, модель NIVA, рік випуску 2004, кузов № НОМЕР_15 , реєстраційний номер НОМЕР_16 ; автомобільний причеп марки ПА 1, рік випуску 2006, шасі № НОМЕР_17 , реєстраційний номер НОМЕР_18 ; автомобіль марки VOLVO, модель S80, рік випуску 2004, кузов № НОМЕР_19 , реєстраційний номер НОМЕР_20 ; моторне прогулянкове судно «Морський жучок», моделі Sea Breeze 33 Walk Around, 2006 року побудови, ідентифікаційний номер корпуса НОМЕР_21 з двома двигунами Honda, 450 к.с. №№ НОМЕР_22 , НОМЕР_23 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків , ідентифікаційний код НОМЕР_26 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Луганськ вартість Ѕ частини коштів ,сплачених за кредитним договором від 01.08.2007 року № 014/1600/74/90005 за період з 01.08.2007 року по 31.08.2010 року в сумі 23 609,08 долари США, що дорівнює на час постановлення судового рішення згідно з курсом НБУ -188 707,33 гривень (тисяч сто вісімдесят вісім сімсот сім гривень 33 копійок), стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків , ідентифікаційний код НОМЕР_26 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Луганськ вартість Ѕ частину коштів ,сплачених за договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 01.08.2007 року ,посвідченому приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Коссе Л.М. і внесеному в реєстр посвідчення нотаріальних дій за № 2723 в сумі 15 500,00 доларів США, що на час укладення договору дорівнювало 78 275,00 гривень(тисяч сімдесят вісім двісті сімдесят п'ять гривень 00 копійок), всього стягнувши на користь ОСОБА_1 Ѕ частину коштів сплаченої під час шлюбу вартості квартири АДРЕСА_1 в сумі 266 982,33 гривень(тисяч двісті шістдесят шість дев'ятьсот вісімдесят дві гривень копійок 33).
В частині стягнення вартості Ѕ частини коштів ,сплачених за кредитним договором № 014/1600/74/90005 від 01.08.2007 року за період з 01.09.2010 року по постановлення рішення про розірвання шлюбу Апеляційним Судом Харківської області ,11.10.2011 року ОСОБА_1 в задоволенні позову - відмовити.
Визнати за ОСОБА_2 після стягнення вартості Ѕ частини сплаченої під час шлюбу вартості квартири АДРЕСА_1 право особистої власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків , ідентифікаційний код НОМЕР_26 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Луганськ судові витрати по сплаті державного мита в сумі 1700,00 гривень та по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду в сумі 120,00 гривень.
Додатково стягнути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків , ідентифікаційний код НОМЕР_26 на користь держави судовий збір в сумі 1621,00 гривень.
Рішення можливо оскаржити до Апеляційного Суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 10-ти днів з дня проголошення, а стороною, що не приймала участі в судовому засіданні в той же строк після отримання копії судового рішення.
Головуючий, суддя підпис О.О.РУДНЄВА
Рішення виготовлене суддею власноруч в нарадчій кімнаті
Суддя О.О.РУДНЄВА