Справа № 1кп/638/89/13
2011/3327/13-к
Іменем України
10 квітня 2013 року Дзержинський районний суд міста Харкова
складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
за участю сторін кримінального провадження: обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6
розглянувши в відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за № 12013220480000187 з обвинувальним актом відносно ОСОБА_7 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харкова, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, тимчасово непрацюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 -
повідомленого про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190КК України
встановив:
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , скоїв умисні злочини при наступних обставинах:
25.12.2012 приблизно о 12 годині 30 хвилин, ОСОБА_7 , знаходячись в приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 , уклав з ФОП ОСОБА_5 , який здійснює господарську діяльність по прокату спортивного обладнання, договір оренди (б/н) сноубордського обладнання, строком до 26.12.2012 12 год. 30 хв. Вартість однієї доби прокату, в комплект якого входили: сноубордськадоска та чоботи, складала 40 грн.
У подальшому при отриманні вказаного інвентарю у розпорядження, у ОСОБА_7 виник злочинний намір на його привласнення шляхом зловживання довірою. З метою реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_7 у вказаний у договорі оренди строк, а саме 26.12.2012 взяте у прокат обладнання ФОП ОСОБА_5 не повернув, на СМС повідомлення ОСОБА_5 не відповідав.
Внаслідок злочинних дій ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_5 заподіяно матеріальну шкоду відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 339 від 23.01.2013 у розмірі 1850 грн.
Своїми умисними діями ОСОБА_7 скоїв кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою.
Крім того, 19.01.2013 року, у ОСОБА_7 виник злочинний намір на заволодіння майном шляхом обману та зловживання довірою свого знайомого ОСОБА_6 , о 22 годині, реалізуючи свій злочинний намір, знаходячись біля будинку № 38, який розташований по пр-ту. Л. Свободи в м. Харкові, з метою введення ОСОБА_6 в оману відносно щирості своїх намірів, під приводом необхідності роботи із документами, взяв у останнього на два дні ноутбук марки «LenovoG550» у комплекті із мишкою, зарядним пристроєм та сумкою. Вказане майно ОСОБА_7 не повернув, тобто повторно заволодів чужим майном шляхом обману та зловживання довірою.
Внаслідок злочинних дій ОСОБА_7 , ОСОБА_6 заподіяно матеріальну шкоду відповідно до висновків судово-товарознавчих експертиз №№ 1212, 1477 від 21.02.2013 року, 2621, 42 грн.
Своїми умисними діями ОСОБА_7 скоїв кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою, скоєно повторно.
Під час досудового розслідування та в підготовчому судовому засіданні ОСОБА_7 повністю визнав свою винуватість у злочинах, скоєних при обставинах зазначених вище, та в повному обсязі відшкодував потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 матеріальну шкоду.
Під час досудового розслідування потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідно до ч. 1 ст. 473 КПК України 26.02.2013 року уклали угоди про примирення, згідно якої сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 та потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вказали, що вони цілком розуміють свої права та наслідки укладення угоди, які передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України, які їм були роз'яснені судом в ході підготовчого судового засідання.
Крім того, в підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 беззастережно визнав свою вину та надав суду згоду на призначення узгодженого покарання.
На підставі пояснень обвинуваченого та потерпілих, суд встановив, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Під час перевірки угоди про примирення встановлена її відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 Кримінального процесуального кодексу України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків,злочинів невеликої чи с6редньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 відповідно до ст. 12 КК України відносяться до злочинів невеликої тяжкості та середньої, відповідно.
Суд переконався в тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Під час досудового розслідування проведено товарознавчу експертизу № 339 від 23.01.2013 року, та № 1212, 1477 від 21.02.2013 року. Загальна сума витрат на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування складає 294 грн. 60 коп. та 491 грн., відповідно.
Таким чином, виходячи із зазначеного та керуючись ст. ст. 122, 124, 314, 315, 373, 374, 468-475 Кримінального процесуального кодексу України та на підставі ч. 1 ст. 190 КК України, суд, -
Затвердити угоди про примирення від 26 лютого 2013 року, укладені між потерпілим ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_7 , між потерпілим ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_7 у кримінальному провадженні за № 12013220480000187 відносно ОСОБА_7 , повідомленого про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України.
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190 та ч. 2 ст. 190 КК України.
На підставі вищезазначених вище угод про примирення призначити ОСОБА_7 покарання:
за ч. 1 ст. 190 КК України у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. на користь держави;
за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляд штрафу у розмірі 1700 грн. на користь держави.
Відповідно до ст. 70 КК України остаточно призначити покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим в вигляді штрафу у розмірі 1700 ( одна тисяча сімсот) грн. на користь держави.
Стягнути зі ОСОБА_7 на користь держави 786 (сімсот вісімдесят шість ) грн. на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 1 ст. 473 КПК України.