Справа № 2011/6742/2012
Номер провадження 4/2011/345/2012
13.12.2012 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові скаргу ОСОБА_4 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 27.02.2012 р., винесену старшим помічником прокурора Дзержинського району м. Харкова молодшим радником юстиції ОСОБА_5 ,
встановив:
02.04.2012 р. до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла скарга ОСОБА_4 , в якій він просить прийняти скаргу до розгляду. Скасувати постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 27.02.2012 р., що винесена старшим помічником прокурора Дзержинського району м. Харкова молодшим радником юстиції ОСОБА_5 і повернути матеріали перевірки для проведення додаткової перевірки.
В обґрунтування поданої скарги ОСОБА_4 зазначає, що 26.10.2009 р. він самостійно добровільно прийшов до ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, щоб надати інформацію, яка могла б допомогти розкрити кримінальну справу. Без видимих на то причин, він був побитий заступником начальника ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_6 . Весь коридор був залитий його кров'ю, йому відмовили у виклику швидкої допомоги, він зателефонував своїй дружині ОСОБА_7 , яка і викликала швидку до будинку ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області. Після неодноразових його скарг до вищестоящих органів та до суду, буди проведені перевірки за цим фактом, 27.02.2012 р. винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, яка є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки дана не повна оцінка юридичним фактам, не дослідженні матеріали службової перевірки, не опитана свідок події -його дружина ОСОБА_7 , не опитані та не встановлені свідки події, троє чоловіків, які були відвідувачами відділу в цей день, не дана оцінка письмовому зверненню його дружини, та протиріччя в показах підлеглих ОСОБА_6 .
В судовому засіданні ОСОБА_4 підтримала вимоги скарги, просив суд задовольнити її на тих підставах, що в ній викладені. Він пояснив, що додаткова перевірка прокуратурою була проведена поверхнево та неповно, обставини події належним чином не встановлені, діям ОСОБА_6 не було надано належної кримінально -правової оцінки.
В судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення скарги. Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи винесена обґрунтовано та законно, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до змісту ст. 236 -1 КПК України (1960 р.) скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи подається особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до районного (міського) суду за місцерозташуванням органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову, протягом семи днів з дня отримання копії постанови чи повідомлення прокурора про відмову в скасуванні постанови.
ОСОБА_4 звернувся до суду 02.04.2012 р., конверт зі скаргою зданий на поштове відділення 28.03.2012 р., при цьому зазначає, що копію постанови про відмову у порушенні кримінальної справи він отримав лише 23.03.2012 р., що підтверджується листом прокуратури Дзержинського району м. Харкова від 21.03.2012 р. № 1 -323 пр/09, копією конверту від 23.03.2012 р.
В ході розгляду скарги ОСОБА_4 і вивчення матеріалів, на підставі яких було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, судом встановлені наступні факти.
Постановою старшого помічника прокурора Дзержинського району м. Харкова молодшим радником юстиції ОСОБА_5 від 13.11.2009 р. в порушенні кримінальної справи за ознаками складу злочинів, передбачених ст. 364, ст. 365 КК України відносно заступника начальника ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області майора міліції ОСОБА_6 -відмовлено.
Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.06.2011 р. (суддя ОСОБА_8 , справа № 4 -269/2011) скарга ОСОБА_4 на постанову старшого помічника прокурора Дзержинського району м. Харкова про відмову в порушенні кримінальної справи від 13.11.2009 р. -залишена без задоволення.
Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.12.2011 р. (суддя ОСОБА_9 , справа № 4 -514/2011) скарга ОСОБА_4 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 13.11.2009 р. -задоволена. Постанова старшого помічника прокурора Дзержинського району м. Харкова за результатами перевірки заяви ОСОБА_4 від 13.11.2009 р. -скасована. Матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_4 направлені в прокуратуру Дзержинського району м. Харкова для проведення додаткової перевірки за даною заявою.
За результатами додаткової перевірки винесена постанова старшим помічником прокурора Дзержинського району м. Харкова молодшим радником юстиції ОСОБА_5 27.02.2012 р., якою в порушенні кримінальної справи за ознаками складу злочинів, передбачених ст. 364, ст. 365 КК України відносно колишнього заступника начальника ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, а на теперішній час начальника сектору ВКР ХМУ ГУМВС України в Харківській області майора міліції ОСОБА_6 -відмовлено.
Вирішуючи скаргу, суд опирається на положення ст. ст. 94, 98 КПК України, відповідно до яких кримінальна справа може бути порушена лише за наявності приводів та підстав, зазначених у статті 94 цього Кодексу. Підставою для порушення кримінальної справи згідно ст. 94 КПК є наявність достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину.
При вивченні скарги ОСОБА_4 , матеріалів перевірки № 1 -323пр/09 за фатом подій, які мали місце 26.10.2009 р. у приміщенні ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області відносно ОСОБА_4 встановлено:
При повторному опитуванні ОСОБА_4 пояснив, що 26.10.2009 р. він за власною ініціативою прийшов до ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області з метою надання інформації співробітникам карного розшуку по кримінальній справі за фактом підпалу автомобілів на території Дзержинського району м. Харкова. Через деякий час його викликав до свого кабінету заступник начальника ЦВМ ОСОБА_6 та почав розмовляти з ним у грубій формі, у зв'язку з чим у ОСОБА_4 піднявся тиск та він попросив викликати швидку допомогу. ОСОБА_6 повідомив, що швидку допомогу викликати йому не будуть та наказав оперативному працівнику відібрати у нього мобільний телефон. Працівник міліції почав складати протокол вилучення у присутності двох понятих. Через деякий час ОСОБА_6 покликав ОСОБА_4 до свого кабінету та вдарив кулаком в область голови, від чого останній впав та втратив свідомість. ОСОБА_6 надав вказівку вивести ОСОБА_4 до службового приміщення. По приїзду бригади швидкої медичної допомоги, яку, як вважає ОСОБА_4 , викликала його дружина, його госпіталізували до ХМКЛШНМД ім. Мєщанінова, відкіля його було виписано 27.10.2009 р. на його особисте прохання. Також, як зазначив ОСОБА_4 , претензій до співробітників карного розшуку та чергової частини він не має.
В поясненнях ОСОБА_7 зазначається, що 26.10.2009 р. біля 12:14 год. їй подзвонив чоловік ОСОБА_4 та повідомив, що він погано себе почуває, а співробітники міліції відмовляються викликати швидку медичну допомогу. В цей час вона знаходилась біля дому та подзвонила на службу «103», однак диспетчер їй пояснила, що зможе прийняти виклик лише від працівників міліції. ОСОБА_7 прийшла до ЦВМ та почула крики чоловіка про допомогу, вона просила викликати швидку, однак співробітник міліції не відреагував на зазначене прохання та повідомив, що викликає швидку лише за вказівкою керівництва. ОСОБА_7 залишила запис у книзі скарг та пропозицій, яка знаходилась на стенді у холі ЦВМ. Чоловік ОСОБА_7 скаржився на погане самопочуття, вона ще раз зателефонувала до «швидкої'та викликала бригаду за адресою, де розташований центральний відділ міліції. Через декілька хвилин до ЦВМ приїхала бригада ШМД, лікарів якої впустили до чергової частини. Через декілька хвилин медична сестра вивела ОСОБА_4 з приміщення відділу міліції та провела до машини, а лікар залишився у черговій частини та ще біля 25 -30 хвилин вимушений був писати пояснення. Як зазначила ОСОБА_7 особисто вона не бачила факту побиття чоловіка, але знає зі слів останнього, що тілесні ушкодження йому спричинив ОСОБА_6 .
З пояснень ОСОБА_10 встановлено, що у жовтні 2009 р. він разом зі своїм колегою ОСОБА_11 , прізвище якого він не знає, були запрошені співробітником міліції до приміщення ЦВМ Дзержинського РВ. Вони зайшли до кабінету, де знаходився якийсь чоловік та двоє правоохоронців. Їм пояснили, що вони будуть присутні у якості понятих при вилученні телефону у чоловіка, який там знаходився. Чоловік відмовлявся надавати свій телефон, вказуючи на те, що є інвалідом «по неврології'та йому потрібен телефон, щоб викликати швидку або зв'язатися з дружиною для передачі ліків. Співробітник міліції записав дані ОСОБА_10 та його колеги, після чого вони вийшли з приміщення відділу міліції. Що саме складав співробітник міліції, ОСОБА_12 пояснити не може, оскільки вказаного документу не бачив і ніде не розписувався. Будь-яких тілесних ушкоджень у чоловіка не було.
Для перевірки доводів ОСОБА_4 повторно був опитаний колишній ст. о/у СКР ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_13 , який пояснив, в рамках проведення оперативної роботи по кримінальній справі № 60090763, порушеної за ознаками злочину, передбаченого ст. 194 КК України за фактом підпалу автомобілю ОСОБА_14 , а також по матеріалам ОРС «Злочин»№ 6009083, йому стало відомо, що ОСОБА_15 володіє оперативною інформацією за зазначеним фактом, у зв'язку з чим з останнім було домовлено про зустріч у ЦВМ Дзержинського РВ. ОСОБА_4 прийшов до відділу, був записаний у книгу відвідувачів та запрошений до службового кабінету. У ході бесіди до кабінету зайшов заступник начальника ЦВМ ОСОБА_6 та поцікавився щодо особи громадянина та причини його знаходження у відділі. Співробітники сектору карного розшуку повідомили ОСОБА_6 , в рамках якої кримінальної справи ОСОБА_4 знаходиться у ЦВМ. ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_4 пройти для бесіди до його кабінету. ОСОБА_4 знаходився у кабінеті ОСОБА_6 , а співробітники карного розшуку чекали біля кабінету, двері якого були відкриті. В процесі спілкування, ОСОБА_4 почав неадекватно себе поводити, негативно висловлюватися на адресу співробітників міліції, кричав, що його намагаються побити та він погано себе почуває. ОСОБА_6 надав вказівку відвести Діканя до чергової частини та викликати швидку медичну допомогу. Коли вони зайшли до службового приміщення біля чергової частини, ОСОБА_4 самостійно вдарився головою об стіну та рукою подряпав шкіру на голові в області лівої скроні та почав вимазувати кров'ю стіни. На питання для чого він це робить, ОСОБА_4 відповів, щоб у подальшому звинуватити співробітників міліції у застосуванні до нього фізичного впливу та звільнити з ОВС ОСОБА_6 . Співробітниками чергової частини одразу була викликана швидка медична допомога. На прохання ОСОБА_13 надати йому допомогу -перев'язати голову медичним бинтом, ОСОБА_4 категорично відмовився. Після приїзду бригади швидкої медичної допомоги, ОСОБА_4 була надана медична допомога, після чого останній виявив бажання їхати до лікарні, куди його було доставлено у супроводі медичних працівників. Також, ОСОБА_13 додав, що нікому з працівників міліції вказівки від ОСОБА_6 не викликати «швидку'та не надавати медичну допомогу ОСОБА_4 не надходило. З питання нібито вилучення у ОСОБА_4 мобільного телефону, ОСОБА_13 зазначив, що дійсно при спілкуванні з ОСОБА_4 в рамках ОРС, йому було запропоновано надати мобільний телефон для переписування даних його телефонної книги, однак ОСОБА_4 забажав, щоб зазначене проводилось у присутності понятих. ОСОБА_13 були запрошені двоє осіб, які проходили по вулиці, однак в подальшому ОСОБА_4 категорично відмовився від переписування зазначених даних. Мобільний телефон ОСОБА_4 був повернутий, ніякий документ з цього приводу не складався.
Повторно опитаний колишній о/у СКР ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_16 , який пояснив, що заходів фізичного впливу з боку колишнього заступника начальника ЦВМ ОСОБА_6 до ОСОБА_4 не застосовувалось, тілесні ушкодження він спричинив собі самостійно для того, щоб в подальшому звинуватити співробітників міліції. Вказівок від ОСОБА_6 щодо не надання ОСОБА_4 медичної допомоги не надходило.
Опитаний начальник ЦВМ Дзержинського РВ ОСОБА_17 , який у жовтні 2009 р. працював на посаді начальника карного розшуку ЦВМ повідомив, що 26.10.2009 р. він знаходився у своєму службовому кабінеті, який розташований поруч з кабінетом ОСОБА_6 та чув, що в кабінеті ОСОБА_6 проходить розмова у спокійному тоні, через деякий час він почув крик та одразу зайшовши до кабінету побачив, що чоловік - ОСОБА_15 , який раніше працював в ОВС, сидить на дивані і кричить, а ОСОБА_6 здивований сидить за своїм робочим столом та на запитання, що відбувається повідомив, що сам нічого не розуміє. Біля кабінету ОСОБА_6 знаходились як громадяни, так і співробітники карного розшуку. Ніяких видимих тілесних ушкоджень у ОСОБА_4 не було.
Опитаний колишній о/у СКР ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_18 пояснив, що він знаходився у своєму робочому кабінеті, який розташований навпроти кабінету ОСОБА_6 та розмовляв з відвідувачем. Через деякий час почув крик з кабінету ОСОБА_6 та разом з відвідувачем вийшов з кабінету, поруч з яким знаходились як незнайомі громадяни, так і співробітники карного розшуку. Двері кабінету ОСОБА_6 були відчинені та, зайшовши, ОСОБА_18 побачив, що ОСОБА_6 сидить за своїм робочим столом, а приблизно на відстані біля 2 метрів від нього сидів чоловік та кричав, що його б'ють. В подальшому, ОСОБА_18 стало відомо про те, що чоловік самостійно спричинив собі тілесні ушкодження у черговій частині. Вказівок щодо ненадання медичної допомоги ОСОБА_6 не надавав, а навпаки сказав викликати бригаду швидкої медичної допомоги.
Під час перевірки був опитаний ОСОБА_19 , який 26.10.2009 р. спілкувався у робочому кабінеті з ОСОБА_18 та повністю підтвердив вищезазначені пояснення.
Опитаний ОСОБА_20 , який 26.10.2009 р. спілкувався в кабінеті з ОСОБА_6 , а потім знаходився у коридорі та чекав поки ОСОБА_6 спілкувався з якимось невідомим чоловіком та був свідком подій, що відбувались у кабінеті ОСОБА_6 , надав пояснення, аналогічні поясненням вищезазначених осіб. Крім того, ОСОБА_20 додав, що ніяких тілесних ушкоджень у чоловіка при виході з кабінету ОСОБА_6 не було.
Під час перевірки був опитаний лікар 1 підстанції швидкої медичної допомоги ХМКЛШНМД ім. Мєщанінова ОСОБА_21 , який пояснив, що 26.10.2009 р. він у складі бригади прибув за викликом за адресою: м. Харків, вул. Ромен Ролана, буд. 13, де розташований центральний відділ міліції. У приміщенні відділу, ним був оглянутий чоловік приблизно 40 -45 років та постановлений діагноз: ЗЧМТ? (у зв'язку з наявністю тілесних ушкоджень, не можна виключити ЗЧМТ без огляду нейрохірурга та додаткових досліджень), садна лобно-скроневої області зліва та епілепсія). Чоловіку була надана медична допомога та він був госпіталізований до ХМКЛШНМД ім. Мєщанінова. ОСОБА_21 були надані пояснення співробітникам міліції, а також зроблений запис у журналі реєстрації виклику швидкої допомоги. Зазначене відбувалось на протязі 15 хвилин. Ніхто зі співробітників міліції у відділі його не утримував, ним були виконані дії, які завжди проводяться під час виклику до відділів міліції. Під час транспортування до лікарні, ОСОБА_4 свідомість не втрачав, приступів у нього не було. На цей час, ОСОБА_21 не пам'ятає, що пояснював ОСОБА_4 щодо наявних у нього тілесних ушкоджень.
Під час попередньої перевірки прокуратурою району були опитані працівники чергової частини ЦВМ Дзержинського РВ ОСОБА_22 та інспектор чергової частини ЦВМ ОСОБА_23 , які повністю заперечили факт спричинення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .
Також, повторно був опитаний колишній заступник начальника ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, а нині начальник сектору ВКР ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_6 , який підтвердив раніше надані ним пояснення. Крім того вказав, що під час спілкування з ОСОБА_4 , останній був обурений тим, що ОСОБА_6 звертається до нього на «ти», однак ОСОБА_6 сказав, що тим самим не хотів його образити. Розмова з ним велась при відкритих дверях. Вказівок щодо ненадання медичної допомоги ОСОБА_4 , заборони виклику медиків, вилучення мобільного телефону він нікому не надавав. Психологічного тиску, а тим більш фізичного з його боку до ОСОБА_4 не застосовувалось. Також, як зазначив ОСОБА_6 , особисто до нього дружина ОСОБА_4 не зверталась ні 26.10.2009 р., ні в подальшому. З приводу її запису у книзі скарг та пропозицій, яке було зареєстровано за № Б-269 від 26.10.2009 р. була проведена службова перевірка та складений висновок. Матеріали перевірки щодо подій, які мали місце 26.10.2009 р. в приміщенні ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області були зареєстровані у ЖРЗРЗ за № 5144/13911 та направлені до прокуратури району, відповідно до ст. 112 КПК України.
В матеріалі перевірки мається акт СМО № 1417-А/09 від 30.10.2009 р., згідно якого у ОСОБА_4 можливо мала місце закрита черепно-мозкова травма з наявністю садна на обличчі та струсу головного мозку з легкими клінічними проявами, яка утворилась від дії тупих твердих предметів, могла виникнути при обставинах, викладених ОСОБА_4 та відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що призвело до короткочасного розладу здоров'я.
На даний час не встановлено обставин, які б свідчили про те, що тілесні ушкодження ОСОБА_4 спричинені співробітниками міліції, а саме колишнім заступником начальника ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області майором міліції ОСОБА_6 , оскільки зазначене спростовується зібраними по справі матеріалами перевірки.
Таким чином, не було встановлено обставин, які б свідчили про наявність в діях колишнього заступника начальника ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, а нині начальника сектору ВКР ХМУ ГУМВС України в Харківській області майора міліції ОСОБА_6 ознак складу злочинів, передбачених ст. 364, ст. 365 КК України, тобто зловживання владою або службовим становищем та перевищення влади або службових повноважень, так як матеріалами перевірки не підтверджено заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, а також не встановлено, що дії вказаного співробітника міліції виходили за межі наданих законом прав і повноважень, що виключає в його діях кваліфікуючу ознаку об'єктивної сторони ст. ст. 364, 365 КК України.
Викладене приводить суд до висновку, що постанова про відмову в порушенні кримінальної справи винесена обґрунтовано та законно, достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину не виявлено, тому підстав для її скасування не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 94, 99, 236-2 КПК України (1960 р.), суд
постановив:
Залишити скаргу ОСОБА_4 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 27.02.2012 р., винесену старшим помічником прокурора Дзержинського району м. Харкова молодшим радником юстиції ОСОБА_5 -без задоволення.
На постанову судді прокурором, особою, яка подала скаргу, протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду Харківської області.
Суддя: