29 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 серпня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.08.2025 задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , та обрано підозрюваній ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначав, що при постановленні ухвали слідчим суддею проігноровано відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 25 ч. 3 ст. 209 КК України.
Справа №757/38177/25-к Слідчий суддя - ОСОБА_10
Апеляційне провадження № 11-сс/824/6699/2025 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
За твердженням органу досудового розслідування, ОСОБА_7 є пособником у вчиненні злочинів у співучасті та складі організованої злочинної групи на чолі з ОСОБА_11 .
Відповідно до повідомлення про підозру, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, зокрема передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України. Способом привласнення грошових коштів ПрАТ «ФУНДАМЕНТ» вказується продаж належного ТОВ «ЕРДЕ ДЕВЕЛОПМЕНТ» нерухомого майна.
Однак, за викладених в повідомленні про підозру обставин, жодна особа, в тому числі ОСОБА_7 , ні за яких умов не могли вчинити привласнення майна коштів ПрАТ «ФУНДАМЕНТ».
Жодна з підозрюваних осіб на час подій, які сторона обвинувачення вважає кримінальним правопорушенням, не була наділена будь-якими повноваженнями щодо майна ПрАТ «ФУНДАМЕНТ», а отже, ніяким чином не могла вчинити заволодіння ним шляхом зловживання своїми службовими повноваженнями, оскільки загальною ознакою привласнення, розтрати та заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем є повноваження винного щодо майна, яким він заволодіває.
Жодна особа, в тому числі ОСОБА_7 , ні за яких обставин не могли у зазначений у підозрі спосіб спричинити матеріальні збитки ПрАТ «ФУНДАМЕНТ», привласнивши його кошти.
Апелянт вказував, що на момент вчинення продажу нерухомого майна ТОВ «ЕРДЕ ДЕВЕЛОПМЕНТ» в липні 2021, коштів ПрАТ «ФУНДАМЕНТ» не існувало і у останнього не існувало право власності на ці кошти.
Нерухоме майно, яке ТОВ «ЕРДЕ ДЕВЕЛОПМЕНТ» в липні 2021 року продало ТОВ «КВАДРУМ ЦЕНТР», було власністю продавця. Жодних обтяжень, встановлених чинним законодавством чи умовами правочинів, не існувало. Продаж відбувся з додержанням усіх законодавчих вимог і не порушив законних прав та інтересів жодної особи, в тому числі ПрАТ «ФУНДАМЕНТ».
Претензії на таке майно ПрАТ «ФУНДАМЕНТ» не ґрунтуються на вимогах закону, і як наслідок, суди першої та апеляційної інстанції господарської юрисдикції відмовили ПрАТ «ФУНДАМЕНТ» не тільки у витребуванні майна, а й у визнанні власником майнових прав.
Крім того, повідомлення про підозру щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України, не містить жодної вказівки на характер та/або розмір заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди. При тому, що спричинення тяжких наслідків є кваліфікуючою ознакою інкримінованого ОСОБА_7 злочину.
Крім того, при обранні ОСОБА_7 запобіжного заходу, всупереч положенням ст. 178 КПК України, слідчим суддею не враховано міцність соціальних зв'язків в місці її постійного проживання, репутацію підозрюваної, відсутність судимостей та відсутність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку, та підтримав подану апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100000000099 від 06.02.2023 за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, за підозрою ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, за підозрою ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України та за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України
24.07.2025 у межах вказаного кримінального провадження старшим слідчим в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_14 , складено повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12023100000000099 від 06.02.2023, про підозру ОСОБА_7 у пособництві привласнення грошових коштів ПрАТ «ФУНДАМЕНТ» шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому організованою групою, в особливо великих розмірах, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України (в редакції станом на дату вчинення кримінального правопорушення); в пособництві вчинення службовою особою внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчиненому організованою групою, що спричинило тяжкі наслідки, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України (в редакції станом на дату вчинення кримінального правопорушення); в пособництві легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, а саме набутті, володінні, використанні, розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, в тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, вчинення лій спрямованих на приховування, маскування походження такого майна, вчиненого особою, яка знала або повинна була знати, що таке маймо прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, вчиненого організованою групою в особливо великому розмірі, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України (в редакції станом на дату вчинення кримінального правопорушення).
Згідно даних матеріалів Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 25.07.2025, на виконання доручення слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 , здійснено заходи по встановленню місцезнаходження підозрюваної ОСОБА_7 , в ході яких встановлено, що остання місцем її проживання та реєстрації не виявлена, натомість 11.06.2025 здійснила виїзд з території України через пункт перетину "Косино", та до цього часу не повернулась.
Постановою слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 від 06.08.2025 оголошено розшук підозрюваної ОСОБА_7 .
Крім того, постановою слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 від 06.08.2025 оголошено міжнародний розшук підозрюваної ОСОБА_7 .
13.08.2025 старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_14 , в якому просив обрати щодо підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.08.2025 задоволено клопотання слідчого та обрано підозрюваній ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
З такими висновками погоджується і колегія суддів.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрювана, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрювана, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Положеннями ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97 ВР (далі - Конвенція) визначено, що нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції, законними є арешт або затримання особи, здійснені з метою допровадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Обираючи підозрюваній ОСОБА_7 у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України.
На підставі наданих органом досудового розслідування матеріалів, які обґрунтовують клопотання, колегія суддів встановила, що зазначені у клопотанні обставини підозри підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних.
Крім того, слідчим суддею визнано доведеними вказані у клопотанні слідчого ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, врахувавши тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 та суворість покарання, що загрожує у разі визнання її винуватості, дані про особу підозрюваної, слідчий суддя дійшов вірного висновку про наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, можливості підозрюваної надалі переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, слідчим суддею враховано, що згідно наявних у матеріалах судового провадження відомостей, ОСОБА_7 покинула територію України та місцезнаходження останньої на даний час не відоме, у зв'язку з чим її оголошено у міжнародний розшук.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність обрання виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваної ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
З наведеного убачається, що слідчим суддею при розгляді клопотання у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваної, які вказують на можливість останньої вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим відносно ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який на думку колегії суддів в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваної, тяжкістю та конкретними ознаками інкримінованих їй кримінальних правопорушень, є обґрунтованим, та підстав для відмови у задоволенні клопотання слідчого, колегія суддів не вбачає.
Викладені в апеляційній скарзі доводи про недоведеність наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих їй злочинів, є безпідставними, оскільки слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України.
Такий висновок слідчого судді ґрунтується на доданих слідчим до клопотання матеріалах. Останні містять дані, які вказують на причетність підозрюваної до вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень.
При цьому, слід зазначити, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Крім того, апеляційний суд враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, оцінки належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
З наведених підстав, посилання захисника на те, що жодна особа, в тому числі ОСОБА_7 , ні за яких умов не могли вчинити привласнення майна коштів ПрАТ «ФУНДАМЕНТ», доводи про те, що на момент вчинення продажу нерухомого майна ТОВ «ЕРДЕ ДЕВЕЛОПМЕНТ» в липні 2021, коштів ПрАТ «ФУНДАМЕНТ» не існувало і у останнього не існувало права власності на ці кошти, є передчасними.
Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій, доведеність її винуватості, у тому числі правильність кваліфікації її дій та наявність або відсутність у її діях складу інкримінованого злочину, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для обрання підозрюваній запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Доводи апелянта про недоведеність існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними.
Ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрювана обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , характер та обставини інкримінованих їй дій, дані про особу підозрюваної у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення.
Посилання захисника на міцність соціальних зв'язків ОСОБА_7 в місці її постійного проживання, репутацію підозрюваної, відсутність судимостей та відсутність повідомлення про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, самі по собі не спростовують існування ризиків у кримінальному провадженні та не є достатньою підставою для відмови у задоволенні клопотання слідчого.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону під час розгляду клопотання, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали слідчого судді.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 серпня 2025 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ ___________ __ _________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3