22 жовтня 2025 року
справа № 753/9446/24
провадження № 22-ц/824/7603/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П.
при секретарі: Яхно П.А.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Державне підприємство Міністерства оборони України "Оборонавторемонтсервіс"
третя особа - Міністерство оборони України
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 січня 2025 року, постановлене під головуванням судді Шаповалової К.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Міністерства оборони України "Оборонавторемонтсервіс", третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Міністерство оборони України про зобов'язання вчинити дії, -
13 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва із позовом до ДП Міністерства оборони України "Оборонавторемонтсервіс" про зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що 04 серпня 2021 року на ім'я директора ДП МОУ "Оборонавторемонтсервіс" надійшла заява від ОСОБА_1 про одержання у користування приміщення у гуртожитку ДП МОУ "Оборонавторемонтсервіс". Наказом директора ДП МОУ "Оборонавторемонтсервіс" № 20-АГД від 25 серпня 2021 року ОСОБА_1 було надано житлове приміщення у гуртожитку, а саме кімнату № 23 , на другому поверсі гуртожитку. 25 серпня 2021 року між ДП МОУ "Оборонавторемонтсервіс" та ОСОБА_1 було підписано договір найму житлового приміщення гуртожитку. 25 серпня 2021 року ОСОБА_1 було видано ордер № 000016 серія АА на заняття особою із сім'єю з однієї особи житлового приміщення в гуртожитку по АДРЕСА_1 площею 41,8 м/кв. Цього ж дня сторони підписали акт поселення. 31 грудня 2022 року ДП МОУ "Оборонавторемонтсервіс" розірвало договір найму житлового приміщення, на підставі того, що у гуртожитку довгий час ніхто не проживає та не сплачує за комунальні послуги. Окрім того, у провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа № 753/15578/23 за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Оборонавторемонтсервіс" до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерство оборони України, про виселення та стягнення компенсації. Позивач зазначає, що об'єктивних підстав для розірвання договору найму не було, а тому просить суд зобов'язати ДП МОУ "Оборонавторемонтсервіс" укласти з ОСОБА_1 договір найму кімнати АДРЕСА_1 . Окрім того, просить суд стягнути з відповідача на свою користь понесені судові витрати.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 28 січня 2025 року в задоволені позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що ОСОБА_1 не отримував жодних листів від ДП МОУ "Оборонавторемонтсервіс" з повідомленням про розірвання договору, так як відповідач чинив перешкоди позивачу у доступі до свого житла та навіть опечатав його. У ДП МОУ "Оборонавторемонтсервіс" відсутні підтверджуючі документи про отримання ОСОБА_1 вказаних ними листів.
У ДП МОУ "Оборонавторемонтсервіс" не було жодних підстав для одностороннього розірвання Договору найму житлового приміщення гуртожитку від 25.08.2021р., так як відносини між позивачем та працівниками підприємства діють і досі.
Враховуючи те, що вказане приміщення також використовувалося позивачем, як місце проживання та робоче місце адвоката, там зберігаються його робочі матеріали, що вказує на подальше використання даного приміщення в адвокатській діяльності, до якого відповідач незаконно проникнув, про що своїм листом останній повідомив позивача.
Позивач вселився у спірне житлове приміщення на підставі спеціального ордеру, постійно проживав там та був зареєстрований, а також використовував житло, як робоче місце адвоката, тому позивач має достатні та тривалі зв'язки з конкретним місцем проживання, а зазначена квартира є його «житлом» у розумінні статті 8Конвенції, що є вірно обраним способам захисту порушених прав позивача.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства Міністерства оборони України "Оборонавторемонтсервіс", третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Міністерство оборони України про зобов'язання вчинити дії не підлягають задоволенню.
В судовому засіданні представник відповідача та представник третьої особи проти апеляційної скарги заперечували, просили залишити без задоволення.
Позивач в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 25 серпня 2021 року між ДП МОУ «Оборонавторемсерівс» (наймодавець) та ОСОБА_1 (наймач) був укладений договір найму житлового приміщення у гуртожитку ДП МОУ «ОАРС» № 16-г (а.с. 31-36).
Відповідно до пункту 1.1 договору в порядку та на умовах даного договору наймодавець зобов'язується передати наймачеві за плату у володіння та користування придатне для постійного проживання вільне житлове приміщення, що знаходиться у гуртожитку, який перебуває у господарському віданні наймодавця та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . За даним договором надається житлове приміщення кімната № 23 з жилою площею 41,8 кв.м, що розташована на другому поверсі гуртожитку (п. 1.2 договору). За пунктом 1.5 договору таке приміщення надається особисто наймачу (проживання інших членів родини не передбачено).
Згідно із пунктом 1.7 договору за проживання у гуртожитку наймач сплачує наймодавцю плату, яка включає в себе компенсацію витрат на оплату житлово-комунальних послуг, в обсязі спожитому наймачем за тарифами, затвердженими наказом директора ДП МОУ «ОАРС» та діючими на момент отримання таких послуг, а також щомісячний внесок на компенсацію інших витрат, необхідних для управляння гуртожитком та забезпечення належних умов для проживання у гуртожитку, що становить 200 грн.
Розділом 4 договору було визначено, що наймач в праві за згодою осіб, що постійно проживають разом з ним, за наявності таких осіб, у будь-який час розірвати даний договір з письмовим попередженням про це наймодавця за три місяці до дати розірвання договору. Даний договір може бути розірваний у судовому порядку на вимогу наймодавця у випадках: систематичного пошкодження приміщення та іншого майна наймодавця або інших мешканців гуртожитку: - використання приміщення не за призначенням; - створення умов, непридатних для спільного проживання з іншими мешканцями гуртожитку; - систематичного порушення правил користування гуртожитком та Інструкції з охорони праці та пожежної безпеки для мешканців гуртожитку; - порушення порядку та умов внесення на користь наймодавця плати за проживання у гуртожитку.
Дани договір може бути припинений у будь-який час за взаємною згодою сторін, яка оформлюється у вигляді додаткової угоди до даного договору (пункт 4.3 договору).
Відповідно до пунктів 5.1, 5.2, 5.3 договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2022 року та може бути продовжений на будь-який строк за домовленістю сторін шляхом підписання додаткової угоди до даного Договору. На вимогу наймача та за згодою наймодавця у даному договорі особи, що постійно проживають разом з наймачем можуть бути змінені за умови, що такі особи є повнолітніми. Після закінчення строку даного договору наймач мас переважне право на укладення договору найму приміщення на новий строк.
На умовах договору про надання юридичних послуг від 19 травня 2021 року № 7 ОСОБА_1 було видано ордер на право зайняття однією особою жилого приміщення в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , будівля літ. І, кімнати № 23, площею 41,8 кв.м., що розташована на другому поверсі гуртожитку, що підтверджується корінцем ордеру на житлову площу у гуртожитку від 25 серпня 2021 року серії АА № 000016 (а.с. 37).
Відповідно до акту поселення від 25 серпня 2021 року, який підписаний позивачем та представником наймодавця (відповідача) 25 серпня 2021 року наймач поселився в житлове приміщення гуртожитку ДП МОУ «ОАРС»: кімната 23, площею 41,8 кв.м., що розташована на другому поверсі гуртожитку (а.с. 38).
Листом від 28 листопада 2022 року позивач звернувся до відповідача із заявою про намір продовжити дію договору найму житлового приміщення у гуртожитку АДРЕСА_5 (а.с. 39).
Відповідач листом від 19 грудня 2022 року № 389 повідомив позивачу проте, що 14 грудня 2022 року ним було отримано заяву від позивача про намір продовжити дію договору найму житлового приміщення у гуртожитку та повідомив про відсутність наміру продовжувати з ним дію цього договору, а також вказав, що про відсутність наміру продовжити дії договору наймодавець повідомляв наймача листом від 22 листопада 2022 року № 334. Також просив наймача у строк до 1 січня 2023 року звільнити вказане приміщення, враховуючи умови укладеного між ними договору найму житлового приміщення у гуртожитку (а.с. 110-111).
Відповідно до ч. 1 ст. 132 Житлового кодексу України, "Сезонні, тимчасові працівники і особи, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу, а також особи, що вчились у навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв'язку з роботою чи навчанням".
Попри те, що цитоване вище положення ч. 1 ст. 132 Житлового кодексу України, яке застосовне до спірних правовідносин, передбачає, що виселення з гуртожитку, який надавався у зв'язку з роботою здійснюється без надання іншого жилого приміщення, Міністерство оборони України звертає увагу суду на те, що за будь-яких обставин, кімната в Гуртожитку не є єдиним житлом ОСОБА_1 , що також підтверджено матеріалами справи (Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки 342539685)), яка знаходиться на розгляді Дарницького районного суду міста Києва №753/15578/23 у судді Гусак О.С., з чого слідує, що у приватній власності ОСОБА_1 перебуває квартира (об'єкт житлової нерухомості), загальною площею 50,8 м2, за адресою АДРЕСА_6 .
Окрім цього, Позивач у заяві від 28.11.2022 про намір продовжити договір найму, яка до слова не була акцептована Відповідачем, - самостійно повідомив, що його актуальною адресою є АДРЕСА_6 , а не кімната в Гуртожитку.
Отже, не укладення договору найму на кімнату АДРЕСА_1 в Гуртожитку жодним чином не порушить його конституційного права на житло, яким він забезпечений.
Крім того, відповідно до пункту 1.7. договору найму житлового приміщення у гуртожитку ДП МОУ «ОАРС» № 20-АГД від 25.08.2021 року за проживання у гуртожитку Наймач щомісяця сплачує Наймодавцю плату, яка включає в себе: - компенсацію витрат на оплату житлово-комунальних послуг (послуг з постачання електричної енергії, водопостачання та водовідведення, вивезення побутових відходів), в обсязі спожитому Наймачем за тарифами, затвердженими наказом директора ДП МОУ «ОАРС» та діючими на момент отримання таких послуг.
- щомісячний внесок на компенсацію інших витрат, необхідних для управління гуртожитком та забезпечення належних умов для проживання у гуртожитку, що становить - 200,00 грн. (сто п'ятдесят гривень 00 копійок).
На підставі актів наданих послуг від 29.10.2021 року та 30.11.2021 року, що було підписано Сторонами було нараховано плату за компенсацію витрат на оплату житлово-комунальних послуг (послуг з постачання електричної енергії, водопостачання та водовідведення, вивезення побутових відходів), в обсязі спожитому Наймачем за тарифами, затвердженими наказом директора ДП МОУ «ОАРС» та діючими на момент отримання таких послуг в загальному розмірі 7 523, 63 гривень.
Станом на сьогодні позивачем не сплачено зазначену суму на поточний рахунок Відповідача.
За викладених обставин, які відповідають наявним у справі доказам, та правового обґрунтування - колегія суддів дійшла висновку, що доводи скарги не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не спростовують висновки суду першої інстанції, судове рішення є законним та обґрунтованим, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно вимог статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач
Судді