22 жовтня 2025 року
справа № 939/1578/24
провадження № 22-ц/8243/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П,
при секретарі: Яхно П.А.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Відділ освіти Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Відділу освіти Бородянської селищної ради - Бондара Романа Вікторовича на рішення Бородянського районного суду Київської області від 05 лютого 2025 року, постановлену під головуванням судді Герасименко М.М. за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області про визнання протиправним і скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення,
У червні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Бородянського районного суду Київської області з позовом до Відділу освіти Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області (далі - Відділ освіти) та просила визнати протиправним і скасувати наказ Відділу освіти від 30 травня 2024 року № 41/03 «Про оголошення догани ОСОБА_1 » та стягнути з Відділу освіти судові витрати у розмірі 41 211,20 грн.
На обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що з 2017 року є директором Литовсько-Українського ліцею № 1 Бородянської селищної ради Київської області.
Як директор, співробітник ліцею та як громадянка України свідомо і добросовісно виконує покладені на неї обов'язки.
Зазначила, що систематичні протиправні дії начальника Відділу освіти ОСОБА_3 значно ускладнюють робочий процес ліцею та особисто її, як директора. Ці дії полягають у приниження її честі, гідності, професійної репутації перед педагогічним колективом та колегами, психологічному та економічному тиску, а саме: погрози звільненням, залякування; безпідставне визначення надбавки на мінімальному рівні; систематичне направлення необґрунтованих запитів щодо її діяльності; цілеспрямовані дії щодо позбавлення ліцею фінансової автономії.
Начальник Відділу освіти ОСОБА_3 цілеспрямовано намагається притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності, оголошуючи абсолютно безпідставні догани, які вже були скасовані у судовому порядку (справа № 939/1023/23).
У червні 2024 року позивачці стало відомо, що Відділ освіти в особі начальника ОСОБА_3 видав наказ від 30 травня 2024 року № 41/03 «Про оголошення догани ОСОБА_1 », який не був вручений їй для ознайомлення.
Також їй стало відомо про те, що був складений акт щодо начебто її відмови від ознайомлення з наказом про оголошення догани. Цей акт складений з істотним порушенням вимог чинного законодавства, а на другій сторінці акта вказано, що працівники під час його складання вийшли.
Відділ освіти в особі начальника ОСОБА_3 необґрунтовано відмовив її представнику - адвокату Мироненко М.Д. у видачі копії оскаржуваного наказу від 30 травня 2024 року № 41/03, мотивуючи це тим, що ордер про надання правової допомоги заповнений неправильно. Отже, ОСОБА_3 цілеспрямовано позбавляє позивачку права на ознайомлення з наказом.
Позивачка зазначила, що для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена вина, як одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни. Обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку лежить на роботодавцеві. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими функціями працівника чи випливають із правил внутрішнього трудового розпорядку.
Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; наявність вини в його діях чи бездіяльності, шкідливі наслідки та причинний зв'язок між ними і поведінкою правопорушника. У трудовому праві діє принцип презумпції невинуватості, згідно з яким не можна притягнути працівника до дисциплінарної відповідальності, доки роботодавцем не доведена його вина, і працівник не зобов'язаний сам доводити свою невинуватість.
Мотивувала тим, що оскаржуваний наказ є необґрунтованим та таким, що виданий з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки не містить однозначних висновків про доведення вини позивачки у вчиненні дисциплінарного проступку.
Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 05 лютого 2025 рокупозов задоволено.
Визнано неправомірним та скасовано наказ начальника Відділу освіти від 30 травня 2024 року № 41/03 «Про оголошення догани ОСОБА_1 ».
Стягнуто з Відділу освіти на користь ОСОБА_1 витрати на судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Додатковим рішенням Бородянського районного суду Київської області від 23 січня 2025 року стягнуто з Відділу освіти на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду, представник Відділу освіти- Бондар Р.В. через систему «Електронний суд» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у позові.
Вимоги обґрунтовані тим, що умовами контракту передбачено, що керівник підпорядкований, підзвітний та підконтрольний роботодавцю в межах, встановлених чинним законодавством, статутом закладу та умовами контракту.
Згідно з п. 1.6. посадової інструкції директора закладу загальної середньої освіти (далі - посадова інструкція) директор безпосередньо підпорядковується начальнику відділу освіти.
Листом від 22 березня 2024 року № 01-21/332 Відділ освіти з метою здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю Ліцею запросив у директора Литовсько-Українського ліцею № 1 інформацію (копії належним чином завірених документів).
Натомість листом від 26 березня 2024 року № 76 не було надано запитувану інформацію. На повторний лист Відділу освіти від 27 березня 2024 року № 01-21/360 директор Литовсько-Українського ліцею № 1 частково надала інформацію (копії належним чином завірених документів).
На повторні листи Відділу освіти від 05 квітня 2024 року № 01-21/422, від 12 квітня 2024 року № 01-21/462 щодо надання належним чином завірених розрахунково-платіжних відомостей про заробітну плату працівників, наказів про преміювання та наказів про встановлення розмірів надбавки за престижність праці керівнику та педагогічним працівникам за період з 01 січня 2023 року до 18 березня 2024 року директор Литовсько-Українського ліцею № 1 інформацію (копії належним чином завірених документів) не надала, натомість листами від 10 квітня 2024 року № 95, від 16 квітня 2024 року № 101 надала пояснення, які протирічать п. 1.6. посадової інструкції директора закладу загальної середньої освіти та п. 1.7. контракту.
Факт не надання позивачем інформації (копії належним чином завірених документів) є порушенням підконтрольності та трудової дисципліни, за що передбачено застосування до працівника дисциплінарного стягнення.
Відповідач в особі начальника наділений повноваженнями застосовувати до позивача дисциплінарні стягнення.
Станом на 18 квітня 2024 року позивач у зв'язку з ненаданням нею запитуваної інформації вчинила проступок, що зафіксовано у доповідній записці головного спеціаліста відділу освіти від 18 квітня 2024 року. Однак, у період із 16 квітня до 29 травня 2024 року позивач була тимчасово непрацездатною, тому 30 травня 2024 року відповідач видав наказ № 41/03 «Про оголошення догани ОСОБА_1 ».
Зазначив, що догана позивачу була оголошена на підставі, в порядку та строки, встановленні чинним законодавством України, а підстав для її скасування немає.
Відмовившись 31 травня 2024 року від ознайомлення з наказом від 30 травня 2024 року № 41/03 «Про оголошення догани ОСОБА_1 », позивач у подальшому мала можливість на підставі свого звернення отримати його копію особисто у відповідача. Однак, таким правом позивач не скористалася.
Відділ освіти дотримався вимог законодавства щодо застосування дисциплінарного стягнення до працівника в частині ознайомлення позивача із оскаржуваним наказом.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача Мироненко М.Д. проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили залишити без задоволення
Представник відповідача Бондар Р.В. в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачку було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено на неї стягнення у вигляді догани за наказом від 30 травня 2024 року № 41/03 протиправно та з порушенням вимог законодавства України, в зв'язку з чим наявні підстави для його скасування.
Мотивував тим, що відповідачем не доведено наявності факту порушення позивачем трудової дисципліни щодо невиконання пункту 1.7 контракту, а долучена до матеріалів справи посадова інструкція не містить підпису позивача на підтвердження її ознайомлення із вказаною інструкцією, а тому посилання у наказі на порушення позивачем пункту 1.6 цієї інструкції є необґрунтованим.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Статтею 139 КЗпП України передбачено, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Як встановлено судом першої інстанції, 01 липня 2020 року між Відділом освіти та ОСОБА_1 укладено контракт, за умовами якого ОСОБА_1 , директор Бородянського спеціалізованого закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 1 з поглибленим вивченням окремих предметів Бородянської селищної ради, переводиться на роботу за контрактом з посадовим окладом згідно зі штатним розписом, терміном дії з 01 липня 2020 року до 30 червня 2026 року.
Наказом начальника Відділу освіти від 30 травня 2024 року № 41/03, оголошено догану ОСОБА_1 , директору Литовсько-Українського ліцею № 1 Бородянської селищної ради Київської області, за порушення трудової дисципліни щодо невиконання пункту 1.6 посадової інструкції директора закладу загальної середньої освіти та пункту 1.7. контракту від 01 липня 2020 року № 4/05-22.
Підставою для оголошення догани стала доповідна записка головного спеціаліста Відділу освіти від 18 квітня 2024 року № 01-17/18.
У доповідній записці головного спеціаліста Відділу освіти Оксани Шевченко від 18 квітня 2024 року зазначено, що листом від 22 березня 2024 року № 01-21/332 відділ освіти з метою здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю ліцею запросив у директора Литовсько-Українського ліцею № 1 інформацію (копії належним чином завірених документів). Натомість листом Литовсько-Українського ліцею № 1 від 26 березня 2024 року № 76 не було надано запитувану інформацію. На повторний лист Відділу освіти від 27 березня 2024 року № 01-21/360 директор Литовсько-Українського ліцею № 1 частково надала інформацію. На повторні листи Відділу освіти від 05 квітня 2024 року № 01-21/422, від 12 квітня 2024 року № 01-21/462 щодо надання належним чином завірених розрахунково-платіжних відомостей про заробітну плату працівників, наказів про преміювання та наказів про встановлення розмірів надбавки за престижність праці керівнику та педагогічним працівникам, за період з 01 січня 2023 року до 18 березня 2024 року директор Литовсько-Українського ліцею № 1 інформацію (копії належним чином завірених документів) не надала, натомість листами від 10 квітня 2024 року № 95, від 16 квітня 2024 року № 101 надала пояснення.
Суд першої інстанції встановив, що з цим наказом позивачку не було ознайомлено, що було нею підтверджено у судовому засіданні та зазначено, що їй лише повідомлено, що відносно неї винесено догану, проте з самим наказом її не ознайомлювали. Позивачка також вказала, що відповідач не пропонував надати їй пояснення перед винесенням оскаржуваного наказу. Докази зворотного у матеріалах справи відсутні.
У матеріалах справи міститься акт від 31 травня 2024 року «Про відмову ОСОБА_1 від ознайомлення з наказом про оголошення догани».
Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги цей доказ, оскільки як вбачається з самого акта, він був складений начальником відділу освіти ОСОБА_3 , інспектором з кадрів відділу освіти Н. Шульц , заступником з НВР О. Гресько , секретарем А. Галас та заступником з НВР С. Бугай.
Проте у акті відсутні підписи заступника з НВР О. Гресько , секретаря А. Галас та заступника з НВР С. Бугай. Також наявний напис про те, що працівники під час складання акта вийшли, що суперечить самому змісту акта про те, що такий було складено вказаними особами.
Також судом встановлено, що листом від 22 березня 2024 року № 01-21/332 Відділ освіти звернувся до директора Литовсько-Українського ліцею № 1 ОСОБА_1 з вимогою надати наступну інформацію (копії належним чином завірених документів) за період з 01 січня 2023 року до 18 березня 2024 року: розрахунково-платіжні відомості про заробітну плату працівників та накази про преміювання; тарифікаційні списки та накази до них; звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску; табелі доїзду педагогів та учнів до закладу освіти; розрахунок вартості доїзду до місця навчання учнів та до місця роботи педагогів; акти звірки взаєморозрахунків з перевізником.
На цей лист директор ОСОБА_1 висловила прохання вказати підставу для надання такої інформації та здійснення перевірки.
Листом від 27 березня 2024 року № 01-21/360 Відділ освіти, посилаючись на положення пункту 1.7 контракту, пункту 4.3 статуту, зазначив про необхідність надання запитуваної інформації з метою здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю ліцею.
На цей лист Відділу освіти від 27 березня 2024 року № 01-21/360, директор Литовсько-Українського ліцею № 1 надала запитувану інформацію, а саме: щомісячний звіт по доїзду учнів ліцею згідно табелів за вересень 2023 року - лютий 2024 року; щомісячний звіт по доїзду вчителів ліцею згідно табелів за вересень 2023 року - лютий 2024 року; щомісячний звіт по доїзду учнів ліцею за вересень 2023 року - лютий 2024 року; щомісячний звіт по доїзду до місця роботи педагогів ліцею за вересень 2023 року - лютий 2024 року; акти звірки взаєморозрахунків за вересень 2023 року - лютий 2024 року; податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податків, також сум нарахованого єдиного внеску (2023 рік); тарифікаційні списки станом на 01 січня, 01 вересня 2023 року, на 01 січня 2024 року.
У цьому листі також наголошено на положеннях статуту ліцею, Закону України «Про освіту», Закону України «Про повну загальну середню освіту» та вказано, що кошторис ліцею був прорахований та затверджений Відділом освіти та наданий ліцею для фінансування. Ліцей є розпорядником 3 рівня та отримав фінансову автономію. Це означає, що заклад освіти, що отримав фінансову автономію, лишається у підпорядкуванні відділу освіти, і фінансування буде надходити через нього, кошториси погоджуються з відділом освіти, бюджетне фінансування надходить через відділ освіти, що дає змогу відділу освіти збирати та аналізувати дані підпорядкованого йому закладу освіти. Усі операції, пов'язані з фінансово-господарською діяльністю закладу освіти фінансуються через головного розпорядника (відділ освіти), згідно заявки на розподіл асигнувань. Усі наявні договори оприлюднюються в системі прозоро, всі доходи і витрати відображаються у звітності та висвітлюються у Є-дата.
На листи Відділу освіти від 05 квітня 2024 року № 01-21/422, від 12 квітня 2024 року № 01-21/462 щодо надання належним чином завірених розрахунково-платіжних відомостей про заробітну плату працівників, наказів про преміювання та наказів про встановлення розмірів надбавки за престижність праці керівнику та педагогічним працівникам, за період з 01 січня 2023 року до 18 березня 2024 року директор Литовсько-Українського ліцею № 1 вказала, що з метою фінансового контролю ліцеєм щомісячно надається меморіальний ордер по зарплаті № «Зведення розрахункових відомостей із заробітної плати і стипендій» (де зазначаються по статтях розміри окладів, премій, надбавок), а також щоквартально надається звіт «Баланс» форма 1 дс та «Звіт про фінансові результати» форма 2 дс до органів Державної казначейської служби України, і на підставі цих документів Відділ освіти робить консолідований звіт, де відображається загальна інформацію по всіх надходженнях та видатках ліцею.
Відповідно до статті 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
Дисциплінарним проступком є винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган відповідно до статті 149 КЗпП України повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення; за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення; при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника; стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Відповідно до статті 150 КЗпП України, дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV цього Кодексу).
Під час розгляду справи, правова оцінка дисциплінарного проступку має проводитись на підставі з'ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника, яке є однією з важливих гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.
Як правильно встановив суд першої інстанції, підставою для оголошення догани позивачу є порушення трудової дисципліни щодо невиконання пункту 1.6 посадової інструкції директора закладу загальної середньої освіти та пункту 1.7. контракту від 01 липня 2020 року № 4/05-22.
Відповідно до пункту 1.7 контракту, керівник підпорядкований, підзвітний та підконтрольний роботодавцю в межах, встановлених чинним законодавством, статутом закладу та цим Контрактом.
Пунктами 2.3.2, 2.3.3, 2.3.5, 2.3.23 контракту передбачено, що керівник зобов'язаний планувати та організовувати діяльність Закладу; розробляти проєкт кошторису та подавати його засновнику або уповноваженому ним органу на затвердження; організовувати фінансово-господарську діяльність Закладу в межах затвердженого кошторису; забезпечувати відкритість і прозорість діяльності Закладу, зокрема шляхом оприлюднення публічної інформації відповідно до вимог законів України «Про освіту», «Про доступ до публічної інформації», «Про відкритість використання публічних коштів» та інших законів України.
З огляду на пункти 2.6.4, 2.7 контракту, роботодавець в межах своїх повноважень здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу; роботодавець не має права втручатися в діяльність Закладу, що здійснюється ним у межах його автономних прав, визначених законом та установчими документами.
Згідно з пунктом 1.4 статуту Литовсько-Українського ліцею № 1 Бородянської селищної ради (нова редакція), засновником ліцею є Бородянська селищна рада Київської області, відділ освіти здійснює повноваження у сфері освітньої діяльності. Ліцей є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку і штамп встановленого зразка, ідентифікаційний номер, має свою бухгалтерію, рахунок в установі банку, реєстраційний та спеціальний рахунки в органах Державного казначейства.
Пунктом 1.14 статуту встановлено, що ліцей самостійно приймає рішення з будь-яких питань у межах своєї компетенції, передбаченої законодавством України та цим Статутом. Автономія ліцею полягає в його самостійності, незалежності та відповідальності у прийнятті рішень щодо академічних (освітніх), організаційних, фінансових, кадрових та інших питань діяльності, що провадяться у порядку та межах, визначених чинним законодавством.
У пункті 4.3 статуту визначено повноваження засновника ліцею або уповноваженого ним органу. Серед таких повноважень визначено, що засновник затверджує кошторис та приймає фінансовий звіт ліцею у випадках та порядку визначених законодавством; здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю ліцею; здійснює контроль за недопущенням привілеїв чи обмежень (дискримінації) за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Пунктом 4.10 статуту встановлено, що керівник закладу освіти зобов'язаний, зокрема, виконувати накази органу управління, що не суперечать законодавству України; забезпечувати відкритість і прозорість діяльності ліцею, зокрема шляхом оприлюднення інформації відповідно до вимог законів України «Про освіту», «Про доступ до публічної інформації», «Про відкритість використання публічних коштів» та інших законів України; організовувати документообіг та звітність відповідно до законодавства.
Відповідно до пункту 7 статуту фінансово-господарська діяльність ліцею здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України, законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших нормативно-правових актів (пункт 7.1); фінансування ліцею здійснюється його засновником у порядку, визначеному чинним законодавством України (пункт 7.2); ліцей складає та подає в установленому чинним законодавством порядку фінансову, бюджетну та статистичну звітність (пункт 7.7).
Частиною 5 статті 22 Бюджетного кодексу України передбачено, що головний розпорядник бюджетних коштів: 1) розробляє план діяльності на середньостроковий період (включаючи заходи щодо реалізації інвестиційних проектів) з урахуванням Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету), закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет), прогнозних та програмних документів економічного і соціального розвитку; 1-1) організовує та забезпечує складання бюджетної пропозиції з урахуванням Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету), схваленої (схваленого) у попередньому бюджетному періоді, і подає її Міністерству фінансів України (місцевому фінансовому органу); 2) організовує та забезпечує на підставі Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету) та плану діяльності на середньостроковий період складання бюджетного запиту і подає його Міністерству фінансів України (місцевому фінансовому органу); 3) отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; 4) затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством; 5) розробляє проекти порядків використання коштів державного бюджету за бюджетними програмами, передбаченими частиною сьомою статті 20 цього Кодексу; 6) розробляє та затверджує паспорти бюджетних програм і складає звіти про їх виконання; 6-1) організовує та здійснює моніторинг виконання бюджетних програм, здійснює оцінку їх ефективності; 7) здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі; 8) здійснює контроль за своєчасним поверненням у повному обсязі до бюджету коштів, наданих за операціями з кредитування бюджету, а також кредитів (позик), отриманих державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою, міською, селищною чи сільською територіальною громадою), та коштів, наданих під державні (місцеві) гарантії; 9) здійснює контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів; 10) забезпечує організацію та ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової і бюджетної звітності у порядку, встановленому законодавством; 11) забезпечує доступність інформації про бюджет відповідно до законодавства та цього Кодексу.
Згідно з Порядком складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, головні розпорядники розглядають показники проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня щодо законності та правильності розрахунків, доцільності запланованих видатків бюджету та надання кредитів з бюджету, правильності їх розподілу відповідно до економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету, повноти надходження доходів або повернення кредитів, додержання діючих ставок (посадових окладів), норм, цін, лімітів, а також інших показників відповідно до законодавства та складають проекти зведених кошторисів. З вказаного вбачається, що під час складення проектів кошторисів головні розпорядники можуть зажадати від розпорядників нижчого рівня обґрунтованості та надання відповідних документів для перевірки законності та правильності розрахунків, проте в матеріалах справи відсутні докази, що запитувані відділом освіти документи витребовувалися із вказаною метою.
Як вказано у листах відділу освіти, запитувана інформація витребовувалася з метою здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю ліцею.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачка надала відповідачу усю запитувану інформацію для здійснення відповідачем своїх повноважень, передбачених законодавством, в тому числі в частині контролю за фінансово-господарською діяльністю закладу.
Докази того, що позивачка як директор ліцею не подала в установленому чинним законодавством порядку фінансову, бюджетну та статистичну звітність, в матеріалах справи відсутні.
Крім того, в матеріалах справи відсутні накази або розпорядження органу управління щодо проведення перевірки закладу освіти (ліцею).
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідачем не доведено наявності факту порушення позивачем трудової дисципліни щодо невиконання нею пункту 1.7 контракту.
При цьому, позивачка не заперечувала її підпорядкованість, підзвітність та підконтрольність роботодавцю у межах його повноважень та надала відповідачу усю запитувану інформацію для здійснення останнім своїх повноважень, передбачених законодавством.
Наведеним спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що не надання позивачем інформації (копії належним чином завірених документів) є порушенням підконтрольності та трудової дисципліни, за що передбачено застосування до працівника дисциплінарного стягнення, а відповідач в особі начальника наділений повноваженнями застосовувати до позивача дисциплінарні стягнення, оскільки позивач не оспорювала її підпорядкованість, підзвітність та підконтрольність роботодавцю.
Наказ щодо проведення перевірки закладу освіти (ліцею) начальником відділу освіти не виносився і не доводився до відома позивачки.
Як повідомив у судовому засіданні представник відповідача, скарги на дії позивачки станом на момент витребування інформації, були відсутні.
Суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги те, що долучена до матеріалів справи посадова інструкція не містить підпису позивача на підтвердження її ознайомлення із вказаною інструкцією, а тому посилання у наказі на порушення позивачем пункту 1.6 цієї інструкції є необґрунтованим.
Догана є дисциплінарним заходом особистого немайнового характеру та заходом дисциплінарного впливу морально-психологічного характеру, що містить негативну оцінку конкретних дій працівника і виконує оцінювальний, попереджувальний і мотиваційний вплив на нього.
Підставою застосування догани є вчинення працівником дисциплінарного проступку. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов'язків, закріплених нормами трудового права, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.
Відтак виходячи з правової природи інституту дисциплінарної відповідальності, при притягненні працівника до даного виду відповідальності, адміністрація повинна навести конкретні факти допущеного працівником невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов'язків.
У наказі про накладення дисциплінарного стягнення (чи це наказ про звільнення, чи про оголошення працівникові догани) обов'язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.
Встановивши наведені обставини, на підставі оцінки зібраних у справі доказів, як кожного окремо, так і у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність неналежного виконання позивачкою своїх обов'язків та про наявність порушень з боку відповідача щодо процедури накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Таким чином, позивачку було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено на неї стягнення у вигляді догани за наказом від 30 травня 2024 року № 41/03 протиправно та з порушенням вимог законодавства України, в зв'язку з чим наявні підстави для його скасування.
Доводи апеляційної скарги про те, що догана позивачу була оголошена на підставі, в порядку та строки, встановленні чинним законодавством України, а підстав для її скасування немає не знайшли свого підтвердження, оскільки судом встановлено належне виконання позивачкою своїх обов'язків та наявність порушень з боку відповідача щодо процедури накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13 (провадження № 14-400цс19) сформулювала висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Інші доводи апеляційної скарги суд оцінює критично, оскільки вони зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, а рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованими, ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно з вимогами статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність постановленого судового рішення.
Керуючись ст. 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну представника Відділу освіти Бородянської селищної ради - Бондара Романа Вікторовича залишити без задоволення.
Рішення Бородянського районного суду Київської області від 05 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 06 листопада 2025 року.
Суддя-доповідач
Судді