Справа № 752/3592/25
Провадження № 2/752/4292/25
Іменем України
20 травня 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Плахотнюк К.Г.,
за участі секретаря судового засідання: Нікітенко А.М.., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди -
У лютому 2025 року позивач ПрАТ «Страхова компанія «Граве Україна» звернулося до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 16 червня 2022 року між ПрАТ «Страхова компанія «Граве Україна» та ТОВ «Медичною лабораторією» було укладено договір добровільного страхування «Граве КАСКО» №101083664 майнових інтересів власника автомобіля Renault Logan, номерний знак НОМЕР_1 . 16 січня 2023 року, о 12 год.10 хв., у м. Києві по просп. Любомира Гузара, 3, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля Renault Logan, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Mazda, номерний знак НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_1 .. Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 02.03.2023 по справі № 760/2278/23 відповідача визнано винною у вчиненні вказаної дорожньо-транспортної пригоди. У результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка згідно страхового акту № 11.98016193.1/KOS від 25.01.2023 визнана страховим випадком, був пошкоджений автомобіль страхувальника. Відповідно до рахунку-фактури № СФ-0000006 від 19.01.2023, загальна вартість відновлювального ремонту автомобіля Renault Logan, номерний знак НОМЕР_1 , становить 28809 грн.. Відповідно до платіжної інструкції № 0125117702 від 25 січня 2023 року ПрАТ «Страхова компанія «Граве Україна» виплатило страхове відшкодування за ремонт автомобіля Renault Logan, номерний знак НОМЕР_1 , в розмірі 28809 грн.. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована ТДВ «СГ «Оберіг» відповідно до полісу № ЕР/209969595, згідно якого ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 160000 грн., франшиза - 2500 грн.. З метою досудового врегулювання спору ПрАТ «Страхова компанія «Граве Україна» звернулася до ТДВ «СГ «Оберіг» із заявою про страхове відшкодування, розглянувши яку ТДВ «СГ «Оберіг» прийняло рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 24988,34 грн., які були перераховані на рахунок ПрАТ «Страхова компанія «Граве Україна». Оскільки, виплаченого страхового відшкодування недостатньо для повного відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків, ОСОБА_1 зобов'язана сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в розмірі 3820,66 грн..
Позивач просить суд стягнути із відповідача на користь ПрАТ «Страхова компанія «Граве Україна» суму страхового відшкодування в розмірі 3810,66 грн., а також судові витрати.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. від 12 лютого 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику (повідомлення) учасників справи (а.с. 54-55). Відповідачу наданий строк для надання відзиву.
15.03.2025, будучи сформованим в системі «Електронний суд», відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що вона ніколи не укладала жодних договорів або правочинів із позивачем та не має жодних правових відносин з ним (а.с. 59-60).
Враховуючи, що учасники справи належним чином повідомленні про розгляд справи, клопотань із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін на адресу суду не надходило, відповідачем у встановлений судом строк подано відзив, тому суд вважає на можливе провести розгляд справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що 16 червня 2022 року між ПрАТ «Страхова компанія «Граве Україна» та ТОВ «Медичною лабораторією» було укладено договір добровільного страхування «Граве КАСКО» №101083664 майнових інтересів власника автомобіля Renault Logan, номерний знак НОМЕР_1 , згідно якого позивач взяв на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення застрахованого транспортного засобу Renault Logan, номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 19).
16.01.2023, о 12 год. 00 хв. у м. Києві по просп. Л. Гузара сталася ДТП за участю автомобілів Renault Logan, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та «Mazda, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 (а.с. 23, 24-27).
Постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 2 березня 2023 року, яка набрала законної сили 14 березня 2023 року, відповідача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн.(а.с. 29-31).
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
З огляду на викладене та відповідно до положення ст. 82 ЦПК України, суд не піддає сумніву та доказуванню обставини, встановлені постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 2 березня 2023 року, згідно засад інституту доказування у цивільному судочинстві, яка набрала законної сили, відповідно до яких відповідача ОСОБА_1 визнано винною у дорожньо-транспортній пригоді.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль Renault Logan, номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується копіями схеми місця ДТП від 16.01.2023 (а.с. 23), відповіді від НПУ (а.с. 24-27), акту огляду транспортного засобу від 17.01.2023 та фото автомобіля (а.с. 32-34).
17.01.2023 року власник автомобіля Renault Logan, номерний знак НОМЕР_1 ТОВ «Медична лабораторія» звернулося до позивача ПрАТ «Страхова компанія «Граве Україна» з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та 25.01.2023 з заявою на виплату страхового відшкодування (а.с. 21-22, 36).
Позивачем ПрАТ «Страхова компанія «Граве Україна» на підставі рахунку - фактури № СФ-0000006 від 19.01.2023 (а.с. 35), та страхового акту № 11.98016193.1/КОS від 25.01.2023 (а.с. 37) здійснено розрахунок страхового відшкодування, який становить 28809 грн..
25 січня 2023 року ПрАТ «Страхова компанія «Граве Україна» сплатило ТОВ «Автодоксіті» за ремонт пошкодженого після ДТП автомобіля 28809 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції № 0125117702 від 25 січня 2023 року (а.с. 38).
Як встановлено в судовому засіданні цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована в ТДВ «СГ «Оберіг»» згідно полісу № ЕР/209969595 (а.с. 39).
Як зазначило в позовній заяві ПрАТ «Страхова компанія «Граве Україна» та відповідно до копії платіжної інструкції № 27708 від 22.04.2023 (а.с. 40), ТДВ «СГ «Оберіг»» на підставі заяви позивача виплатило страхове відшкодування відновлювального ремонту автомобіля Renault Logan, номерний знак НОМЕР_1 , в розмірі 24988,34 грн. (з вирахуванням франшизи у розмірі 2500 грн.).
Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно з вимогами статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
За змістом статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
У преамбулі Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказано, що цей Закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Натомість відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону.
Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18).
У постанові Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі №754/5129/15-ц (провадження № 61-38365св18) зроблено правовий висновок про те, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (частина друга статті 1192 ЦК України), тоді як розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню зі страховика, відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - виходячи з витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач (який є страховиком ТОВ «Медична лабораторія») виконав свої зобов'язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування до позивача (як до страховика потерпілої особи) перейшло право вимоги до заподіювача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв'язку із завданням шкоди відповідачем, в порядку суброгації.
Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв'язку з виплатою першим на користь потерпілого страхового відшкодування, засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов'язанні.
Як встановлено в судовому засіданні цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована в ТДВ «СГ «Оберіг»» згідно полісу № ЕР/209969595, яке на підставі заяви позивача виплатило страхове відшкодування в розмірі 24988,34 грн..
Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика (страховика) не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Таким чином, беручи до уваги те, що ПрАТ «Страхова компанія «Граве Україна» виконало свої зобов'язання за Договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування потерпілій особі ТОВ «Медична лабораторія» завданих збитків у повному обсязі в розмірі 28809 грн., ТДВ «СГ «Оберіг»» на підставі заяви позивача виплатило ПрАТ «Страхова компанія «Граве Україна» страхове відшкодування в розмірі 24988,34 грн., тому, різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) становить 3820,66 грн..
Разом з тим, позивач просить суд стягнути з відповідача затрати по виплаті страхового відшкодування в розмірі 3810,66 грн., тому суд не може вийти за межі позовних вимог і приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 , як особи яка завдала шкоду, слід стягнути на користь позивача 3810,66 грн..
Щодо стягнення судових витрат суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028 грн. (а.с. 8).
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн..
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі, гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правової (правничої) допомоги Адвокатським бюро «Синюк і партнери» № 27 від 22 липня 2024 року (а.с. 14-18), ордеру на надання правничої (правової) допомоги адвокатом Синюк С.Л. (а.с. 9), посвідчення адвоката України (а.с. 10), свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія КС № 6423/10 від 15.02.2018 (а.с. 11), Акту виконаних робіт від 12 березня 2025 року (а.с. 74); детального опису робіт (наданих послуг), виконаних для надання правової допомоги від 12.03.2025 (а.с. 75), рахунку-фактури № 11 від 03.03 2025 та платіжної інструкції № 4 від 11.03.2025 про сплату за юридичні послуги згідно рахунку-фактури № 11 від 03.03 2025 та договору № 27 від 22.07.2024 (а.с. 72, 73).
Матеріали справи не містять клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат з урахуванням наведених обставин відсутні.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465 цс 18); від 19 лютого 2020 року у справі№ 755/9215/15-ц (провадження № 14-382 цс 19); від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26 цс 21); від 07 липня 2021 року у справа № 910/12876/19 (провадження № 12-94 цс 20).
Враховуючи положення ст. 137 ЦПК України, відсутність заперечень відповідача, суд приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу слід стягнути з відповідача на користь позивача у розмірі 3000 грн..
На підставі ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у справі у розмірі 3028 грн..
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 265, 268, 280-289 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» (місцезнаходження: 03150 м. Київ, вул. Велика Васильківська,65, код ЄДРПОУ 19243047), шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 3810 (три тисячі вісімсот десять) гривень 66 копійок, судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Граве Україна» (місцезнаходження: 03150 м. Київ, вул. Велика Васильківська,65, код ЄДРПОУ 19243047);
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 )
Суддя К.Г. Плахотнюк