Справа № 711/8789/25
Номер провадження 3/711/2478/25
09 жовтня 2025 року м.Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Остапенко Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративні матеріали, які надійшли з Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області (протокол серії ЕПР1 № 457307 за ч. 5 ст. 126 КУпАП та протокол серії ЕПР1 № 457303 за ч. 2 ст. 130 КУпАП), про притягнення,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про РНОКПП у матеріалах відсутні,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 , 18 вересня 2025 року, близько 09:20 години, у м. Черкаси по вул. Гетьмана Сагайдачного (Ватутіна), керував транспортним засобом «ВАЗ 2110», номерний знак державної реєстрації НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп?яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Правопорушення вчинено повторно протягом року, відповідно до постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.06.2025 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, чим водій порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Крім того, водій ОСОБА_1 , 18 вересня 2025 року, близько 09:20 години, у м. Черкаси по вул. Гетьмана Сагайдачного (Ватутіна), керував транспортним засобом «ВАЗ 2110», номерний знак державної реєстрації НОМЕР_1 , без посвідчення водія відповідної категорії. Правопорушення вчинене повторно протягом року, а саме 30.05.2025 ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, чим порушив п. 2.1.а ПДР України.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Два протоколи про адміністративні правопорушення надійшли до суду одночасно, тому розглядаються з дотриманням ст. 36 КУпАП.
ОСОБА_1 на визначені 03.10.2025 та 09.10.2025 дати судових засідань не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом отримання СМС-повідомлень на вказаний у протоколі номер мобільного телефону, про що свідчать наявні у справі довідки. Поштове відправлення із судовою повісткою про виклик повернуте без вручення адресату ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю останнього за вказаною у протоколі адресою. З огляду на те, що відомості про особу порушника, в тому числі про засоби зв'язку із ним, органам поліції надає сама особа, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, суд розцінює вказані обставини як ухилення ОСОБА_1 від прибуття до суду, без повідомлення причин неявки та заявлення клопотань про відкладення розгляду.
За правилами ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 126, 130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, суд виконав свій обов'язок із повідомлення ОСОБА_1 про судовий розгляд справи відносно нього. У свою чергу, ОСОБА_1 , достеменно знаючи про складання на нього протоколу про адміністративне правопорушення та його судовий розгляд, не вжив достатніх і розумних заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності до закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Недотримання строків розгляду справ про адміністративне правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст. 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши письмові матеріали справи та відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, приходжу до наступного.
Так, суд зобов'язаний виконувати завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 1 КУпАП, у якій зазначено, що завданням Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до статей 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як указує зміст статей 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно із законодавством України.
Частиною 2 ст.130 КпАП України передбачено відповідальність за повторне протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, норми ПДР встановлюють обов'язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп'яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, небажання водія) ПДР не містять.
Під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне небажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів, відомих цій особі, і може проявлятися як у активній, так і в пасивній формі.
Частиною 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме:
- керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч. 2 ст. 126 КУпАП);
- керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч. 3 ст. 126 КУпАП);
- керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч. 4 ст. 126 КУпАП).
Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, ця особа протягом року має бути визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 - 4 ст. 126 КУпАП, та на неї має бути накладено адміністративне стягнення і такий факт повинен підтверджуватися належними та допустимими доказами.
Згідно з п.2.1.а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Згідно із п. 3 Розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 року № 1395, під повторністю правопорушення розуміється повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП).
Порядок проходження огляду водіїв на стан сп'яніння регламентований ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі Інструкція).
Відповідно до пунктів 2, 3 Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Як визначено ч. 3 ст. 266 КУпАП та пунктами 6-7 Розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, або лікарем закладу охорони здоров'я, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно з п. 12 Розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Як установлено з матеріалів справи та вбачається із дослідженого відеозапису з нагрудних камер поліцейських, 18.09.2025, під час патрулювання, екіпажем поліції було зупиненотранспортний засіб «ВАЗ 2110», номерний знак державної реєстрації НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , за порушення Правил дорожнього руху. Під час спілкування у водія були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим водію запропонували пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі - КНП «ЧОПНД» у лікаря нарколога, однак водій відмовився. У зв'язку з цим ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом і складено адміністративний протокол за ч. 2 ст. 130 КУпАП. Крім того, було встановлено, що ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортними засобами і вчинив таке правопорушення повторно, у зв'язку з чим щодо нього складено протокол за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Слід зазначити, що положення КУпАП посідають провідне місце в ієрархії нормативно-правових актів щодо регулювання суспільних відносин по притягненню до адміністративної відповідальності та мають вищу юридичну силу щодо підзаконних нормативно-правових актів, які приймаються та затверджуються з метою створення нормативно-правового підґрунтя діяльності уповноважених посадових осіб на складання протоколів про адміністративні правопорушення, зокрема працівників патрульної поліції тощо.
При цьому, логічне тлумачення положень ч. 2 ст. 266 КУпАП дає підстави вважати, що застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису є належним та допустимим доказом під час провадження у справах за ст. 130 КУпАП, незалежно від того, чи технічними засобами відеозапису зафіксовано сам огляд особи на стан сп'яніння, що проводився на місці, чи такими засобами зафіксовано відмову особи від огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Залучення свідків до огляду на стан сп'яніння, а так само фіксації відмови водія від огляду, є обов'язковим лише у разі неможливості застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису.
Суд зауважує, що відеозапис віднесений ч. 1 ст. 251 КУпАП до джерел доказів, та поліцейські, здійснюючи відеофіксацію правопорушення з нагрудного відеореєстратора, діють відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» та положень КУпАП. Частина 2 ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» визначає, що поліцейські можуть застосовувати превентивні заходи, до яких відповідно до ст. 31 цього закону віднесено застосування засобів відеозапису.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується:
- даними протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 457303 від 18.09.2025 за ч. 2 ст. 130 КУпАП та серії ЕПР1 № 457307 від 18.09.2025 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, які відповідають вимогам ст. 256 КУпАП;
- письмовим поясненням ОСОБА_1 від 18.09.2025, в якому він підтверджує факт керування транспортним засобом «ВАЗ 2110» та його зупинку працівниками поліції. Під час перевірки документів йому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, на що він відмовився та зобов'язався більше не керувати транспортними засобами, оскільки наразі проходить програму лікування від наркотичної залежності;
- направленням ОСОБА_1 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до КЗ «ЧОПНД» від 18.09.2025;
- актом огляду ОСОБА_1 у зв'язку з виявленням ознак стану наркотичного сп'яніння, відповідно до якого водій від проходження огляду відмовився;
- витягом з бази ІПНП про те, що ОСОБА_1 , 04.07.2003, отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 , яке має статус «знищений»;
- копією постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.06.2025 у справі № 711/5124/24, відповідно до якої на ОСОБА_1 , накладене стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік;
- відеозаписом із нагрудних камер працівників поліції, яким зафіксовано обставини зупинки транспортного засобу «ВАЗ 2110», номерний знак державної реєстрації НОМЕР_1 , виявлення у водія ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння у вигляді відсутності реакції зіниць очей на світло, пропозицію проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у КНП «КЗ ЧОНД» у лікаря нарколога, від чого водій ОСОБА_1 відмовився;
-рапортом інспектора СРПП ВПД № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області старшого лейтенанта поліції О. Сеня про обставини виявлення у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, його відмову від проходження огляду на стан сп'яніння та складання стосовно водія адміністративного протоколу за ч. 2 ст. 130 КУпАП;
-витяг з ІПНП про винесення ЧРУП ГУНП в Черкаській області постанови серії ЕНА № 4849877 від 30.05.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 3400 грн, за керування автомобілем «ВАЗ 2110», номерний знак державної реєстрації НОМЕР_1 , без посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії;
-рапортом інспектора СРПП ВПД № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області старшого лейтенанта поліції О. Сеня про обставини зупинки транспортного засобу «ВАЗ 2110», номерний знак державної реєстрації НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , за порушення правил дорожнього руху та складання стосовно останнього адміністративного протоколу за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Зібрані у справі докази в своїй сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколах про адміністративні правопорушення, а саме - пунктів 2.5 та 2.1.а ПДР України.
Дослідивши матеріали справи вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 КУпАП, а саме: повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою статті 126 КУпАП, та повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою ст. 130 КУпАП
Перевіркою матеріалів провадження порушень при складанні протоколів про адміністративне правопорушення не встановлено.
Суд зазначає, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення
ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 130 КУпАП, настали в момент його відмови на місці від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, а за ч. 5 ст. 126 КУпАП - в момент виявлення поліцейськими факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії.
Пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність правопорушника обставин судом не встановлено.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Враховуючи той факт, що правопорушення вчинене особою, яка повторно протягом року вчинила правопорушення, передбачене частиною першою ст. 130 КУпАП, а також те, що ОСОБА_1 повторно керував автомобілем без посвідчення водія відповідної категорії, при цьому будучи позбавленим права керування транспортними засобами, чим грубо порушив Правила дорожнього руху України, характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, відсутність відомостей про працевлаштування і джерело доходів порушника, недостатній вплив на нього накладених раніше стягнень у виді штрафу, незважаючи на їх значний розмір, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за ч. 2 ст. 130 КУпАП, із позбавленням права керування транспортними засобами, що передбачене санкціями вказаних вище статей як обов'язкове додаткове стягнення, при призначенні якого суд позбавлений будь-яких дискреційних повноважень.
При цьому додаткове стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на підставі ст. 36 КУпАП, суд вважає за доцільне визначити в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП як більш суворої в частині додаткового стягнення.
Таке стягнення буде достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як ним самим, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 28 КУпАП, оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета. Порядок застосування оплатного вилучення і види предметів, які підлягають вилученню, встановлюються цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами), адміністративне стягнення, у виді оплатного вилучення транспортного засобу, не можна накладати на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
З огляду на вказане, додаткове адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу в цьому випадку не може бути застосованим, оскільки матеріали справи не містять відомостей чи зареєстрований транспортний засіб «ВАЗ 2110», номерний знак державної реєстрації НОМЕР_1 , за громадянином ОСОБА_1 або про його належність останньому на підставі інших речових прав.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, наведений у ст. 5 вказаного Закону.
Відтак, із ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп., оскільки судом не встановлено підстав для його звільнення від сплати цього збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 40-1, 126, 130, 245, 247, 252, 256, 280, 283-285 КУпАП, п. п. 2.1а, 2.5 ПДР України, суддя
Адміністративні матеріали № 711/8789/25, провадження № 3/711/2478/25; № 711/8791/25, провадження № 3/711/2479/25, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 КУпАП - об'єднати в одне провадження, присвоївши йому номер 711/8789/25.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 КУпАП, та, з урахуванням положень статті 36 КУпАП, накласти на нього стягнення у виді адміністративного арешту на строк 10 (десять) діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Реквізити для сплати судового збору: одержувач платежу ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації 22030106.
Відповідно до ч. 1 ст. 326 КУпАП постанова про застосування адміністративного арешту виконується негайно після її винесення.
Копію постанови для виконання направити до Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області.
Строк пред'явлення постанови до виконання - протягом трьох місяців з моменту її винесення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Ю. А. Остапенко