Справа № 372/2892/25
Провадження 1-кс-1345/25
ухвала
Іменем України
06 листопада 2025 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області скаргу адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого СВ Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про закриття кримінального провадження,
Адвокат ОСОБА_3 що діє в інтересах ОСОБА_4 звернулася до суду із скаргою, в якій просить скасувати постанову старшого слідчого СВ Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 від 30 вересня 2025 про закриття кримінального провадження № 12025111230000811 від 25.04.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України. Обґрунтовуючи скаргу посилається на те, що слідчий закриваючи кримінальне провадження, поклав в основу висновок експертів від 22.09.2025 № КСЕ-19/111- 25/51417, де зроблено висновок про відсутність у діях водія транспортного засобу «Nissan» порушень ПДР та причинного зв'язку, а порушення покладено на мотоцикліста. Постанова спирається виключно на один висновок, без критичної оцінки його меж та суперечностей і без зіставлення з іншими доказами (схема місця події, допити, циклограма світлофорів тощо). Слідчий не перевірив та не дав правової оцінки перевищенню швидкості водія транспортного засобу «Nissan» у населеному пункті (визначено самими експертами: 90,36 км/год; 79,38 км/год, при дозволених 50 км/год), що саме по собі є грубим порушенням п.12.4 ПДР і може бути самостійним причинним фактором. Експерти вийшли за межі компетенції - дали правові висновки замість технічних. Крім того зазначив, що слідчим не проведено слідчий експеримент, щодо перевірка показань на місці щодо видимості, позицій ТЗ, дистанцій і часу на момент старту Nissan; технічна ревізія відеосистеми (оригінали, частоти, параметри кодека, VFR/CFR, дрейф часу, калібрування); оцінка психофізіологічного часу реакції при перевищенні. Також в матеріалах кримінального провадження міститься висновок судово- медичної експертизи № 012-147-3115 від 25.08.2025 відповідно до якого встановлено, що смерть ОСОБА_6 настала від захворювання гострої ішемічної хвороби серця з розвитком гострої коронарної недостатності, проте слідчим не було поставлено експерту питання чи могли тілесні ушкодження бути отриманими за обставинах вказаних слідчим у постанові? Чи знаходяться в причинному зв'язку отримані тілесні ушкодження під час ДТП? Тобто у справі існують два взаємопов'язані докази, які слід було оцінювати у сукупності інженерно-транспортна експертиза - вказує на наявність події ДТП, об'єктивні механічні наслідки та можливі порушення правил дорожнього руху; судово-медична експертиза - мала встановити чи спричинили ці наслідки смерть потерпілого або чи сприяли її настанню та отриманню тяжких тілесних ушкоджень, а тому просила скасувати вказану постанову про закриття кримінального провадження.
Представник скаржника в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд скарги у її відсутність, вимоги скарги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.
Слідчий та прокурор в судове засідання не з'явились, їх неявка не є перешкодою для розгляду скарги. Слідчим подано до суду заперечення на скаргу в яких він зазначив, що в ході досудового розслідування проведено всі необхідні слідчі дії, а тому підстав для скасування постанови немає.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 21.05.2025 близько 11 год. 15 хв. за адресою: Київська область Обухівський район м. Обухів, вул. Київська, 119 водій ОСОБА_7 керуючи автомобілем марки « Nissan Qashqai» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Київська здійснила зіткнення з мотоциклом « Geon Motosport» без д.н.з. під керуванням водія ОСОБА_6 який рухався у зустрічному напрямку автомобіля та виконував маневр лівого повороту у напрямку вул. Миру. Внаслідок ДТП водій ОСОБА_6 отримав тяжкі тілесні ушкодження та без свідомості був доставлений до КНП Обухівської БЛІЛ у відділення інтенсивної терапії. ІНФОРМАЦІЯ_1 у реабілітаційному центрі ОСОБА_6 помер.
В висновоку судово-медичної експертизи № 012-147-3115 від 25.08.2025, зазначається, що смерть ОСОБА_6 настала від захворювання гострої ішемічної хвороби серця з розвитком гострої коронарної недостатності.
30.09.2025 року старшим слідчим СВ Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12025111230000811, відомості про яке внесено до ЄРДР 25 квітня 2025 року на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України.
30.09.2025 року також слідчим винесено постанову про виділення матеріалів із кримінального провадження №1202511230001078 (розпочатого за ч. 2 ст. 286 КК України) та направлення їх для притягнення водія ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, а також матеріали кримінального провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов до наступного.
Щодо поновлення строку на оскарження постанови.
У відповідності до вимог ч. 1, 2 ст. 304 КПК скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Поновлення процесуального строку за ст. 117 КПК України здійснюється, якщо він пропущений з поважних причин.
Скаржник посилається на причини пропуску, у зв'язку із тим, що 17 жовтня 2025 року, внаслідок ознайомлення із матеріалами справи, отримав копію постанови від 30.09.2025 року про закриття кримінального провадження № 12025111230000811, відомості про яке внесено до ЄРДР 25 квітня 2025 року на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України.
Матеріали кримінального провадження не містять доказів, щодо направлення чи вручення ОСОБА_4 оскаржуваної постанови.
Дані обставини визнаються слідчим суддею як поважні причини пропуску строку, встановленого для подання скарги.
Щодо оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запровадженні механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії. Скарга повертається, якщо подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Відповідно до ч.1 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КПК України слідчий, дізнавач зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (справа «Ассенов та інші проти Болгарії»). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, inter alia, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справах «Танрікулу проти Туреччини» та «Ґюль проти Туреччини»).
Обов'язком органу влади є проведення «ефективного офіційного розслідування», здатного призвести до встановлення фактів справи та, якщо скарги виявляться правдивими, до встановлення та покарання винних осіб (рішення ЄСПЛ у справі «Дєдовський та інші проти Росії» (Dedovskiy and others v. Russia).
Мінімальні стандарти ефективності, визначені практикою ЄСПЛ, включають в себе вимоги, що розслідування має бути ретельним, незалежним, безстороннім та підконтрольним громадськості, а також, що компетентні органи влади повинні діяти зі зразковою ретельністю і оперативністю (рішення ЄСПЛ у справі «Алексахін проти України» (Aleksakhin v. Ukraine).
У відповідності до ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається, зокрема, в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 4 ст. 284 КПК України про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Таким чином, закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силі наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором, показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Крім того, постанова слідчого про закриття кримінального провадження згідно з положеннями ст.110 КПК України має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи.
Дізнання чи досудове слідство в усякому разі визнаються однобічними і неповними, в разі, якщо не були допитані певні особи, не були витребувані і досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи або, якщо необхідність дослідження тієї чи іншої обставини випливає з нових даних, встановлених при розгляді справи в суді.
При цьому слід врахувати, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (частина перша статті 84 КПК). Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (частина друга статті 84 КПК).
Чинним КПК України встановлений процесуальний порядок, форма, та певна послідовність дій при прийнятті кримінальних процесуальних рішень і здійснення кримінальних процесуальних дій.
При цьому законодавцем у ст. 91 КПК України викладено перелік обставин, що відносяться до предмета доказування у кримінальному провадженні, як сукупності фактів і обставин об'єктивної дійсності, що мають матеріально-правове, цивільно-правове, кримінальне процесуальне значення та є необхідними і достатніми фактичними обставинами для вирішення кримінального провадження по суті. Аналіз змісту зазначеної статті вказує на те, що в ній йдеться про обставини, які вказують на наявність або відсутність у досліджуваному діянні складу злочину, що впливають на визначення міри покарання чи звільнення від кримінальної відповідальності або є підставами для закриття кримінального провадження.
Після виконання вимог ст.91 КПК України щодо встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, досудове розслідування визнається закінченим, тобто, якщо немає необхідності у проведенні ще будь-яких слідчих (розшукових) дій або негласних слідчих (розшукових) дій, спрямованих на збирання, перевірку та оцінку доказів, коли жодна з версій, які виникли, не залишилась неперевіреною.
Разом з тим, суд бере до уваги, що слідчий, відповідно вимог ч.5 ст.40 КПК України, здійснюючи свої повноваження, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється, а положення глави 19 КПК України, визначають форму та регламентують порядок проведення досудового слідства і не встановлюють переліку процесуальних та слідчих дій, які обов'язково належить здійснити під час досудового розслідування для його закінчення, але, вони повинні бути достатніми для прийняття вмотивованого рішення, яке буде відповідати вимогам ст.110 та 284 КПК України.
Аналізуючи зміст оскаржуваної потерпілою постанови про закриття кримінального провадження, суд вважає що слідчий не перевірив та не дав правової оцінки перевищенню швидкості водія транспортного засобу «Nissan» у населеному пункті та порушення п.12.4 ПДР, судово- медичні експертизи не містять відомостей чи грубе порушення водієм транспортного засобу «Nissan» Правил дорожнього руху України, перебувають у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді тяжких тілесних ушкоджень чи смерті ОСОБА_6 , крім того слідчим не було поставлено експерту питання чи могли тілесні ушкодження бути отриманими за обставинах вказаних слідчим у постанові? Чи знаходяться в причинному зв'язку отримані тілесні ушкодження під час ДТП? Також слідчим не проведено слідчий експеримент, не встановлено свідків ДТП, та не надано їм належної оцінки в сукупності з іншими наявними матеріалах справи доказами.
При цьому, для кваліфікації дій особи за ч. 2 ст.286 КК України слід виходити не лише з висновків експертів, в яких встановлено наявність причинного зв'язку між порушенням водієм ПДР та наслідками, що настали, а із сукупності всіх обставин, що належить до предмета доказування з огляду на особливості складу злочину, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України. Зокрема, оцінці підлягає наявність технічної можливості у водія уникнути наслідків злочину та джерело створення аварійної ситуації. Так, згідно вимог ст.ст.2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх зібраних та перевірених доказів.
За змістом ст. 110 КПК України постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ньому має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту прав та відповіді на усі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу. Мотивувальна частина постанови про закриття кримінального провадження повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви такого рішення, їх обґрунтування з посиланням на положення цього Кодексу.
В свою чергу слідчий суддя, на якого КПК України покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови. Зокрема, якщо слідчим закрито кримінальне провадження за відсутністю в діях особи складу кримінального правопорушення, то слідчий суддя має звернути увагу на те, чи містить постанова детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено кримінальне правопорушення та доводи слідчого на їх спростування.
За вказаних обставин, висновок слідчого про наявність підстав для прийняття рішення про закриття кримінального провадження, у зв'язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, є необґрунтованим.
Крім того слідчий суддя зазначає, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснювалось щодо злочину, передбаченого ч.2 ст.286 України та закрите за відсутністю складу кримінального правопорушення. Відповідно до ч.6 ст. 284 КПК України цю постанову слідчий зобов'язаний був направити потерпілій, а потерпіла, відповідно до положень п.3 ч.1 ст. 303 КПК України мала право оскаржити її до слідчого судді. Між тим, матеріали кримінального провадження не містять даних, які би указували на те, що потерпіла отримала постанову слідчого від 30.09.2025 року. Це свідчить про те, що процедура оскарження постанови від 30.09.2025 року не завершена, оскільки строк на її оскарження у потерпілої розпочинається із моменту отримання копії цієї постанови. Без дотримання процедури повідомлення потерпілої про закриття частини кримінального провадження та забезпечення її права на судове оскарження цієї постанови, кримінальне провадження не може бути закрите в цілому. Наведене є додатковим аргументом, який указує на необґрунтованість і незаконність постанови слідчого СВ Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про закриття кримінального провадження.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що слідчим не досліджено всі обставини кримінального провадження, не надано їм належної правової оцінки, чим порушено вимоги ч. 2 ст. 9 КПК України.
За вказаних обставин, висновок слідчого про наявність підстав для прийняття рішення про закриття кримінального провадження, у зв'язку із з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, є необґрунтованим.
Указані обставини дають підстави стверджувати про необхідність скасування постанови слідчого СВ Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 12025111230000811, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України з направленням матеріалів кримінального провадження для продовження досудового розслідування.
Керуючись ст.ст. 294, 303, 305, 306, 307, 309, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого СВ Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про закриття кримінального провадження, задовольнити.
Скасувати постанову старшого слідчого СВ Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_5 від 30 вересня 2025 про закриття кримінального провадження № 12025111230000811 від 25.04.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
Матеріали повернути для продовження досудового розслідування до слідчого відділу Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: