07 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/1937/23
категорія 112010102
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати Постанову від 13.12.2022 №1800110034253/1 Житомирського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області про відмову у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності у розмірі 20 %;
- зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячно грошових сум внаслідок часткової втрати працездатності 20%, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку з 01 січня 2017.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що з 26.06.2012 по 29.06.2012 року він працював на належному ФОП ОСОБА_2 камінноробному цеху, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Внаслідок незабезпечення роботодавцем умов з охорони праці працівників, під час роботи на деревообробному станку - циркулярної пили, 29 червня 2012 року близько 10:20 з позивачем трапився нещасний випадок на виробництві, внаслідок якого циркулярною пилою йому відрізало пальці на лівій руці. За результатами розгляду його заяви щодо призначення щомісячної страхової виплати відповідно до встановленого ступеня втрати працездатності, відповідач направив позивачу постанову №18001/10034253/1 від 13.12.2022 про відмову в призначенні страхових виплат та наданні соціальних послуг, у зв'язку з відсутністю трудових відносин з ФОП « ОСОБА_3 , відсутністю сплати єдиного соціального внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Вважаючи протиправною таку відмову, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 залучено до участі у справі як співвідповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10002, ЄДРПОУ 13559341).
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надійшов відзив, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог. Вказує, що за інформацією, яка міститься у справі про страхові виплати та пенсійній справі у позивачу відмовлено в призначенні страхових виплат та наданні соціальних послуг, у зв'язку з відсутністю трудових відносин з ФОП « ОСОБА_3 , відсутністю сплати єдиного соціального внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій просить задовольнити позовні вимоги, з мотивів, викладених у позовній заяві.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що з 26.06.2012 по 29.06.2012 року позивач працював на належному ФОП ОСОБА_2 камінноробному цеху, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Як зазначає позивач, внаслідок незабезпечення роботодавцем умов з охорони праці працівників, під час роботи на деревообробному станку - циркулярної пили, 29 червня 2012 року близько 10:20 з ним трапився нещасний випадок на виробництві, внаслідок якого циркулярною пилою йому відрізало пальці на лівій руці.
За результатами розгляду його заяви щодо призначення щомісячної страхової виплати відповідно до встановленого ступеня втрати працездатності, відповідач направив позивачу постанову №18001/10034253/1 від 13.12.2022 про відмову в призначенні страхових виплат та наданні соціальних послуг, у зв'язку з відсутністю трудових відносин з ФОП « ОСОБА_3 , відсутністю сплати єдиного соціального внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
Вважаючи протиправною таку відмову, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно дост.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідност.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно дост.46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючим громадянам щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, у разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, охорони їхнього життя та здоров'я передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року №1105-XIV(даліЗакон №1105-XIVта в редакції чинній на час розгляду заяви позивача).
Відповідно до п.2розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування'п.1розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №2620-IX від 21.09.2022 року, який набрав чинності 01.01.2023 року, визначено припинити Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 1 січня 2023 року. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень. Кабінету Міністрів України у встановленому порядку вжити заходів, що випливають із цього Закону.
Уповноваженим органом управління в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку (далі - уповноважений орган управління) є Пенсійний фонд України (ч.1ст.4 Закону №1105-XIV).
Нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю працівника або настала його смерть (п.5 ч.1ст.1 Закону №1105-XIV).
Частинами 1-3ст.30 Закону №1105-XIVпередбачено, що страховими виплатами є грошові суми, які уповноважений орган управління виплачує застрахованій особі чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про охорону праці".
Підставою для оплати потерпілому витрат на проведення професійної реабілітації, оплати соціальних послуг, а також для здійснення страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.
Відповідно до ч.7 ст.30 Закону №1105-XIV, страхові виплати складаються із:
1) щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати (або відповідної її частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);
2) страхової виплати у встановлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);
3) страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;
4) страхових витрат на професійну реабілітацію та соціальну допомогу;
5) допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячної заробітної плати, яку потерпілий мав до ушкодження здоров'я. Максимальний розмір щомісячної страхової виплати не може перевищувати чотири мінімальні заробітні плати. Мінімальний розмір призначеної щомісячної страхової виплати потерпілому у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути меншим за мінімальну заробітну плату (ч.1ст.36 Закону №1105-XIV).
Згідно з ст.37 №1105-XIV для призначення страхових виплат потерпілий або особи, які мають право на такі виплати у разі смерті потерпілого, подають до уповноваженого органу управління в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг або веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України заяву про призначення виплати (особисто або через уповноваженого представника) за формою, затвердженою правлінням Пенсійного фонду України. Заява може бути подана до Пенсійного фонду України у формі паперового документа.
Територіальні органи уповноваженого органу управління приймають рішення про призначення страхових виплат на підставі заяви та отриманих шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, підприємств, установ, організацій: 1) акта розслідування нещасного випадку або акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами; 2) даних про встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності; 3) даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження особи, яка має право на виплати, та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть потерпілого та інших актів цивільного стану, необхідних для призначення страхових виплат; 4) даних реєстру застрахованих осіб та реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про працевлаштування, нараховану заробітну плату (дохід) і сплату страхових внесків та інших даних, необхідних для призначення виплат; 5) наявних даних Єдиного державного демографічного реєстру про реєстрацію місця проживання; 6) даних органів реєстрації про реєстрацію місця проживання; 7) даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти про навчання; 8) даних Державного реєстру боржників про виплату аліментів; 9) даних Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо статусу внутрішньо переміщеної особи; 10) даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Потерпілий або особи, які мають право на страхові виплати, у разі відсутності необхідної інформації в державних реєстрах і базах даних мають право надати додаткові документи, необхідні для призначення страхових виплат.
Відповідно дост.38 Закону №1105-XIVтериторіальні органи уповноваженого органу управління розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи і приймають відповідні рішення протягом 10 календарних днів, не враховуючи дня надходження зазначених документів.
Рішення оформлюється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім'ї та строки їх здійснення або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів.
Територіальні органи уповноваженого органу управління можуть затримати страхові виплати до з'ясування підстав для виплат, якщо документи про нещасний випадок оформлені з порушенням установлених вимог.
Згідно зіст.39 Закону №1105-XIV, уповноважений орган управління відмовляє у здійсненні страхових виплат і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо:
1) потерпілий вчиняв дії, а також бездіяльність (приховування захворювань, невиконання рекомендацій лікаря), що сприяли настанню страхового випадку;
2) роботодавець, інші органи, що беруть участь у встановленні страхового випадку, або потерпілий надали уповноваженому органу управління завідомо неправдиві відомості про страховий випадок;
3) застрахована особа вчинила умисне кримінальне правопорушення, що призвело до настання страхового випадку.
Уповноважений орган управління відмовляє у здійсненні страхових виплат і наданні соціальних послуг застрахованій особі, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов'язаним з виробництвом.
Строки здійснення страхових виплат визначеніст.41 Закону №1105-XIV.
Відповідно до п.1 ч.1ст.41 Закону №1105-XIVстрахові виплати здійснюються щомісяця у встановленому Кабінетом Міністрів Українипорядкуабо за рішенням суду: потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання.
Якщо справа про страхові виплати розглядається вперше після спливу трьох років з дня втрати потерпілим працездатності внаслідок нещасного випадку або з дня смерті годувальника, страхові виплати здійснюються з дня звернення (ч.3ст.41 Закону №1105-XIV).
Частинами 4-7 ст. 41 Закону визначено, що страхові виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка має на це право, здійснюються за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням.
Страхові виплати здійснюються протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв'язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них.
Страхові виплати здійснюються протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК. Строк здійснення страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, встановленого під час наступного огляду МСЕК або ЛКК, незалежно від часу звернення потерпілого або заінтересованих осіб до уповноваженого органу управління. При цьому сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності та причинного зв'язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров'я.
Якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхових виплат, з вини уповноваженого органу управління або його територіальних органів своєчасно не призначено або не виплачено суму страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку з підвищенням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленомустаттею 34Закону України "Про оплату праці".
Частиною 8 ст. 41 Закону визначено, що страхові виплати за поточний місяць здійснюються протягом місяця з дня настання страхового випадку. Доставка і переказ сум, що виплачуються потерпілим, здійснюються за рахунок коштів соціального страхування. За бажанням одержувачів ці суми можуть перераховуватися на їхні поточні рахунки в банку.
Пунктом 4 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1105-XIV (в редакції чинній на час розгляду заяви позивача) установлено, що нормативно-правові та розпорядчі акти Фонду соціального страхування України діють до затвердження відповідних рішень Пенсійним фондом України.
Оскільки Порядок призначення, перерахування та здійснення страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, затверджено Постановою Правління Пенсійного фонду України №4-1 від 26.01.2024 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 березня 2024 р. за №353/41698, під час розгляду заяви позивача від 21.12.2023 року пенсійний орган керувався, зокрема Постановою правління Фонду соціального страхування України від 19 липня 2018 року №11 «Про затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат» зі змінами (далі Порядок №11).
Дія цього Порядку поширюється на потерпілих від нещасного випадку на виробництві та/або професійного захворювання (далі - потерпілі) та осіб, які мають право на страхові виплати в разі втрати годувальника (п.1.1 Порядку №11).
Пунктом 1.2 Порядку №11 встановлено, що у разі настання страхового випадку управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, або в межах повноважень відділення виконавчої дирекції Фонду в районах і містах обласного значення (далі - управління (відділення) Фонду) зобов'язані своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну потерпілому внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті особам, які мають на це право, виплачуючи, зокрема, щомісячну страхову виплату втраченого заробітку потерпілого (далі - щомісячна страхова виплата).
Відповідно до п.1.3 Порядку №11, Управління (відділення) Фонду розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, за наявності усіх необхідних документів, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон) та цим Порядком і приймають відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження останнього документа.
Пунктом 1.4 Порядку №11 передбачено, що рішення про страхові виплати приймається начальником управління Фонду або за його письмовим дорученням начальником підпорядкованого відділення Фонду та оформляється постановою (у тому числі в разі призначення страхової виплати за рішенням суду), у якій зазначаються дані про потерпілого та осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах. Копія постанови на вимогу надається потерпілому або особам, які мають право на страхові виплати у разі смерті потерпілого.
Відповідно до розділу ІІІ Порядку №11, одноразова допомога та щомісячна страхова виплата потерпілому призначається при встановленні МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Пунктом 3.1 Порядку №11 визначено, які документи подаються до управління (відділення) Фонду для призначення щомісячної страхової виплати.
Основним документом, який підтверджує нещасний випадок на виробництві та посвідчує наявність у особи трудового каліцтва, є акт про нещасний випадок на виробництві.
Як вже зазначалося, 29 червня 2012 року близько 10.20 з позивачем трапився нещасний випадок на виробництві, внаслідок якого циркулярною пилою йому відрізало пальці на лівій руці.
Вищевказана подія підтверджується вироком Черняхівського районного суду у Житомирської області у справ 293/648/14-к від 28 травня 2014 року, згідно якого майстра цеху ФОП « ОСОБА_3 » притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 271 КК України (Порушення вимог законодавства про охорону праці) та встановлено, що:
- висновком експерта №375 від 20.02.2013 року, вбачається, що виявлені у ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді: травматичної ампутації на рівні основних фаланг ІІ, III пальців лівої кисті, рваних ран 4,5, пальців лівої кисті з пошкодженням сухожилків, які могли утворитися від дії предмету з ріжучими властивостями, яким могла бути циркулярна пила в термін 29.06.2012 року. Вищевказані тілесні ушкодження відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі, що не є небезпечними для життя, але призвели до довготривалого розладу здоров'я,;
- допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 , який ухвалою суду від 12.05.2014 року визнаний цивільним відповідачем, пояснив, що він є власником та керуючим каменеобробного цеху.
Згідно рішення Житомирської обласної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) від 02.12.2016 позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності - 20 % з 01.12.2012 та вказано: трудове каліцтво Акт Н-1 від 23.12.2013.
За результатами розгляду заяви позивача щодо призначення щомісячної страхової виплати відповідно до встановленого ступеня втрати працездатності, Житомирське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області, направило позивачу постанову №18001/10034253/1 від 13.12.2022 про відмову в призначенні страхових виплат та наданні соціальних послуг, у зв'язку з відсутністю трудових відносин з ФОП ОСОБА_3 , відсутністю сплати єдиного соціального внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
Суд погоджується з доводами позивача, що у період з 26.06.2012 по 29.06.2012 року позивач працював на належному ФОП ОСОБА_2 камінноробному цеху, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується матеріалами справи, а несплата єдиного соціального внеску (ЄСВ) роботодавцем не є законною підставою для відмови застрахованій особі у призначенні страхової виплати від нещасного випадку на виробництві, оскільки така функція покладається на роботодавця.
В тому числі, суд додатково зазначає, що неналежне виконання своїх обов'язків щодо вірного заповнення, підписання, засвідчення чи заповнення вірної форми акта про нещасний випадок на виробництві посадовими особами підприємства, на якому працював позивач в момент настання нещасного випадку під час виконання ним трудових обов'язків, з вини посадових осіб підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист під час вирішення питання призначення страхової виплати. Адже обов'язок належно оформити акт про нещасний випадок на виробництві законодавством покладено на адміністрацію підприємства.
Водночас, суд враховує, що отримані позивачем ушкодження здоров'я також підтверджуються і довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12ААА №020288, зі змісту якої слідує, що позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності 20%.
Крім того, суд зазначає, що виключні підстави для відмови у здійсненні страхових виплат і наданні соціальних послуг застрахованому уповноваженим органом управління визначені ст.39 Закону №1105-XIV та жодна з даних підстав не вказана відповідачем як підстава для відмови позивачу у призначенні страхової виплати плати.
За таких обставин, суд доходить до висновку, що дії відповідача щодо відмови позивачу у призначенні страхової виплати є протиправними.
Обираючи належний спосіб захисту порушених прав позивачу, суд дійшов висновку про визнання протиправною та скасування постанови Житомирського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області від 13.12.2022 №1800110034253/1 про відмову ОСОБА_1 у страхових виплатах та наданні соціальних послуг та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області розглянути заяву позивача про призначення страхових виплат у встановленому Законом №1105-ХIV порядку та прийняти відповідне рішення.
Віддаючи перевагу такому способу захисту порушених прав, суд керувався положеннями частин третьої, четвертої статті 245 КАС України, згідно з якими у разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Вимога позивача щодо зобов'язання відповідача призначити йому страхові виплати, на думку суду, є передчасною, оскільки, як встановлено судом, при прийнятті відмови, розгляд справи про страхові виплати не здійснювався, тобто уповноваженим органом по суті ще не з'ясовувалось питання щодо наявності чи відсутності підстав для призначення позивачу страхових виплат, а вказано про відсутність правових підстав для призначення страхових виплат виключно через відсутність трудових відносин з ФОП ОСОБА_3 , сплати єдиного соціального внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
Встановлені судом обставини свідчать, що суб'єктом владних повноважень ще не виконано всі умови, необхідні для прийняття рішення про призначення позивачу страхових виплат, а адміністративний суд не повноважний підміняти суб'єкта владних повноважень та втручатися у його дискрецію поза межами перевірки за критеріями, визначеними у частині другій статті 2 КАС України.
Тому суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є саме зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до статей 9,77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, за встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Питання відшкодування судового збору вирішується на підставі положень ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Житомирського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області (майд. Корольова, 2, м. Житомир, 10014, ЄДРПОУ: 41431378), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7, м. Житомир, 10003, ЄДРПОУ: 13559341) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати постанову Житомирського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області від 13.12.2022 №1800110034253/1 про відмову ОСОБА_1 у страхових виплатах та наданні соціальних послуг.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення страхових виплат, у встановленому Законом України від 23.09.1999 № 1105-ХIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» порядку та прийняти відповідне рішення.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 07 листопада 2025 року.
Суддя Р.М.Шимонович