майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
27 жовтня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/672/25
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Вельмакіної Т.М.
секретар судового засідання: Андрощук О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Балик А.М. - витяг з ЄДРПОУ;
від відповідача: Рудзей Ю.В. - ордер серія АМ №1131103 від 16.07.2025,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія"
про стягнення 6771819,54 грн
Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" про стягнення 6771819,54 грн, з яких: 1622836,78 грн - 3% річних та 5148982,76 грн - інфляційні втрати.
Ухвалою від 28.05.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання суду на 30.06.2025.
13.06.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
25.06.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
27.06.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, з урахуванням якого суд протокольною ухвалою від 30.06.2025 відклав підготовче засідання на 30.07.2025.
03.07.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
24.07.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням представника у відпустці з 26.07.2025 по 04.08.2025.
У зв'язку з перебуванням судді Вельмакіної Т.М. на лікарняному, судове засідання у справі №906/672/25, призначене на 30.07.2025, не проводилось, тому ухвалою від 31.07.2025 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, призначив підготовче засідання суду на 27.08.2025.
У зв'язку з перебуванням судді Вельмакіної Т.М. на лікарняному, судове засідання у справі №906/672/25, призначене на 27.08.2025 о 14:30, не відбулося, тому суд ухвалою від 03.09.2025 продовжив строк підготовчого провадження на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, призначив підготовче засідання суду на 25.09.2025.
Протокольною ухвалою від 25.09.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 27.10.2025.
09.10.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі.
Представник позивача у засіданні суду підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву та у запереченнях на відповідь на відзив.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що внаслідок порушення відповідачем строків виконання зобов'язання з оплати електричної енергії за договором купівлі-продажу електричної енергії постачальником універсальних послуг №65-150-SD-21-00-414 від 24.09.2021 та додаткових угод №27-35 до нього у період з листопада 2023 року по червень 2024 року, позивач на підставі ст.625 ЦК України нарахував до стягнення з відповідача 1622836,78 грн 3% річних та 5148982,76 грн інфляційних.
Відповідач у відзиві на позовну заяву (т.1, а.с.116-122) просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення послідовності виконання прав і обов'язків, встановлених Положенням про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії", затвердженого постановою КМУ від 05.06.2019 №483.
Вказав, що проведення оплати відповідачем електричної енергії залежить від проведення АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" розрахунків з ДП "Гарантований покупець" за послуги із забезпечення доступності електричної енергії, яке, в свою чергу, здійснює оплату відповідачу за надання послуг із забезпечення.
Вважає, що з огляду на запроваджений державою механізм на період воєнного стану, твердження щодо порушення строків оплат, є хибним, оскільки ґрунтується на строках оплат, передбачених договорами укладеними на виконання Положення про ПСО до введення воєнного стану, без урахування численних щомісячних наказів Міністерства енергетики України.
Порушення позивачем Положення про ПСО та строків внесення платежів ДП "Гарантований покупець" призвело до несвоєчасного отримання грошових коштів відповідачем та відповідно проведення ним розрахунків з позивачем за договором купівлі-продажу, тому відповідач вважає, що у даному випадку відбулося прострочення позивачем, як кредитором, виконання своїх зобов'язань, які встановлені договорами та актами цивільного законодавства щодо своєчасної оплати послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів, у зв'язку з чим відповідно до ч.4 ст.612 ЦК України прострочення боржника не настало, тому відповідно відсутні підстави для стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних.
Позивач у відповіді на відзив (т.1, а.с.158-164) зазначив, що у справі №906/1689/23 встановлено обставини щодо правовідносин між сторонами, які є аналогічними обставинам у цій справі, надано оцінку усім доводам та аргументам відповідача, які є цілком ідентичними тим, які наводяться відповідачем у цій справі. Зазначив, що укладений між сторонами договір не містить вказівки на те, що при виконанні договірних зобов'язань сторони використовують лише ті кошти, які надійшли від попереднього їх платника у "ланцюгу" взаємних розрахунків. Також вказує на те, що накази Міністерства енергетики України не змінювали і не замінювали порядок та строки розрахунків, що передбачені договором між позивачем та відповідачем, а також те, що зобов'язання відповідача за постановою про експортне ПСО жодним чином не впливають на обсяг та зміст його зобов'язань за договором, укладеним із позивачем, ця постанова стосується інших правовідносин, які існують на ринку електричної енергії, а тому вона не змінює та не встановлює інших строків або зобов'язань, які виникли між позивачем та відповідачем у даній справі.
У запереченнях на відповідь на відзив (т.1, а.с.199-201) відповідач посилається на правовий висновок Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у справі №924/503/24 у постанові від 02.04.2025 щодо можливості зменшення 3% річних та інфляційних втрат. Звертав увагу на наявність підстав для зменшення судом заявлених до стягнення позивачем 3% річних, а саме: сплата відповідачем основного боргу; відсутність доказів настання для позивача негативних наслідків внаслідок несвоєчасного погашення відповідачем заборгованості; належність відповідача до критично важливого енергетичного сектору та його незамінну роль як постачальника універсальних послуг населенню; неналежне виконання позивачем Положення про ПСО та договору купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.
23.09.2021 між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Енергоатом-Трейдинг" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом") (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (постачальник універсальних послуг, відповідач) був укладений договір купівлі-продажу електричної енергії №65-150-SD-21-00414 (т.1, а.с.62-68).
Відповідно до пункту 1.1 цей договір укладено відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для задоволення потреб побутових споживачів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №483 від 05.06.2019 (зі змінами) (далі - Положення про ПСО) та рішення Аукціонного комітету від 21.09.2021.
Згідно з п. 2.1 за цим договором продавець зобов'язаний продати, а ПУП зобов'язаний купити (прийняти та оплатити) електричну енергію (стандартний продукт ВАSE_М) для постачання побутовим споживачам ПУП. Купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється в Об'єднаній енергетичній системі України (ОЕС України).
Обсяги електричної енергії, що продаються і купуються за цим договором, є договірними зобов'язаннями щодо відпуску продавцем та відбору ПУП електричної енергії (п.2.2 договору).
Пунктами 3.1, 3.3 договору визначено, що періодом постачання електричної енергії є календарні дати з 00:00 год першого календарного дня по 24:00 год останнього календарного дня такого періоду (далі період постачання), що зазначаються у додатковій угоді для періоду постачання за результатами проведеного електронного аукціону.
Обсяг електричної енергії, що купується та продається за цим договором, у періоді постачання дорівнює обсягу мінімального споживання електричної енергії побутовими споживачами ПУП за годину в місяці, аналогічному до розрахункового місяця, у попередньому році, зазначається в аукціонному свідоцтві та у додатковій угоді для періоду постачання.
Відповідно до пунктів 3.4, 3.7, 3.8 договору відпуск/відбір купленої електричної енергії у періоді постачання здійснюється згідно з графіком відпуску/відбору електричної енергії, що є додатком до додаткової угоди для періоду постачання.
Право власності та ризик втрати електричної енергії переходить від продавця до ПУП після закриття воріт для реєстрації ДД (10:00 за один день до торгового дня, Д-1) на електронній платформі ОСП.
ПУП здійснює фізичний відбір електричної енергії у точках комерційного обліку на відпуск, що розташовані на межі балансової належності електричних мереж продавця.
Згідно з пунктами 4.1 - 4.3 договору купівля-продаж електричної енергії здійснюється за ціною індекс РДН ВАSЕ в торговій зоні об'єднаної енергосистеми України (бази) за період М-3, де М - Розрахунковий місяць, яка зазначається в аукціонному свідоцтві та додатковій угоді для періоду постачання.
Купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється з урахуванням акцизного податку та нарахуванням податку на додану вартість відповідно до вимог чинного законодавства України.
Вартість електричної енергії визначається як арифметичний добуток обсягу електричної енергії на ціну за 1МВт*год та зазначається у додатковій угоді для періоду постачання.
Оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати. ПУП оплачує вартість електричної енергії до початку періоду постачання у строки та у розмірі, відповідно до умов додаткової угоди для періоду постачання.
Пунктом 4.6 договору встановлено, що оплату за куплену електричну енергію ПУП здійснює грошовими коштами в національній валюті, що перераховуються на банківський рахунок продавця, вказаний у Розділі 13 цього договору або на інший банківський рахунок продавця, про реквізити якого продавець повідомив електронним листом з накладенням КЕП керівника (уповноваженої особи) не менш, ніж як за 2 робочі дні до дати платежу з подальшим підтвердженням цього у письмовому вигляді. Оплата за цим договором вважається належним чином здійсненою за умови оплати ПУП за електричну енергію на банківський рахунок продавця, що вказаний продавцем останнім. Датою отримання оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок продавця.
Відповідно до пунктів 11.1, 11.3 цей договір вступає в силу з дати його підписання сторонами (в тому числі кваліфікованим електронним підписом (КЕП) та діє на період чинності Положення про ПСО. У частині виконання фінансових зобов'язань договір діє до їх повного виконання.
Зміни та доповнення до цього договору можуть бути внесені у письмовій формі за взаємною згодою сторін шляхом оформлення додаткової угоди до договору, за виключенням випадків, передбачених у п. 4.6, розділом 5, п. 11.5 цього договору.
У додаткових угодах №27 від 23.10.2023, №28 від 21.11.2023, №29 від 28.12.2023, №30 від 18.01.2024, №31 від 24.01.2024, №32 від 20.02.2024, №33 від 21.03.2024, №34 від 26.04.2024, №35 від 27.05.2024 (т.1, а.с.69-89) сторони визначали обсяги електричної енергії, що купується та продається у період з 01.11.2023 по 30.06.2024 та її вартість.
Порядок та строки оплати електричної енергії узгоджені сторонами в пункті 6 вищезгаданих додаткових угод та є тотожними. А саме - оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати. Для кожного розрахункового місяця ПУП здійснює оплату за куплену електричну енергію наступним чином:
- за 2 банківські дні до розрахункового місяця у розмірі 20% відсотків вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці;
- не пізніше 4-го числа (включно) розрахункового місяця - у розмірі 20% відсотків вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці;
- не пізніше 10-го числа (включно) розрахункового місяця - у розмірі 20% відсотків вартості електричної енергії купленої у розрахунковому місяці;
- не пізніше 16-го числа (включно) розрахункового місяця - у розмірі 20% відсотків вартості електричної енергії купленої у розрахунковому місяці;
- не пізніше 22-го числа (включно) розрахункового місяця - у розмірі 20% відсотків вартості електричної енергії купленої у розрахунковому місяці.
Якщо граничний строк оплати припадає на святковий, вихідний чи інший неробочий день, то відповідний платіж повинен бути здійснений в наступний робочий день, що слідує за датою такого платежу.
Доказами отримання електричної енергії є підписані сторонами акти купівлі-продажу електричної енергії №1322 від 30.11.2023 на суму 204548482,18 грн, №1515 від 31.12.2023 на суму 219937597,85 грн, № 8 від 31.01.2024 на суму 235420438,00 грн, №115 від 29.02.2024 на суму 213549841,12 грн, №205 від 31.03.2024 на суму 188740490,33 грн, №331 від 30.04.2024 на суму 143561514,50 грн, №444 від 31.05.2024 на суму 132946521,76 грн, №531 від 30.06.2024 на суму 113141916,89 грн (т.1, а.с.90-97).
Як вбачається з матеріалів справи, вартість отриманої електричної енергії оплачена відповідачем в повному обсязі, однак з порушенням встановлених строків, що підтверджується інформацією про надходження коштів на рахунки позивача за період з 01.10.2023 по 30.06.2024 (т.1, а.с.98-102).
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 655 ЦК України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як передбачено частинами 1, 2 статті 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Статтею 629 Цивільного Кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач несвоєчасно здійснював розрахунки за придбану електричну енергію за договором купівлі-продажу електричної енергії №65-150-SD-21-00414 від 23.09.2021 у період листопад 2023 - червень 2024.
Внаслідок порушення строків проведення розрахунків, позивач нарахував до стягнення з відповідача 1622836,78 грн 3% річних (за період з 23.11.2023 по 13.06.2024) та 5148982,76 грн інфляційних втрат (за листопад 2023 року, березень - травень 2024 року) (розрахунки - т.1, а.с. 103-107).
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши розрахунки позивача, встановив, що заявлені позивачем до стягнення суми 1622836,78 грн 3% річних та 5148982,76 грн інфляційних втрат є обґрунтованими, арифметично правильними та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні підтвердив відсутність заперечень безпосередньо щодо правильності розрахунків позивача.
Заперечення відповідача стосовно позовних вимог суд вважає необґрунтованими, оскільки постанова КМУ №483 від 05.06.2019, затверджене нею Положення, та Примірні договори для забезпечення загальносуспільних інтересів установлюють лише механізм організації договірних відносин між учасниками ринку електричної енергії, але безпосередньо не визначають джерел розрахунків (джерел надходження коштів: безпосередньо від іншого учасника передбаченої схеми відносин чи інших джерел за результатами власної господарської діяльності), які існують у межах таких договірних відносин, у тому числі і для "постачальників універсальних послуг". Ні умови Примірних договорів, ні умови наведених договорів не містять договірних умов щодо джерел коштів, які приймають участь у ланцюгу фінансових зобов'язань учасників ринку електричної енергії при виконанні спеціальних обов'язків за наведеним Положенням з метою дотримання відповідної синхронності руху коштів. Тобто, вони не містять вказівки на те, що при виконанні договірних зобов'язань сторони використовують лише ті кошти, які надійшли від попереднього їх платника у ланцюгу взаємних розрахунків.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 18.09.2024 у справі №918/1304/23.
З огляду на вказане, ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" зобов'язане сплачувати вартість отриманої електричної енергії незалежно від джерела надходження коштів та без огляду на їх надходження від попереднього учасника у ланцюгу взаємних розрахунків.
Також суд враховує, що накази Міністерства енергетики України не змінювали строки виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу електричної енергії постачальником універсальних послуг №65-150-SD-21-00-414 від 24.09.2021, а тому відповідач повинен був сплачувати кошти у відповідності до договірного графіку та розміру.
Стосовно тверджень відповідача про наявність підстав для зменшення розміру заявлених позивачем 3% річних суд враховує наступне.
Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов'язання. Тому зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Отже, вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги.
Вимагати сплату суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Відповідач посилається на правовий висновок Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у справі №924/503/24 у постанові від 02.04.2025, де зазначено, що зменшення розміру заявленої до стягнення суми є виключним правом судів першої та апеляційної інстанцій, та те, що оцінивши наявні у справі докази та доводи сторін у світлі конкретних обставин справи, що мають юридичне значення, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про можливість зменшення заявлених до стягнення 3% річних на 90%, до переоцінки чого Верховний Суд вдаватись не може.
Водночас суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 02.07.2025 у справі №903/602/24, згідно з яким, враховуючи природу процентів річних як визначеної законом плати боржника за користування грошовими коштами кредитора, їх розмір може бути зменшено. При цьому суд при визначенні розміру, до якого можна зменшити проценти річних, обмежений нормою ч.2 ст.625 ЦК України, яка визначає, що боржник має сплатити кредитору 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) від простроченої суми.
Отже, саме 3% річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, які боржник повинен сплатити у разі неналежного виконання грошового зобов'язання. 3% річних є мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов'язання боржником. Тому зменшення судом процентів річних можливе лише до такого розміру, тобто не менше ніж 3% річних.
Відтак розмір процентів річних, який становить законодавчо встановлений розмір 3% річних не підлягає зменшенню судом.
З урахуванням наведеного, оскільки позивач заявив до стягнення з відповідача проценти річних у законодавчо встановленому мінімальному розмірі на рівні 3% річних, доводи відповідача про те, що суд може зменшити визначений Цивільним кодексом України мінімальний розмір 3% річних, є необґрунтованими.
Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі на суму 6771819,54 грн, з яких: 1622836,78 грн - 3% річних та 5148982,76 грн - інфляційні втрати.
З огляду на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (10003, м. Житомир, майдан Перемоги, буд. 10, код ЄДРПОУ 42095943) на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, місто Київ, вул.Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661):
- 1622836,78 грн. 3% річних;
- 5148982,76 грн. інфляційних;
- 81261,83 грн. витрат зі сплати судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 06.11.27
Суддя Вельмакіна Т.М.
1 - до справи;
- позивачу та відповідачу через систему "Електронний суд".