майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
27 жовтня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/208/25
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Вельмакіної Т.М.
секретар судового засідання: Андрощук О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: не прибув;
від відповідача1: Карпішин С.В. - ордер серія АМ №1119428 від 25.02.2025;
від відповідача2: не прибув;
від відповідача3: не прибув,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом ОСОБА_1
до 1) Приватного підприємства "Приватна агрофірма "ЛАН"
2) ОСОБА_2
3) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДЕМ-СК"
про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів, визнання наявним права оренди на земельні ділянки
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 08.10.2025 позов задоволено частково, визнано недійсними рішення загальних зборів учасників Приватного підприємства приватна агрофірма "ЛАН", оформлені протоколом загальних зборів №1/24 від 09.01.2024, визнано недійсними рішення загальних зборів учасників Приватного підприємства приватна агрофірма "ЛАН", оформлені протоколом загальних зборів №1/24 від 24.01.2024, стягнуто з Приватного підприємства "Приватна агрофірма "ЛАН" в дохід Державного бюджету 4844,80 грн витрат по сплаті судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Питання про судові витрати на надання професійної правничої допомоги судом не вирішувалося.
13.10.2025 до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача3 надійшла заява з додатками, згідно якої останній просить суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з позивача 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та зазначено, що розгляд заяви здійснювати без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДЕМ-СК".
Ухвалою від 16.10.2025 суд прийняв до розгляду заяву представника відповідача3 від 13.10.2025 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу та керуючись ст. 244 ГПК України, призначив судове засідання на 27.10.2025 для вирішення питання щодо судових витрат.
22.10.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги до 8000,00 грн та розподіл судових витрат відповідача3 на правничу допомогу на ОСОБА_1 у розмірі 4000,00 грн та відповідача1 у розмірі 4000,00 грн.
24.10.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про підтримання заявлених у позовній заяві витрат на правничу допомогу позивача у сумі 75000,00 грн та стягнення їх з відповідача1.
27.10.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідача1 надійшли заперечення щодо стягнення витрат на правничу допомогу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.3 ст.123 ГПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.1-3 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
У ч. 2 ст. 126 ГПК України зазначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 4 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Враховуючи заяву представника позивача від 24.10.2025 про підтримання заявлених у позовній заяві витрат на правничу допомогу позивача у сумі 75000,00 грн та стягнення їх з відповідача1 суд зазначає наступне.
Так, у позовній заяві позивач вказав, що у зв'язку з розглядом справи понесені витрати на професійну правничу допомогу у сумі 75000,00 грн. Інших витрат не планується. Докази сплати та орієнтовний розрахунок витрат буде подано після ухвалення рішення суду, оскільки на момент подачі позову неможливо спрогнозувати кількість витраченого часу (а.с.9, т.1).
Водночас до закінчення судових дебатів у справі не подано доказів на підтвердження розміру пов'язаних з розглядом справи витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем. Окрім того, такі докази не були подані представником позивача і протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Представник позивача 08.10.2025 (поза межами 5-денного строку, встановленого ч.8 ст. 129 ГПК України) лише подала заяву, у якій вказала, що підтримує заявлені у позовній заяві витрати на надання правової допомоги у сумі 75000,00 грн та просить стягнути їх з відповідача1. До вказаної заяви не було долучено жодних доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу (зокрема розрахунку, акта приймання-передачі наданих послуг, доказів оплати), а також не додано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом. При цьому у матеріалах справи міститься лише договір про надання правової допомоги б/н від 14.01.2025, у п.3.1 якого обумовлено, що за правову допомогу, передбачену в п. 1.2 цього договору, замовник сплачує адвокату попередньо обумовлену винагороду у сумі 75000,00 гривень під час підписання договору, в повному обсязі.
Суд враховує, що здійснені стороною у справі судові витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. На підтвердження витрат на правничу допомогу до суду подаються договір про надання правової допомоги, документи, що підтверджують оплату (квитанції, платіжні доручення, чеки), акти наданих послуг, а також детальний опис робіт адвоката.
З огляду на подання представником позивача лише заяви про підтримання зазначених у позовній заяві витрат на надання професійної правової допомоги, а також не подання доказів на підтвердження понесення таких витрат, у суду відсутні підстави для стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.
Розглядаючи заяву представника відповідача3 від 13.10.2025 про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує таке.
У відзиві на позовну заяву від 07.03.2025 представник відповідача3 вказала, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести у зв'язку із розглядом справи, складає 20000,00 грн витрат на правничу допомогу адвоката.
03.09.2025 до суду від представника відповідача3 надійшла заява про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн з доказами на підтвердження понесених витрат.
13.05.2025 до суду від представника відповідача надійшла заява від 12.05.2025 про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача 10000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Таким чином, відповідач3 дотримався вимог частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки його представник зробила заяву про розподіл витрат на професійну правничу допомогу до закінчення судових дебатів та надав докази понесення таких витрат.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч.1 ст.16 ГПК України).
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч.2 ст.16 ГПК України).
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, правова допомога Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕДЕМ-СК" по справі надавалася адвокатом Карпішиною Аліною Олександрівною, що підтверджується ордером на надання правничої допомоги серії АМ №1120077 від 05.03.2025 (т.1, а.с.227).
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Положеннями п.3 ч.1 ст.3, ст.6 ЦК України закріплено принцип свободи договору.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.02.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕДЕМ-СК" (клієнт) та адвокатом ПП "Адвокатське об'єднання "Карпішин і партнери" був укладений договір про надання правничої допомоги б/н, відповідно до п.1.1 якого адвокатське об'єднання згідно з цим договором бере на себе зобов'язання надавати клієнтові за винагороду та за рахунок клієнта правничу допомогу, а клієнт зобов'язується прийняти та оплатити надану адвокатським об'єднанням правничу допомогу.
Згідно з п.1.2 за цим договором Адвокатським об'єднанням надається така правнича допомога:
1.2.1. Надання консультацій і роз'яснень, інформації щодо законодавства по справі №906/208/25 за позовом ОСОБА_1 ;
1.2.2. Складання заяв, відзивів, клопотань, адвокатських запитів, складання інших документів правового характеру, підготовка до судових засідань, збирання доказів, інформації по справі №906/208/25;
1.2.3. Ознайомлення з матеріалами справи №906/208/25;
1.2.4. Представництво в Господарському суді Житомирської області по справі №906/208/25 з усіма правами (без обмежень), наданими законодавством відповідачу.
За умовами п.1.4 договору правнича допомога, яка визначена у розділі 1 цього договору надається адвокатом Адвокатського об'єднання Карпішиною Аліною Олександрівною (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №000852 від 15.05.2019), що здійснює свою адвокатську діяльність у формі Адвокатського об'єднання, що передбачено ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Пунктами 3.1 договору визначено, що вартість послуг за цим договором становить 20000,00 грн. Розрахунок за послуги, передбачені цим договором здійснюється клієнтом протягом трьох банківських днів з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Відповідно до акта виконаних робіт від 02.09.2025 згідно договору про надання правничої допомоги від 28.02.2025 по справі №906/208/25 Адвокатським об'єднанням були виконані роботи на загальну суму 10000,00 грн, а саме:
- консультаційні послуги;
- підготовка та подання відзиву до позовної заяви;
- підготовка та подання заяви на виконання ухвали суду;
- участь у судових засіданнях.
За змістом частини 4 статті 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічну позицію містить постанова Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі N 922/445/19).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
22.10.2025 до суду представником позивача подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги до 8000,00 грн, яке обґрунтовано тим, що позивач є особою з інвалідністю ІІ групи та сума у 10000,00 грн для нього є завеликою. Крім того, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача1, так як ним не дотримано порядок повідомлення позивача про загальні збори учасників товариства, представник позивача просить покласти витрати з правничої допомоги у розмірі 8000,00 грн на позивача та відповідача1 порівну.
Так, суд враховує, що під часа розгляду справи представник відповідача подала відзив на позовну заяву (а.с.225-226, т.1); заяву від 23.05.2025 на виконання вимог ухвали суду від 29.04.2029 (т.2, а.с. 58-59); брала участь у судових засіданнях 29.04.2025, 26.05.2025 та 23.06.2025.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлені відповідачем3 витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн є підтвердженими, співмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат і розумності їх розміру.
Водночас, з огляду на заявлене представником позивача клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, оскільки позивач є інвалідом ІІ групи та пенсіонером, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 від 04.05.2007 та пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 від 23.03.2021 (т.1, а.с.19-20), суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 8000,00 грн, тому саме вказана сума підлягає стягненню з позивача.
Стосовно клопотання представника позивача про покладення витрат на правничу допомогу порівну на позивача та відповідача1, оскільки саме з неправильних дій відповідача1 виник спір, суд враховує наступне.
Відповідно до ч.9 ст.129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивачем було заявлено дві позовні вимоги:
- до Приватного підприємства "Приватна агрофірма "ЛАН" та ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Приватного підприємства агрофірма "ЛАН", оформлені протоколом загальних зборів №1/24 від 09.01.2024 та №1/24 від 24.01.2024, яка була задоволена судом, при цьому суд вказав, що ОСОБА_2 не є належним відповідачем у цій справі;
- до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДЕМ-СК" про визнання наявним права оренди Приватного підприємства приватна агрофірма "ЛАН" на земельні ділянки з наведеними кадастровими номерами, у задоволенні якої було відмовлено.
Крім того, як було встановлено судом під час розгляду справи, позовна вимога про визнання наявним права оренди Приватного підприємства "Приватна агрофірма "ЛАН" на земельні ділянки не стосується корпоративних прав позивача та не є похідною вимогою від вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів підприємства, оскільки заявлена до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДЕМ-СК", за яким наразі зареєстровано право оренди вказаних земельних ділянок та з яким у Приватного підприємства "Приватна агрофірма "ЛАН" немає укладених договорів, що стосуються спірних земельних ділянок.
З огляду на викладене, посилання представника позивача на те, що спір між позивачем та відповідачем3 щодо визнання наявним права оренди на земельні ділянки виник внаслідок неправильних дій відповідача1, так як ним не дотримано порядок повідомлення позивача про загальні збори учасників товариства, є необґрунтованими, тому відсутні підстави для покладення витрат на правничу допомогу порівну на позивача та відповідача1.
Крім того, суд враховує, що позивач, звернувшись до суду з позовом, створив відповідачу3 умови, які викликали необхідність укладення ним договору про надання правничої допомоги, витрачання власного часу та коштів, подання відзиву, заперечень тощо, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з позивача на користь відповідача3 витрат на правничу допомогу.
Також судом взято до уваги зроблену представником відповідача2 до закінчення судових дебатів заяву про те, що докази понесених відповідачем2 витрат на професійну правничу допомогу будуть подані після ухвалення судового рішення у справі. Однак, після ухвалення судового рішення, документів на підтвердження понесених відповідачем2 витрат на правничу допомогу до суду подано не було.
Керуючись ст. 123, 124, 126, 129, 233, 244 ГПК України, господарський суд
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДЕМ-СК" (13221, Житомирська область, Чуднівський район, село Малі Коровинці, вул. Чуднівська, ід. код 33518747, будинок 32) 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткове рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного додаткового рішення.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне додаткове рішення складено: 06.11.25
Суддя Вельмакіна Т.М.
1 - до справи;
- позивачу, відповідачу1 та відповідачу3 - через систему "Електронний суд".