вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
30.10.2025м. ДніпроСправа № 904/3261/25
За позовом Міністерства національної єдності України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ"
про стягнення заборгованості
Суддя Юзіков С.Г.
При секретарі судових засідань Морозі А.О.
Представники:
Позивача - Висотенко І.М.
Відповідача - не прибув
Позивач просить стягнути з Відповідача 1 364 260,00 грн. - основного боргу, 77 169,22 грн. - пені, 1 091 408 грн. - штрафу та судові витрати, мотивуючи неналежним виконанням Відповідачем Договору поставки № 53 від 27.12.2022.
Враховуючи, що Відповідач зареєстрував електронний кабінет, відповідно до ч.7 ст.6 ГПК України ухвала суду вручалася йому в електронній формі шляхом направлення до електронного кабінету такої особи (документ доставлено до електронного кабінету 23.06.2025 о 20:55), що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Пунктом 2 ч.6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відтак, Відповідач обізнаний про вирішення спору.
В ході розгляду даної справи Господарським судом Дніпропетровської області, відповідно до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 43 ГПК України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Всупереч пропозицій суду, викладених в ухвалі від 23.06.2025, Відповідач відзив на позовну заву не надав, проте, представник Відповідача в підготовчому засіданні підтвердив наявність боргу, у зв'язку з чим, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.
За клопотанням Позивача судові засідання проводилися в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні досліджено надані до справи докази.
У судовому засіданні оголошено скорочену частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача господарський суд
27.12.2023 Позивач (Покупець) та Відповідач (Постачальник) уклали Договір поставки № 53 (далі Договір), за п. 1.1. в порядку та на умовах, визначених цим Договором, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію за кодом національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" "09130000-0 Нафта і дистиляти (нафтопродукти)" (далі - Товар). Товар передається Покупцю у вигляді бланків-дозволів (надалі - талони) для заправки автомобілів в межах міста Києва, у всіх обласних та районних центрах України, окрім тимчасово окупованих територій. Термін дії талонів - безстроковий, талони дійсні до повного їх використання.
Відповідно до умов Договору:
2.1. Загальна ціна Договору становить 2 051 000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 7% грн. коп. (134 177 гривень 57 копійок).
3.2. Відпуск Товару здійснюється за талонами Постачальника, безпосередньо на автомобільних заправних станціях (далі - АЗС), що обслуговують талони Постачальника, окремими партіями згідно потреб Покупця шляхом обміну талону на Товар в кількості та асортименті, зазначених в талоні. Перелік таких АЗС визначено в Додатку 3 до цього Договору.
3.4. В термін, що не перевищує 15 (п'ятнадцять днів) з дати підписання даного Договору, Постачальник надає за видатковою накладною Покупцю талони на паливо відповідного номіналу та єдиного зразку по всій Україні. Передача Покупцю талонів на паливо здійснюється по місцезнаходженню офісу Покупця уповноваженій особі Покупця (03186, м. Київ, Чоколівський бульвар, 13). Уповноважена особа Покупця зобов'язана надати Постачальнику довіреність на отримання Товару (партії Товару).
3.11. Перехід права власності на Товар відбувається в момент передачі талонів на Товар представнику Покупця.
3.12.Зобов'язання Постачальника по поставці Товару вважаються виконаними після відвантаження Покупцю всієї партії Товару на АЗС.
3.13. Постачальник бере на себе зобов'язання безкоштовного зберігання на АЗС палива, що належить Покупцю після підписання видаткових накладних до повного використання талонів. Вартість оплаченого палива, яке знаходиться на зберіганні у Постачальника, залишається незмінною до повного його використання.
3.14. Постачальник забезпечує цілісність, схоронність та якість Товару під час безкоштовного зберігання Товару на АЗС до повного використання талонів.
5.1. Остаточне приймання Товару Покупцем здійснюється в момент заправлення автомобільного транспорту Покупця.
5.2. Постачання Товару за талонами здійснюється на АЗС партіями, у асортименті та кількості зазначеній в талонах Постачальника. Відвантаження Товару Покупцю здійснюється за умови пред'явлення талону працівнику на АЗС. Для отримання Товару (заправки паливом транспортного засобу на АЗС) представник Покупця пред'являє працівнику АЗС талон на паливо. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію талону на паливо, і, на підставі цього, здійснює відпуск Товару відповідної марки та кількості. При відпуску Товару, талон на паливо залишається у оператора, що є підтвердженням факту отримання Покупцем Товару відповідного асортименту та кількості, водій отримує фіскальний чек.
5.3. Відвантаження Товару на АЗС здійснюється цілодобово в робочі та у вихідні дні по талонам Постачальника (за виключенням тривалості комендантської години в умовах воєнного стану).
7.2. При порушенні строків поставки Товару Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості Товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості Товару (ціни договору).
7.10. 3а відмову від відвантаження Товару по талонах на АЗС частково або повністю, Постачальник зобов'язаний сплатити Покупцю штраф у розмірі 80% від вартості невідвантаженого палива в термін, що не перевищує 10 (десяти) банківських днів з дня повідомлення Постачальника Покупцем.
На виконання умов Договору Позивач отримав від Відповідача скретч-картки на 7000 літрів бензину А-95 та 30 000 літрів дизпалива Energy, що підтверджується видатковою накладною № 0029/0000795 від 27.12.2022.
На підтвердження виконання своїх зобов'язань за Договором в частині оплати товару, Позивач надав платіжну інструкцію № 552 від 27.12.2022.
Однак, за даними Позивача, на відповідних АЗС з грудня 2024 паливо не відпускається, у зв'язку з наведеним у Позивача залишаються неотовареними картки на пальне 1 460 літрів бензину по 53,00 грн/л, 22 980 літрів дизпалива Energy по 56,00 грн/л, на загальну суму 1 286 880,00 грн.
У зв'язку з вищезазначеним, Позивач направив Відповідачеві претензії від 27.01.2025 № 22/8.2-531-25, 29.01.2025 №22/8.2-558-25, 13.02.2025 № 22/8.2-837-25, 13.02.2025 № 22/8.2-838-25, 06.03.2025 13.02.2025 № 22/8.2-1134-25 з вимогою виконати належним чином зобов'язання за Договором з поставки товари та сплати штрафних санкцій та претензії від 18.03.2025 № 22/8.2-1267-25 з вимогою повернути сплачені кошти за товар та сплатити штрафні санкції.
За даними Позивача, зазначені претензії Відповідач отримав, проте залишив без відповіді та задоволення.
На прострочений борг Відповідача, Позивач, з посиланням на п. 7.2. Договору, нарахував 77 169,22 грн. - пеню та п. 7.10 Договору штраф 80% на загальну суму 1 091 408,00 грн.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Предметом доказування у даній справі є факт укладення договору поставки, строки дії договору, умови поставки товару, факт непоставки Відповідачем товару, наявність підстав для повернення попередньої оплати, обґрунтованість стягуваних сум.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України (чинного на час спірних відносин), до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 611 ЦК України встановлено, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч.2 ст. 693 ЦК України).
Згідно зі ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростував.
Позивач наполягає, що Відповідач не виконав зобов'язання з поставки товару (палива) на загальну суму 1 286 880,00 грн. (1 460 літрів бензину А-95, 22 980 літрів дизельного палива), оскільки на погоджених сторонами АЗС відсутнє пальне.
Доказів поставки товару (пального) в обумовлений сторонами строки, або можливості у Позивача одержати товар протягом спірного строку на відповідних АЗС Відповідач суду не надав.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Виходячи з аналізу положень ст. 693 ЦК України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
При цьому, оскільки, законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Зазначені висновки суду узгоджуються із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №922/2131/19, від 27.11.2019 у справі №924/277/19, від 20.02.2019 у справі № 912/2275/17, від 30.07.2019 у справі №904/4899/18.
18.03.2025 Позивач звернувся до Відповідача з вимогою №22/8.2-1267-25 про повернення коштів сплачених за Договором, яку Відповідач одержав 27.03.2025, проте залишив без відповіді та задоволення.
Беручи до уваги надані докази (Договір, видаткова накладна, платіжна інструкція, копії неотоварених скретч карток, вимога повернути кошти), відсутність заперечень Відповідача щодо непоставки товару та наявної заборгованості, суд вважає, що Позивач вжив необхідних заходів для належного виконання умов Договору, у зв'язку з чим строк поставки товару настав, товар не поставлено, тому Позивач має право на повернення суми попередньої оплати.
За таких обставин, сума основного боргу обґрунтована, а позовні вимоги в цій частині такі, що підлягають задоволенню.
Також суд бере до уваги, що на звернення Позивача про поставку палива, Відповідач не надав відповіді, паливо не поставив (не відпустив на обумовлених АЗС), тому застосування Позивачем штрафних санкцій, передбачених п. 7.2, 7.10. Договору є правомірним.
Перевіривши розрахунки Позивача, за допомогою "Юридична інформаційно-пошукова система "Законодавство", судом встановлено, що розрахунки пені та штрафу проведено правильно.
Всі нарахування проводилися окремо за кожним періодом.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, до стягнення належать: 1 364 260,00 грн. - основного боргу, 1 091 408,00 грн. - штрафу, 77 169,22 грн. - пені.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.
Відповідно до п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи ціну позову та те, що позовна заява надійшла до суду в електронній формі через систему "Електронний суд", за подання цієї позовної заяви Позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 30 394,05 грн. (2 532 837,22*1,5%*0,8).
При подачі позовної заяви Позивач сплатив судовий збір у розмірі 37 992,56 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 171 від 20.05.2025.
Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
За таких обставин, Позивач вніс судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом на 7 598,51 грн.
Судовий збір в розмірі 7 598,51 грн. може бути повернуто Позивачеві з Державного бюджету України за ухвалою суду за відповідним клопотанням Позивача, виходячи з положень ст.7 Закону України "Про судовий збір", у зв'язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Разом з тим, Господарський суд звертає увагу на те, що 07.01.2025 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.11.2024 № 606 "Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів".
Даним наказом внесено зміни до механізму повернення судового збору у випадках, визначених статтею 7 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до зазначеного порядку органи Казначейства здійснюють повернення судового збору в усіх випадках виключно на підставі електронного подання, сформованого або Державною судовою адміністрацією України, або її територіальним управлінням, або відповідним судом.
Для повернення судового збору платнику необхідно звернутися із заявою до відповідного суду за місцем розгляду справи. Разом із заявою про повернення коштів судового збору з бюджету платником подається до суду оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (49600, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 47, к. 206/2, код 39821153) на користь Міністерства національної єдності України (03186, місто Київ, б.Чоколівський, будинок 13, код 40446210) 1 364 260,00 грн. - основного боргу, 1 091 408,00 грн. - штрафу, 77 169,22 грн. - пені, 30 394 грн. 05 коп. - судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України.
Повне рішення складено 07.11.2025
Суддя С.Г. Юзіков