Справа № 203/8138/25
Провадження № 1-кс/0203/4909/2025
07 листопада 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Центрального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , ознайомившись зі скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, яка полягає у нерозгляді клопотання про усунення неналежної практики діловодства, -
06 листопада 2025 року ОСОБА_2 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подав скаргу в порядку п.1 ч.1 ст. 303 КПК України з вимогами:
1.Визнати бездіяльність директора Полтавського ТУ ДБР щодо несвоєчасного розгляду клопотання потерпілого ОСОБА_3 протиправною;
2.Зобов'язати директора Полтавського ТУ ДБР вчинити певну дію - розглянути клопотання ОСОБА_3 від 27 жовтня 2025 року про усунення неналежної практики діловодства, згідно норм ст. 220 КПК України.
Згідно протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 06 листопада 2025 року вказана скарга передана слідчому судді Центрального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 07 листопада 2025 року.
Ознайомившись з поданою скаргою та доданими до неї документами, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження передбачені ст. 303 КПК України.
Зі змісту скарги видно, що ОСОБА_2 оскаржує бездіяльність з нерозгляду його клопотання від 27 жовтня 2025 року директором Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_4 , в якій він просив зобов'язати директора ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві розглянути його клопотання про усунення неналежної практики діловодства в ТУ ДБР, яка в свою чергу, на думку скаржника, полягає в тому, що він запізно отримав просте поштове відправлення без даних про дату відправки і відправника, в якому містилися процесуальні документи від слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42025040000000091, у зв'язку з чим не міг прибути на виклик слідчого.
У частині 1 ст. 303 Кримінального процесуального кодексу України міститься вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Зокрема, пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено можливість оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невчиненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк. Скарга може подаватися заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування. Перелік цих суб'єктів відповідає виду бездіяльності, що оскаржується.
Бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, передбачає три обов'язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством. Висновки про що до слідчих суддів місцевих судів доводив ще Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних у кримінальних справ ще у своїх «Узагальненнях про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 та від яких не відступає і нині судова практика, в тому числі і Вищого антикорупційного суду у справі № 991/4807/21.
Разом з тим, клопотання керівнику органу досудового розслідування з приводу усунення належної практики діловодства в ТУ ДБР, надання ним вказівок слідчому про проведення слідчих та процесуальних дій у конкретному кримінальному провадженні, а не клопотання слідчому (яким у конкрентному кримінальному провадженні також може бути і керівник ТУ ДБР) чи прокурору у цьому кримінальному провадженні в порядку ст. 220 КПК України, не є заявою чи клопотанням про проведення процесуальних дій у конкретний строк, оскільки така заява звернута до керівника органу досудового розслідування стосується здійснення своїх повноважень керівником органу досудового розслідування в порядку ст. 39 КПК України, а також як посадовою особою Територіального управління з організації роботи апарата (діловодства та ін.), а не виконання цією особою як слідчим у кримінальному провадженні процесуальних дій під час досудового розслідування, а тому бездіяльність з нерозгляду такого клопотання від 27 жовтня 2025 не підлягає оскарженню в порядку п.1 ч.1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Таким чином, оскільки скарга подана на бездіяльність з нерозгляду заяви керівником органу досудового розслідування з приводу надання ним вказівок слідчому про проведення слідчих та процесуальних дій у конкретному кримінальному провадженні, що згідно вимог ст. 303 КПК України не підлягає окремому оскарженню на досудовому провадженні, у відкритті провадження за такою скаргою належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 309 КПК України, -
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, яка полягає у нерозгляді клопотання про усунення неналежної практики діловодства.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1