Справа № 203/4796/24
Провадження № 2/0203/197/2025
31 жовтня 2025 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Іваницької І.В.
за участю секретаря судового засідання Кочевської В.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна
У провадженні Центрального районного суду міста Дніпра знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна.
У судове засідання, призначене на 26.09.2025, позивач та його представник не з'явилися, про дату, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином.
Представником відповідача адвокатом Громовим Ю.А. у судовому засіданні було заявлено клопотання про визнання обов'язкової участі в судовому засіданні позивача для дачі особистих пояснень, які мають істотне значення для вирішення справи.
Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 26.09.2025, з урахуванням встановлених під час розгляду справи обставини, на підставі п.5 ч.2 ст. 223, ст. 258 ЦПК України розгляд справи відкладений на 10.10.2025, визнано явку позивача ОСОБА_1 в судове засідання, призначене на 10.10.2025 о 10.00 год., обов'язковою.
Судове засідання, призначене на 10.10.2025, не відбулося у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Іваницької І.В., у зв'язку з чим розгляд справи відкладений на 24.10.2025, про що сторони повідомлені належним чином.
У судове засідання, призначене на 24.10.2025, позивач та його представник не з'явилися. Від представника позивача Соколової Г.Ю. до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява, в якій остання повідомила про закінчення строку дії договору про надання правничої допомоги, укладеного між нею та ОСОБА_1 , а також про виключення її зі складу учасників даної справи.
Представником відповідача адвокатом Громовим Ю.А. у судовому засіданні 24.10.2025 підтримано раніше заявлене клопотання про обов'язкову участь в судовому засіданні позивача для дачі особистих пояснень, які мають істотне значення для вирішення справи.
Ухвалою Центрального районного суду від 24.10.2025 визнано явку позивача ОСОБА_1 в судове засідання, призначене на 31.10.2025 о 11.00 год., обов'язковою.
У судове засідання, призначене на 31.10.2025, позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив, жодних клопотань від нього до суду не надходило.
31.10.2025 від представника відповідача адвоката Громова Ю.А. до суду надійшло клопотання про залишення позову без розгляду в зв'язку з систематичною неявкою позивача в судові засідання.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України, яким встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантії їх реалізації.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частин першої та другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу. Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (постанови Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 643/856/15-ц, від 18 січня 2022 року у справі № 369/3184/19).
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Відповідно до правового висновку, викладеного, зокрема, у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.
Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності.
Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені вище норми дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, від 16 серпня 2022 року у справі № 128/2557/19, від 31 травня 2023 року у справі № 693/1116/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 686/15042/20,від 10 січня 2024 року у справі № 456/1278/20, 24 травня 2024 року у справі № 1340/3738/18, від 27 червня 2024 рок у справі № 450/2265/19, від 03 липня 2024 року у справі № 459/550/23.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права чи інтересу, має бути активним учасником судового провадження безпосередньо чи опосередковано (через представника). Правила статті 223 ЦПК України спрямовані на те, щоб унеможливити свавільне обмеження права особи на судовий розгляд її справи. Зокрема вони встановлюють наслідки, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил судового провадження. Так, частина п'ята статті 223 ЦПК України дає суду можливість повернути позовну заяву без розгляду, тобто застосувати до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідну форму відповідальності за дії, пов'язані з неявкою у засідання суду (близькі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18, від 27 травня 2020 року у справі № 9901/11/19, від 16 листопада 2023 року у справі № 9901/221/21 та від 08 лютого 2024 року у справі № 990/89/23).
Правом на залишення позовної заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час і місце судового засідання; повторної поспіль неявки позивача у судове засідання; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності; нез'явлення позивача перешкоджає розгляду справи (постанова Верховного Суду від 06 червня 2024 року у справі № 756/7038/15-ц).
Сама по собі неявка в судове засідання представника позивача не може бути розцінена як необґрунтовані дії, оскільки це право, а не обов'язок сторони, передбачене цивільним процесуальним законодавством України, яке не містить обмежень в його реалізації, якщо суд не визнавав явку обов'язковою (постанова ВС 26 травня 2021 року м. Київ справа № 761/20963/17-ц провадження № 61-2505св21).
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань у справі.
Ухвалами Центрального районного суду міста Дніпра від 26.09.2025, 24.10.2025 явка позивача в судові засідання визнана обов'язковою для дачі особистих пояснень, які безпосередньо впливають на вирішення спору по суті з огляду на встановлені під час розгляду справи обставини. Докази отримання цих ухвал позивачем наявні в матеріалах справи.
Жодної процесуальної активності позивачем після постановлення судом ухвал про визнання його явки в судові засідання обов'язковою не здійснено.
Враховуючи процесуальну поведінку позивача, суд доходить висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 223, 257, 353 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складений 05.11.2025.
Суддя І.В. Іваницька