Справа № 202/10820/25
Провадження № 1-кс/202/8097/2025
07 листопада 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, яке подано у кримінальному провадженні № 12025040000001294 від 04.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
Прокурор відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернулася з клопотанням, в якому просить накласти арешт на автомобіль «ВАЗ 21130» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним транспортним засобом.
В обґрунтування свого клопотання прокурор посилається на те, що 04.11.2025 о 17:15 водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем «ВАЗ 21130» номерний знак НОМЕР_1 , по вулиці Травнева в селі Миколаївка Дніпровського району в районі будинку № 222 допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перетинала проїзну частину зліва направо відносно руху автомобіля у невстановленому для переходу місці. Внаслідок ДТП ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження, від яких померла у лікарні.
Під час проведення огляду 04.11.2025 року вилучено автомобіль «ВАЗ 21130» реєстраційний номер НОМЕР_1 з механічними пошкодженнями, який направлено на зберігання на територію майданчика тимчасового тримання транспортних засобів ГУНП в Дніпропетровській області.
Того ж дня автомобіль «ВАЗ 21130» номерний знак НОМЕР_1 визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.
Прокурор зазначає, що для проведення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду кримінального провадження, з метою запобігання перетворенню, псуванню, знищенню, пошкодженню, приховуванню, зникненню, втрати, використанню, пересуванню, передачі, відчуженню речового доказу, проведення судових експертиз для забезпечення всебічності та об'єктивності дослідження усіх обставин справи виникла потреба в накладенні арешту відповідно до статті 170 КПК України.
Прокурор надала заяву про розгляд клопотання в її відсутність.
Власник майна в судове засідання не з'явився, повідомлявся про розгляд клопотання.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню виходячи з наступного:
Слідчим суддею установлено, що 04 листопада 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, за № 12025040000001294.
Згідно з матеріалами клопотання 04.11.2025 року був вилучений автомобіль «ВАЗ 21130», який зберіг на собі механічні пошкодження, характерні для дорожньо-транспортної пригоди.
За змістом частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (частина 3 статті 170 КПК України).
Так, за приписами статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При цьому згідно зі статтею 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких у тому числі належить арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Статтею 173 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна (частина четверта статті 170 КПК України).
Відповідно до частини 11 статті 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчий суддя вважає доведеним, що був вчинений злочин і наявні обґрунтовані підстави вважати, що автомобіль «ВАЗ 21130» відповідає критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, оскільки зберіг на собі сліди та інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема за допомогою експертних досліджень.
На цей час існує загроза приховування, перетворення, відчуження даного транспортного засобу, оскільки на сьогодні не проведені всі необхідні слідчі дії та експертні дослідження, а власник цього майна може у будь-який час його відчужити чи іншим чином ним розпорядитися, що ускладнить або перешкодить проведенню досудового розслідування.
Отже, матеріали клопотання доводять наявність правових підстав для накладення арешту автомобіль «ВАЗ 21130» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні та згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_4 .
На переконання слідчого судді, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, арешт не матиме негативних наслідків, оскільки для проведення експертних досліджень безпосередньо потрібний вказаний транспортний засіб та арешт майна носить тимчасовий характер.
Крім того, арешт може бути скасований відповідно до статті 174 КПК України, зокрема, після проведення необхідних експертних досліджень та інших слідчих дій у кримінальному провадженні.
Тому з метою забезпечення кримінального провадження та запобігання приховуванню, перетворенню, відчуженню автомобіля «ВАЗ 21130» реєстраційний номер НОМЕР_1 чи псування, перетворення, знищення наявних ньому слідів, на цей транспортний засіб необхідно накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.
Керуючись ст. 131-132, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль «ВАЗ 21130» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним транспортним засобом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Слідчий суддя ОСОБА_6