07 листопада 2025 року
м. Київ
справа №456/2285/25
адміністративне провадження № К/990/42675/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Мацедонської В.Е., Кашпур О.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29 травня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року у справі №456/2285/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 478/25 від 20 березня 2025 року, а провадження у справі про адміністративне закрити.
Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29 травня 2025 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення № 478/25 від 20 березня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп скасовано.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210-1 КУпАП закрито.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 /шістсот п'ть/ грн 60 коп.
В задоволенні вимог ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу відмовлено.
20 жовтня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29 травня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року у справі №456/2285/25. Заявник, посилаючись на невірне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок; ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу; в решті рішення залишити без змін.
На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частинами першою і другою статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Отже, за загальним правилом, питання розподілу судових витрат вирішується судом у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи. Разом з тим, КАС України передбачені випадки, коли суд може вирішити питання розподілу судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, а саме: якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат (частина третя статті 143); у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат (частина шоста статті 143); якщо це питання не було вирішено (пункт 3 частини першої статті 252).
У таких випадках суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, позивач звернувся до суду про скасування постанови по справі про накладення адміністративного стягнення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченою частиною третьої статті 210-1 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 грн.
Параграфом 2 Глави 11 Розділу ІІ КАС України закріплений розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ.
Особливості апеляційного та касаційного оскарження судових рішень в окремих категоріях адміністративних справ встановлені статтею 272 КАС України.
Згідно із частиною третьою статті 272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273- 277, 282- 283-1, 284- 286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Стаття 286 КАС України регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Отже, нормами КАС України не передбачено можливості оскарження в касаційному порядку судових рішень суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Тобто, судові рішення, ухвалені за наслідками та в межах апеляційного перегляду справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності касаційному оскарженню не підлягають.
При цьому, Суд зауважує, що будь-яких виключень або застережень частиною третьою статті 272 КАС України щодо можливості оскарження постанови суду апеляційної інстанції в касаційному порядку не встановлено. Частина третя статті 272 КАС України виключає будь-яку можливість оскарження таких постанов не залежно від питання, що вирішувалося в межах апеляційного перегляду цієї категорії справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 272, 286, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29 травня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року у справі №456/2285/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді М.В. Білак
В.Е. Мацедонська
О.В. Кашпур