Ухвала від 07.11.2025 по справі 400/11183/24

УХВАЛА

07 листопада 2025 року

м. Київ

справа №400/11183/24

адміністративне провадження № К/990/44603/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М.В.,

суддів: Желєзного І.В., Мацедонської В.Е.,

перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року у справі №400/11183/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною, стягнення щомісячної грошової індексації, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати у повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01 березня 2018 року по 10 жовтня 2019 року, із застосуванням щомісячної фіксованої індексації в розмірі 4 050,90 гривні відповідно до абзаців 3,4, 5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;

- стягнути з військової частини НОМЕР_2 на користь позивача щомісячну індексацію грошового забезпечення в розмірі 4 050,90 гривні за період з 01 березня 2018 року по 10 жовтня 2019 року, відповідно до абзаців 3,4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати у повному розмірі індексації грошового забезпечення позивача за період з 10 жовтня 2019 року по 18 вересня 2024 року, із застосуванням щомісячної фіксованої індексації в розмірі 4050,90 гривні відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;

- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь позивачу щомісячну індексацію грошового забезпечення в розмірі 4050,90 гривні за період з 10 жовтня по 18 вересня 2024 року, відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_3 у незастосуванні пункту 4 та решти положень Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та вимог постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 01 січня календарного року з врахуванням підвищення прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» при нарахуванні та виплаті позивачу грошового забезпечення (основних та додаткових видів грошового забезпечення) та всіх виплат, належних військовослужбовцю з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року;

- зобов'язати військової частини НОМЕР_1 провести позивачу перерахунок та виплату грошового забезпечення (основних та додаткових видів грошового забезпечення), враховуючи грошову допомогу на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 роки, матеріальну допомогу за 2020, 2021, 2022, 2023 роки для вирішення соціально - побутових питань, щорічної основної відпустки за 2020, 2021, 2022, 2023 роки, додаткової відпустки учасника бойових дій за 2020, 2021, 2022, 2023 роки та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовця із застосуванням пункту 4 та решти положень Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та вимог постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 01 січня календарного року з врахуванням підвищення прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року, з урахуванням проведених раніше виплат.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, військова частина НОМЕР_1 подала до П'ятого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення оплати судового збору. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без руху. Для усунення недоліків апеляційної скарги надано військовій частині НОМЕР_1 десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом подання оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1816,8 грн. Роз'яснено військовій частині НОМЕР_1 , що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга буде повернута скаржнику.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року у справі №400/11183/24 повернуто особі, яка її подала, на підставі частини другої статті 298, пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України у зв'язку з невиконання вимог ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху.

30 жовтня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року у справі №400/11183/24. Заявник просить повністю скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції, передати справу для продовження розгляду до П'ятого апеляційного адміністративного суду.

Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

З матеріалів касаційної скарги та відомостей з Єдиного Державного реєстру судових рішень вбачається, що підставою для залишення апеляційної скарги військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року у справі №400/11183/24 без руху суд апеляційної інстанції зазначив відсутність доказів сплати судового збору. Апеляційним судом встановлено, що ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху одержано апелянтом 01 вересня 2025 року, про що свідчать відомості про доставку копії ухвали до електронного кабінету учасника.

Проте, відповідачем у встановлений судом строк, вимоги ухвали не виконано, доказів про сплату судового збору та доказів направлення копії апеляційної скарги позивачу до суду не надано.

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, апеляційний суд на підставі частини другої статі 298 КАС України у взаємозв'язку з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України повернув апеляційну скаргу відповідачу.

Так, Верховний Суду наголошує, що статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків.

Суд також зазначає, чинне законодавство передбачає обов'язок учасників справи вчинити процесуальні дії у відповідь на ухвалу про без руху.

Проте військовою частиною НОМЕР_1 у строк, наданий апеляційним судом, не вчинено жодної процесуальної дії на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 29 серпня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху, що свідчить про невиконання відповідачем своїх процесуальних обов'язків.

Отже, Суд вважає, що повертаючи апеляційну скаргу з підстав неусунення недоліків апеляційної скарги, апеляційним судом вірно застосовано положення частини другої статті 298 КАС України та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, правильне їх застосування є очевидним, застосування та тлумачення зазначених норм процесуального права не викликають сумніву, а доводи касаційної скарги не спростовують мотивів суду апеляційної інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, щодо наявності підстав для повернення апеляційної скарги.

При цьому, Суд зауважує, що відповідач не позбавлений можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Частиною другою статті 333 КАС України встановлено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

За таких обставин, Суд не вирішує клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Керуючись статтею 248, 328, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року у справі №400/11183/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною, стягнення щомісячної грошової індексації, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Судді М.В. Білак

І.В. Желєзний

В.Е. Мацедонська

Попередній документ
131631096
Наступний документ
131631098
Інформація про рішення:
№ рішення: 131631097
№ справи: 400/11183/24
Дата рішення: 07.11.2025
Дата публікації: 10.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них; військової служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (12.11.2025)
Дата надходження: 26.11.2024