07 листопада 2025 року
м. Київ
справа №440/7449/24
адміністративне провадження № К/990/21976/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Жука А.В.,
Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2025 (головуючий суддя - Катунов В.В., судді - Чалий І.С., Подобайло З.Г.)
у справі № 440/7449/24
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1 ,
Військової частини НОМЕР_2
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Обставини справи
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , у якому просив:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та дії Військової частини НОМЕР_2 щодо виплати з 03.10.2023 по 28.01.2024 розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 з визначенням його посадового окладу, окладу за військовим званням виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 у розмірі 1762 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та Військову частину НОМЕР_2 виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 03.10.2023 по 28.01.2024, визначивши розміри його посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01.01.2023 та 01.01.2024, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що визначені з розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01.01.2023 та 01.01.2024, та раніше проведених виплат.
2. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.08.2024 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
3. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції позивач звернувся до Другого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
4. Ухвалою від 12.02.2025 Другий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без руху, оскільки апеляційну скаргу подано з пропуском строку, установленого статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, і позивач не порушує питання про поновлення цього строку. Також апелянту надано строк протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, шляхом подання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням поважних причин пропуску такого строку.
5. Ухвалами від 28.02.2025, від 18.03.2025, від 04.04.2025 Другий апеляційний адміністративний суд продовжував ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
6. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2025 визнано неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.08.2024 у справі № 440/7449/24, наведені ОСОБА_1 . Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження залишено без задоволення. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.08.2024 у справі № 440/7449/24.
7. При постановленні ухвали суд апеляційної інстанції вважав, що зазначені апелянтом обставини про поновлення строку на подання апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а тому такі не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
8. Не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, позивачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та неправильне оцінювання доказів, скаржник просить ухвалу апеляційного суду скасувати, направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
9. У доводах касаційної скарги позивач зазначає, що у визначений процесуальним законом строк, позивачем підготовлено апеляційну скаргу, через підсистему «Електронний суд» сформовано, приєднано додатки та підписано апеляційну скаргу. Згодом виявлено про недоставлення апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. Недоставлення апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, за позицією позивача, відбулося внаслідок можливих тимчасових збоїв в роботі системи «Електронний суд». У підсумку позивач наполягає, що пропуск строку звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбувся з причин, незалежних від позивача.
Позиція інших учасників справи
10. У відзиві на касаційну скаргу Військова частина НОМЕР_2 з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
Рух касаційної скарги
11. Ухвалою Верховного Суду від 05.06.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
12. Ухвалою Верховного Суду від 06.11.2025 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Висновки Верховного Суду
Оцінка висновків суду апеляційної інстанції, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
13. Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів виходить із такого.
14. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
15. За приписами частини першої статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
16. Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої визначається процесуальним законом.
17. Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а також дотриманні термінів її подачі, обов'язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї.
18. За приписами статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент ухвалення судом першої інстанції рішення) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
19. Відповідно до частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
20. Таким чином процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, -апеляційна скарга залишається без руху.
21. Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
22. Отже, вказаною процесуальною нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
23. Приписи пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України є імперативними та зобов'язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.
24. Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб'єктів адміністративного судочинства.
25. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, зокрема, і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
26. Колегія суддів зазначає, що поновлення строку (у випадках, що не віднесені до регламентованих частини другої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України) не є обов'язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін.
27. У разі подання апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними.
28. Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин пропуску такого строку чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об'єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.
29. Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
30. Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.
31. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документа повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
32. Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
33. Водночас, обов'язок доведення обставин, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду.
34. Так, за обставинами цієї справи рішення Полтавського окружного адміністративного суду ухвалено 23.08.2024 у порядку спрощеного позовного провадження. Указане рішення в електронному вигляді доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 24.08.2024 о 03 год 10 хв, до електронного кабінету адвоката Бондарця Д.І. - 24.08.2024 о 03 год 10 хв, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
35. Апеляційна скарга сформована представником позивача - Бондарцем Д.І. в підсистемі «Електронний суд» 16.09.2024, однак до суду апеляційної інстанції надійшла через підсистему «Електронний суд» 05.02.2025, що підтверджується довідкою начальника відділу інформаційно-технічного забезпечення Другого апеляційного адміністративного суду.
36. Відповідно до протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису електронний підпис на апеляційну скаргу накладено 05.02.2025 о 12 год 40 хв.
37. Отже, апеляційну скаргу у цій справі подано представником позивача до апеляційного суду з пропуском строку, установленого статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
38. Водночас, як у суді апеляційної інстанції так і у суді касаційної інстанції представник позивача переконує, що ним вжито активних заходів для своєчасного подання апеляційної скарги, однак з причин, що не залежали від нього апеляційна скарга не була доставлена до суду апеляційної інстанції. Не доставлення апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції представник позивача пов'язує з технічними збоями у підсистемі «Електронний суд».
39. Суд апеляційної інстанції такі доводи заявника відхилив, оскільки вважав, що такі спростовуються відповіддю Державного підприємства «Інформаційні судові системи» на лист представника позивача - адвоката Бондарця Д.І., у якій зазначено, що збоїв у роботі підсистеми «Електронний суд» під час відправки апеляційної скарги до суду не зафіксовано. Перебування документу в статусі «Надіслано сторонам» з 16.09.2024 по 05.02.2025 виникло внаслідок не завершення процесу відправки документу до суду користувачем.
40. З матеріалів справи установлено, що відповідно до листа Державного підприємства «Інформаційні судові системи» від 12.03.2025 № 1362/Б/11-30-25 на лист від 03.03.2025 № 23/25 адвоката Бондарця Д.І., документ «Апеляційна скарга» було створено « 2024-09-16 16632» користувачем ЕС « ОСОБА_2 ». У цьому ж листі Державним підприємством «Інформаційні судові системи» у таблиці 1 приведено зміни статусу вказаного документу, з якої установлено, що за порядковим номером 1 - 16.09.2024 16 год 42 хв відбулося підписання, за порядковим номером 2 - 16.09.2024 16 год 42 хв підписання, за порядковим номером 3 - 16.09.2024 16 год 54 хв надіслано сторонам, за порядковим номером 4 - 05.02.2025 о 12 год 40 хв назва статусу - підписання.
41. У цьому аспекті Верховний Суд звертає увагу скаржника, що у кабінеті користувача Електронного суду розміщено інструкцію щодо надсилання документів до Електронних кабінетів інших учасників перед відправкою до суду, відповідно до якої:
«Надсилання документів іншим учасникам здійснюється на етапі підписання документів, які відправляються до суду.
На останньому кроці «Підписати та відправити», після підписання, якщо хоч одна із сторін має кабінет Електронного суду та було вказано РНОКПП/ЄДРПОУ в розділі «Відповідач» або «Інші учасники», з'являється додаткове вікно надсилання документів до Електронних кабінетів інших сторін.
Ви можете зняти відмітки (пункт 1) або натиснути кнопку «ПРОПУСТИТИ» (пункт 2). В такому випадку документи не будуть надіслані до електронного кабінету сторони, а будуть відправлені одразу в суд. Натисніть «НАДІСЛАТИ СТОРОНАМ» (пункт 3) для доставлення документів до Електронних кабінетів відмічених сторін. Квитанції про доставлення будуть прикріплені до заяви та надіслані до суду.
Після надсилання документів сторонам, для відправки заяви/клопотання до суду, необхідно натиснути кнопку Підписати та відправити до суду.
Після відправки документів стороні(ам) судового процесу підсистема Електронний суд в автоматичному режимі формує документ - «Квитанція про доставку документів користувачу» у форматі pdf та додає його як вкладення до заяви/клопотання. Всі документи, приєднані до заяви/клопотання разом з квитанцією про доставку документів, на останньому кроці підписуються КЕП користувача та направляються до суду.».
42. З таблиці 1, у якій приведено зміни статусу документу «Апеляційна скарга», слідує що після надіслання документу сторонам позивачем не вчинено дію «Підписати та відправити до суду». Наведене дає підстави вважати, що скаржник не виконав весь необхідний алгоритм дій для направлення апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції через підсистему «Електронний суд».
43. А тому, суд касаційної інстанції поділяє позицію суду апеляційної інстанції, що доводи позивача, які покладено в основу клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, не є поважними та не можуть бути підставою для його поновлення.
44. Також Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 36 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішення Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, після надсилання засобами Електронного суду документів (у тому числі процесуальних документів, письмових та електронних доказів тощо) особа може у власному Електронному кабінеті відслідковувати рух та стан розгляду таких документів у суді або в органі та установі системи правосуддя. Відомості про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості щодо розгляду справ відповідно до наявних технічних можливостей підсистем ЄСІТС надсилаються в автоматичному режимі до Електронного кабінету користувача, від імені якого подано документи. У випадку надання користувачем електронної довіреності інформація про результати розгляду документів надсилається до Електронного кабінету довірителя та повіреного (повірених).
45. Пункт 41 цього Положення визначає, що у разі реєстрації отриманого документа до Електронного кабінету користувача автоматично надсилається відповідне повідомлення. В іншому випадку надсилається повідомлення із зазначенням причини відмови в реєстрації документа.
46. Отже у разі надсилання засобами Електронного суду документів особі, яка надіслала такі документи до Електронного кабінету користувача, автоматично надсилається відповідне повідомлення про реєстрацію отриманого документа або повідомлення із зазначенням причини відмови в реєстрації документа. При цьому саме у особи, яка надіслала такі документи, як зацікавленої особи, наявний обов'язок перевірити доставку відповідного документа та його реєстрацію і для цього підсистемою ЄСІТС забезпечено всі технічні можливості.
47. Тому, навіть за умови можливих технічних проблем в роботі підсистеми «Електронний суд», на які наполягає скаржник, останній протягом тривалого періоду з моменту направлення апеляційної скарги 16.09.2024 (як стверджує представник позивача) до її направлення 05.02.2025, не скористався правом для перевірки фактичної доставки відповідного документа та його реєстрації в суді апеляційної інстанції.
48. У підсумку констатуємо, що наведені позивачем обставини, якими обґрунтовано поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.08.2024, не пов'язані з об'єктивними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду, а тому суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованих висновків про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою позивача.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
49. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення.
50. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2025 у справі № 440/7449/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко
Судді А.В. Жук
А.Г. Загороднюк