07 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 300/7346/23
адміністративне провадження № К/990/43967/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Бевзенка В.М.,
суддів: Шарапи В.М., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року (прийняту у складі: суддя-доповідач - Гінда О.М., судді: Матковський З.М., Ніколіна В.В.) у справі № 300/7346/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтня 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - ГУ ПФУ в Івано-Франківській області; відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - ГУ ПФУ в Тернопільській області; відповідач-2), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Тернопільській області від 22 травня 2023 року за № 913090186032 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком згідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV);
- визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо відмови позивачу у застосуванні при призначенні пенсії за віком нового показника середньої заробітної плати по Україні, що застосовується у 2023 році для призначення пенсії за 2020-2022 роки у розмірі 12236,71 грн.;
- зобов'язання ГУ ПФУ в Івано-Франківській області призначити позивачу пенсію за віком згідно Закону № 1058-IV з 16 травня 2023 року та застосувати при призначенні пенсії новий показник середньої заробітної плати по Україні, що застосовується у 2023 році для призначення пенсії за 2020-2022 роки у розмірі 12236,71 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у серпні 2016 року позивачу було призначено пенсію за віком по Списку № 2 відповідно до Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ), а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-IV позивач звернувся вперше 16 травня 2023 року. У цьому випадку має місце призначення пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини 3 статті 45 Закону № 1058-IV. Зазначає, що при призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки (три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії).
Короткий зміст рішень судів І та ІІ інстанцій
2. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції, дійшов висновку, що положеннями Закону №1788-XII та Закону № 1058-IV визначено, що пенсія за віком може призначатись як на загальних, так і на пільгових та спеціальних підставах. При цьому, під пільговим призначенням законодавець розуміє можливість вийти на пенсію за віком або в молодшому віці за загальної незмінної тривалості трудового стажу, або за одночасним зниженням вимог до віку і тривалості трудового стажу.
Оскільки позивачу пенсія за віком вже призначена згідно Закону №1788-XII, то вона не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Тернопільській області від 22 травня 2023 року за № 913090186032. Зобов'язано ГУ ПФУ в Івано-Франківській області повторно розглянути питання щодо призначення пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону № 1058-IV, з урахуванням висновків викладених судом апеляційної інстанції у цій постанові. У задоволенні решти позову відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що звертаючись до пенсійного органу з відповідною заявою, позивач скористалась правом не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV, а саме на нове призначення пенсії за віком з її новим обчисленням відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV, оскільки за таким призначенням звернувся вперше.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
3. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування цим судом норм матеріального права, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року у справі № 300/7346/23 і залишити в силі рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.
На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування положень Законів № 1058-IV та № 1788-ХІІ у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2024 року у справі №300/5450/23, зокрема, що особа, якій вже було призначено пенсію за віком на пільгових умовах, визначених статтею 13 Закону № 1788-XII, не має права на повторне призначення того самого виду пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії.
Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі, запропоновано позивачу подати відзив на касаційну скаргу та витребувано з Івано-Франківського окружного адміністративного суду № 300/7346/23.
31 грудня 2024 року до Верховного Суду надійшла адміністративна справа № 300/7346/23.
Відзиву на касаційну скаргу ГУ ПФУ в Івано-Франківській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року у справі № 300/7346/23 позивачем не подано, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 04 серпня 2016 року призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України № 1788-XIIІ.
16 травня 2023 року позивач подав заяву № 2501 про перехід на пенсію за іншим законом. За принципом екстериторіальності визначено уповноважений орган - ГУ ПФУ в Тернопільській області.
Того ж дня через портал електронних послуг позивач подав ще одну заяву № ВЕБ- 09001- Ф- С- 23-103820 до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, у якій просив при переведенні на інший вид пенсії застосувати новий показник середньої заробітної плати за 2023 рік - 12 236,71 грн.
22 травня 2023 року ГУ ПФУ в Тернопільській області ухвалило рішення № 913090186032 про відмову у перерахунку пенсії за заявою № 2501 від 16 травня 2023 року у зв'язку з відсутністю правових підстав.
Вважаючи протиправним таке рішення, позивач звернувся до суду.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
5. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.
6. Відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
7. Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
8. Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
9. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
10. У справі, яка розглядається, ключовим є питання про наявність у позивача, якому призначено пенсію за віком на пільгових умовах по списку № 2 відповідно статті 13 Закону № 1788-XII, права на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням відповідно до приписів статті 40 Закону № 1058-IV після досягнення пенсійного віку.
11. З 01 січня 1992 року постановою Верховної Ради України від 06 грудня 1991 року № 1931-XII введено в дію Закон № 1788-XII в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 01 квітня 1992 року - в повному обсязі.
12. Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
13. Пунктом "б" частини першої статті 13 Закону № 1788-XII передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
14. З 01 січня 2004 року набрав чинності Закон № 1058-IV, який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
15. Відповідно до пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV (в редакції чинні на момент призначення позивачу пенсії) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
16. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону.
17. Положеннями частини першої статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
18. Відповідно до частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
19. Частиною другою статті 40 Закону № 1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
20. Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону № 1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
21. Водночас відповідно до частини першої статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
22. Порядок переведення з одного виду пенсії на інший регламентовано статтею 45 Закону № 1058-IV, частиною третьою якої визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
23. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
24. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п'ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
25. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні з одного виду пенсії, призначеної саме за Законом № 1058-ІV, на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої зазначеним нормативно-правовим актом.
26. На думку позивача, при зверненні із заявою 16 травня 2023 року до органів Пенсійного фонду України після досягнення пенсійного віку, він набув право на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням у відповідності до приписів статті 40 Закону № 1058- IV, оскільки за таким призначенням він звернувся вперше.
27. Колегія суддів зазначає, що статтею 13 Закону № 1788-ХІІ для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови для призначення пенсії за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку.
28. Водночас пільгова пенсія за віком, призначена з урахуванням положень Закону № 1788-XII, призначається та виплачується в порядку та на умовах, що визначені Законом № 1058-IV.
29. Враховуючи, що заява ОСОБА_1 до органів Пенсійного фонду України стосувалась призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була йому призначена, то така пенсія не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки.
30. У постанові судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справі № 300/5450/23 Суд дійшов висновку, що викладені у раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі № 336/7438/16-а, від 13 лютого 2019 року у справі № 334/917/17 та інших правові висновки про наявність у осіб, яким призначалась пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону № 1788-XII, права на призначення пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії, є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні.
31. У зв'язку з наведеним, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду відступила від згаданих висновків та сформувала такі:
" 1) статтею 13 Закону 1788-XII для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови для призначення пенсії за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку;
2) пільгова пенсія за віком, призначена з урахуванням положень Закону 1788-XII, призначається та виплачується в порядку та на умовах, що визначені Законом №1058-IV, а тому особи, які отримують таку пенсію, не мають права на перехід на пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону №1058-IV після досягнення ними пенсійного віку".
32. Застосовуючи наведені вище правові висновки до спірних правовідносин колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 як особа, якій вже призначено пенсію за віком на пільгових умовах, визначених статтею 13 Закону № 1788-XII, не має права на повторне призначення того самого виду пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії, оскільки, як встановлено судами, на час звернення 16 травня 2023 року йому фактично виплачується пенсія в порядку та на умовах, що визначені Законом №1058-IV.
33. Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги та погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність у позивача права на повторне призначення пенсії за віком та, відповідно, з висновком про відсутність підстав для задоволення позову.
34. Відповідно до частини першої статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
35. З огляду на таке, Суд вважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, скасувати оскаржувану постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду та залишити у силі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду, прийняте у справі № 300/7346/23.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 356, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задовольнити.
Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року у справі № 300/7346/23 скасувати.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року у справі № 300/7346/23 залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач В. М. Бевзенко
Судді С. М. Чиркін
В.М. Шарапа