07 листопада 2025 року
м. Київ
справа №990/537/25
адміністративне провадження № П/990/537/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П., Коваленко Н.В., Єзерова А.А.,
перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя та члена Вищої ради правосуддя Маселка Романа Анатолійовича про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
04.11.2025 до Верховного Суду, як суду першої інстанції, надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, члена Вищої ради правосуддя Маселка Романа Анатолійовича, в якій позивачка просить:
- визнати протиправною бездіяльність члена Вищої ради правосуддя Маселка Романа Анатолійовича та Вищої ради правосуддя, яка полягає у порушенні права ОСОБА_1 на інформацію, у ненаданні їй та адвокату Рибалку Володимиру Орестовичу запитуваної інформації;
-зобов'язати члена Вищої ради правосуддя Маселка Романа Анатолійовича та Вищу раду правосуддя надати ОСОБА_1 запитувану нею та адвокатом Рибалком Володимиром Орестовичем інформацію протягом 10 днів з дня набрання рішенням суду у цій справі законної сили.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, Верховний Суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачені питання, які з'ясовує суддя після одержання позовної заяви, серед яких, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
За змістом частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
Відповідно до частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів призначення суддів Конституційного Суду України у процесі конкурсного відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, а також Дорадчої групи експертів щодо оцінювання таких кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.
Отже, законодавцем встановлено вичерпний перелік суб'єктів владних повноважень, які можуть бути відповідачами у справах, що підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, а саме: Центральна виборча комісія, Верховна Рада України, Президент України, Вища ради правосуддя, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, органи, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, суб'єкти призначення суддів Конституційного Суду України у процесі конкурсного відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, а також Дорадчої групи експертів щодо оцінювання таких кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, Кабінет Міністрів України.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, бездіяльності Кабінету Міністрів України передбачено статтею 266 КАС України, у частині першій якої зазначено, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:
1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України;
2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат;
5) законності бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.
За загальним правилом, судами, які вирішують адміністративні справи у першій інстанції є місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди). І лише у встановлених процесуальним законом випадках певні категорії спорів підсудні Верховному Суду, як суду першої інстанції.
За приписами частини першої статті 1 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
З урахуванням наведеного, Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВРП - колегіального органу, а не її посадової особи (члена).
У позовній заяві ОСОБА_1 визначила відповідачами за цим позовом Вищу раду правосуддя та члена Вищої ради правосуддя Маселка Романа Анатолійовича .
Однак позовні вимоги, заявлені до члена Вищої ради правосуддя не підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції.
Така правова позиція міститься в ухвалах Верховного Суду від 19.03.2024 у справі № 320/9112/24 та від 10.09.2024 у справі № 990/288/24.
Враховуючи положення статей 22, 266 КАС України, до юрисдикції Верховного Суду віднесено розгляд позовних вимог лише у частині вимог до Вищої ради правосуддя.
З урахуванням викладеного, у позовній заяві об'єднано як позовні вимоги, розгляд яких віднесений до юрисдикції Верховного Суду як суду першої інстанції, так і позовні вимоги, що не належать до юрисдикції Верховного Суду.
Згідно з пунктом 6 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
За приписами частини першої статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Водночас згідно з нормами частини п'ятої статті 172 КАС України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку щодо неможливості об'єднання в одне провадження позовних вимог, які належить розглядати за правилами різної підсудності.
Ураховуючи, що позивач об'єднав в одне провадження кілька вимог, що підсудні різним судам, Верховний Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення цієї позовної заяви позивачеві на підставі пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалася Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постановах від 16.05.2019 у справі № 9901/8/19, від 27.06.2019 у справі № 9901/189/19, від 08.08.2019 у справі № 9901/17/19, від 19.09.2019 у справі № 9901/62/19, від 02.10.2019 у справі № 9901/382/19.
Згідно з частиною восьмою статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, а тому не є обмеженням доступу позивача до правосуддя та забезпечує практичну можливість реалізації його права на судовий захист.
Керуючись статтями 22, 169, 172, 243, 248, 256, 295 КАС України, Суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя та члена Вищої ради правосуддя Маселка Романа Анатолійовича про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - повернути позивачці з усіма доданими до неї документами.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Головуючий суддя С.М. Чиркін
Судді: А.А. Єзеров
Н.В. Коваленко
В.М. Кравчук
О.П. Стародуб