П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
07 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/1767/25
Перша інстанція: суддя Дерев'янко Л.Л.,
повний текст судового рішення
складено 13.05.2025, м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Федусика А.Г.,
суддів: Семенюка Г.В. та Шляхтицького О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - ГУПФУ в Миколаївській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - ГУПФУ в Чернівецькій області) та просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУПФУ в Чернівецькій області від 04.11.2024 року №143750004143 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ГУПФУ в Миколаївській області призначити, нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 28.10.2024 дострокової пенсії за віком згідно п.4 ч.1 ст.115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про відмову в позові повністю.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 28.10.2024 року звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058- ІV (далі Закон №1058- ІV).
До заяви позивач, серед іншого, додав копію військового квитка серія НОМЕР_1 , за відомостями якого 03.06.2022 його мобілізовано до Збройних сил України ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №65/2022.
Військовий квиток свідчить про те, що позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 дотепер.
Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_3 , виданим 15.08.2023 Військовою частиною НОМЕР_4 відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Зазначене посвідчення також додано позивачем до заяви про призначення пенсії.
В матеріалах пенсійної справи є лист Військової частини НОМЕР_2 від 18.10.2024 №1060/7435, яким повідомлено ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно солдата ОСОБА_1 , що довідка про безпосередню участь особи в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави в зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, надається тільки на розгляд комісії для встановлення статусу учасника бойових дій.
З урахуванням Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону далі Закон №1058- ІV, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 (далі - Порядок №22-1), органом, що приймав рішення за заявою позивача, визначено ГУПФУ в Чернівецькій області.
Розглянувши подані заявником документи ГУПФУ в Чернівецькій області 04.11.2024 прийняв рішення за №143750004143 про відмову в призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідних документів для визначення права на пенсію згідно п.4 ч.1 ст.115 Закону далі Закон №1058- ІV.
Вважаючи такі дії та рішення відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції, з урахуванням правових позицій Верховного Суду, виходив з того, що положення підпункту 5 пункту 2.1 Порядку 22-1 посвідчення учасника бойових дій та довідку про період (періоди) участі у бойових діях або в антитерористичній операції в районах її проведення визначають як альтернативні документи, що посвідчують спеціальний статус особи для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій, які кожний окремо є достатнім документом, який засвідчує спеціальний статус особи, яка звернулась за призначенням пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом далі Закон №1058- ІV.
Так, статтею 1 Закону №1058-ІV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно ч.1 ст.5 Закону №1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону №1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов'язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п'ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі Закон №3551) ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.
Згідно ч.2 ст.4 Закону №3551 до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
За визначенням, наведеним у ч.1 ст.5 Закону №3551, учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Осіб, які належать до учасників бойових дій, визначає ст.6 Закону №3551.
Згідно абз.1 п.19 ч.1 ст.6 Закону №3551 учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Відповідно до абз.2 п.19 ч.1 ст.6 Закону №3551 порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абз.1 цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, визначаються КМУ. Райони антитерористичної операції визначаються КМУ, а райони здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Згідно ч.1 ст.44 Закону №1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до приписів ч. 3 ст.44 Закону №1058- ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок №22-1).
Відповідно до п.1.8 розділу І Порядку №22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково.
Згідно пп.6 п.2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком:
військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, які брали участь у бойових діях, безпосередню участь в АТО/ООС та/або в обороні України у зв'язку з військовою агресією російської федерації:
документи про проходження військової служби (служби);
довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу або документи про безпосередню участь в АТО/ООС, передбачені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, або документи військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв'язку з військовою агресією російської федерації;
посвідчення учасника бойових дій.
Згідно абз.1 п.2.12 розділу ІІ Порядку №22-1 за документ, який засвідчує, що особі встановлено статус ветерана війни, особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та особи, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною, приймаються посвідчення: учасника війни; учасника бойових дій; особи з інвалідністю внаслідок війни; «Постраждалий учасник Революції Гідності» (в період до видачі посвідчення довідка, видана структурними підрозділами соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчими органами міських рад за місцем проживання); члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України; члена сім'ї загиблого, довідка члена сім'ї загиблого, яка видається матері (або іншому повнолітньому члену сім'ї загиблої особи чи опікуну) на дитину загиблої особи, зазначеної у п. 1 ст.10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до досягнення нею 14-річного віку; документи, що підтверджують наявність заслуг, передбачених ст.11 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Згідно п.4.2 розділу ІV Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, серед іншого:
надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно п.2.28 розділу II цього Порядку.
Застосовуючи ці приписи до обставин справи, суд зазначає наступне.
Досягнення позивачем необхідного пенсійного віку (55 років) та наявність у останнього необхідного страхового стажу (25 років) не є спірним у даній справі.
У спірному рішенні як на підставу відмови у призначенні пенсії достроково, відповідач 2 послався на пп.6 п.2.1. Порядку №22-1, який вимагає надання:
документів про проходження військової служби (служби);
довідки згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу або документи про безпосередню участь в АТО/ООС, передбачені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, або документи військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв'язку з військовою агресією російської федерації;
посвідчення учасника бойових дій.
З матеріалів пенсійної справи суд встановив, що до заяви про призначення пенсії позивачем додано військовий квиток, який підтверджує факт проходження позивачем військової служби у період з 03.06.2022 і посвідчення учасника бойових дій.
З аналізу абз.1 п.19 ч.1 ст.6 Закону №3551 вбачається, що за п.19 ч.1 ст.6 Закону №3551 статус учасника бойових дій надається: 1) військовослужбовцям, 2) резервістам, 3) військовозобов'язаним, 4) добровольцям Сил територіальної оборони, 5) особам, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач набув статус учасника бойових дій відповідно до п.19 ст.6 Закону №3551, про що прямо зазначено в його посвідченні серія НОМЕР_3 , виданому Військовою частиною НОМЕР_4 15.08.2023.
Враховуючи, що позивач був мобілізований в червні 2022 року та проходив військову службу, суд дійшов висновку, що статус учасника бойових дій відповідно до п.19 ч.1 ст.6 Закону №3551 він набув саме як військовослужбовець, (а не резервіст, військовозобов'язаний чи особа, яка входила до складу добровольчого формування територіальної громади).
Отже, єдиною підставою для відмови позивачу в призначенні пенсії на умовах п.4 ч.1 ст.115 Закону №1058-IV стало не надання довідки про період (періоди) проходження військової служби й участі в бойових діях згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу №637 від 12.08.1993.
Відповідно до затвердженої додатком 2 до Порядку №637 форми довідки, вона видається особам, які проходили військову службу в складі діючої армії в період бойових дій (в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку, перебування в партизанських загонах і з'єднаннях). Ця довідка містить підтвердження, що зазначена служба підлягає зарахуванню до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Відтак, зі змісту додатку №2 до Порядку №637 вбачається, що така довідка подається особою не для вирішення питання про призначення пенсії учаснику бойових дій, а для зарахування до його загального страхового стажу періоду участі в бойових діях з розрахунку один місяць служби за три місяці, тобто в пільговому обчисленні.
У даному ж випадку в аспекті статті 115 Закону №1058-ІV підтвердженню для призначення пенсії, насамперед, підлягають не обставини тривалості участі військовослужбовця у бойових діях, а сам факт такої участі.
При цьому, факт участі позивача у бойових діях уже був встановлений державою в особі Військової частини НОМЕР_4 під час вирішення питання про наявність підстав для видачі позивачу посвідчення учасника бойових дій.
Більш того, листом Військової частини НОМЕР_2 від 18.10.2024 №1060/7435 повідомлено ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно солдата ОСОБА_1 , що довідка про безпосередню участь особи в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави в зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, надається тільки на розгляд комісії для встановлення статусу учасника бойових дій. З цього листа вбачається, що позивач вживав заходи щодо отримання довідки, проте Військовою частиною НОМЕР_4 довідку не надано. В цьому листі Військова частина НОМЕР_2 , серед іншого, зазначає, що позивачу статус учасника бойових дій вже надано.
Колегія суддів наголошує, що подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком №22-1, пунктом 2.1 якого визначено перелік документів, що подають разом із заявою про призначення пенсії.
Так, відповідно до підпункту 5 пункту 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії додаються документи, що посвідчують спеціальний статус особи, зокрема, посвідчення учасника бойових дій, довідка про період (періоди) участі у бойових діях або в антитерористичній операції в районах її проведення, а для осіб, яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», також документи, на підставі яких встановлено статус учасника бойових дій, визначені Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413 (у разі призначення пенсії учасникам бойових дій згідно з пунктом 4 частини першої статті 115 Закону №1058-IV).
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що документом, що посвідчують спеціальний статус особи для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій є 1) посвідчення учасника бойових дій; або 2) довідку про період (періоди) участі у бойових діях або в антитерористичній операції в районах її проведення.
Виключенням з цього правила встановлено для осіб, яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та яким також необхідно також подати документи, на підставі яких встановлено статус учасника бойових дій, визначені Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженим Постановою КМУ від 20.08.2014 №413.
Отже, положення підпункту 5 пункту 2.1 Порядку №22-1 посвідчення учасника бойових дій та довідку про період (періоди) участі у бойових діях або в антитерористичній операції в районах її проведення визначають як альтернативні документи, що посвідчують спеціальний статус особи для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій, які кожний окремо є достатнім документом, який засвідчує спеціальний статус особи, яка звернулась за призначенням пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09 червня 2021 року у справі №340/576/19, від 17 січня 2023 року у справі №580/8208/21.
Як вірно зауважив суд 1-ї інстанції, висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 09 червня 2021 року у справі №340/576/19, від 17 січня 2023 року у справі №580/8208/21, зроблені на підставі аналізу норм пп.5 п.2.1 Порядку №22-1 в редакції, яка була чинною до 10.12.2021.
На підставі Постанови правління ПФУ №33-1 пункт 2.1 Порядку №22-1 доповнений підпунктом 6, який визначає документи, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком, а п.2.12 Порядку №22-1 викладений в новій редакції і визначає документи, які засвідчують особливий статус, в тому числі учасника бойових дій.
Постановою правління ПФУ від 24.11.2022 №23-1 в підпункт 6 п.2.1 порядку №22-1 внесено зміни, які набули чинності 30.12.2022.
Проаналізувавши зміст норм пп.6 п.2.1 Порядку №22-1 в редакції, чинній з 30.12.2022, в порівнянні з пп.5 п.2.1 Порядку №22-1 в редакції, чинній до 10.12. 2021 року, суд дійшов висновку, що перелік документів, що засвідчують спеціальний статус особи як учасника бойових дій, принципових змін не зазнав, а тому підхід, застосований Верховним Судом до спірних правовідносин у справах №340/576/19 та №580/8208/21, може бути застосований і при розгляді цієї справи.
Так, відповідно до вказаного висновку, норми підпункту 5 пункту 2.1 Порядку №22-1 посвідчення учасника бойових дій та довідку про період (періоди) участі у бойових діях або в антитерористичній операції в районах її проведення визначають як альтернативні документи, що посвідчують спеціальний статус особи для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій, які кожний окремо є достатнім документом, який засвідчує спеціальний статус особи, яка звернулась за призначенням пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій.
Більш того, з заявою про призначення пенсії позивач надав військовий квиток, чим підтвердив факт проходження ним військової служби та наявність у нього статусу військовослужбовця, а також посвідчення учасника бойових дій, яке посвідчує спеціальний статус особи для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій.
При цьому, згадані в абз. абз.13-16 пп.6 п.2.1 Порядку №22-1 документи (посвідчення учасника бойових дій, довідка згідно з додатком 2 до Порядку №637, довідка згідно з додатком 6 до Порядку №413) необхідно розглядати як альтернативні документи, що посвідчують спеціальний статус особи для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій, які кожний окремо є достатнім документом, який засвідчує спеціальний статус особи, яка звернулась за призначенням пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій.
Тобто, за встановлених фактичних обставин та з огляду на правове регулювання спірних правовідносин позивач не мав надавати довідку за формою, наведеною в додатку 2 до Порядку №637, оскільки на підтвердження свого спеціального статусу, необхідного для призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону №1058, він надав посвідчення учасника бойових дій, чого цілком достатньо, про що обґрунтовано зазначив і суд 1-ї інстанції.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду 1-ї інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення ГУПФУ у Чернівецькій області від 04.11.2024 №143750004143 та наявності у позивача права на призначення пенсії за віком як військовослужбовцю згідно п.4 ч.1 ст.115 Закону №1058- ІV.
Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо спірних правовідносин.
Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач А.Г. Федусик
Судді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький