Справа №127/9692/25
Провадження №1-кп/127/330/25
05 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
при розгляді у відкритому судовому засіданні кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.12.2024 за № 12024020000000905, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,-
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
заявника ОСОБА_6 ,
Вінницьким міським судом Винницької області здійснюється судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
На адресу суду від ОСОБА_6 надійшло клопотання про скасування арешту на автомобіль, накладеного ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13.02.2025, яке мотиваване тим, що 08.02.2025 після затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_3 , було проведено обшук автомобіля марки Mercedes-Benz з державним номерним знаком НОМЕР_1 , який знаходився в користуванні ОСОБА_3 . В ході проведення зазначеного обшуку, було виявлено та вилучено, окрім іншого, власність ОСОБА_6 - вищевказаний автомобіль марки Mercedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1 , який поміщено на спеціальний майданчик ГУНП у Вінницькій області. Також, 08.02.2025 вилучене майно, зокрема автомобіль марки Mercedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1 , постановою слідчого визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12024020000000905 від 20.12.2024 та приєднано до матеріалів провадження. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13.02.2025 клопотання прокурора ОСОБА_4 про накладення арешту на майно задоволено, відповідно до чого, накладено арешт зокрема на автомобіль марки Mercedes-Benz д.н.з. НОМЕР_2 , який поміщено на спеціальний майданчик ГУНП у Вінницькій області, що за адресою: м. Вінниця, вул. Генерала Арабея, 17. При цьому власника даного транспортного засобу - ОСОБА_6 , під час розгляду судом клопотання слідчого про накладення арешту в судовому засіданні не було, оскільки його жодним чином не було повідомлено про дату, час та місце розгляду питання щодо накладення арешту на належний йому транспортний засіб. Про наявність Ухвали про арешт ТЗ заявник дізнався лише при отриманні повідомлення слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області про накладення арешту на майно від 24.02.2025 №841/24-2025. Арешт автомобіля порушує права ОСОБА_6 володіти та розпоряджатися своїм майном. Окрім того, зберігання вказаного транспортного засобу на відкритому повітрі при надмірних температурних погодних умовах призведе до погіршення технічного стану та неможливості його використання за належністю. З огляду на викладене та з урахуванням того, що автомобіль оглянутий під час досудового розслідування, були зафіксовані сліди кримінального правопорушення, автомобіль не належить обвинуваченому і він не може бути об'єктом, на який буде звернено стягнення для відшкодування майнової шкоди, не підлягає спеціальній конфіскації, є підстави вважати, що арешт, який було накладено порушує конституційне право власника на володіння та користування своєю власністю, а тому є необхідність зняття арешту та передачі майна власнику. Оскільки в даному кримінальному провадженні проведені всі необхідні слідчі дії щодо речового доказу - автомобіля Mercedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1 , та беручи до уваги факт не призначення та непроведения будь-яких експертиз, то й в подальше перебування та зберіганні на майданчику ГУНП у Вінницькій області за адресою: м. Вінниця, вул. Генерала Арабея, 17, є безпідставним. Таким чином, враховуючи, що передача речового доказу - автомобіля Mercedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1 власнику - ОСОБА_6 не зашкодить будь-яким чином кримінальному провадженню, тому клопотання про скасування арешту підлягає задоволенню.
У судовому засіданні ОСОБА_6 просив клопотання задовольнити з наведених у ньому підстав.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотяння ОСОБА_6 не заперечували, просили його задовольнити.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання ОСОБА_6 .
Заслухавши думку заявника, сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження та клопотання, суд дійшов таких висновків.
Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
В судовому засіданні встановлено, що під час проведення досудового розслідування ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13.02.2025 накладено арешт на майно, вилучене 08.02.2025, під час санкціонованого обшуку автомобіля Mercedes-Benz з державним номерним знаком НОМЕР_1 , а саме, серед іншого, на автомобіль Mercedes-Benz д.н.з НОМЕР_1 , який відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу належить ОСОБА_6 . Вказаний автомобіль поміщено на спеціальний майданчик ГУНП у Вінницькій області, що за адресою: м. Вінниця, вул. Генерала Арабея, 17.
З тексту ухвали вбачається, що арешт накладено з метою з'ясування дійсних обставин події кримінального правопорушення, а також з метою унеможливлення подальшого відчуження майна на час досудового розслідування та забезпечення його схоронності.
Досудове розслідування кримінального провадження закінчено та розпочато судовий розгляд кримінального провадження, а отже, всі необхідні слідчі дії за даним кримінальним провадженням проведені.
Такий вид арешту майна перешкоджає фізичній особі належним чином користуватися та розпоряджатися власним майном.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
Згідно із ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Згідно ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження з метою запобігання порушенню справедливого балансу між інтересами власника майна, гарантованими йому законом і завданнями кримінального провадження, суд дійшов висновку про відсутність у кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у правомірне володіння ОСОБА_6 належним йому майном на підставі зазначених обставин, оскільки судом встановлено, що в подальшому застосуванні цього заходу потреба відпала, а відтак клопотання ОСОБА_6 про скасування арешту підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 170, 174, 369-372, 376, 392 КПК України,
Клопотання ОСОБА_6 про скасування арешту на майно - на автомобіль, накладеного ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13.02.2025 - задовольнити.
Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13.02.2025 року у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.12.2024 за № 12024020000000905, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, скасувати в частині накладення арешту на автомобіль марки "Mercedes-Benz" д.н.з. НОМЕР_1 , який поміщений на спеціальний майданчик ГУНП у Вінницькій області (вул. Генерала Арабея, 17 в м. Вінниці), та який належить ОСОБА_6 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя