про повернення позовної заяви
Справа № 500/6324/25
07 листопада 2025 рокум.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Грицюк Р.П., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіефджі Трейдинг" до Південного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіефджі Трейдинг" до Південного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень.
Вивчивши матеріали позовної заяви вважаю, що позовну заяву слід повернути з наступних підстав.
Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Подана позовна заява не відповідає наведеним вимогам виходячи з такого.
Так, позовну заяву подано за допомогою підсистеми "Електронний суд".
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
Відповідно до ч.4 ст. 18 КАС України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Відповідно до ч.8 ст. 18 КАС України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Згідно із положеннями підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку:
15.1) подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
В свою чергу, підпунктом 15.17 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України визначено, що створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи здійснюються поетапно.
Відповідно до розділу 2 «Підсистема «Електронний суд» глави ІІІ «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, вказано:
п.24. - Підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи;
п.26. - Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС;
п.27. - до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються. Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.
Судом встановлено, що позовна заява представником позивача Юговим С.А. в інтересах ТОВ «Сіефджі Трейдинг» сформована з використанням системи «Електронний суд», не відповідає вимогам ч.1 ст.167 КАС України, оскільки містить лише назву документа і відомості про заявника, позивача та відповідача з переліком додатків: 1. ордер, 2. додатки до позову, 3. квитанція про надсилання стороні, 4. копії платіжної інструкції про сплату судового збору.
Водночас, у поданій з використанням системи «Електронний суд» позовній заяві відсутній зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, посилання на докази, які підтверджують вказані обставини, і нормативно-правове регулювання спірних правовідносин.
Суд зазначає, що силу положень п.26 розділу 2 «Підсистема «Електронний суд» глави ІІІ «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
Ураховуючи, що створений з використанням системи «Електронний суд» електронний документ - позовна заява не містить обов'язкових складових, передбачених ст. 160 КАС України, тому подана без дотримання вимог ч.5 цієї статті.
Доданий до зазначеного електронного документа позовної заяви файл-додаток (скан-копія письмової позовної заяви у паперовій формі) не може бути предметом розгляду, оскільки Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено розгляд і вирішення процесуальних документів, поданих суду у вигляді скан-копій.
Як вбачається зі змісту поданої із використанням системи «Електронний суд» електронної позовної заяви, вона по суті є супровідним листом, до якого додано позовну заяву у паперовій формі як додаток у PDF форматі, що порушує пункт 26 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та пункту 12 Інструкції користувача Електронного кабінету ЄСІТС.
Як наслідок, подана позовна заява у вигляді скан-копії не скріплена підписом за допомогою ЄСІТС, а накладення електронного підпису на додатки до цього документа лише засвідчує їхню справжність оригіналу.
Згідно з частинами сьомою, восьмою статті 44 КАС України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника) (частина 10 статті 44 КАС України).
За правилом абзацу 2 частини восьмої статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", який набрав чинності 07 листопада 2018 року.
Відповідно до частини другої статті 17 Закону України "Про електронні довірчі послуги" електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.
В той же час абзацом 1 частини першої статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" передбачено, що кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Тобто, альтернативним способом звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їхнім скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет користувача підсистеми "Електронний суд".
Отже, саме за такого правового регулювання законодавцем було надано сторонам та учасникам справи альтернативне право звернення до суду з позовними та іншими заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами: в електронній формі (з обов'язковою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та підписанням вказаних документів власним електронним підписом) або в паперовій формі (з обов'язковим скріпленням вказаних документів власноручним підписом учасника справи (його представника)). Іншого порядку та способу подання позовної заяви та засвідчення її своїм підписом не встановлено.
Таким чином, подана із використанням системи «Електронний суд» електронна позовна заява не відповідає вимогам ст. 160 КАС України, адже не містить ні викладу змісту позовних вимог, ні обставин, якими ці вимоги обґрунтовуються, а позовна заява у вигляді скан-копії не є оригіналом паперової форми позовної заяви, підписаної особою, яка її подала. Тобто, позовну заяву подано до суду без дотримання її форми.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Cудом в ухвалі від 16 січня 2020 року у справі №200/10469/19-а.
Принагідно, ознайомившись із скан-копією паперової форми позовної заяви у якості додатка 2 до електронної позовної заяви, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника (частина третя статті 55 КАС України).
Відповідно до ч.6 ст.160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Відповідно до ч.7 ст.160 КАС України у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
За змістом поданої скан-копії паперової форми позовної заяви, яка підготовлена на фірмовому бланку ТОВ «Сіефджі Трейдинг» і містить вихідний номер документації Товариства №04/11/25-001, позивачем зазначено ТОВ «Сіефджі Трейдинг», з чого можливо дійти висновку про здійснення самопредставництва позивачем, адже відомостей про її представника вступна частина позовної заяви не містить, хоча такі у силу п.2 ч. 5 ст. 160 КАС України є обов'язковими у разі підписання позовної заяви адвокатом.
Отже, в порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою його керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством, установчими документами чи трудовим договором (контрактом). У той же час, із долученої виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Сіефджі Трейдинг» правом на вчинення юридичних дій від імені юридичної особи без довіреності Югов С.А. не наділений.
Відтак, зміст поданої через підсистему "Електронний суд" електронної позовної заяви і скан-копії паперової форми позовної заяви, долученої додатком, різняться за змістом і не дозволяють суду зробити однозначний висновок, чи діє зазначена фізична особа від свого імені як представник (адвокат) у порядку ч. 4 ст. 59 КАС України, чи діє від імені цієї юридичної особи у порядку самопредставництва відповідно до ч.3 ст. 55 КАС України.
Крім того, відповідно до п.8 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
До поданої із використанням системи «Електронний суд» електронної позовної заяви долучено 4 додатки. У той же час, у скан-копії паперової версії позовної заяви міститься перелік 38 додатків, що у свою чергу також відрізняється за змістом від додатків, що зазначені особою у позовній заяві, яка подана за допомогою підсистеми "Електронний суд".
Як вбачається з переліку додатків до позовної заяви, вони складаються лише з 4 пунктів, які не збігаються з кількістю фактично доданих до позовної заяви додатків, що позбавляє суд можливості встановити наявність чи відсутність певного доказу на підтвердження фактичних обставин справи.
Виходячи з наведеного, приймаючи до уваги зміст електронної позовної заяви, що подана за допомогою підсистеми "Електронний суд" і скан-копії паперової форми позовної заяви, суд позбавлений можливості визначити учасників по справі, встановити і перевірити повноваження особи, що подала позовну заяву, а також констатує невідповідність електронної позовної заяви позовній заяві, що долучена додатком 2, зокрема, в частині особи, яка її подала і додатків.
Верховний Суд у справі № 755/1549/22 (постанова від 22 березня 2023 року) досліджував поняття електронного документу та електронного підпису.
Електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною (стаття 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (частини перша та друга статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги» (частина перша статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа (частина друга статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред'явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (частини четверта-шоста статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму (частина перша статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Відповідно до частини десятої статті 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).
Електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис (пункт 12 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги»).
Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису (частина четверта статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги»).
Відповідно до пункту 31 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» перевірка - процес засвідчення справжності і підтвердження того, що електронний підпис чи печатка є дійсними.
Перевірка кваліфікованого електронного підпису чи печатки проводиться будь-якою особою з метою отримання інформації про дійсність чи недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки (пункт 82 Вимог у сфері електронних довірчих послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2018 року № 992).
При формуванні та поданні процесуальних документів через підсистему «Електронний суд» оригіналом документа є саме документ у електронній формі, а не електронна копія процесуального документа в паперовій формі. Паперова форма документа у електронній формі є копією документа, відтвореною на папері. Тож передусім суд має досліджувати на предмет підписання електронний документ, а не його паперову копію.
Отже, процесуальні документи (в тому числі позовна заява та будь-які клопотання) можуть подаватись до суду адміністративної юрисдикції у двох формах: в електронній чи паперовій формі.
Підписання електронним підписом за допомогою засобів ЄСІТС доданого до створеного в «Електронному суді» електронного документа - у цій справі додатка 2, що містить зображення позовної заяви, створеної у форматі паперової копії, яка різниться за змістом і складом учасників з елетронною позовною заявою, є свідченням подання позовної заяви не у спосіб і не у формі, що передбачена законом.
Таким чином, доданий до створеної із використанням системи «Електронний суд» позовної заяви, яка складена електронній формі, додаток у pdf-форматі із скан-копією паперової форми позовної заяви іншого змісту, не є адміністративним позовом, поданим в електронній формі, а також не є адміністративним позовом, поданим у паперовій формі.
Зазначений документ є лише електронною копією документа, що створена у паперовому форматі та засвідчена електронним підписом в підсистемі «Електронний суд», і є додатком до створеного в підсистемі «Електронний суд» електронного документа із назвою «Позовна заява».
Про те, що накладення цифрового підпису в підсистемі «Електронний суд» на копії доданих через «Електронний суд» документів є саме засвідченням цих копій, а не підписанням документів, зображених на цих копіях, неодноразово зазначав Верховний Суд, зокрема, у постановах від 22 грудня 2022 року у справі № 450/569/22, від 26 січня 2023 року у справі № 450/605/22, від 7 лютого 2023 року у справі № 466/487/22, від 9 березня 2023 року у справі № 466/893/22, від 29 лютого 2024 року у справі № 466/76/22.
Отже, додана позивачем до позовної заяви в електронній формі скан-копія документа у pdf-форматі іншого змісту не є адміністративним позовом, поданим в електронній або паперовій формі, а тому не відповідає вимогам процесуального законодавства.
Суддя вважає за необхідне зазначити, що позовна заява повинна бути подана позивачем до суду у належній спосіб: в електронній формі із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форми документа і підписання електронним цифровим підписом, що передбачено Інструкцією користувача Електронного суду, або в оригіналі паперової форми, підписаної власноручно особою, яка її подає.
Суд зазначає, що обмеження, пов'язанні з використанням підсистеми "Електронний суд", у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.
Згідно з висновками Європейського суду з прав людини, наведеними, зокрема, в рішеннях від 28 травня 1985 року у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" та від 13 лютого 2001 року у справі "Кромбах проти Франції", держава може встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду.
У рішеннях від 20 травня 2010 року в справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, в тому числі щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.
Крім того, положення правила 45 Регламенту Європейського суду з прав людини також установлює, що будь-яка заява, подана згідно зі статтями 33 чи 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оформлюється письмово і підписується заявником або представником заявника.
Отже, норми Регламенту ЄСПЛ вимагають, щоб звернення людини до ЄСПЛ відбулося у письмовій формі, містило підпис і це не розцінюється як обмеження доступу до правосуддя. Суд звертає увагу на те, що у цьому конкретному випадку право доступу до суду не можна вважати порушеним, оскільки позивач має можливість звернутись до суду в порядку визначеному Законом (в письмовій формі безпосередньо до суду чи через засоби поштового зв'язку, або в електронній формі через сервіс "Електронний суд"). Адже національне процесуальне законодавство з регулювання цього питання є достатньо чітким для його розуміння та виконання і розумних сумнів у не відповідності вимогам "якості" закону не виникає.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
За таких обставин, даний позов підлягає поверненню.
Разом з тим, ч. 8 ст. 169 КАС України передбачено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 241, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіефджі Трейдинг" до Південного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 07 листопада 2025 року.
Суддя Грицюк Р.П.