07 листопада 2025 року Справа № 480/4854/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Осіпової О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4854/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, в якій просить:
1. Визнати протиправною відмову, викладену у формі відповіді на рапорт, Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України у зарахуванні до стажу служби ОСОБА_1 у поліції періоду служби у Державному бюро розслідувань з 16 квітня 2020 року до 15 грудня 2023 року.
2. Зобов'язати Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України зарахувати до стажу служби ОСОБА_1 Національній поліції України період служби у Державному бюро розслідувань з 16 квітня 2020 року до 15 грудня 2023 року.
Свої вимоги мотивує тим, що системний аналіз статті 78 Закону України "Про Національну поліцію" дає підстави дійти висновку, що підлягає зарахуванню до стажу служби позивача у поліції період служби у Державному бюро розслідувань України із 16 квітня 2020 року до 15 грудня 2023 року, оскільки норми, які врегульовують порядок і умови проходження служби працівниками органів внутрішніх справ, а в подальшому - поліцейськими, поширюються на працівників Державного бюро розслідувань.
На думку позивача, норми Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про Державне бюро розслідувань» служба в Державному бюро розслідувань та служба в Національній поліції України (органах внутрішніх справ) проходить у одному законодавчому порядку та особи, які проходять службу в Державному бюро розслідувань та службу в Національній поліції України, мають ті самі гарантії соціального і правового захисту, а отже, служба у Державному бюро розслідувань прирівняна до служби в Національній поліції України.
Також, аналізуючи повноваження, завдання та функції Державного бюро розслідувань та Національної поліції України, вважає, що і Державне бюро розслідувань, і відповідні підрозділи Національної поліції України здійснюють оперативно-розшукову та кримінально-процесуальну функції.
Твердження про те, що Національна поліція України та Державне бюро розслідувань є різними органами виконавчої влади, які мають різні функції, вертикаль підпорядкування та сфери впливу, як на підставу відсутності права на зарахування стажу в Державному бюро розслідувань до стажу в службі Національної поліції України, на переконання ОСОБА_1 , не є правильним та відповідним, оскільки, визначаючи наявність чи відсутність такого права, необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувались, та визначення чинним на момент проходження служби статусу такої служби.
Тобто на працівників Державного бюро розслідувань (окрім тих, на яких розповсюджується дія Закону України «Про державну службу») під час проходження ними служби в період, що досліджується, розповсюджується дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України, а в подальшому - поліції, в тому числі й дія статей 22, 23 Закону України «Про міліцію» та відповідні норми Закону України «Про Національну поліцію», Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114, Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України тощо.
Всі обов'язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції, її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби працівниками Державного бюро розслідувань.
Таким чином, відповідачем протиправно відмовлено у зарахуванні до стажу служби у поліції період служби у Державному бюро розслідувань з 16.04.2020р. до 15.12.2023р., відтак, ефективним способом відновлення порушеного права буде зобов'язання відповідача зарахувати до стажу служби позивача у поліції період служби у Державному бюро розслідувань 03 роки 07 місяців 29 днів.
Зазначає, що під час розгляду його рапорту від 08.05.2025р. щодо зарахування до стажу служби в Національній поліції України стаж служби в Державному бюро розслідувань Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України надав оцінку заявленим підставам та документам, що наявні в його особовій справі, та були вчинені дії, які суд має визнати протиправними, а відтак стверджує, що у цьому випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень.
Ухвалою від 25.06.2025р. провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити а правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Представник відповідача у поданому відзиві (а.с.40-43) у задоволенні позову просить відмовити, оскільки Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Закон № 2123- IX) з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану, який набрав чинності з 01.05.2022р., внесені зміни до Закону № 580-VІІІ, зокрема і до статті 60 Закону № 580-VIII, а саме встановлено, що: «Відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції».
Відтак, Законом № 2123-ІХ статтю 60 Закону № 580-VIII викладено в новій редакції.
Знаведеного висновується, що зміни в спеціальному законодавстві з питань проходження служби в поліції, що відбулися з 01.05.2022р., виключають можливість субсидіарного застосування інших загальних законів до регулювання порядку проходження та припинення служби поліцейськими на умовах та порядку, що встановлені Законом №580-VІІІ.
Законодавством встановлено вичерпний перелік складових (посад, періодів служби), які зараховуються до стажу служби в поліції.
Так, поняття «вислуга років», яке згадується у частині четвертій статті 78 Закону № 580-VІІІ, є відмінним від поняття «стаж служби в поліції» (частина перша статті 78 Закону №580-VІІІ), яке має значення для права на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, але безпосередньо не впливає на пенсійні виплати.
Отже, що служба в Державному бюро розслідувань у період з 16.04.2020р. до 15.12.2023р. не може бути зарахована ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, оскільки у вичерпному переліку складових (посад, періодів служби), передбачених статтею 78 Закону №580-VІІІ, відсутня служба у Державному бюро розслідувань.
Крім того, відповідно до вимог чинного законодавства стаж служби в поліції зазначається в наказі про призначення працівника на посаду.
Так, згідно із пунктом 9 розділу ІІІ Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.11.2016р. №1235 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2016р. за №1668/29798), у разі видання наказу про призначення працівника на посаду у наказі керівника органу поліції відповідно до вмотивованого подання установлюються посадовий оклад, додаткові види грошового забезпечення та стаж служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейським надбавки за вислугу років.
В наказі № 776 о/с від 15.12.2019 «Про призначення на посаду ОСОБА_1 встановлено на момент призначення на посаду станом на 16.12.2019 стаж служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки - 09 років 08 місяців 02 дні.
Вказаний наказ про призначення позивача на посаду у встановленому порядку в частині зазначення стажу служби в поліції позивачем не оскаржується, а отже, і підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Таким чином, на думку представника відповідача, без скасування чи внесення відповідних змін до наказу про призначення позивача, вимога про зобов'язання зарахувати до стажу його служби в поліції період проходження служби в ДБР є такою, що суперечить закріпленій процедурі підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що мають бути задоволені, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що з серпня 2010 року до 7 квітня 2020 року позивач працював на різних посадах в системі внутрішніх справ України (міліції), а в подальшому - в Національній поліції України.
Згідно з Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580 - VIII за пунктом 7 частини 1 статті 77 на підставі письмового рапорту капітана поліції ОСОБА_1 звільнено за власним бажанням (наказ по особовому складу № 74 о/с від 07.04.2020). Стаж служби в поліції на день звільнення у календарному обчисленні складав 9 років 7 місяців 29 днів.
Після звільнення із поліції Довіритель проходив службу у Державному бюро розслідувань, а саме із 16 квітня 2020 року до 15 грудня 2023 року.
Відповідно до наказу № 523 - ос / дск від 13.12.2023 майора ДБР ОСОБА_1 звільнено із служби в Державному бюро розслідувань у запас на підставі п.п. 8 та 9 ст. 12 Закону України «Про Державне бюро розслідувань».
В подальшому, відповідно до ч. 2 ст. 47, ч. 1 ст. 49, ст. 52 та ч. 1 ст. 56 Закону України «Про Національну поліцію» позивача 15 грудня 2023 року прийнято на службу в поліцію за конкурсом та призначено оперуповноваженим 1-го відділу управління стратегічних розслідувань в Луганській області (наказ по особовому складу № 776 о/с від 15.12.2023). Станом на 16.12.2023 стаж служби в поліції складав 9 років 8 місяців 2 дні.
В порядку переведення до Департаменту кіберполіції НПУ позивач 5 січня 2024 року звернувся із рапортом до начальника Департаменту стратегічних розслідувань та відповідно до ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» звільнений з посади оперуповноваженого 1-го відділу управління стратегічних розслідувань в Луганській області (наказ по особовому складу № 34 о/с від 22.01.2024) та був призначений заступником начальника 3-го відділу 7-го управління в Департаменті кіберполіції Національної поліції України (наказ по особовому складу№ 314 о/с від 02.08.2024).
На теперішній час майор поліції ОСОБА_1 проходить службу в управлінні стратегічних розслідувань в Сумській області на посаді начальника управління (наказ по особовому складу№ 314 о/с від 02.08.2024).
Згідно з відповіддю на адвокатський запит, поданого в інтересах ОСОБА_1 , Департаменту кіберполіції встановлено, що стаж служби в поліції складає 10 років 04 місяці 29 днів та відсутні підстави для зарахування до стажу служби в поліції стажу служби в ДБР із посиланням на положення Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
24 липня 2024 року позивач звернувся із письмовим рапортом до Департаменту кіберполіції Національної поліції України щодо зарахування до стажу служби в поліції стаж служби в Державному бюро розслідувань (реєстраційний № 23266 - 2024 від 07.08.2024).
За результатами розгляду Департаментом кіберполіції письмового рапорту ОСОБА_1 листом № 5147/02-2024 за підписом Т.в.о. начальника позивача повідомлено про відсутність підстав (відмову) в зарахуванні до стажу служби в поліції стажу служби в ДБР.
Також, 8 травня 2025 року позивач вдруге звернувся із письмовим рапортом до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України щодо надання письмової інформації про стаж служби в поліції та щодо зарахування до календарної вислуги років служби в Державному бюро розслідувань.
Листом Департаменту від 20.05.2025 № 19223/01-2025 позивачу надана відповідь запит, в якій проінформовано про наявний у нього, станом на момент подання запиту стаж служби в поліції, а саме, станом день відповіді - 11 років 01 місяць 03 дні, станом на момент призначення на посаду стаж служби в поліції для надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки - 09 років 08 місяців 02 дні та про відсутність законних підстав для зарахування вислуги років в Державному бюро розслідувань до стажу служби в поліції.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що правові основи організації та діяльності Державного бюро розслідувань визначено Законом України «Про Державне бюро розслідувань» від 12.11.2015 № 794-VIII (далі -ДБР) (далі - Закон № 794-VIII).
Положеннями частини 1 статті 1 Закону № 794-VIII (у редакції, чинній станом на час призначення позивача на посаду - 16.04.2020р.) передбачено, що Державне бюро розслідувань є державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції.
Завдання Державного бюро розслідувань визначені статтею 5 Закону №794-VIII, відповідно до якої Державне бюро розслідувань вирішує завдання із запобігання, виявлення, припинення, розкриття і розслідування:
1) злочинів, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про державну службу", особами, посади яких віднесено до першої - третьої категорій посад державної служби, суддями та працівниками правоохоронних органів, крім випадків, коли ці злочини віднесено до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України;
2) злочинів, вчинених службовими особами Національного антикорупційного бюро України, заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або іншими прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, крім випадків, коли досудове розслідування цих злочинів віднесено до підслідності детективів підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України;
3) злочинів проти встановленого порядку несення військової служби (військових злочинів), крім злочинів, передбачених статтею 422 Кримінального кодексу України.
Аналіз вказаного свідчить про те, що сферою діяльності ДБР є здійснення правоохоронної діяльності, що спрямовується на запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції.
Також з урахуванням внесених змін Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань» від 03.12.2019 № 305-IX (далі - Закон № 305-IX) у статті 1 слова «центральним органом виконавчої влади, що здійснює правоохоронну діяльність з метою» замінено словами «державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо».
Наведене у своїй сукупності свідчить про те, що ДБР є правоохоронним органом та здійснює правоохоронну діяльність.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 794-VIII (у редакції, чинній станом на час призначення позивача на посаду - 16.04.2020р.) систему Державного бюро розслідувань складають центральний апарат, територіальні управління, спеціальні підрозділи, навчальні заклади та науково-дослідні установи. У складі Державного бюро розслідувань діють слідчі, оперативні підрозділи, підрозділи внутрішнього контролю та інші підрозділи.
Організаційна структура Державного бюро розслідувань визначається Президентом України.
Згідно з частиною 1 статті 14 Закону № 794-VIII (у редакції чинній станом на час призначення позивача на посаду (16.04.2020р.)) до працівників Державного бюро розслідувань належать особи рядового і начальницького складу, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір (контракт) із Державним бюро розслідувань.
Також положеннями частини 3-6 статті 14 Закону № 794-VIII (у редакції, чинній станом на час призначення позивач на посаду - 16.04.2020р.) на службу до Державного бюро розслідувань приймаються на конкурсній основі в добровільному порядку (за контрактом) громадяни України, які спроможні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, віком, освітнім і професійним рівнем та станом здоров'я ефективно виконувати відповідні службові обов'язки
Прийняття громадян України на службу до Державного бюро розслідувань без проведення конкурсу забороняється, крім випадків, передбачених цим Законом.
Кваліфікаційні вимоги та критерії професійної придатності для зайняття посад у підрозділах Державного бюро розслідувань затверджуються Директором Державного бюро розслідувань.
Призначення на посади у Державному бюро розслідувань, крім посад Директора Державного бюро розслідувань, керівника підрозділу внутрішнього контролю центрального апарату Державного бюро розслідувань та керівників підрозділів внутрішнього контролю територіальних управлінь Державного бюро розслідувань, здійснюється за результатами відкритих конкурсів, що проводяться конкурсними комісіями з проведення конкурсів на зайняття посад працівників Державного бюро розслідувань. Типове положення про конкурсну комісію та порядок проведення відкритого конкурсу затверджує Директор Державного бюро розслідувань.
Порядок присвоєння спеціальних звань особам рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань та їх співвідношення з іншими спеціальними, а також військовими званнями і рангами державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.
Трудові відносини працівників Державного бюро розслідувань регулюються цим Законом (у частині переведення працівників Державного бюро розслідувань на нижчі або рівнозначні посади та звільнення осіб рядового та начальницького складу), законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами (контрактами). На державних службовців Державного бюро розслідувань поширюється дія Закону України "Про державну службу". Посади державних службовців Державного бюро розслідувань відносяться до відповідних категорій посад державної служби в порядку, встановленому законодавством.
Порядок проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань визначається цим Законом, Положенням про проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, що затверджується Кабінетом Міністрів України, а також іншими нормативно-правовими актами.
На осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань поширюється Дисциплінарний статут Національної поліції України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
В силу вимог частини 2 та частини 3 статті 19 Закону №794-VIII особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань користуються соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" та інших законів України з урахуванням положень, встановлених цим Законом.
Пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Згідно з частиною 2 статті 20 Закону №794-VIII На осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань поширюються умови грошового забезпечення, передбачені для працівників Національної поліції, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Умови оплати праці працівників Державного бюро розслідувань, які є державними службовцями, визначаються законодавством про державну службу з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Умови оплати праці осіб, які працюють у Державному бюро розслідувань за трудовими договорами, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 14-2 Закону № 794-VIII установлюються такі спеціальні звання осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань: 1) спеціальне звання рядового складу - рядовий Державного бюро розслідувань; 2) спеціальні звання молодшого начальницького складу: капрал Державного бюро розслідувань; сержант Державного бюро розслідувань; старший сержант Державного бюро розслідувань; 3) спеціальні звання середнього начальницького складу: молодший лейтенант Державного бюро розслідувань; лейтенант Державного бюро розслідувань; старший лейтенант Державного бюро розслідувань; капітан Державного бюро розслідувань; 4) спеціальні звання старшого начальницького складу: майор Державного бюро розслідувань; підполковник Державного бюро розслідувань; полковник Державного бюро розслідувань; 5) спеціальне звання вищого начальницького складу - генерал-майор Державного бюро розслідувань.
Разом з цим правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Статтею 1 Закону № 580-VIII регламентовано, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
В силу вимог частини 1 та 2 статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з статтею 60 Закону № 580-VIII відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.
Між тим положеннями статті 78 Закону №580-VIII врегульовано питання стажу служби в поліції.
Зокрема, частина перша статті 78 Закону №580-VIII встановлює, що стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
В розрізі положень частини 2 статті 78 Закону № 580-VIII до стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення (ч. 4 ст. 78 Закону № 580-VIII).
Аналіз наведеного дає суду підстави дійти висновку, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки. Одночасно до стажу служби в поліції, зокрема, зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
У постанові Верховного Суду від 13.08.2021р. у справі № 440/1564/20, суд сформував висновки про те, що визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувались та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби.
Також у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 по справі № 826/16143/18 сформовано висновки про таке:
«Аналізуючи повноваження, завдання та функції цих органів, Верховний Суд приходить до висновку, що і податкова міліція, і відповідні підрозділи поліції здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Визначаючи наявність чи відсутність такого права необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувались та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби.
Верховний Суд, враховуючи вказані правові норми, приходить до висновку, що чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством статус осіб, які проходили службу в органах податкової служби України прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ України. Даний висновок підтверджується також тим, що позивачу під час проходження служби у податковій міліції було присвоєно спеціальне звання - лейтенант податкової міліції, а в подальшому старший лейтенант податкової міліції, яке у свою чергу призначалось на підставі Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року №114.».
Отже, в подібних правовідносинах Верховний Суд сформував висновки, що однією з ключових ознак для зарахування стажу служби в правоохоронних органах (органах внутрішніх справ) до стажу в поліції є не наявність ознаки підпорядкування органів державної влади, а безпосередньо суть діяльності особи, функції, які нею виконувались та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби.
Частиною 1 статті 38 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) регламентовано, що органами досудового розслідування є органи, що здійснюють досудове слідство і дізнання.
Згідно з пунктом «г» частини 2 статті 38 КПК України досудове слідство здійснюють органи Державного бюро розслідувань.
Відповідно до частини 1 статті 39 КПК України керівник органу досудового розслідування організовує досудове розслідування.
З відповіді Державного бюро розслідувань від 29.10.2025р. №38656-25/10-10-01-15697/25 (а.с.51) на запит суду встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в Державному бюро розслідувань з 16 квітня 2020 року до 15 грудня 2023 року на таких посадах начальницького складу: з 16.04.2020 до 09.09.2020 - старший оперуповноважений Державного бюро розслідувань; з 09.09.2020 до 10.11.2020 - старший оперуповноважений Державного бюро розслідувань; з 10.11.2020 до 13.05.2021 - начальник відділу Державного бюро розслідувань; з 14.05.2023 до 09.03.2023 - начальник відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві; з 10.03.2023 до 15.12.2023 - начальник відділу Державного бюро розслідувань.
Позивачу наказом Державного бюро розслідувань від 15 квітня 2020 року № 40-ос/дск присвоєно спеціальне звання «капітан Державного бюро розслідувань» (за співвідношенням) з 16 квітня 2020 року, а наказом Державного бюро розслідувань від 30 червня 2022 року № 18-сз/дск присвоєно спеціальне звання «майор Державного бюро розслідувань» (за сукупністю).
Таким чином, фактичні обставини свідчать, що ОСОБА_1 у розумінні положень кримінально-процесуального законодавства та з урахуванням положень статті 39 КПК був на начальницьких посадах органу досудового розслідування та виконував кримінально-процесуальну функцію, що притаманно лише здійсненню правоохоронної діяльності.
За таких обставин, на переконання суду, проходження позивачем служби в Державному бюро розслідувань із 16 квітня 2020 року до 15 грудня 2023 року включно є правоохоронною діяльністю, оскільки службові обов'язки, які виконувалися позивачем під час несення служби в ДБР (здійснення досудового розслідування), за свою суттю та змістом є притаманними функціями органів внутрішніх справи.
Також при вирішенні спору по суті, суд вважає за необхідне звернути увагу, що наказом Державного бюро розслідувань від 26.02.2020 № 47 затверджено Перелік посад у центральному апараті Державного бюро розслідувань, що підлягають заміщенню особами рядового та начальницького складу, граничних спеціальних звань за цими посадами, відповідно до якого посада старшого оперуповноваженого Управління підлягає заміщенню особами із граничним спеціальним званням «майор Державного бюро розслідувань», а посада начальника - із граничним спеціальним званням «підполковник Державного бюро розслідувань».
Отже, посади, які позивач обіймав в ДБР та ТУ ДБР, підлягали заміщенню виключно особами рядового та начальницького складу і мали граничне спеціальне звання «майор Державного бюро розслідувань» та «підполковник Державного бюро розслідувань».
Водночас Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 № 743 затверджено Положення про проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань (далі - Положення № 743), яке визначає порядок проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, їх права та обов'язки.
Згідно з пунктом 3 Положення № 743 особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань (далі - особи рядового та начальницького складу) є громадяни України, які на конкурсній основі у добровільному порядку (за контрактом) прийняті на службу до Державного бюро розслідувань і яким присвоєно спеціальні звання осіб рядового та начальницького складу відповідно до законодавства.
В силу вимог пункту 24, 25 Положення № 743 особи рядового та начальницького складу у випадках, передбачених Законом України Про Державне бюро розслідувань, на підставі та в порядку, що визначені Законом України «Про Національну поліцію», зберігають, носять та застосовують вогнепальну зброю і спеціальні засоби, а також застосовують заходи фізичного впливу.
Особи рядового та начальницького складу користуються соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», інших законів України з урахуванням положень Закону України «Про Державне бюро розслідувань».
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2020 № 13 (яка діяла до 27.05.2020р.) затверджено Порядок присвоєння спеціальних звань начальницького складу Державного бюро розслідувань (далі - Порядок № 13), який визначає механізм присвоєння спеціальних звань начальницького складу Державного бюро розслідувань.
Надалі Постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 № 564 затверджено Порядок присвоєння спеціальних звань рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань (далі - Порядок № 564).
Тут і надалі разом Порядки.
Додатком №2 до Порядку № 13 та Додатком № 4 до Порядку № 564 затверджено Схему співвідношення між спеціальними званнями поліції та спеціальними званнями Державного бюро розслідувань, відповідно до якої спеціальне звання поліції «капітан поліції» відповідає спеціальному званню Державного бюро розслідувань «капітан Державного бюро розслідувань», спеціальне звання поліції «майор поліції» відповідає спеціальному званню Державного бюро розслідувань «майор Державного бюро розслідувань», а спеціальне звання «підполковник поліції» відповідає званню «підполковник Державного бюро розслідування».
Судом встановлено та не заперечувалось відповідачем, що станом на час вступу на службу до ДБР позивач мав спеціальне звання «капітан поліції», а умови для зайняття посади, яку позивач обіймав у ДБР, передбачали обов'язкове її заміщення особами рядового та начальницького складу.
Суд наголошує, що Державним бюро розслідувань 12.12.2024р. внесено зміни до свого підзаконного нормативного акту, яким регулюється механізм реалізації норм законодавства щодо встановлення доплати за вислугу років та обчислення стажу служби (роботи), який дає право на доплату за вислугу років працівника державного бюро розслідувань, затвердженого наказом Директора ДБР від 08.10.2021 (в редакції наказу ДБР від 12.12.2024) - Інструкції №524, відповідно до пункту 2.2.2 якої до стажу служби, що дає право на отримання доплати за вислугу років та додаткової оплачуваної відпустки, зараховуються періоди, які визначені частиною другою статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» та час проходження служби в Державному бюро розслідувань на посадах, що підлягають заміщенню особами рядового та начальницького складу.
Разом з цим частиною 1 статті 23 Закону № 794-VIII контроль за діяльністю Державного бюро розслідувань здійснюється комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання правоохоронної діяльності, у порядку, визначеному Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
В силу вимог пункту 1 (а) частини третьої статті 23 Закону № 794-VIII письмовий звіт про діяльність Державного бюро розслідувань повинен містити інформацію про кількість зареєстрованих заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, віднесені до підслідності Державного бюро розслідувань.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що період служби позивача у Державному бюро розслідувань України із 16 квітня 2020 року до 15 грудня 2023 року є періодом безпосередньої правоохоронної діяльності під час організації досудового розслідування.
Суд також враховує ті обставини, що станом на час вступу позивача на службу до ДБР загадані вище нормативно-правові акти не були повністю розроблені, однак, суд погоджується, що наведене свідчить виключно про прогалини в нормативно-правовому регулюванні таких правовідносин.
Наведений висновок суду випливає, у тому числі виходячи з аналізу пункту 2 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 794-VIII, що фактично передбачає необхідність приведення у відповідність із цим Законом законів України та інших нормативно-правових актів та можливість їх застосування до приведення Закону № 794-VIII у відповідність.
З урахуванням наведеного, на переконання суду, в межах спірних правовідносин відсутність розроблення законодавцем нормативно-правових актів, які б повноцінно регулювали спірні правовідносини в проміжок часу періоду проходження позивачем служби в ДБР (часткового, охоплює не весь період служби), та подальше його врегулювання на нормативну рівні не може нівелювати та позбавляти його права на зарахування відповідного періоду служби до періоду служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки. У іншому ж випадку такі обставини мають дискримінаційні ознаки.
Тому суд вважає необхідним визнати протиправною відмову, викладену у формі відповіді на рапорт, Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України у зарахуванні до стажу служби ОСОБА_1 у поліції періоду служби у Державному бюро розслідувань з 16 квітня 2020 року до 15 грудня 2023 року.
Як наслідок, наявні правові підстави для зобов'язання відповідача вчинити такі дії.
Між тим при вирішенні спору по суті, суд відхиляє посилання представника відповідача на те, що без скасування або внесення відповідних змін до наказу про призначення позивача, вимога про зобов'язання зарахувати відповідний стаж позивачу є такою, що суперечить закріпленій процедурі підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, як підстави для відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.11.2016 № 1235, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.12.2016 за № 1668/29798, затверджено Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції (далі - Порядок № 1235), який розроблено відповідно до статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» з метою забезпечення належної підготовки та видання наказів з питань проходження служби поліцейськими.
Згідно з розділом ІІ Порядку № 1235 підставою для видання наказів по особовому складу є такі зміни в службовій діяльності обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейським надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Аналіз вказаного дає суду підстави дійти до висновку, що зміни в службовій діяльності, зокрема в частині обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейським надбавки за вислугу років (за стаж в поліції), надання додаткової оплачуваної відпустки є підставою для видання наказів по особовому складу.
Таким чином рішення суду, у разі набрання ним законної сили, є підставою для видання наказу по особовому складу в частині, що стосується позивача, адже вносить зміни в службову діяльність позивача, зокрема в частині обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейським надбавки за вислугу років (за стаж в поліції), надання додаткової оплачуваної відпустки.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.
Інші доводи та заперечення сторін не впливають на вирішення спору по суті.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 1211грн.20коп., що підтверджується квитанцією №3954-6550-9780-7179 (а.с.32).
Оскільки адміністративний позов необхідно задовольнити, то сума сплаченого позивачем судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправною відмову, викладену у формі відповіді на рапорт, Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України у зарахуванні до стажу служби ОСОБА_1 у поліції періоду служби у Державному бюро розслідувань з 16 квітня 2020 року до 15 грудня 2023 року.
Зобов'язати Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України (вул. Академіка Богомольця, 10,м. Київ,0160, код ЄДРПОУ 43305056) зарахувати до стажу служби ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у Національній поліції України період служби у Державному бюро розслідувань з 16 квітня 2020 року до 15 грудня 2023 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департамента стратегічних розслідувань Національної поліції України (вул. Академіка Богомольця, 10,м. Київ,0160, код ЄДРПОУ 43305056) суму сплаченого судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Осіпова