07 листопада 2025 рокум. Рівне№460/9906/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Гарнізонної військово-лікарської комісії в/ч НОМЕР_1 та Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинення певних дій,
1. Стислий виклад позицій учасників справи.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся через свого представника до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) з вказаним адміністративним позовом (позовною заявою) до Гарнізонної військово-лікарської комісії в/ч НОМЕР_1 (далі - відповідач-1), Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (далі - відповідач-2), в якому позивач просить суд :
- визнати протиправною та скасувати Постанову відповідача-1, затверджену Довідкою гарнізонної військово-лікарської комісії в/ч НОМЕР_1 від 09.01.2025 №60 в частині визначення ступеня придатності до військової служби та в частині встановлення прив'язки захворювання;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо ненадання позивачу електронного направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи;
- визнати неправомірною та скасувати Постанову відповідача-2, оформлену протоколом №2025-0304-0930 від 04.03.2025;
- зобов'язати гвідповідача-1 переглянути Постанову гарнізонної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України в/ч НОМЕР_1 в частині визначення ступеня придатності до військової служби та в частині встановлення прив'язки захворювання, та прийняти відповідне рішення щодо визначення ступені придатності до військової служби позивача та щодо встановлення прив'язки захворювання у відповідності до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402;
- зобов'язати відповідача-1 вирішити питання щодо надання позивачу електронного направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи у відповідності до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, Критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, Критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених Постановою Кабінету міністрів України «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» №1338 від 15.11.2024.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає про те, що постановою гарнізонної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України в/ ч НОМЕР_1 , затвердженою довідкою №60 від 09.01.2025 гарнізонної військово-лікарською комісією в/ч НОМЕР_1 позивача визнано на підставі статті 40-б, 39-б, 23-в графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони. Позивач не погоджується з висновком гарнізонної ВЛК в частині визначення ступеня придатності, визначення прив'язки захворювання та зазначає, що відповідач-1 протиправно не надав позивачу електронного направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. Вважаючи протиправним висновок гарнізонної ВЛК, позивач оскаржив його до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України (відповідача-2), однак оскаржуваний висновок відповідач-2 залишив в силі, що на думку позивача є протиправними діями з боку відповідачів. Позивач вважає, що висновок відповідача-1 та відповідача-2 прийнятий з порушенням процедури проведення військово-лікарської експертизи, порушенням норм Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства Оборони України №402 від 14.08.2008 року, а також з порушенням Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених Постановою Кабінету міністрів України №1338 від 15.11.2024 та підлягає скасуванню, а тому просить задовольнити позовні вимоги повністю.
Відповідач-1 скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та подав до суду свій відзив, в якому виклав свої заперечення на позовну заяву. На обґрунтування заперечень відповідач-1 зазначає про те, що довідки з військової частини НОМЕР_2 про обставини травми (захворювання) позивач не надає та не вказує про існування такої довідки або інших документів для підтвердження зв'язку на момент проведення щодо нього військово-лікарської експертизи гарнізонною військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_3 , бо відповідну довідку не оформляли і позивач за нею не звертався. Зауважує, що Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402 (далі - Положення №402) визначено, що на військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК, військовими частинами, в яких вони проходять службу, подаються визначені документи, тобто саме від поданих військовою частиною НОМЕР_2 документів на позивача для проведення військово- лікарської експертизи гарнізонною військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_3 залежало визначення причинного зв'язку. Відповідно відповідач-1 стверджує, що за відсутності від військової частини НОМЕР_2 довідки про обставини травми (поранення, каліцтва) або інших документів з відомостями щодо заявлених захворювань на позивача, гарнізонна військово-лікарська комісія військової частини НОМЕР_3 не мала права вказувати іншого причинного зв'язку, крім указаного в довідці від 09 січня 2025 року №60, що оскаржує позивач. Відповідач-1 також вважає безпідставними вимоги позивача про ненадання йому направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, оскільки законодавством на військовий госпіталь, яким є військова частина НОМЕР_3 , не покладено обов'язку видавати подібні направлення щодо військовослужбовців із інших частин. З огляду на вказане відповідач-1 вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволенню.
Відповідач-2 не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву та у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, свій відзив до суду відзив не подав.
Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив відповідача-1, де заперечує щодо доводів наведених відповідачем-1 у його відзиві та зазначає про те, що на виконання вимог Постанови 402, позивач надавав відповідачу-1 всі медичні документи, які підтверджують погіршення наявних та встановлення нових захворювань за період виконання бойового обов'язку із захисту Батьківщини в зоні бойових дій, а також документи, які підтверджують факт перебування в той час в зоні бойових дій. Також зазначає, що позивач не звертався до своєї військової частини за довідкою про обставини травми, бо у випадку захворювань така довідка не видається, абз. 9 п. 6.2 гл. 6 розділу ІІ, на який у відзиві посилається відповідач-1, до захворювань не застосовується, а факт підтверджується іншими документами, зокрема записами в журналі медроти, медичними висновками та епікризами, датованими періодом перебування позивача в ЗБД в означений період, доказами з в/ч позивача підтверджуючими факт виконання позивачем обов'язку із захисту Батьківщини в зоні бойових дій в даний період. Аргументи відповідача-1 щодо відсутності в нього повноважень з надання електронного направлення на проведення повсякденного оцінювання особи вважає необгрунтованими, оскільки таке направлення надає голова ВЛК за наявності підстав, при цьому позивач зазначає, що нього були наявні такі підстави - захворювання та діагнози, які передбачають проведення такого оцінювання, а також довідка про наявну інвалідність 3 групи.
2. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.
Позовна заява подана до суду 06.06.2025 у електронній формі із використанням електронного кабінету підсистеми ""Електронний суд" ЄСІТС, надійшла до суду і була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 09.06.2025.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2025 визначено суддю Максимчука О.О. головуючим суддею (суддею-доповідачем) з розгляду справи за вказаною позовною заявою.
Ухвалою від 16.06.2025 суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду і відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач-1 скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та подав 30.06.2025 свій відзив на позов, в якому виклав свої заперечення на позовну заяву.
Відповідач-2 не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву та у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, свій відзив до суду відзив не подав.
Позивач скористався своїм правом на подання відповіді на відзив відповідача-1 та подав 22.07.2025 свою відповідь на відзив, в якій виклав свої заперечення на доводи відповідача-1 наведені у його відзиві.
На момент розгляду справи по суті і ухвалення судом цього рішення інші заяви, клопотання від учасників справи до суду не надійшли, а також суд не здійснював інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).
З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
3. Встановлені судом обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши наявні у справі матеріали, з'ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення спору по суті.
Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується наявним в матеріалах справи посвідченням серії НОМЕР_4 від 26.01.2024.
09.01.2025 військово-лікарська комісія військової частини НОМЕР_1 видала довідку №60, згідно якої молодшому сержанту ОСОБА_1 , в/ч НОМЕР_2 проведено медичний огляд гарнізонної ВЛК ВЧ НОМЕР_1 , за результатами якого встановлено діагноз та постанову ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Дифузний кардіосклероз. Стенозуючий склероз коронарних артерій за даними КВГ від 29.03.2019 - стеноз с/3 ПМГШ ЛКА за відходженням ІДГ понад 80%. Стан після КВГ від 15.05.2019. Захворювання НІ, НЕ пов'язане з проходженням військової служби. Стан після КВГ від 19.09.2024 за стеном в ПМШГ ЛКА м'язовий місточок з компресією просвіту до 60%. Недостатність АК, МК, ТК-1 ст. Гіпертонічна хвороба ІІ ст. СНІ. М54.5 вертеброгенна люмбалгія, ремісія. Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби. На підставі статтей 40-б, 39-б, 23-в графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
25.01.2025 позивач подав скаргу до Центральної військово-лікарської комісії (відповідач-2)на постанову ВЛК щодо визначення придатності до військової служби та причинного зв'язку з захворюванням, затвердженою довідкою №60 від 09.01.2025, виданою гарнізонною ВЛК ВЧ НОМЕР_1 . У вказаній скарзі позивач зазначає, що не погоджується з рішенням комісії в частині повноти та правильності зазначених комісією діагнозів, визначення придатності до військової служби та в частині визначення прив'язки захворювання до проходження військової служби. Позивач також зазначив, що відповідач-1 протиправно не врахував Консультативний висновок Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова від 27.12.2024 року, в якому вказаний основний діагноз - 142.1. Обструктивна гіпертрофічна кардіоміопатія: Гіпертрофічна асиметрична кардіоміопатія, необструктивна форма (максимальний градієнт на ВТЛШ на провокативних пробах - 35 мм.рт.ст.) ІЧС: Постінфарктний кардіосклероз (Q-інфаркт міокарда передньо-перетинкової стінки ЛШ від 26.02.2019р.) Гіпертонічна хвороба ІІІ ст., 3 ст (за даними ДАТ, ризик дуже високий). СН І зі збереженою ФВ ЛШ (61% за даними ЕхоКГ від 19.12.2024 та за даними МРТ серця від 24.12.2024 - 73%), супутний діагноз - Z95.5 Наявність коронарного ангіопластичного імпланту та трансплантата: Стан після стентування КА (ПМШГ ЛКА) (2019 у КОКЛ), а відтак документально підтверджено, що у позивача наявні множинні стани та діагнози, які відносяться до п. «а» ст. 38, 39, 40 Додатку 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України «Розклад хвороб, станів та фізичних вад» та Додатку 2 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України «Пояснення щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад», - непридатний до військової служби із виключенням з військового обліку.
Листом від 04.03.2025 відповідач-2 надав відповідь на звернення представника позивача, з якого слідує, що підстав для проведення позивачу контрольного медичного огляду ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби немає, а згідно наданих копій медичних документів, захворювань, які відповідно до вимог Положення зумовлюють непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, не вбачається.
Відповідно до витягу з протоколу засідання ВЛК Центральної військово-лікарської комісії від 04.03.2025 комісія визнала постанову про причинний зв'язок діагностованих у позивача захворювань за довідкою гарнізонної ВЛК ВЧ НОМЕР_1 від 09.01.2025 №60 прийнятою обгрунтовано.
Не погодившись з такими висновками відповідачів, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом (позовною заявою) у цій справі з наведеними вище позовними вимогами до відповідачів.
4. Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та висновки суду.
Встановивши наведені вище фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини, суд вважає, що до спірних правовідносин за наведених фактичних обставин справи підлягають застосуванню такі норми права і висновки Верховного суду про їх застосування.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов'язок» (далі - Закон №2232-XII).
Згідно із частиною 1 статті 2 цього Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
На підставі частини 2 цієї статті проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.
За змістом частини 4 вказаної статті порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 статті 3 Закону №2232-XII визначено, що правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє дотепер.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Як установили суди попередніх інстанцій, позивач проходить військову службу в Збройних Силах України.
З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14 серпня 2008 року затверджено Положення №402 (тут і далі - у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Як передбачено пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза - це, зокрема, установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Основними завданнями військово-лікарської експертизи, як зазначено у пункті 1.3 розділу I Положення №402, є, зокрема, визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.
У відповідності до пункту 1.2. розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).
Відповідно до статті 39 Графа ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві (Додаток 1 до Положення №402) включено: хвороби, що характеризуються підвищеним кров'яним тиском I10-I15 (гіпертонічна хвороба, вторинна гіпертензія):
а) гіпертонічна хвороба III стадії з незворотними структурними ураженнями органів-мішеней - Непридатні до військової служби
б) гіпертонічна хвороба III стадії без незворотних структурних уражень органів-мішеней; гіпертонічна хвороба II стадії - Придатні до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони
в) гіпертонічна хвороба І стадії - Придатні.
Стаття 38 Додатку 1 до Положення №402 включає некоронарогенні хвороби серця (перикарда, міокарда, ендокарда, клапанного апарату), легеневе серце і порушення легеневого кровообігу (легенева емболія, усі форми легенево-серцевої недостатності, хвороби легеневих судин), усі форми кардіоміопатії, порушення серцевого ритму та провідності, дегенерація (дистрофія) міокарду, пролапс мітрального клапана та інші ураження клапанів серця, наслідки хірургічних втручань з приводу вроджених або набутих вад серця I00-I09, I26-I52, що супроводжуються серцевою недостатністю.
Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються ВЛК, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення №402 визначено, що штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом.
До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.
Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров'я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров'я (установах).
До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК ТЦК та СП; ВЛК розвідувального органу Міністерства оборони України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності. (підпункт 2.5.1 пункту 2.5. глави 2 розділу І Положення №402).
Гарнізонна ВЛК створюється при поліклініках, поліклінічних відділеннях (усіх найменувань) закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України. Під час дії воєнного стану можуть створюватися додаткові гарнізонні ВЛК залежно від навантаження, що розміщуються в закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності із включенням лікарів цих закладів до складу ВЛК. Такі гарнізонні ВЛК у ході своєї діяльності використовують гербову печатку та штампи відповідного закладу охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України, при якому вони створені. (підпункт 2.6.2 пункту 2.6 глави 2 розділу І Положення №402).
Відповідно до підпункту 2.6.3. пункту 2.6 глави 2 розділу І Положення №402 на госпітальну (гарнізонну) ВЛК покладається: проведення медичного огляду осіб, указаних у пункті 1.2 розділу I Положення (крім допризовників), з метою визначення ступеня придатності до військової служби та в інших випадках, указаних у пункті 1.4 розділу II Положення; ведення книги протоколів ВЛК та здавання її в архів; проведення контролю за повнотою та якістю обстеження під час проведення медичного огляду, терміном проведення обстеження; проведення разом із провідними медичними спеціалістами ВМКЦ регіонів та начальниками медичних служб військових частин, що знаходяться у зоні відповідальності закладу охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України, детального аналізу визнання військовослужбовців непридатними до військової служби, розробка пропозицій щодо покращення стану здоров'я військовослужбовців та попередження їх дострокового звільнення з військової служби за станом здоров'я. Узагальнення пропозицій та надання їх до штатної ВЛК.
Рекомендації штатних ВЛК щодо організації лікувально-діагностичної роботи в цілях військово-лікарської експертизи є обов'язковими для виконання.
Підпунктом 2.6.4. пункту 2.6 глави 2 розділу І Положення №402 передбачено, що госпітальна (гарнізонна) ВЛК має право: приймати постанови відповідно до цього Положення; перевіряти з метою військово-лікарської експертизи організацію та стан лікувально-діагностичної роботи в закладах охорони здоров'я (установах) і у військових частинах, дислокованих у гарнізоні; залучати до роботи на правах членів комісії медичних та військових фахівців за запитом голови ВЛК.
У ході розгляду справи суд встановив, що позивач був направлений до гарнізонної ВЛК військової частини НОМЕР_1 з метою визначення ступеня придатності до військової служби.
Відповідно до наявного в матеріалах справи направлення ВЧ НОМЕР_1 від 17.12.2024 №3603, позивача було направлено на обстеження до Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова.
За результатами проведеного обстеження Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова 27.12.2024 надав консультаційний висновок, в якому позивачу було встановлено основний діагноз - 142.1 Обструктивна гіпертрофічна кардіоміопатія Гіпертрофічна на провокативних асиметрична кардіоміопатія, необструктивна форма (максимальний градієнт на ВТАШ передньо-перетинкової пробах - 35 мм. рт. ст). ІХС: Постінфарктний кардіосклероз (Q-інфаркт міокарда ризик дуже високий.) стінки ЛШІ від 02.2019р.). Гіпертонічна хвороба III ст., 3 ст (за даними ДАТ, МРТ серця від 24.12.24 СНІ зі збереженою ФВ ЛШ (61% за даними ЕхоКГ від 19.12.24 та за даними - 73%) та супутній діагноз - 295.5 Наявність коронарного ангіопластичного Стан імплантату та трансплантата рестеноз після у стентування.
07.01.2025 позивача було направлено до Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» з метою визначення придатності позивача до військової служби. За результатами проведеного обстеження позивача лікарем-кардіологом було надано висновок, згідно якого встановлено основний діагноз: ІХС. Дифузний кардіосклероз. Стенозуючий атеросклероз коронарних артерій за даними КВГ від 29.03.2019 стеноз середньої третини ПМШГ ЛКА за відходженням ІДГ понад 80%. Стан після стентування-1 ПМШГ ЛКА (29.03.2019). Стан після КВГ від 15.05.2019. Захворювання, НІ, не пов'язані з проходженням військової служби Стан після КВГ від 19.09.2024: за стентом в ПМШГ ЛКА м'язовий місточок з компресією просвіту до 60% Недостатність АК, МК, ТК І ст. Гіпертонічна хвороба II ст. СН 1 ст. Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби. Причинний зв'язок: Придатність до військової служби, служби за військовою спеціальністю тощо, на підставі статті 39 б, 40 б графи II Розкладу хвороб та графи 1 ТДВ. Придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Згідно наявної в матеріалах справи виписки із медичної карти стаціонарного хворого №27 слідує, що позивач в період з 02.01.2025 по 09.01.2025 перебував на стаціонарному лікуванні у ВЧ НОМЕР_1 та 09.01.2025 був виписаний з основним діагнозом: 125.10 Атеросклеротична хвороба серця неуточнених судин. ІХС. Дифузний кардіосклероз. Стенозуючий атеросклероз коронарних артерій за даними КВГ від 29.03.2019: стеноз середньої третини ПМШГ ЛКА за відходженням ІДГ понад 80%. Стан після стентування-1 ПМШГ ЛКА (29.03.2019). Стан після КВГ від 15.05.2019. Стан після КВГ від 19.09.2024: за стентом в ПМШГ ЛКА м'язовий місточок з компресією просвіту до 60%. Недостатність АК, МК, ТК І ст. Гіпертонічна хвороба II ст. СН І ст.; та супутнім діагнозом: Вертеброгенна люмбалгія без порушення моторних функцій.
На підставі проведеного медичного огляду гарнізонною ВЛК ВЧ НОМЕР_1 видано довідку військово-лікарської комісії №60 від 09.01.2025, згідно якої позивачу встановлено діагноз та постанову ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Дифузний кардіосклероз. Стенозуючий склероз коронарних артерій за даними КВГ від 29.03.2019 - стеноз с/3 ПМГШ ЛКА за відходженням ІДГ понад 80%. Стан після КВГ від 15.05.2019. Захворювання НІ, НЕ пов'язане з проходженням військової служби. Стан після КВГ від 19.09.2024 за стеном в ПМШГ ЛКА м'язовий місточок з компресією просвіту до 60%. Недостатність АК, МК, ТК-1 ст. Гіпертонічна хвороба ІІ ст. СНІ. М54.5 вертеброгенна люмбалгія, ремісія. Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби. На підставі статтей 40-б, 39-б, 23-в графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
З вказаної довідки ВЛК від 09.01.2025 №60 слідує, що зазначений в ній діагноз повністю співпадає з діагнозом зазначеним у висновку Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» від 07.01.2025.
Позивач у своїй позовній заяві зазначає про протиправність такого висновку гарнізонної ВЛК ВЧ НОМЕР_1 , оскільки останньою не було враховано консультаційний висновок Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» від 27.12.2024 та надані позивачем медичні документи, в яких зазначено про перенесений позивачем в 2019 році Q-інфаркт міокарда передньоперегородково-верхівково-бокової ділянки лівого шлуночка), що призвів до стентування ПМШГ ЛКА, що дає позивачу право бути визнаним непридатним до військової служби на підставі п. «а» статей 38, 39, 40 Додатку 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України «Розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби» та Додатку 2 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України «Пояснення щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби».
При цьому як судом зазначалось вище, постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3), де в Додатку 2 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України «Пояснення щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, до пункту «а» ст. 39 належать гіпертонічна хвороба III стадії за наявності асоційованих станів, які викликали тяжкі незворотні структурні ураження органівмішеней; симптоматичні артеріальні гіпертензії за наявності асоційованих станів, які викликали тяжкі незворотні структурні ураження органів-мішеней; симптоматичні артеріальні гіпертензії та гіпертонічна хвороба з підвищенням артеріального тиску 3 ступеня, який не коригується гранично допустимими дозами максимально можливих комбінацій препаратів.
Асоційовані клінічні стани: а) інфаркт міокарда; б) СН IIБ - III стадій (зокрема з ФВ ЛШ 1,5 мг/дл), у жінок - вище за 124 мкмоль/л (або >1,4 мг/дл), підвищення креатиніну в плазмі мусить бути підтверджене не менш як трьома дослідженнями та тривалістю не менше 30 днів; д) постійна форма фібриляції передсердь на фоні вираженого органічного ураження серця; е) розшаровуюча аневризма аорти; є) стеноз магістральний артерій більше 50 %. Показники артеріально тиску можуть бути знижені в осіб, які перенесли інфаркт міокарда або інсульт та отримують адекватну гіпотензивну терапію.
З матеріалів справи суд встановив, що позивач, користуючись своїм правом на оскарження висновку гарнізонної ВЛК, 09.01.2025 звернувся до Центральної військово-лікарської комісії зі скаргою на постанову військово-лікарської комісії, затверджену довідкою гарнізонної військово-лікарської комісії ВЧ НОМЕР_1 від 09.01.2025 №60, в якій просив ЦВЛК переглянути таку постанову гарнізонної військово-лікарської комісії ВЧ НОМЕР_1 в частині повноти та правильності зазначених комісією діагнозів, визначення придатності до військової служби та в частині визначення прив'язки захворювання до проходження військової служби.
Так, відповідно до підпункту 2.3.1. пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення №402 ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.
Підпунктом 2.3.3. пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення №402 передбачено, що на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також серед іншого: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; проведення спільно з головними (провідними) медичними спеціалістами та іншими лікарями-спеціалістами аналізу й оцінки результатів медичного огляду військовослужбовців та інших контингентів, розробка пропозицій для покращення військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.
При цьому, відповідно до підпункту 2.3.4. пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення №402 ЦВЛК має право, серед іншого розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.
З огляду на вказане суд вважає, що остаточне рішення про придатність чи непридатність військовослужбовця до військової служби може бути прийнято ЦВЛК, яка відповідно до абзацу 15 підпункту 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення №402 вправі розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
У спірному випадку за результатами розгляду скарги, листом Центральної військово-лікарської комісії №598/6/5617 від 04.03.2025 позивача повідомлено, що згідно наданих позивачем копій медичних документів, захворювань, які відповідно до вимог Положення зумовлюють непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, не вбачається. Враховуючи зазначене, на теперішній час підстав для проведення позивачу контрольного медичного огляду ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби немає. Вказаним листом ЦВЛК також повідомила, що військово-лікарською комісією ЦВЛК ЗС України 04.03.2025 проведено засідання, на якому було розглянуто питання перегляду постанови про причинний зв'язок діагностованих у молодшого сержанта ОСОБА_1 захворювань та прийнято постанову ВЛК згідно вимог Положення.
Так, з наявного в матеріалах справи витягу з протоколу засідання ЦВЛК від 04.03.2025 суд встановив, що комісією прийнято рішення, яким постанову про причинний зв'язок діагностованих у позивача захворювань за довідкою гарнізонної ВЛК військової частини НОМЕР_1 від 09.01.2025 №60 визнано обгрунтованою та прийнятою згідно вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, зі змінами, а підстав для її відміни, скасування, або прийняття іншої постанови, зокрема у формулюванні: "Захворювання, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини", комісією не встановлено.
Відповідно до пункту 2.4.10 глави 2 розділу І Положення №402 постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.
Постанови Центральної ВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку (підпункт 2.3.5 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402).
Отже, особа має право оскаржити до суду постанову ВЛК регіону або постанову ЦВЛК, постанова позаштатної ВЛК може бути оскаржена до ЦВЛК. Тобто, у разі наявності сумніву щодо правильності висновку щодо придатності до військової служби військовослужбовець має право звернутись до ЦВЛК для перегляду відповідного висновку позаштатної ВЛК.
Суд зазначає, що позивач скористався правом оскарження постанови гарнізонної ВЛК, оформленої довідкою №60 від 09.01.2025 до ЦВЛК, яку остання залишила в силі, тому на переконання суду у спірному випадку саме рішення ЦВЛК є остаточним у спірних правовідносинах, так як цим рішенням здійснювався перегляд спірної у цій справі постанови гарнізонної ВЛК, і залишено таку без змін.
Таким чином, оскільки позивач оскаржує також рішення позаштатної ВЛК, яке не підлягає судовому оскарженню, у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування постанови відповідача-1, затверджену довідкою гарнізонної військово-лікарської комісії в/ч НОМЕР_1 від 09.01.2025 №60 в частині визначення ступеня придатності до військової служби та в частині встановлення прив'язки захворювання та зобов'язання відповідача-1 переглянути постанову гарнізонної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України в/ч НОМЕР_1 в частині визначення ступеня придатності до військової служби та в частині встановлення прив'язки захворювання, та прийняти відповідне рішення щодо визначення ступені придатності до військової служби позивача та щодо встановлення прив'язки захворювання у відповідності до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, слід відмовити.
Водночас, оскільки відповідач-2 переглянув постанову відповідача-1, затверджену довідкою гарнізонної військово-лікарської комісії в/ч НОМЕР_1 від 09.01.2025 №60 та залишив таку без змін своєю постановою, оформленою протоколом №2025-0304-0930 від 04.03.2025, суд вважає, що в цій частині позовні вимоги підлягають розгляду та перевірці на законність та обгрунтованість її прийняття.
Надаючи оцінку доводам позовних вимог позивача про протиправність рішення ЦВЛК від 04.03.2025 суд зазначає, що за приписами пункту 2.4.6 глави 2 розділу І Положення №402 рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
Як судом вже зазначалось вище, пунктом 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 передбачено, що ЦВЛК має право: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби), військовозобов'язаних, резервістів, працівників; запитувати від військових, цивільних лікувальних закладів, військових частин, військових комісаріатів і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.
Суд зауважує, що ЦВЛК у таких відносинах при прийнятті рішень зобов'язана діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Цей принцип закріплений у частині другій статті 19 Конституції України та є одним із критеріїв при перевірці адміністративним судом правомірності поведінки суб'єкта владних повноважень.
Позивач наполягає на тому, що відповідачем-2 під час перегляду довідки гарнізонної ВЛК від 09.01.2025 №60, не враховано перенесеного позивачем у 2019 році Q-інфаркту міокарда передньо-перегородково- верхівково-бокової ділянки ЛШ 26.02.2019 з подальшим стентуванням ПМШГ ЛКА 29.03.2019 в Обласному центрі судинної та кардіо-васкулярної хірургії КЗ КОР «Київська обласна клінічна лікарня», що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого Обласного центру судинної та кардіо-васкулярної хірургії КЗ КОР «Київська обласна клінічна лікарня» №75440/101554/177 від 04.04.2019. Окрім того не враховано також консультаційного висновку Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова, в якому також ідеться про перенесений позивачем інфаркт міокарда.
Суд враховує ту обставину, що відповідач-1 своїм направленням скерував позивача до Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова. За результатами проведеного обстеження Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова 27.12.2024 надав консультаційний висновок, в якому позивачу було встановлено основний діагноз - 142.1 Обструктивна гіпертрофічна кардіоміопатія Гіпертрофічна на провокативних асиметрична кардіоміопатія, необструктивна форма (максимальний градієнт на ВТАШ передньо-перетинкової пробах - 35 мм. рт. ст). ІХС: Постінфарктний кардіосклероз (Q-інфаркт міокарда ризик дуже високий.) стінки ЛШІ від 02.2019р.). Гіпертонічна хвороба III ст., 3 ст (за даними ДАТ, МРТ серця від 24.12.24 СНІ зі збереженою ФВ ЛШ (61% за даними ЕхоКГ від 19.12.24 та за даними - 73%) та супутній діагноз - 295.5 Наявність коронарного ангіопластичного Стан імплантату та трансплантата рестеноз після у стентування.
При цьому, з довідки військово-лікарської комісії ВЧ НОМЕР_1 від 09.01.2025 №60, залишеною в силі ЦВЛК слідує, що такі висновки не були враховані ні гарнізонною ВЛК ні ЦВЛК під час перегляду довідки військово-лікарської комісії ВЧ НОМЕР_1 від 09.01.2025 №60 та прийняття рішення про придатність позивача до військової служби. Враховуючи також те, що відповідачами не заперечується факт перенесення позивачем інфаркту міокарда, про що зокрема зазначено відповідачем-1 у його виписці із медичної карти стаціонарного хворого №27. Окрім цього, в ході розгляду справи відповідачі жодним чином не спростували того, що такі висновки ними були враховані під час прийняття рішення про придатність позивача до військової служби, оскільки такі обставини прямо впливають на визначення ступеня придатності позивача до військової служби, зокрема в Додатку 2 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України «Пояснення щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, до пункту «а» ст. 39 належить гіпертонічна хвороба III стадії за наявності асоційованих станів, які викликали тяжкі незворотні структурні ураження органівмішеней, де серед іншого до асоційованих клінічних станів відноситься інфаркт міокарда, що згідно ст. 39 Додатку 1 до Положення №402 відноситься до категорії - непридатні до військової служби.
Скориставшись своїм правом на оскарження такого висновку гарнізонної ВЛК, позивач звернувся зі скаргою до ЦВЛК, в якій наголошував на врахування ЦВЛК наданих позивачем медичних документів з посиланням на перенесений інфаркт міокарда з детальним описом таких документів та встановлених діагнозів.
Водночас суд зі змісту протоколу засідання ЦВЛК від 04.03.2025 та листа №598/6/5617 від 04.03.2025 встановив, що оскаржуване рішення ЦВЛК не містить детальний опис того, чому ЦВЛК вважає попередній висновок гарнізонної ВЛК обґрунтованим, у ньому відсутні конкретні пояснення, які медичні документи чи обстеження були переглянуті та що саме було враховано чи відхилено відповідачем-2 (як-от, відсутність достатніх медичних даних для встановлення діагнозу, який відповідає критеріям статті 39 «а» Розкладу хвороб, неправильне трактування результатів обстежень, відсутність деяких обстежень, необхідних для повного визначення стану здоров'я, неправильне діагностування, невідповідність клінічної картини вимогам статті чи інші причини, що виключають застосування зазначеного пункту). Суд зазначає, що прийняття рішення без аргументації висновків, покладених в основу рішення, є порушенням принципів повноти та всебічності медичної експертизи.
З приводу оформлення рішення ЦВЛК витягом з протоколу, а не постановою, то суд зазначає, що Положення №402 прямо не зазначає, що ЦВЛК при перегляді постанови ВЛК обов'язково повинна оформлювати свій висновок виключно у формі постанови. Однак, враховуючи принцип юридичної визначеності та право на оскарження, ЦВЛК, переглядаючи постанову ВЛК, повинна надавати свій висновок у формі, яка забезпечує: мотивованість - чітке обґрунтування прийнятого рішення з посиланням на медичні документи, норми законодавства та результати власного огляду (за наявності), викладення всіх обставин та аргументів, тобто повний аналіз матеріалів справи, виявлених порушень (якщо такі були), а також причини, чому попередня постанова ВЛК визнається дійсною/недійсною або такою, що потребує перегляду, зрозумілість, щоб особа, щодо якої він прийнятий, могла зрозуміти суть рішення та його правові наслідки. Натомість ці вимоги у розглядуваному випадку не дотримано, причини та мотиви прийняття відповідачем такого рішення з його змісту незрозумілі.
Суд звертає увагу, що при розгляді цієї справи судом не досліджується медичний критерій (стосовно діагнозу та його правомірності, а також придатності до військової служби), а лише перевіряється юридична процедура прийняття рішення відповідачем за результатами перегляду рішення ВЛК при ВЧ НОМЕР_1 . Суд не заперечує наявності у відповідача-2 повноважень на перегляд та залишення в силі постанови позаштатної ВЛК, однак таке має відбуватися з дотриманням процедури прийняття відповідного рішення та врахування всіх обставин з посиланням на конкретні медичні висновки.
У цій справі відповідач не скористався правом подати відзив на позов, а також не виконав обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, оформленого протоколом від 04.03.2025 №2025-0304-0930, не надав доказів у спростування позовних вимог.
Таким чином, аналіз встановлених на підставі досліджених письмових доказів обставин у справі в контексті Положення №402 дозволяє дійти висновку, що прийняте рішення ЦВЛК щодо залишення в силі постанови ВЛК при ВЧ НОМЕР_1 , оформленої довідкою від 09.01.2025 №60 без детального обґрунтування причин для висновку про необґрунтованість застосування пункту «а» статті 39 Розкладу хвороб за карткою обстеження та медичного огляду, без проведення контрольного обстеження, не відповідає чіткості та зрозумілості такого акта, порушує встановлений порядок проведення військово-лікарської експертизи та права позивача, а отже є протиправним.
З урахуванням наведеного позов належить задовольнити у спосіб визнання протиправним та скасування рішення ЦВЛК, оформленого протоколом засідання військово-лікарської комісії від 04.03.2025 №2025-0304-0930, яким постанову військово-лікарської комісії при ВЧ НОМЕР_1 від 09.01.2025 №60 залишено в силі.
У своїй позовній заяві позивач також не погоджується з висновками відповідачів в частині встановлення прив'язки захворювання, зокрема щодо зазначення в довідці від 09.01.2025 №60 формулювання: "Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби", тоді як позивач вважає, що має бути зазначено “Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини». В обгрунтування своєї позиції в цій частині позивач зазначає, що його раніше діагностовані захворювання розвинулись саме під час перебування в зоні бойових дій та безпосередньої участі у заходах із захисту Батьківщини та у період здійснення зазначених заходів, що підтверджується такими документами: витягами із Книг обліку амбулаторних та стаціонарних хворих в/ч НОМЕР_2 , Довідкою про безпосередню участь №1491/142, від 12.01.2025р. в/ч НОМЕР_2 , витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_2 №275 від 18.09.2024.
З цього приводу суд зазначає, що в довідці гарнізонної ВЛК ВЧ НОМЕР_1 від 09.01.2025 №60 вказано про причинний зв'язок захворювання щодо стану після КВГ від 19.09.2024 за стеном в ПМШГ ЛКА м'язовий місточок з компресією просвіту до 60%. Недостатність АК, МК, ТК-1 ст. Гіпертонічна хвороба ІІ ст. СНІ. М54.5 вертеброгенна люмбалгія, ремісія. Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби.
Переглядаючи постанову гарнізонної ВЛК, оформлену довідкою від 09.01.2025 №60, ЦВЛК у своєму протоколі від 04.03.2025 №2025-0304-0930 зазначила, що постанову про причинний зв'язок діагностованих у позивача захворювань за довідкою гарнізонної ВЛК військової частини НОМЕР_1 від 09.01.2025 №60 прийнято обгрунтовано, згідно вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, зі змінами, підстав для її відміни, скасування, або прийняття іншої постанови, зокрема у формулюванні: "Захворювання, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини", не встановлено.
Вирішуючи спір в цій частині суд зазначає, що за змістом пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення №402 постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються, зокрема, в таких формулюваннях:
а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов'язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Другої світової війни, участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Другої світової війни, при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України.
б) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане, у разі фактичного виконання службових обов'язків під час проходження військової служби, крім поранень (контузій, травм, каліцтв), одержаних за обставин фактичного виконання службових обов'язків, передбачених у підпункті «а» цього пункту.
в) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку (вказується вид події, що призвела до нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби» - якщо воно одержане військовослужбовцем у результаті нещасного випадку за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, або одержане внаслідок вчинення ним правопорушення.
г) «Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії» - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період участі в бойових діях, забезпечення бойової діяльності військ (флотів) на території інших країн (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 №63 «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.
ґ) «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини», якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входили до складу діючої армії в період громадянської та Другої світової воєн, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції (операції об'єднаних сил) у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.
Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті «а» цього пункту.
Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, якщо вони етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання у період участі в бойових діях, зазначених в абзаці першому цього підпункту.
д) «Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань (поранень, контузій, каліцтв, травм), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами «а», «ґ» цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
Відповідно до пункту 21.16 глави 21 розділу II Положення №402 якщо у свідоцтві про хворобу (довідці ВЛК), складеному на військовослужбовця (осіб, звільнених з військової служби), зазначені хвороби (поранення), одержані (що виникли) за різних обставин, ВЛК приймає постанови про їх причинний зв'язок окремо.
Згідно із пунктом 21.18 глави 21 розділу II Положення №402, якщо свідоцтво про хворобу не зберіглося, підставою для прийняття постанови про причинний зв'язок захворювання (поранення) є записи в документах (історія хвороби, довідка архіву, медична довідка, медична, червоноармійська або службова книжки, прохідне свідоцтво, особова справа, свідоцтво про звільнення від військового обов'язку, військовий квиток, витяг із документів військової частини, матеріалів службового розслідування, дізнання, досудового слідства або суду).
На підставі пункту 21.25 глави 21 розділу II Положення №402 для прийняття постанови про причинний зв'язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті) військовослужбовця, до штатної ВЛК разом із заявою військовослужбовця (члена сім'ї, батьків, утриманців загиблого (померлого) військовослужбовця) або разом із листом командира (начальника) військової частини (закладу, установи), ТЦК та СП надаються такі документи (копії документів):
- довідка про проходження військової служби або копія посвідчення офіцера, генерала (військового квитка рядового, сержантського і старшинського складу);
- довідка за формою, наведеною у Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413 (за наявності);
- медичні документи, які підтверджують початок розвитку, розвиток захворювання або одержання травми (поранення, контузії, каліцтва): медична книжка військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби), медичні карти стаціонарного (амбулаторного) хворого або витяги з них, довідки із закладів охорони здоров'я, свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК), витяг із книги обліку хворих в амбулаторії під час первинного звернення по медичну допомогу;
- довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення - для військовослужбовців, які одержали травму (поранення, контузію, каліцтво);
- копія Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, копія Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть) за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332 або копія Акта розслідування авіаційної події та інциденту в авіації - у разі проведення відповідних розслідувань;
- документи, у яких зазначено обставини загибелі (смерті) військовослужбовця (не менш як один з таких документів): витяг з іменного списку безповоротних втрат особового складу, наказ командира (начальника) військової частини, донесення про загибель (смерть), сповіщення (корінець сповіщення) на загиблого (померлого), захопленого в полон або заручником, а також інтернованого або зниклого безвісти військовослужбовця, постанова про закриття кримінального провадження (за наявності) - надаються у разі загибелі (смерті) військовослужбовця;
- лікарське свідоцтво про смерть - надається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби);
- свідоцтво про смерть - надається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби).
Суд з наявної в матеріалах справи довідки ВЧ НОМЕР_2 від 12.01.2025 №1491/142 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України встановив, що позивач в період з 23.07.2023 по 07.09.2023, з 27.09.2023 по 23.12.2023, з 15.04.2024 по 24.04.2024, з 21.05.2024 по 24.05.2024, з 15.08.2024 по 23.08.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Вказана довідка видана на підставі бойових розпоряджень та журналу бойових дій.
Суд зауважує, що позивач звертаючись до ЦВЛК зі скаргою на постанову гарнізонної ВЛК, оформленої довідкою від 09.01.2025 №60, долучив вказану довідку до такої скарги, отже на момент винесення протоколу засідання ЦВЛК від 04.03.2025, відповідачу-2 було достеменно відомо про участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України до 23.08.2024, після чого позивача 18.09.2024 було направлено на стаціонарне лікування з подальшою реабілітацією та відпусткою за станом здоров'я, що підтверджується наявними в матеріалах справи витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_2 №275 від 18.09.2024, витягами з книги обліку амбулаторних хворих в/ч НОМЕР_2 .
При цьому з досліджених судом в ході розгляду справи доказів слідує, що в період служби, у позивача з'явились нові хвороби, які стали підставою для визнання його обмежено придатним до військової служби, а також те, що в цей період позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України, а відтак для встановлення причинного зв'язку захворювання позивача ВЛК мала встановити початок таких захворювань відповідно до Положення №402 та за необхідності витребувати відповідні докази та надати їм оцінку. Аналогічний правовий висновок був сформований Верховним Судом у постанові від 25.04.2025 у справі №620/11008/24.
Окрім того суд звертає увагу, що підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення №402 передбачено, що ЦВЛК має право, серед іншого: запитувати документи, що характеризують обставини отримання особою, що оглядається, захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв'язок, а саме: матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства, витяги з наказів, акт розслідування нещасного випадку (випадку смерті), що стався, за формою Нвс-5, наведеної у додатку 1 до Інструкції про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 березня 2016 року №199, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 квітня 2016 року за №574/28704 (далі - Інструкція) (далі - акт Нвс-5), акт про нещасний випадок (випадок смерті або загибелі, спричиненої діями противника), що стався із військовослужбовцем під час виконання ним обов'язків військової служби за формою Нвс-1, наведеною у додатку 2 до Інструкції (далі - акт Нвс-1), акт про нещасний випадок (випадок смерті або загибелі, спричиненої діями противника), що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов'язків військової служби за формою НПвс, наведеною у додатку 3 до Інструкції (далі - акт НПвс), довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва); документи з особових та пенсійних справ, медичні документи; архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених документів такі копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву Держприкордонслужби зі строком зберігання 50 років);
Отже, переглядаючи постанову гарнізонної ВЛК, оформленої довідкою від 09.01.2025 №60, відповідач-2 при підтвердженні причинного зв'язку захворювань наведеного у такій довідці від 09.01.2025, надані позивачем документи до уваги не взяв, як і не витребував інших документів для встановлення причинного зв'язку захворювань позивача.
Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2025 року по справі №480/278/23 (провадження №К/990/3734/24) зазначив, що невтручання в оцінку підстав прийняття висновку відповідача щодо встановлення причинного зв'язку захворювання зі смертю військовослужбовця на підставі медичних документів, для проведення якої потрібні спеціальні знання в медичній сфері, що виходить за межі необхідного дослідження щодо застосування норм матеріального права, не позбавляє суд обов'язку перевіряти дотримання процедури прийняття відповідного висновку ВЛК.
Суд зазначає, що відповідач-2 не дослідив та не надав оцінку наданим позивачем документів на підтвердження його захворювань та встановлення причинно-наслідкового зв'язку таких захворювань з участю позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, окрім того відповідач-2 не навів достатніх аргументів щодо прийняття саме такого рішення з посиланням на відповідні документи, як і не навів підстав для відхилення доводів позивача з приводу порушених у його скарзі питань.
Отже, для належного захисту прав та інтересів позивача, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, з огляду на встановлені під час судового розгляду обставини справи, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-2, оформленого протоколом засідання військово-лікарської комісії від 04.03.2025 №2025-0304-0930, яким постанову військово-лікарської комісії при ВЧ НОМЕР_1 від 09.01.2025 №60 залишено в силі, а також зобов'язати відповідача-2 повторно розглянути скаргу позивача від 25.01.2025 щодо перегляду постанови ВЛК, затвердженої довідкою гарнізонної ВЛК ВЧ НОМЕР_1 від 09.01.2025 №60 в частині визначення ступеня придатності до військової служби та в частині встановлення причинно-наслідкового зв'язку відповідних захворювань позивача та прийняти відповідне рішення з у рахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача-1 вирішити питання щодо надання позивачу електронного направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи у відповідності до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, Критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, Критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених Постановою Кабінету міністрів України «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» №1338 від 15.11.2024, суд зазначає таке.
Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що відповідач-1 протиправно не надав йому електронне направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. При цьому, відповідач-1 у своєму відзиві на позовну заяву зазначив, що законодавством на військовий госпіталь, яким є військова частина НОМЕР_1 , не покладено обов'язку видавати подібні направлення щодо військовослужбовців із інших частин, а також не наводить доказів про те, що йому компетентна комісія відмовила у прийнятті на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.
З наявної в матеріалах справи довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №504136 від 27.08.2019 року позивачу було визначено третю групу інвалідності до 01.09.2020 року.
Суд зазначає, що згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» від 02.04.2020, врегульовано питання автоматичного продовження інвалідності та виплати на період карантину пенсій особам, в яких на цей час припадає перекомісія МСЕК.
Відповідно до п. 19 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» Розділ XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" доповнено пунктом 14-6 такого змісту: п. 14-6 у разі пропуску в період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, строку повторного огляду медико-соціальної експертизи особою з інвалідністю виплата пенсії по інвалідності не зупиняється до закінчення терміну дії зазначених заходів з подальшим проведенням перерахунку розміру виплаченої пенсії на підставі заяви та результатів переогляду особи з інвалідністю".
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Постанова №1338, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що до введення в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи»: з 1 січня 2025 року експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (далі - експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою; проведення оцінювання повсякденного функціонування особи організовується в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров'я відповідно до Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
Відповідно до абз. 20 п. 3 Постанови №1338 незалежно від дати прийняття рішення про встановлення інвалідності (із зазначенням строку повторного огляду) для осіб з інвалідністю з числа військовослужбовців Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) продовжується на період проходження ними військової служби та протягом 60 календарних днів з дати звільнення з військової служби або до дати проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.
Відповідно до п. 6 Порядку №1338, оцінювання осіб з числа військовослужбовців Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту проводиться з метою встановлення або перегляду групи, причини, строку інвалідності та визначення відсотка втрати працездатності на підставі рішень (постанов) військово-лікарської, медичної (військово-лікарської), лікарсько-експертної комісії та документів, зазначених у пунктах 21 і 22 цього Порядку.
Відповідно до п. 17 Порядку №1338, оцінювання проводиться за електронним направленням, що сформоване в електронній системі лікарем: лікуючим лікарем після проведення необхідних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності ознак, що відповідають критеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 №1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи»; головою військово-лікарської (лікарсько-експертної), медичної (військово-лікарської) комісії щодо осіб, в яких за результатами проходження військово-лікарської експертизи виявлено ознаки, що відповідають критеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 №1338; головою ВЛК, в яких за результатами проходження ВЛК виявлено ознаки, що відповідають критеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338.
Відповідно до Критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, особа направляється лікуючим лікарем або головою військово-лікарської комісії на огляд до експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертна команда) для проведення оцінювання її повсякденного функціонування в таких випадках, зокрема але не виключно: настання строку повторного огляду, встановленого медико-соціальною експертною комісією, або повторного оцінювання експертною командою під час прийняття рішення про результати оцінювання повсякденного функціонування особи із зазначенням строків проведення повторного огляду/оцінювання.
З урахуванням наведеного, суд відхиляє доводи відповідача-1 щодо того, що на військовий госпіталь, яким є військова частина НОМЕР_1 , не покладено обов'язку видавати подібні направлення щодо військовослужбовців із інших частин, оскільки Порядком №1338 визначено, що оцінювання проводиться за електронним направленням, що сформоване в електронній системі, серед іншого головою військово-лікарської (лікарсько-експертної), медичної (військово-лікарської) комісії щодо осіб, в яких за результатами проходження військово-лікарської експертизи виявлено ознаки, що відповідають критеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. Оскільки, у позивача виникла потреба у повторному огляді медико-соціальною експертною комісією з огляду на встановлення інвалідності позивачу в строк до 01.09.2020, у відповідача-1 були передумови для надання позивачу такого електронного направлення, а відтак з метою захисту прав позивача суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача-1 вирішити питання щодо надання позивачу електронного направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи у відповідності до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, Критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, Критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених Постановою Кабінету міністрів України «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» №1338 від 15.11.2024.
За приписами частини 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини частково підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак позовну заяву належить задовольнити частково.
5. Розподіл судових витрат.
З огляду на приписи чинного законодавства при зверненні до суду із позовною заявою у цій справі позивач сплатив до бюджету судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним документом. З урахуванням наведеного та оскільки суд визнав по суті обґрунтованою позовну вимогу позивача щодо визнання протиправними рішення відповідача-2 та зобов'язання його до вчинення певних дій, то понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у зв'язку із розглядом справи (за подання позовної заяви) підлягають присудженню на його користь у розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Гарнізонної військово-лікарської комісії в/ч НОМЕР_1 та Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинення певних дій, - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, оформлену протоколом №2025-0304-0930 від 04.03.2025.
Зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 25.01.2025 щодо перегляду постанови Гарнізонної військово-лікарської комісії в/ч НОМЕР_1 , затвердженої довідкою від 09.01.2025 №60, в частині визначення ступеня придатності до військової служби та в частині встановлення причинно-наслідкового зв'язку відповідних захворювань ОСОБА_1 та прийняти рішення з у рахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Зобов'язати Гарнізонну військово-лікарську комісію Міністерства оборони України в/ч НОМЕР_1 вирішити питання щодо надання ОСОБА_1 електронного направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи у відповідності до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, Критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, Критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених Постановою Кабінету міністрів України «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» №1338 від 15.11.2024.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України понесені витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_5 );
Відповідач: Гарнізонна військово-лікарська комісія в/ч НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ).
Відповідач: Центральна військово-лікарська комісії Збройних Сил України (місцезнаходження: вул. Госпітальна, буд. 16, м. Київ, 01133; код ЄДРПОУ: 08356179).
Суддя Олександр МАКСИМЧУК