07 листопада 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/5492/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу
за позовом: Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул. В. Перспективна, б. 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, ЄДРПОУ 43995486)
до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення податкового боргу
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 податковий борг в сумі 17265,60 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що станом на час звернення до суду у відповідача обліковується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості. Відповідачем не вживаються заходи щодо погашення заборгованості самостійно. Крім того, зазначає, що відповідачу надсилалась податкова вимога, проте податковий борг залишився не сплаченим. Відповідач в порушення вимог податкового законодавства добровільно не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені законодавством строки, тому податковий борг необхідно стягнути в судовому порядку.
Згідно частин 3, 4 статті 171 КАС України якщо відповідачем у позовній заяві, щодо якої відсутні підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження у справі, вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
На запит від 09.09.2025 року судом отримано відповідь №1752596 з Єдиного демографічного реєстру, згідно якої відомості про місце реєстрації ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , відповідають вказаним у позовній заяві.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.09.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін та встановлено строки для вчинення процесуальних дій (а.с. 21).
Зазначену ухвалу, згідно повідомлення про вручення, відповідач отримав 20.09.2025 (а.с. 24).
Правом подати відзив на позов відповідач не скористався.
Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши надані сторонами матеріали та з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до матеріалів справи за фізичною особою ОСОБА_1 рахується заборгованість з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, у розмірі 17265,60 грн.
Так, контролюючим органом нараховано податкове зобов'язання за платежем -податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, згідно податкових повідомлень-рішень прийнятих ГУ ДПС у Кіровоградській області:
- від 20.11.2023 № 0466014-2110-1127-UA35080070000016791 на суму 8502 грн, граничний термін сплати зобов'язань - 20.05.2024 (а.с. 8);
- від 24.10.2024 № 0638391-2410-1127- UA35080070000016791 на суму 8763,60 грн, граничний термін сплати зобов'язань - 19.04.2025 (а.с. 9);
Вказані рішення було направлено на адресу реєстрації відповідача та повернуто оператором поштового зв'язку з відмітками «за закінченням терміну зберігання» 11.03.2024 та «адресат відсутній за вказаною адресою» 18.02.2025 відповідно.
Борг в розмірі 17265,50 грн. підтверджується даними інтегрованої картки платника податку (а.с. 7).
Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно із пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (підпункт 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України).
Відповідно до пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Відповідно до абз.1 пн. 266.7.1. п. 266.7 ст. 266 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості.
Відповідно до абз. 6 п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Згідно із п. п. 14.1.175. п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Доказів сплати зазначених сум до суду не надано.
Відповідно до п. 59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків вини податковий борг контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.
У зв'язку з несплатою відповідачем грошових зобов'язань, відповідачем було сформовано податкову вимогу №0004829-1307-1128 від 06.08.2024 року на суму 8502,00 грн. (а.с. 4), яку надіслано відповідачу та отримано останнім 19.10.2024 року (а.с. 5).
Згідно з п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученим і якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно абз. 2 п. 42.5 ст. 42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платник податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платині податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Таким чином, в термін, обумовлений чинним законодавством, обов'язок щодо сплати податкового зобов'язання, відповідач не виконав.
Докази, які б підтверджували, що вказана податкова вимога відповідачем оскаржувалась, у справі відсутні, визначені у ній зобов'язання є узгодженими.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI (далі - ПК України).
Статтею 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Пунктом 59.1 та 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що податковим органом надсилалась відповідачу податкова вимога про сплату податкового боргу, однак відповідач не виконав її належним чином та не сплатив узгоджені грошові зобов'язання зі сплати податку.
Підпункт 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачає право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
За змістом п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.3 ст. 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відтак, податковий борг відповідача підлягає стягненню в примусовому порядку.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням встановлених по справі обставин, суд приходить до висновку, що позивач довів суду правомірність заявлених вимог, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
У відповідності до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, у справі відсутні, будь-які судові витрати у справі стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Кіровоградській області до фізичної особи ОСОБА_1 , про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, у сумі 17265,60 грн. на користь територіальної громади міста Кропивницький.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО