07 листопада 2025 року № 320/7662/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та додаткової винагороди,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту також позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Департаменту патрульної поліції (далі по тексту також відповідач, Департамент) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та додаткової винагороди.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.08.2022 справу №320/7662/22 за підсудністю передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.10.2022 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено, що справа буде розглядатись суддею Окружного адміністративного суду м. Києва Шуваловою Т.О. в порядку загального позовного провадження. Призначено справу до розгляду в підготовче засідання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
13.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-IX, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.
Пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.
09.05.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали цієї адміністративної справи та за результатом автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Дудіну С.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.06.2023 прийнято адміністративну справу до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Дудіна С.О. та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 відмовлено у задоволені клопотання відповідача про розгляд справи з викликом сторін.
В матеріалах справи (а.с. 201) міститься клопотання, в якому відповідач просить залишити без розгляду позовну заяву позивача про стягнення додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 грн. щомісячно, починаючи з 01.06.2022 до дня припинення та/або скасування воєнного стану в Україні.
В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач вказує таке: позовну вимогу про за рахунок державних асигнувань Департаменту на користь позивача додаткової винагороди заявлено позивачем з 01.06.2022, водночас позивач звернувся до суду 29.08.2022; позивача звільнено зі служби в поліції відповідно до наказу Департаменту від 19.08.2022 №1064 о/с та на підставі наказу від 03.08.2022 №445.
Таким чином, на думку відповідача, позовна вимога про стягнення додаткової винагороди з 01.06.2022 не є похідною вимогою від скасування наказів Департаменту та поновлення на службі в поліції, тому строк звернення до суду слід обраховувати з дня виникнення права звернення до суду, тобто з наступного дня після проведення фактичного розрахунку за червень 2022 року, тобто з 01.07.2022.
Натомість для виникнення права пред'явлення позовної вимоги щодо стягнення будь-яких виплат з Департаменту має передувати рішення про протиправну бездіяльність щодо не виплати позивачу у період з 01.06.2022 вказаної додаткової винагороди, а в першу чергу щодо не проведення нарахування такої додаткової винагороди, тому такі вимоги позивача є передчасними та не підлягають розгляду судом.
Також відповідач зазначає, що позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про стягнення додаткової винагороди 29.08.2022, тобто з пропуском місячного строку, який обчислюється з дня, коди він дізнався про порушення своїх прав 30.06.2022 - з дати ознайомлення з проведенням фактичного розрахунку, тому позивач звернувся до суду з пропуском місячного строку, встановленого частиною п'ятою статі 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі наведеного відповідач вважає, що є достатні підстави у залишенні позовної вимоги №5 позовної заяви позивача без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду без поважних причин та відсутності умов похідної вимоги від предмета позову.
Розглянувши вказане клопотання, Київський окружний адміністративний суд звертає увагу на таке.
Відповідно до частини першої статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається Кабінетом Міністрів України залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Таким чином, додаткова винагорода входить до складу грошового забезпечення поліцейського та безпосередньо пов'язана із позовними вимогами у межах спірних правовідносин, оскільки стосується виплати грошового забезпечення, яке по своїй суті є заробітною платою.
Відповідно до частин першої-другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.
Відповідно до частини шостої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Водночас у зазначених положеннях відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
З цього приводу Верховний Суд неодноразово висловлював свою позицію, згідно якої до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи Кодексу законів про працю України (далі також - КЗпП України), що не заборонено спеціальним законодавством.
На момент звернення позивача з позовом до суду частиною першою статті 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Частина перша статті 233 К3пП України у наведеній вище редакції викладена Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022 (далі - Закон України № 2352-IX).
До внесення відповідних змін положеннями частини другої статті 233 КЗпП України було передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Офіційне тлумачення положення указаної норми надав Конституційний Суд України у рішеннях від 15.10.2013 № 8-рп/2013 і № 9-рп/2013.
Так, у рішенні від 15.10.2013 № 8-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що в аспекті конституційного звернення, положення частини другої статті 233 КЗпП України у системному зв'язку з положеннями статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Згідно з пунктом 2.1 мотивувальної частини вказаного рішення поняття заробітна плата і оплата праці, які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків.
Під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Отже, нові обмеження щодо строку звернення до суду з вимогою про стягнення недоотриманої заробітної плати підлягають застосуванню до правовідносин, які виникли після 19.07.2022.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовною заявою 29.08.2022, тобто у межах тримісячного строку, встановленого частиною першою статті 233 КЗпП України.
У зв'язку з цим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про залишення позову без розгляду.
В частині доводів відповідача про необхідність залишення без розгляду позовних вимог у зв'язку із їх передчасністю суд звертає увагу, що стаття 240 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює вичерпний перелік підстав для залишення позову без розгляду, серед яких відсутня така підстава як передчасність позову. У свою чергу передчасність позовних вимог є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись статтями 48, 122, 162, 243, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання Департаменту патрульної поліції про залишення позовної вимоги без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Дудін С.О.