06 листопада 2025 року м. Київ № 320/2016/22
Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 згідно із Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по 20.04.2021 на суму пенсії 79020,22 грн, яка виплачена в квітні 2021 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 згідно із Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по 20.04.2021 на суму пенсії 79020,22 грн, яка виплачена в квітні 2021 року;
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо непроведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об?єднання МВС України по місту Києву» від 20.10.2021 №3735, з урахуванням як основних, так і додаткових видів грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву» від 20.10.2021 №3735, з урахуванням як основних, так і додаткових видів грошового забезпечення, виходячи із 90% від загальної суми такого грошового забезпечення без обмеження максимальним (граничним) розміром пенсійної виплати, із виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за період з 01.12.2019 до моменту здійснення перерахунку пенсії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено про протиправність дій відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована за період з 01.01.2016 по 20.04.2021 на суму пенсії 79020,22 грн у відповідності до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
Окрім того, за посиланням позивача, уповноваженим органом виготовлено оновлену довідку про розмір його грошового забезпечення, яку в подальшому було направлено до пенсійного органу для перерахунку пенсії, однак відповідач повідомив про відсутність підстав для перерахунку та виплати пенсії позивачу згідно оновленої довідки. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, а відновлення своїх порушених свобод та інтересів поновленими лише шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії на підставі виданої уповноваженим органом довідки з урахуванням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено судді ОСОБА_2 .
Київським окружним адміністративним судом (суддя Харченко С.В.) відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
У зв'язку зі звільненням судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 з посади, протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Перепелиці А.М.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2024 прийнято до провадження адміністративну справу та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Позивач перебуває на обліку у територіальному управлінні Пенсійного фонду України та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2019 у справі №826/10049/18, серед іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 1 січня 2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
На виконання рішення суду відповідач з 01.01.2016 провів відповідний перерахунок пенсії позивача. Виплата заборгованості за рішенням суду в сумі 79020,22 грн за період з 01.01.2016 по 28.02.2019 здійснена в квітні 2021 року.
Позивач звернувся до відповідача з заявою від 29.11.2021 про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, за наслідками розгляду якої відповідач листом від 03.12.2021 №2600-0202-8/194023 повідомив про відсутність підстав для нарахування компенсації, скільки нарахована у липні 2019 року доплата пенсії в сумі 79020,22 грн. за період з 01.01.2018 по 29.05.2019 виплачена в порядку черговості в межах бюджетних асигнувань.
Окрім того, судом встановлено, що Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву» виготовлено та надано до територіального управління Пенсійного фонду України довідку від 20.10.2021 №3735 про розмір грошового забезпечення позивача станом на листопад 2019 року.
Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.
Однак, листом від 16.11.2021 пенсійний орган повідомив позивача, що підстав для проведення перерахунку пенсії згідно надісланої довідки у Головного управління немає.
Позивач, вважаючи порушеними свої права, звернувся з позовом до суду.
Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по 20.04.2021, суд зазначає таке.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ з послідуючими змінами та доповненнями (далі - Закон №2050-III), та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 з послідуючими змінами і доповненнями (далі - Порядок №159).
Відповідно до статті 1 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Стаття 2 вказаного Закону визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі-компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно з статтею 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до статті 4 Закону №2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати не ставлять у залежність від порядку виплати доходу - у добровільному чи судовому порядку.
Компенсація за порушення строків виплати проводиться тоді, коли грошовий дохід (пенсія) особи з вини відповідача не нараховувався, своєчасно не виплачувався і через це особа зазнала втрат.
При цьому, слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи та пов'язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Аналогічний підхід до розуміння зазначених норм права Верховний Суд України висловив раніше у постановах від 19.12.2011 (справа №6-58цс11), від 11.07.2017 (справа №21-2003а16). Такий підхід підтримано і Верховним Судом, зокрема, у постанові від 03.07.2018 (справа №521/940/17), від 11.02.2021 у справі №1540/3742/18.
За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано законом. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Крім того, у постанові від 05.03.2020 у справі №140/1547/19 Верховний Суд зазначив, що згідно з положеннями статті 4 Закону №2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до статті 6 Закону №2050-ІІІ компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
З системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
За такого правового регулювання суд вважає, що пенсійний орган, з вини якого не було вчасно нараховано та виплачено доплату пенсії повинен був здійснити виплату цієї доплати з одночасною виплатою суми компенсації. Невиплата суми компенсації у тому ж місяці, у якому здійснена виплата заборгованості з доплати до пенсії, є порушенням права позивача на отримання такої компенсації.
З системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових дохо дів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Тому саме не нарахування пенсії не є необхідною умовою для виплати компенсації втрати частини грошових доходів за її несвоєчасну виплату.
Аналогічну правову позицію висловлювала і Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 13.01.2021 у зразковій справі № 440/2722/20 (Пз/9901/14/20).
При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини до ходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством. Тобто вказана сума є доходом в розумінні статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Висновки аналогічного характеру містяться у постанові Верховного Суду від 03.07.2018 в справі №521/940/17.
Статтею 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII) також визначено, що нараховані суми пенсії, не отри мані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Виходячи з вищенаведеного, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ, статтею 55 Закону від №2262-XII та Порядком №159 є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 15.05.2019 по справі №759/9631/17, від 04.03.2020 по справі №219/11809/19-а, Верховний Суд у постановах від 20.02.2018 по справі №522/5664/17, від 20.02.2018 по справі №336/4675/17, від 05.10.2018 по справі №162/787/16-а.
Відтак пенсійний орган, з вини якого пенсіонером не було вчасно нараховано та виплачено пенсію, повинен здійснити виплату такої пенсії з одночасною виплатою суми компенсації. Невиплата пенсіонеру суми компенсації у тому ж місяці, у якому здійснена виплата заборгованості з пенсії, є порушенням прав пенсіонера на отримання такої компенсації.
Велика Палата Верховного Суду 09.06.2022 у справі № 520/2098/19 дійшла до висновку, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
Враховуючи викладене, а також те, що несвоєчасну виплату доплати до пенсії здійснено з вини Пенсійного органу, який нараховує і виплачує відповідні виплати, позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період з січня 2016 року по квітень 2021 року.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по 20.04.2021 на суму пенсії 79020,22 грн, яка виплачена в квітні 2021 року та, як наслідок, зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по 20.04.2021 на суму пенсії 79020,22 грн, яка виплачена в квітні 2021 року.
Водночас, суд відмовляє у задоволенні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача, оскільки за наслідками розгляду заяви позивача про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії відповідачем проявлено активну поведінку - надано відповідь про відмову позивачу у нарахуванні та виплаті такої компенсації. Таким чином, судом не встановлено, а матеріалами справи не підтверджено, що відповідачем було допущено саме протиправну бездіяльність щодо позивача у спірних правовідносинах.
Окрім того, у резолютивній частині рішення суд не вбачає підстав для перелічування зазначених позивачем нормативно-правових актів, оскільки наведене не передбачено частиною п'ятою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, не несе правового навантаження, є складовою описової частини рішення. Суд звертає увагу, що резолютивна частина визначає спосіб захисту порушеного права.
Щодо позовних вимог в частині перерахунку позивачу пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву» від 20.10.2021 №3735, суд зазначає таке.
Відповідно до частини третьої статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Кабінет Міністрів України 11.11.2015 прийняв постанову №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова №988), пунктом 1 якої установив, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за №669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок №260).
Зокрема, пунктами 4-10 розділу ІІ Порядку №260 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції; надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі; надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць; надбавка за службу в умовах режимних обмежень; надбавка за почесне звання «заслужений»; доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності; доплата за вчене звання; доплата за службу в нічний час.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103 (далі - Постанова №103) встановлено перерахувати з 01.01.2016 пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393» (далі - Порядок №45).
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацами 1, 2 пункту 5 Порядку №45, у редакції постанови Кабінету Міністрів України №103, передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) перерахунок пенсії з 01.01.2016 проводиться з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, враховуючи оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Подальші перерахунки здійснюються з урахуванням складових грошового забезпечення, передбачених абзацом першим цього пункту.
Рішенням від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Рішенням у справі №826/12704/18 від 14.05.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва визнав протиправним та скасував п.3 Постанови №103.
Отже, з 19.11.2019 - з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/12704/18 - пункт 3 Постанови №103 втратив чинність, а інші нормативні акти, які б надалі обмежували склад та розмір грошового забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) для обчислення та перерахунку пенсії, відсутні.
Таким чином, з цієї дати виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №988, та відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ.
Відповідно до пункту 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок № 3-1), перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому ст.63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Тобто, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
З урахуванням наведеного, позивач має право на отримання починаючи з 01.12.2019 пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №988 і відповідно до вимог статтей 43, 63 Закону №2262-ХІІ станом на листопад 2019 року.
Таким чином, суд дійшов висновку, що дії відповідача з приводу відмови в проведенні перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки наданої уповноваженим органом, є протиправними.
Статтею 4 КАС України визначено, що похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
З метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, та оскільки судом було встановлено, що право позивача на проведення перерахунку виникло починаючи з 19.11.2019, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.12.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) на підставі довідки уповноваженого органу, виданої станом на листопад 2019 року, з врахуванням раніше виплачених сум.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії виходячи із 90% від загальної суми такого грошового забезпечення без обмеження максимальним (граничним) розміром пенсійної виплати, з урахуванянм різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за період з 01.12.2019 до моменту здійснення перерахунку пенсії суд зазначає, що у цьому спорі право позивача порушене шляхом протиправної відмови відповідача щодо здійснення перерахунку його пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що право позивача у цій частині станом на момент розгляду справи не порушене. Суд не може вирішувати спір на майбутнє щодо правовідносин, які ще не настали.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити, як передчасної.
Аналогічна правова позиція викладена у постанова Верховного Суду від 23.04.2025 у справі №460/10731/24.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Тобто, обов'язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання цих вимог відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність вчинених дій.
Водночас докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та не були спростовані відповідачем.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1985,40 грн, що підтверджується квитанціями, наявними в матеріалах справи. Оскільки позов задоволено частково, суд присуджує на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 992,70 грн (пропорційно задоволеним позовним вимогам).
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по 20.04.2021 на суму пенсії 79020,22 грн, яка виплачена в квітні 2021 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по 20.04.2021 на суму пенсії 79020,22 грн, яка виплачена в квітні 2021 року.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо непроведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву» від 20.10.2021 №3735, з урахуванням як основних, так і додаткових видів грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) починаючи з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву» від 20.10.2021 №3735, з урахуванням як основних, так і додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в сумі 992,70 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Перепелиця А.М.